Ухвала суду № 52135793, 05.10.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

05 жовтня 2015 р. 804/14759/15

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ніколайчук С.В., перевіривши матеріали позовної заяви Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного Управління ДФС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

05 жовтня 2015 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшло подання Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Вивчивши подані позовні матеріали, суд дійшов висновку, що адміністративний позов подано з порушенням вимог, встановлених статтею 106 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), і підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Згідно ч. 3 ст. 106 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

У відповідності до п. 3 ч. 2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (зі змінами, внесеними згідно із Законом № 590-VII від 19.09.2013) ставка судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру, який подано субєктом владних повноважень становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

Позивачем заявлені вимоги про стягнення коштів за податковим боргом з платника податків ОСОБА_1 за рахунок активів, що належать такому платнику податків на суму 827847, 86 грн.

Проте, як вбачається з матеріалів адміністративного позову, позивачем не надано документу, що підтверджує сплату судового збору за подання адміністративного позову.

Відповідно до п. 5 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), у разі необхідності у позовній заяві зазначаються клопотання про звільнення від сплати судового збору; про звільнення від оплати правової допомоги і забезпечення надання правової допомоги, якщо відповідний орган відмовив особі у забезпеченні правової допомоги; про призначення судової експертизи; про витребування доказів; виклик свідків тощо.

Разом із поданням, позивач надав заяву про звільнення від сплати судового збору. В обґрунтування заяви позивач зазначає, що відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону № 484 VIIІ Кабінет Міністрів України зобовязаний забезпечити відповідне відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Проте відповідне фінансування Державної фіскальної служби України та її територіальних органів Кабінетом Міністрів України не здійснено.

Таким чином, у ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області відсутні кошти для сплати судового збору за подання до Дніпропетровського окружного адміністративного суду щодо стягнення коштів за податковим боргом.

Суд вважає, що клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Суд відзначає, що статтею 129 Конституції України як однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже в тому числі й органів державної влади, а тому самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з державного бюджету України та з відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

У розумінні приписів указаної норми відстрочення або розстрочення сплати судового збору скаржнику, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин та підтвердження їх належними доказами.

Даною статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочки, розстрочки або звільнення заявника від сплати судового збору.

Згідно зі статтею 108 КАС України позовна заява, яка подана без додержання вимог, встановлених статтею 106 КАС України, залишається без руху, про що суд повідомляє позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 88, 106, 108, 160, 165 КАС України, суд,

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про звільнення від сплати судового збору - відмовити.

Подання Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного Управління ДФС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишити без руху.

Встановити позивачу строк до 07 жовтня 2015 р. для усунення недоліків, а саме: надання позивачем до канцелярії адміністративного суду документу про сплату судового збору, згідно до вимог ч.3 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням розміру судового збору, встановленого Законом України Про судовий збір).

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії ухвали суду безпосередньо в суді, то п'ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії ухвали суду.

Суддя ОСОБА_2