Рішення № 52135043, 06.10.2015, Суворовський районний суд м.Херсона

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №668/4788/15-ц

Пров. №2/668/1494/15

06.10.2015

Суворовський районний суд м. Херсона у складі:

головуючий суддя Гаврилов Д.В.,

присекретарі Підгрушко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи без самостійних вимог щодо предмету спору: Приватне акціонерне товариство «Європейський страховий союз» та ОСОБА_3, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Позовна заява мотивована тим, що 26.08.2014 року в м. Херсоні на перехресті проспекту Ушакова та вул. Горького, під час дорожньо-транспортної пригоди, що відбулась за участю громадянина ОСОБА_2 під керуванням автомобіля «Тайота Авенсіс», автомобілю позивача «КІА РІО» було завдано механічних пошкоджень.

Постановою апеляційного суду Херсонської області від 29.01.2015 року ОСОБА_2 було визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП.

Відповідно до висновку експертного товарознавчого дослідження від 17.09.2014 року вартість матеріального збитку, заподіяного автомобілю «КІА РІО» 1.4, державний номер НОМЕР_1 під час ДТП склала 70403, 76 грн.

Страховиком відповідно до поданих документів і встановленого полісом ліміту, прийнято рішення про здійснення страхового відшкодування на користь ОСОБА_1 у розмірі 50000 грн.

Тому на підставі зазначеного позивач просить стягнути з винної особи різницю збитків в сумі 20403,76 грн., крім того додаткові витрати на евакуацію автомобіля в сумі 400 грн., витрати на проведення експертного дослідження в сумі 400 грн. та франшизу 1000 грн., а всього 22203,76 грн. А також у звязку з тим, що йому завдано моральних страждань просить стягнути моральну шкоду в сумі 20000 грн.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позову, просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Третя особа ОСОБА_3 в судовому засіданні не заперечував проти задоволення позову.

Представник третьої особи Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий союз» в судове засідання не зявився, надав суду заяву в якій просив розглядати справу за його відсутності, при вирішенні спору поклався на розсуд суду.

Зясувавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 26.08.2014 року в м. Херсоні на перехресті проспекту Ушакова та вул. Горького, під час дорожньо-транспортної пригоди, що відбулась за участю автомобіля «Тайота Авенсіс», під керуванням ОСОБА_2, автомобілю позивача «КІА РІО» було завдано механічних пошкоджень.

Постановою апеляційного суду Херсонської області від 29.01.2015 року ОСОБА_2 було визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП.

Відповідно до висновку експертного товарознавчого дослідження від 17.09.2014 року вартість матеріального збитку, заподіяного автомобілю «КІА РІО», державний номер НОМЕР_1, під час ДТП склала 70403,76 грн.

В судовому засіданні за клопотанням представника відповідача було призначено судову автотоварознавчу експертизу В подальшому експертизу не було оплачено у звязку з чим не була проведена. Тому на підставі ст. 146 ЦПК України, суд вважає належними доказами вказаний висновок експертного дослідження.

03.01.2014 року між ОСОБА_4 та Приватним акціонерним товариством «Європейський страховий союз» укладено договір обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс №АС/6507152).

Страховиком відповідно до поданих документів і встановленого полісом ліміту, прийнято рішення про здійснення страхового відшкодування на користь ОСОБА_1 у розмірі 50000 грн.

Виходячи з положень ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно до частин 1, 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

В п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» № 6 від 27.03.1992 судам розяснено, що джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості.

Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояву їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля).

Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Відповідно ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати ( страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобовязана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до ч. 1 ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. При цьому моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Пунктом 3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розяснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Враховуючи зазначене, суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача виконавцем ДТП, різниці між страховим відшкодуванням і вартістю відновлюваного ремонту.

Тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню різницю збитків завданих під час ДТП в сумі 20403,76 грн., крім того додаткові витрати на евакуацію автомобіля в сумі 400 грн., витрати на проведення експертного дослідження в сумі 400 грн. та франшиза 1000 грн., а всього 22203,76 грн. Зроблені позивачем розрахунки підтверджується матеріалами справи та перевірені судом.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховував, що п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розяснено судам, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Враховуючи обставини справи, суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 5000 грн. на відшкодування моральної шкоди, що відповідатиме характеру та обсягу страждань, яких зазнав позивач.

Відповідно до положень ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивачів підлягають стягненню понесені ними та документально підтвердженні судові витрати, які складаються з судового збору в розмірі 244 грн.

Керуючись ст.ст. 22, 23 ,1166, 1187,1192 ЦК України, ст.ст. 88, 209, 213-218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи без самостійних вимог щодо предмету спору: Приватне акціонерне товариство «Європейський страховий союз» та ОСОБА_3, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНН НОМЕР_2, який зареєстрований та проживає: ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ОСОБА_1 на відшкодування матеріальної шкоди 22203,76 грн. та на відшкодування моральної шкоди 5000 грн.

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНН НОМЕР_2, який зареєстрований та проживає: ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ОСОБА_1 судові витрати, які складається з судового збору в розмірі 244 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Херсонської області через Суворовський районний суд м. Херсона. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СуддяОСОБА_5