Ухвала суду № 52131772, 10.09.2015, Апеляційний суд Хмельницької області

КОПІЯ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

____________

Справа № 688/1100/15-ц

Провадження № 22-ц/792/1848/15

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2015 року м. Хмельницький

колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Хмельницької області в складі :

головуючого судді Баса О.Г.,

суддів: Матковської Л.О.

ОСОБА_1

при секретарі Бондарі О.В.

з участю представника позивача ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 22ц-/792/1848/15 за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5 на рішення Шепетівського місьрайонного суду від 10 серпня 2015 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заслухавши доповідача, пояснення пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів,-

в с т а н о в и л а :

В березні 2015 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_3 15842,04 грн., заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування цих вимог вказувало на те, що відповідно до укладеного договору б/н від 25.02.2008 року ОСОБА_3 25.02.2008 року отримав кредит у розмірі 5000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. В порушення умов вказаного договору відповідач зобов'язання за договором не виконував, в зв'язку з чим станом на 31.01.2015 року допустив заборгованість у сумі 15842,04 грн., яка складається з заборгованості за кредитом 4990,46 грн., по процентах за користування кредитом 7909,10 грн., по комісії та пені 1950 грн., а також штрафів: фіксована частина - 250 грн., процентна складова - 752,48 грн.

Рішенням Шепетівського міськрайонного суду від 10 серпня 2015 року позов задоволено часткво.

Стягнуто з ОСОБА_3В на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», - заборгованість за кредитним договором б/н від 25.02.2008 року: за кредитом 4990,46 грн., по процентах за користування кредитом 7909,10 грн., по пені та комісії - 1000 грн., штраф (фіксована частина) - 250 грн., штраф (процентна складова) - 742,48 грн., а всього 14892 (чотирнадцять тисяч вісімсот дев'яносто дві) грн. 04 коп., та 243,60 грн. судових витрат.

В решті позову відмовлено.

В апеляційній скарзі представник відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_6 просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити в позові в повному обсязі. Вказує, що висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, позивач не довів факт видачі кредитних коштів в сумі 5000,00 грн. відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Суд не вказав з яких підстав він відкинув заперечення відповідача щодо даного кредитного договору, не звернув увагу на судову практику Верховного Суду України.

В засіданні апеляційного суду представник ПАТ КБ «ПриватБанк» вважала апеляційну скаргу не обґрунтованою.

Відповідач та його представник правом на участь у розгляді справи в апеляційному суду не скористались, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином про що свідчить розписка представника отримана 02.09. 2015 року.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом встановлено, що 25.02.208 року ОСОБА_3 було подано до ПАТ «КБ «Приват Банк» заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг і оформлення на його імя кредитки «Універсальна».

Відповідно до Умов та правил надання банківських послуг, до якої приєднався відповідач, він отримав в ПАТ «КБ «Приват Банк» кредит в розмірі 5000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, з відсотковою ставкою в розмірі 36.00 % річних на залишок суми заборгованості.

На підставі п. 6.5 Умов та правил надання банківських послуг, які є невід'ємною частиною угоди, клієнт ОСОБА_3 прийняв на себе обов'язок погашати заборгованість за кредитом, процентам за його використання по перевитраті платіжного ліміту, а також виплачувати комісії на умовах, передбачених договором.

Свої зобов'язання за договором банком було виконано в повному обсязі, проте відповідач не виконав зобов'язання щодо своєчасного погашення кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами, внаслідок чого виникла заборгованість, яка станом на 31.01.2015 року становить 15842,04 грн., з яких заборгованості за кредитом 4990,46 грн., по процентах за користування кредитом 7909,10 грн., по комісії та пені 1950 грн., а також штрафів: фіксована частина - 250 грн., процентна складова - 752,48 грн.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не виконав зобов'язань за кредитним договором.

Такий висновок суду першої інстанції є вірним.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На підставі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За матеріалами справи вбачається, що між сторонами 25.02.208 року укладено кредитний договір у вигляді анкети - заявки про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг у Приватбанку.

Подання до ПАТ «КБ «Приват Банк» заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, оформлення на імя ОСОБА_3 кредитки «Універсальна», отримання кредиту в розмірі 5000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, з відсотковою ставкою в розмірі 36.00 % річних на залишок суми заборгованості відповідачем не оспорюється. Саме відповідно до Умов та правил надання банківських послуг наданих Банком відповідачу була надано картка №4149605370710006, збільшувався кредитний ліміт, нараховувались відсотки та штрафні санкції, що підтверджується випискою по картковому рахунку.

Не вказується відповідачем на будь-які інші Умови та правил надання банківських послуг крім наданих Банком. Тому доводи апеляційної скарги про неможливість зробити висновок про те чи діяли саме у такій редакції умови та правил надання банківських послуг на момент укладення кредитного договору не можуть бути підставою для скасування рішення.

На підтвердження заявлених позовних вимог позивачем було надано виписку по особовому рахунку та розрахунок заборгованості, які містять вичерпні дані про рух коштів. Заперечуючи проти задоволення позову представник відповідача не вказував на неправильність цього розрахунку, тому відсутні підстави вважати що наданий розрахунок є не належним чи не допустимим доказом заборгованості, оскільки за правилами змагальності сторін (ст. 10 ЦПК України) саме відповідач має спростувати наявність такої заборгованості чи її розмір.

За заявою відповідача 06.02.2012 року була перевипущена карта, з терміном дії до листопада 2015 року. Погашення заборгованості відбулося 28 грудня 2012 року. Тому безпідставними є доводи апеляційної скарги про недоведеність факту продовження строку дії кредитного договору від 25.08.2008 року та застосування строку позовної давності.

Відповідно до ст. 10, ч.1 ст. 11, ч.1 ст. 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Матеріали справи не містять жодних даних про наявність пільг відповідача по сплаті судового збору.

Відповідно до частини першої ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Згідно частини другої зазначеної статті цього Кодексу апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами. Проте доводи апеляційної скарги не містять посилання на жодну з підстав що дає право апеляційному суду дослідити нові докази. Тому доводи апеляційної скарги в частині вирішення питання про судові витрати також не можуть бути задоволені.

Керуючись ст.ст. 218, 307, 308, 313-315, 317,319 ЦПК України колегія суддів,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Шепетівського місьрайонного суду від 10 серпня 2015 року залишити без змін

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:/підпис/

Судді:/підписи/

Копія вірна

Суддя апеляційного суду Бас О.Г.

_______________

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_7 Справа № 22ц-/792/1848/15

Доповідач Бас О.Г. Категорія №19,27