Постанова № 52135602, 30.09.2015, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2015 року Справа № 803/3028/15

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Валюха В.М.,

при секретарі судового засідання Столярчук А.В.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Піддубці» до Луцької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Сільськогосподарський виробничий кооператив «Піддубці» (далі СГВК «Піддубці», позивач) звернувся з адміністративним позовом до Луцької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області (далі Луцька ОДПІ, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 31.07.2015 року № НОМЕР_1, № НОМЕР_2.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Луцькою ОДПІ проведена позапланова виїзна перевірка СГВК «Піддубці» з питань дотримання податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 31.05.2015 року, про що складено акт від 17.07.2015 року № 2994/22-01/00857505.

Перевіркою, зокрема, встановлено, що позивачем порушено пункти 198.1, 198.2 статті 198, пунктів 201.1, 201.4, 201.6, 201.7 статті 201 Податкового кодексу України (ПК України), що призвело до заниження податку на додану вартість (ПДВ), що підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за період з 01.01.2013 року по 31.05.2015 року на загальну суму 2753,72 грн., в т. ч. за грудень 2014 року на суму 1252,13 грн. та липень 2014 року на суму 1501,59 грн., а також порушено підпункти 168.1.1, 168.1.2, 168.1.4, 168.1.5 пункту 168.1 статті 168 ПК України, в результаті чого несвоєчасно перераховано податок з доходів фізичних осіб (далі ПДФО) на загальну суму 120340,15 грн. (в т. ч. за 2013 рік 37029,75 грн., за 2014 рік 74995,11 грн., за 2015 рік 7315,29 грн.).

На підставі вказаного акту перевірки Луцькою ОДПІ 31.07.2015 року були прийняті такі податкові повідомлення-рішення: № НОМЕР_1, яким позивачу збільшено грошове зобовязання з ПДФО на 90255,11 грн., в т. ч. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 90255,11 грн., та № НОМЕР_2, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання з ПДВ на 7494,93 грн., в т. ч. за основним платежем 2754,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 4740,93 грн.

Позивач не погоджується із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями та вважає їх незаконними з тих підстав, що перевірка платника податків була проведена безпідставно, відповідач порушив порядок її проведення (копію наказу було вручено не до початку перевірки, а в ході її проведення).

Під час розгляду справи позивач подав заяву про збільшення позовних вимог від 28.09.2015 року № 152 (а. с. 78).

Заява обґрунтована тим, що Луцькою ОДПІ була проведена позапланова невиїзна документальна перевірка СГВК з питань дотримання вимог податкового за період з 01.04.2011 року по 31.03.2014 року та іншого законодавства за період з 01.04.2011 року по 31.03.2014 року, про що складено акт від 26.09.2014 року № 8056/17.3/00857505.

Перевіркою, зокрема, встановлено, що позивачем порушено підпункти 168.1.1, 168.1.2, 168.1.4, 168.1.5 пункту 168.1 статті 168 ПК України, в результаті чого несвоєчасно перераховано ПДФО на загальну суму 256748,41 грн. (в т. ч. за 2012 рік 110731,80 грн., за 2013 рік 138346,43 грн., за 2014 рік 7670,18 грн.).

На підставі вказаного акту перевірки Луцькою ОДПІ 17.10.2014 року було прийняте податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_3, яким позивачу збільшено грошове зобовязання з ПДФО на 185407,18 грн., в т. ч. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 185407,18 грн.

Позивач не погоджується із податковим повідомленням-рішенням Луцької ОДПІ від 17.10.2014 року № НОМЕР_3, оскільки відповідач безпідставно нарахував штрафні санкції в розмірі 50% та 75% суми податку, тоді як розрахунок штрафних санкцій повинен був бути проведений, виходячи із розміру 25% суми податку.

Позивач, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог (а. с. 78-80), просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 17.10.2014 року № НОМЕР_3, від 31.07.2015 року № НОМЕР_1, № НОМЕР_2.

В поданих до суду письмових запереченнях проти позову від 09.09.2015 року (а. с. 36-39) представник відповідача адміністративний позов не визнав та просить відмовити в його задоволенні з тих підстав, що перевірка платника податків була проведена з дотриманням встановленого порядку, відтак, оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті правомірно, а розмір штрафних (фінансових) санкцій за неперерахування та несвоєчасне перерахування до бюджету ПДФО визначено вірно.

В судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримала з підстав, викладених у позовній заяві, просить позов задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні адміністративний позов не визнали з підстав, викладених у письмових запереченнях проти позову, просять у його задоволенні відмовити повністю.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити частково з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що СГВК «Піддубці» зареєстроване юридичною особою, що підтверджується довідкою Головного управління статистики у Волинській області з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АА № 690275 від 27.11.2012 року (а. с. 7), перебуває на податковому обліку в Луцькій ОДПІ.

Луцькою ОДПІ була проведена позапланова невиїзна документальна перевірка СГВК з питань дотримання вимог податкового за період з 01.04.2011 року по 31.03.2014 року та іншого законодавства за період з 01.04.2011 року по 31.03.2014 року, про що складено акт від 26.09.2014 року № 8056/17.3/00857505 (а. с. 51-57).

Перевіркою своєчасності, достовірності, повноти нарахування, утримання та сплати ПДФО при виплаті доходів на користь платників податків фізичних осіб встановлено, що за період з 01.06.2012 року по 31.03.2014 року позивачем нараховано, але несвоєчасно перераховано або не перераховано ПДФО на загальну суму 258996,79 грн. Перевіркою зроблено висновок про те, що позивачем порушено підпункти 168.1.1, 168.1.2, 168.1.4, 168.1.5 пункту 168.1 статті 168 ПК України, в результаті чого несвоєчасно перераховано ПДФО на загальну суму 256748,41 грн. (в т. ч. за 2012 рік (з 01.06.2012 року по 31.12.2012 року) 110731,80 грн., за 2013 рік 138346,43 грн., за 2014 рік (з 01.01.2014 року по 31.03.2014 року) 7670,18 грн.).

На підставі вказаного акту перевірки Луцькою ОДПІ 17.10.2014 року було прийняте податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_3, яким позивачу збільшено грошове зобовязання з ПДФО на 185407,18 грн., в т. ч. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 185407,18 грн. (а. с. 50). При цьому, як слідує із розрахунку до цього податкового повідомлення-рішення, розмір штрафних (фінансових) санкцій визначено таким чином: за неперерахування ПДФО в сумі 9470,91 грн. за червень 2012 року розмір штрафу за ставкою 25% становить 2367,72 грн., за неперерахування ПДФО в сумі 9674,59 грн. за липень 2012 року розмір штрафу за ставкою 50% становить 4837,29 грн., за неперерахування ПДФО в сумі 91586,30 грн. за серпень - грудень 2012 року розмір штрафу за ставкою 75% становить 68689,72 грн., за неперерахування ПДФО в сумі 138346,43 грн. за 2013 рік розмір штрафу за ставкою 75% становить 103759,82 грн. та за неперерахування ПДФО в сумі 7670,18 грн. за 2014 рік розмір штрафу за ставкою 75% становить 5752,63 грн. (а. с. 58).

Крім того, судом встановлено, що Луцькою ОДПІ, на підставі наказів від 18.06.2015 року № 1234 (а. с. 40), від 01.07.2015 року № 1464 (а. с. 41) та направлень на перевірку від 19.06.2015 року № 001320, № 001358 (а. с. 42-43), проведена позапланова виїзна перевірка СГВК «Піддубці» з питань дотримання податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 31.05.2015 року, про що складено акт від 17.07.2015 року № 2994/22-01/00857505 (а. с. 9-23).

Перевіркою своєчасності, достовірності, повноти нарахування, утримання та сплати ПДФО при виплаті доходів на користь платників податків фізичних осіб встановлено, що за період з 01.04.2014 року по 31.03.2015 року позивачем нараховано, але несвоєчасно перераховано або не перераховано ПДФО на загальну суму 54114,88 грн. (в т. ч. 2014 рік 40505,59 грн., 2015 рік 7315,29 грн.). Крім того, при перевірці виявлено факти неперерахування ПДФО щодо виплати орендної плати власникам земельних часток (паїв) фізичним особам на загальну суму 72519,27 грн., в т. ч. за 2013 рік 37029,75 грн., за 2014 рік 35489,52 грн.

Перевіркою зроблено висновок, що позивачем порушено підпункти 168.1.1, 168.1.2, 168.1.4, 168.1.5 пункту 168.1 статті 168 ПК України, в результаті чого несвоєчасно перераховано ПДФО на загальну суму 120340,15 грн. (в т. ч. за 2013 рік 37029,75 грн., за 2014 рік 74995,11 грн., за 2015 рік 7315,29 грн.).

Крім того, перевіркою також зроблено висновок, що СГВК «Піддубці» порушено пункти 198.1, 198.2 статті 198, пунктів 201.1, 201.4, 201.6, 201.7 статті 201 ПК України, що призвело до заниження ПДВ, що підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за період з 01.01.2013 року по 31.05.2015 року на загальну суму 2753,72 грн., в т. ч. за грудень 2014 року на суму 1252,13 грн. та липень 2014 року на суму 1501,59 грн.

На підставі вказаного акту перевірки Луцькою ОДПІ 31.07.2015 року були прийняті такі податкові повідомлення-рішення: № НОМЕР_1, яким позивачу збільшено грошове зобовязання з ПДФО на 90255,11 грн., в т. ч. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 90255,11 грн. (а. с. 6), та № НОМЕР_2, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання з ПДВ на 7494,93 грн., в т. ч. за основним платежем 2754,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 4740,93 грн. (а. с. 8).

При цьому, як слідує із розрахунку до податкового повідомлення-рішення від 31.07.2015 року № НОМЕР_1, розмір штрафних (фінансових) санкцій визначено таким чином: за неперерахування ПДФО в сумі 120340,15 грн. за 2013 - 2014 роки, квітень грудень 2014 року, І квартал 2015 року розмір штрафу за ставкою 75% становить 90255,11 грн. (а. с. 62).

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України від 02.12.2010 року № 2755-VI (з наступними змінами та доповненнями) передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобовязання у будь-який момент після отримання такого рішення.

Згідно із частиною другою статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин першої, другої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду, відповідач не довів правомірність оскаржуваних в даній адміністративній справі податкових повідомлень-рішень від 17.10.2014 року № НОМЕР_3 та від 31.07.2015 року № НОМЕР_1 в частині визначення розміру штрафних (фінансових) санкцій, що підлягають застосуванню до позивача, з огляду на таке.

Згідно із підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Відповідно до підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

Як передбачено пунктом 4 частини другої статті 40 Кримінального процесуального кодексу України (КПК України), слідчий уповноважений призначати ревізії та перевірки у порядку, визначеному законом.

Частиною другою статті 93 КПК України передбачено, що сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

Згідно із частиною пятою статті 40 КПК України слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого.

З наведених норм чинного законодавства України слідує, що слідчий вправі шляхом винесення постанов призначати перевірки та доручати їх проведення контролюючим органам, які зобовязані виконувати такі процесуальні рішення слідчого.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позапланова виїзна перевірка СГВК «Піддубці» з питань дотримання податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 31.05.2015 року, оформлена актом від 17.07.2015 року № 2994/22-01/00857505, проведена з дотриманням норм чинного законодавства України, відповідачем правомірно у звязку із отриманням постанови старшого слідчого з ОВС слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Волинській області ОСОБА_3 про призначення позапланової перевірки від 12.04.2015 року (а. с. 44-45) призначено перевірку позивача, у Луцької ОДПІ були відсутні правові підстави не виконувати зазначене процесуальне рішення слідчого. Відтак, суд не бере до уваги доводи позивача про те, що зазначена перевірка була проведена безпідставно. Суд також не бере до уваги доводи представника позивача про незаконність перевірки через невручення копії постанови слідчого про призначення перевірки, оскільки нормами ПК України такий обовязок на податкові органи не покладено, а позивач не звертався із заявою про надання такої копії.

Пунктом 81.1 статті 81 ПК України (в редакції, чинній на час проведення зазначеної перевірки) передбачено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

З матеріалів справи слідує, що направлення на перевірку від 19.06.2015 року № 001320, № 001358 було предявлено, а копію наказу від 18.06.2015 року № 1234 було вручено головному бухгалтеру СГВК «Піддубці» 19.06.2015 року, що підтверджується підписами головного бухгалтера на вказаних направленнях (а. с. 42-43). Відтак, суд не бере до уваги доводи позивача про те, копію наказу було вручено не до початку перевірки, а в ході її проведення.

Таким чином, доводи позивача про порушення Луцькою ОДПІ вимог ПК України при проведенні позапланової виїзної перевірки СГВК «Піддубці» з питань дотримання податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 31.05.2015 року, оформленої актом від 17.07.2015 року № 2994/22-01/00857505, не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи, тому податкові повідомлення-рішення від 31.07.2015 року № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, що винесені на підставі вказаного акту перевірки, з підстав незаконності її проведення (як про це вказує позивач) не можуть бути скасовані.

Крім того, позивач не заперечив по суті висновки акту перевірки від 17.07.2015 року № 2994/22-01/00857505 про те, що СГВК «Піддубці» порушено пункти 198.1, 198.2 статті 198, пунктів 201.1, 201.4, 201.6, 201.7 статті 201 ПК України, що призвело до заниження ПДВ, що підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за період з 01.01.2013 року по 31.05.2015 року на загальну суму 2753,72 грн., в т. ч. за грудень 2014 року на суму 1252,13 грн. та липень 2014 року на суму 1501,59 грн., не надав будь-яких доказів, які спростовують вказане порушення, тому відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 31.07.2015 року № НОМЕР_2, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання з ПДВ на 7494,93 грн., в т. ч. за основним платежем 2754,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 4740,93 грн.

Разом з тим, на думку суду, податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 17.10.2014 року № НОМЕР_3 в частині збільшення суми грошового зобовязання з ПДФО за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 121220,08 грн. та податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 31.07.2015 року № НОМЕР_1 в частині збільшення суми грошового зобовязання з ПДФО за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 30085,03 грн. прийняте відповідачем неправомірно, виходячи з такого.

Пунктом 168.1 статті 168 ПК України урегульовано порядок оподаткування доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податку податковим агентом.

Так, зокрема, згідно із підпунктами 168.1.1, 168.1.2 пункту 168.1 статті 168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу. Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Підпунктом 168.1.5 пункту 168.1 статті 168 ПК України визначено, що якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

З цього слідує, що податковий агент сплачує (перераховує) до бюджету ПДФО під час виплати оподатковуваного доходу, проте, не звільняється від обовязку своєчасної сплати ПДФО у випадку невиплати (несвоєчасної) виплати оподатковуваного доходу (зокрема, заробітної плати працівникам).

Згідно із пунктом 127.1 статті 127 ПК України ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Як слідує із розрахунку до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 17.10.2014 року № НОМЕР_3, розмір штрафних (фінансових) санкцій визначено таким чином: за неперерахування ПДФО в сумі 9470,91 грн. за червень 2012 року розмір штрафу за ставкою 25% становить 2367,72 грн., за неперерахування ПДФО в сумі 9674,59 грн. за липень 2012 року розмір штрафу за ставкою 50% становить 4837,29 грн., за неперерахування ПДФО в сумі 91586,30 грн. за серпень - грудень 2012 року розмір штрафу за ставкою 75% становить 68689,72 грн., за неперерахування ПДФО в сумі 138346,43 грн. за 2013 рік розмір штрафу за ставкою 75% становить 103759,82 грн. та за неперерахування ПДФО в сумі 7670,18 грн. за 2014 рік розмір штрафу за ставкою 75% становить 5752,63 грн. (а. с. 58).

Проте, суд не погоджується із розміром накладеного на позивача штрафу згідно з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням за неперерахування ПДФО.

На думку суду, податкового агента можна притягти до відповідальності, передбаченої пунктом 127.1 статті 127 ПК України, у вигляді штрафу в розмірі відповідно 50 та 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету, лише у тому випадку, якщо протягом 1095 днів податковий агент повторно вчинив дії, передбачені абзацом першим цього пункту, будучи притягнутим за такі дії до відповідальності.

Разом з тим, як встановлено судом, позивач до прийняття податкового повідомлення-рішення від 17.10.2014 року № НОМЕР_3 не притягувався до відповідальності за пунктом 127.1 статті 127 ПК України у вигляді накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, відносно СГВК «Піддубці» не приймалося будь-яких податкових повідомлень-рішень про накладення штрафних санкцій за неперерахування ПДФО, відтак, у відповідача були відсутні правові підстави накладати за оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням штраф у розмірі 50 відсотків за неперерахування ПДФО за липень 2012 року та у розмірі 75 відсотків за неперерахування ПДФО за серпень грудень 2012 року, 2013 2014 роки.

Враховуючи, що загальна сума несплати (неперерахування) позивачем ПДФО становить 256748,41 грн., тому суд приходить до висновку, що на позивача слід було накласти штраф в розмірі 25 відсотків суми податку, що становить 64187,10 грн. (256748,41 грн. х 25% = 64187,10 грн.), відтак, у вказаній сумі податкове повідомлення-рішення від 17.10.2014 року № НОМЕР_3 прийняте правомірно, в той час як в сумі 185407,18 грн. (256748,41 грн. 64187,10 грн. = 185407,18 грн.) вказане податкове повідомлення-рішення прийняте відповідачем протиправно.

Крім того, як слідує із розрахунку до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 31.07.2015 року № НОМЕР_1, розмір штрафних (фінансових) санкцій визначено таким чином: за неперерахування ПДФО в сумі 120340,15 грн. за 2013 - 2014 роки, квітень грудень 2014 року, І квартал 2015 року розмір штрафу за ставкою 75% становить 90255,11 грн. (а. с. 62).

Разом з тим, як встановлено судом, позивач до прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 31.07.2015 року № НОМЕР_1 був притягнутий до відповідальності у вигляді накладення штрафних санкцій за неперерахування ПДФО згідно із податковим повідомленням-рішенням від 17.10.2014 року № НОМЕР_3, відтак, у відповідача були відсутні правові підстави накладати за оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням штраф у розмірі 75 відсотків за неперерахування ПДФО.

Враховуючи, що загальна сума несплати (неперерахування) позивачем ПДФО становить 120340,15 грн., тому суд приходить до висновку, що на позивача слід було накласти штраф в розмірі 50 відсотків суми податку, що становить 60170,08 грн. (120340,15 грн. х 50% = 60170,08 грн.), відтак, у вказаній сумі податкове повідомлення-рішення від 31.07.2015 року № НОМЕР_1 прийняте правомірно, в той час як в сумі 30085,03 грн. (90255,11 грн. 64187,10 грн. = 30085,03 грн.) вказане податкове повідомлення-рішення прийняте відповідачем протиправно.

З наведених вище підстав, виходячи з наданих суду статтею 162 КАС України повноважень, адміністративний позов підлягає до задоволення частково шляхом прийняття постанови про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Луцької ОДПІ від 17.10.2014 року № НОМЕР_3 в частині збільшення суми грошового зобовязання з ПДФО за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 121220,08 грн. та від 31.07.2015 року № НОМЕР_1 в частині збільшення суми грошового зобовязання з ПДФО за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 30085,03 грн., а в задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Керуючись частиною третьою статті 160, статтями 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області від 17 жовтня 2014 року № НОМЕР_3 в частині збільшення суми грошового зобовязання з податку на доходи найманих працівників за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 121220 гривень 08 копійок (сто двадцять одна тисяча двісті двадцять гривень вісім копійок).

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області від 31 липня 2015 року № НОМЕР_1 в частині збільшення суми грошового зобовязання з податку на доходи фізичних осіб за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 30085 гривень 03 копійки (тридцять тисяч вісімдесят пять гривень три копійки).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.М.Валюх

Постанова складена у повному обсязі 05 жовтня 2015 року