Ухвала суду № 52131962, 06.10.2015, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 463/3872/14 Головуючий у 1 інстанції: Гирич С.В.

Провадження № 22-ц/783/5987/15 Доповідач в 2-й інстанції: Шумська Н. Л.

Категорія:27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючий суддя: Шумська Н.Л.

судді: Береза В.І., Крайник Н.П.

секретар: Ясиновська

особи, які беруть участь у справі: представник ПАТ КБ «ПриватБанк» - Гнатишак О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на заочне рішення Личаківського районного суду м.Львова від 07 травня 2015 року за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором ,-

ВСТАНОВИЛА:

Заочним рішенням Личаківського районного суду м.Львова від 07 травня 2015 року позов ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено; стягнуто з ОСОБА_3, персональний ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь ПАТ КБ «Приватбанк», ЄДРПОУ 14360570, заборгованість за кредитним договором від 29.10.2012 року б/н в сумі 24418 грн. 37 коп.; вирішено питання судових витрат.

Ухвалою Личаківського районного суду м.Львова від 10 червня 2015 року заяву відповідача ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення Личаківського районного суду м.Львова від 07.05.2015 року у цивільній справі № 463/3872/14-ц, провадження №2/463/164/15 залишено без задоволення.

Рішення суду оскаржив представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4. В апеляційній скарзі покликається на його незаконність, необгрунтованість, на неповне з»ясування судом обставин, що мають значення для справи, на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, на невідповідність висновків суду обставина справи, на порушення норм матеріального та процесуального права. Зокрема зазначає, що у матеріалах справи відсутні докази, які посвідчують факти передачі позивачем грошової суми, визначеної пунктом 2.1.Генерального соглашения у власність відповідача. Вказує, що не отримував кредит та відповідно не міг використовувати зазначені кошти. Також наданий проведений позивачем Розрахунок заборгованості не може вважатися доказом, оскільки він не відповідає вимогам ст.57 ЦПК України так, як не містить фактичних даних, а лише відображає бажаний результат заінтересованої сторони - позивача. Отже, вимога позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 24 418, 37 грн. є суперечливою та не відповідає фактичним обставинам справи. Просить заочне рішення Личаківського районного суду м.Львова від 07 травня 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити повністю.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, з»ясувавши обставини справи та перевіривши доводи скарги та заперечень, колегія суддів не знаходить підстав для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.

Під час розгляду справи в апеляційному порядку, згідно ч.1ст.303 ЦПК, апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості 24418,37 грн. за кредитним договором від 9.10.2012року, яка складається з 17333,28грн. - заборгованість за кредитом, 3861,32грн.- заборгованість по процентах за користування кредитом, 3223,77грн. залишок за несплаченим штрафом, передбаченим п.2.2 Генеральної угоди.

Задовольняючи позов повністю, судом першої інстанції правильно визначено правовідношення сторін та застосовано закон, який їх регулює. Повно та всебічно встановлено обставини, що мають значення для вирішення справи, проведено оцінку належних доказів та перевірено правильність розрахунків.

Доводи апеляційної скарги щодо відсутності доказів передачі грошей за договором кредиту не ґрунтуються на законі та дійсних обставинах справи. 29.10.2012року між сторонами укладено Генеральну угоду про реструктуризацію заборгованості та приєднання до умов та правил надання продукту кредитних карт. П.2.1. цієї Генеральної угоди передбачено домовленість сторін, що банк надає позичальнику строковий кредит в сумі 7815,47грн. на строк 24 місяці з 29.10.2012року по 1.10.2014року шляхом становлення кредитної лінії на платіжну картку на споживчі цілі в сумі 17815,47грн. в обмін на зобов»язання позичальника оплачувати кредит в порядку та на умовах визначених даною угодою. Угодою не обумовлено видачу коштів готівкою касі банку, а передбачено встановлення кредитної лінії на платіжну картку, котра є від»ємною, беручи до уваги умови проведення банком реструктуризації заборгованості боржника. Після повернення на картку використаних кредитних коштів сума кредитної лінії відновлюється і надалі доступна позичальнику.

На необґрунтованість доводів апеляційної скарги також вказують дії відповідача на виконання договірних зобов»язань, а саме погашення заборгованості 23.11.2012року в сумі 500грн., 10.09.2013року в сумі 1000,21 грн., 01.10.2013 року 500 грн., про що свідчать розрахунки у справі.

Відповідно до ч.1ст.60 ЦПК кожна сторона, зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Позивачем належно виконано цей процесуальний обов»язок. Натомість, відповідач не довів на підставі належних та допустимих доказів, відповідно до ст..57-59 ЦПК, обґрунтованість своїх заперечень.

Згідно роз»яснень ППВСУ 24.10.2008 № 12 «Про судову практику розгляду цивільних справ» в апеляційному порядку визнавши, що суд першої інстанції ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а наведені в апеляційній скарзі недоліки у розгляді справи не вплинули на суть ухваленого рішення, апеляційний суд згідно зі статтею 308 ЦПК ухвалою відхиляє апеляційну скаргу та залишає рішення без змін і обов'язково наводить у ній мотиви, з яких доводи апеляційної скарги відхиляються. Водночас апеляційний суд враховує, що законне, обґрунтоване та правильне по суті й справедливе рішення суду не може бути скасоване з одних лише формальних міркувань.

Апеляційний суд, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, на підставі ст.308 ЦПК, відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, визнаючи, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального прав.

Керуючись ст.303, п.1ч.1ст.307, 308, п.1ч.1ст.314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Личаківського районного суду м.Львова від 07 травня 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення й може бути оскаржена протягом 20-ти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий суддя Н.Л. Шумська

Судді: Н.П. Крайник

В.І. Береза