Рішення № 52130112, 08.10.2015, Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 211/1350/15-ц

Провадження № 2/211/1023/15

Р і ш е н н я

і м е н е м У к р а ї н и

08 жовтня 2015 року Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Сарат Н. О.

при секретарі Зоріній С.М.

за участю позивача ОСОБА_1

представників позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3 представника відповідача - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального Підприємства "Міський Тролейбус" про поновлення строку позовної давності, визнання незаконними та скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності, відсторонення від роботи, про відновлення на роботі і стягнення середньої заробітної плати за дні вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди,-

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з вищевказаним позовом в обґрунтування якого зазначила, що вона з 05.06.1996 р. працювала кондуктором в тролейбусному депо підприємства «Криворіжелектротранс», з 08.02.2007 р. переведена наказом від 06.02.2007 р. №112-п електромонтером тяглових підстанцій в службу енергогосподарства.

У звязку з реорганізацією підприємства звільнена по переводу в КП «Міський тролейбус» 22.03.2007 р. наказом від 28.03.2007 р. і 23.03.2007 р. прийнята по переводу в КП «Міський тролейбус» електромонтером 2 розряду тяглових підстанцій в службу енергогосподарства наказом від 28.03.2007 р.

Наказом від 16.09.2014 р. № 148-к позивача звільнено з роботи за пунктом 3 статті 40 КЗпП України «за систематичне невиконання працівником без поважних причин обовязків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку».

27.10.2014 р. вона звернулась до Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу з позовною заявою визнання незаконними та скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності, відсторонення від роботи; про відновлення на роботі, стягнення заробітної плати за дні вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди.

Про звільнення вона довідалась 25.09.2014 р. після отримання копії наказу, яку відповідач направив їй поштою, що підтверджується довідкою пошти від 18.11.2014 р.

Але судом 30.10.2014 р. постановлено ухвалу про повернення їй позовної заяви з доданими до неї доказами .

Копію ухвали суду від 30.10.2014 р. про повернення позовної заяви було отримано нею у поштовому відділку звязку №85 11.11.2014 р, що підтверджується довідкою від 11.11.2014 р.

Додаючи до позовної заяви докази її постійного проживання (перебування) на території дії Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу, вона вважала, що причини повернення їй позовної заяви усунені.

За указаними вище причинами позивач повторно зверталась до суду в строк, який перевищував встановлений статтею 233 КЗпП України місячний строк. Вважає, що строк було порушено з поважних причин.

ОСОБА_5 районним судом м. Кривого Рогу від 24.11.2014 р. знов було постановлено ухвалу про повернення їй позовної заяви.

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 20.01.2015 р. відхилено її апеляційну скаргу, з якою вона зверталась 20.11.2014 р., і залишено без змін ухвалу Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 24.11.2014 р.

03.03.2015 р. позовну заяву з додатками їй було повернуто з Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу.

Звертаючись до Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу, тобто за місцем знаходження відповідача, позивач вважає, що місячний строк позовної давності порушено нею за поважними причинами. Крім того, що копії наказу про звільнення та судових ухвал вона отримувала поштою із запізненням, що підтверджується поштовими довідками від 11.11.2014 р. та від 18.11.2014 р., я хворіла з 25.09.2014 р. по 30.09.2014 р., що підтверджується лікарняним листком, а також вона знаходилась на екзаменах у Харьківському національному університеті міського господарства з 09.10.2014 р. по 20.10.2014 р. та з 23.01.2015 р. по 11.02.2015 р., що підтверджується довідками від 17.10.2014 р. № 764 та від10.12.2014 р. №806. Під час першего звернення до суду з позовною заявлю строк позовної давності не було порушено. Більш того позивач зверталась за захистом своїх трудових прав до прокуратури, міськвиконкому та Територіальної державної інспекції з питань праці у Дніпропетровській області, що підтверджується копіями скарг.

Позивач не згодна з наказом про звільнення та з іншими наказами про притягнення її до дисциплінарної відповідальності і відсторонення від роботи, так як вони є незаконними за наступними причинами.

Зазначає, що у тексті наказу про її звільнення від 16.09.2014 р. №148-к зазначено, що відповідно до п. 2.1.3 Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів та п.2.17 Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів вона «повинна раз на рік пройти періодичну перевірку знань з питань безпечної експлуатації електроустановок споживачів та питань технічної експлуатації електроустановок споживачів». Останню перевірку пройшла 18.06.2013 р., тому чергову перевірку повинна була пройти 18.06.2014 р. «03.07.2014 р. зявилась на періодичну перевірку», але «оцінка була незадовільна», у звязку з чим вилучено «посвідчення по перевірці знань, які надають право на самостійну роботу в електроустановках» за фахом. «За відсутності посвідчення або за наявності посвідчення з простроченими термінами перевірки знань працівник до роботи не допускається» згідно п. 2.1.4 Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів та п.2.17 Правил технічної експлуатації електроустановок. Далі в наказі зазначено, що повторну перевірку було призначено на 04.08.2014 р., але у звязку з тим, що вона оформила додаткову соціальну відпустку з 04.08.2014 р. до 13.08.2014 р., їй нібито було запропоновано пройти перевірку знань 01.08.2014 р. У звязку з тим, що вона не зявилась на перевірку знань, наказом від 14.08 2014 р. №241-к мене було «відсторонено від виконання службових обовязків і надано строк з 14.08.2014 р. по 18.08.2014 р. пройти періодичну перевірку знань з питань безпечної експлуатації електроустановок споживачів та питань технічної експлуатації електроустановок споживачів». Наказом від 18.08.2014 р. №255 мене «знову було відсторонено від виконання службових обовязків» і призначено пройти перевірку 20.08.2014 р., але вона знову не зявилась.

В наказі про звільнення також зазначено, що наказами від 20.08.2014 р. № 249-к та від 01.09.2014 р. №260-к оголошено догани «за порушення трудової дисципліни, виражене в навмисному ухиленні від перевірки знань з питань безпечної експлуатації електроустановок споживачів та питань технічної експлуатації електроустановок споживачів», її зобовязано зявитися 21.08.2014 р. та 02.09.2014 р. о 9.00 годині до класу охорони праці управління підприємства, де пройти періодичну перевірку знань».

Крім того, відповідач зазначив в наказі, що вона навмисно порушує і ігнорує вимоги ст. 139 КЗпП України, розділ 3 Правил внутрішнього трудового розпорядку і додатку №7 Колективного договору підприємства щодо виконань розпоряджень власника або уповноваженого ним органу додержуватись трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці; ігнорує накази підприємства, чим допустила навмисне та систематичне порушення трудової дисципліни.

Також відповідачем в наказі про звільнення позивача зазначено, що наказом від 26.09.2013 р. № 357-к до неї вже було «застосовано дисциплінарне стягнення за самовільне використання без погодження з власником або уповноваженим органом» додаткової відпустки в звязку з навчанням.

Багато років її праця вважалась керівництвом підприємства сумлінної. Але на протязі останніх декілька роківїї переслідували і нарешті звільнили з помсти за принципове відношення до порушень норм з охорони праці з боку керівництва, за її зауваження, критику. Позивач сумлінно ставилась до своїх обвьязків , та зверталась до керівництва з зауваженнями та докдладними записками. Наприклад, вже багато часу вона зазначає в Журналах підстанцій, де вона працювала, про течу масла в ТМРУ і в маслених вимикачах, що призводить до погіршення якості повітря; відсутність належного освітлення, холоднечу, та про інші недоліки, які вона виявляла під час праці. Усе це являється підтвердженням порушення вимог пунктів 5.1.,5.4.5.22 розділу 4 Правил.

Але внесені в Журнали дефектів записи про дефекти і порушення залишаються керівництвом підприємства без уваги.

Писала також в оперативному Журналі підстанції №19 і в доповідних записках директору про розкрадання кабелів на підстанціях та електрообладнання, про порушення умов праці (відсутність вентиляції витяжки; про постійну наявність сильного запаху масла, у звязку з його протіканням в масляних вимикачах, в трансформаторах та ін.).

Позивач постійно наполягала на проведенні зі нею інструктажів по охороні праці та протипожежної безпеки, так як майстер ОСОБА_6 потребувала від неї підписів в Журналі інструктажів, але не проводила їх фактично.

З копії Плану проведення проти аварійних і протипожежних тренувань по району тягових підстанцій Депо-2 на 2014 р., складеному майстром ОСОБА_6, вбачається, що в ньому не зазначені дати проведення, але план затверджено начальником служби енергогосподарства ОСОБА_7 26.12.2013 р. Про ці недоліки позивач висловлювалась на їх адресу.

Крім того, вона усно висловлювала своє незадоволення відносно того, що без її згоди було утримано з заробітної плати у червні 2011 р. вартість річної підписки на газету «Червоний гірник». У відповідь отримала листа від 11.08.2011 р., в якому зазначено, що нібито хтось розписався помилково.

Також вона зверталась з питанням про те, чому у колективному договорі зазначено, що електромонтеру тяглової підстанції надається відпустка терміном 24 дні та додаткова - 4 дні, тобто всього 28 днів, а їй надають тільки 24 дні. Отримала відповідь, що вона є електромонтером черговою. Але у наказі про прийняття на працю та в трудовій книжці не зазначено, що я чергова. Під час щорічних перевірок знань їй задаються питання, повязані з технологичною працею. Крім того, направляючі її на психофізіологічну експертизу про відповідність професійним вимогам до виконання робіт підвищеної небезпеки та тих, що потребують професійного добору №11-3999/59158 від 21.11.2013 р., керівництвом підприємства було зазначено: професія за ДК 003:2010 електромонтер, вид робіт: Роботи по обслуговуванню діючої електроустановки напругою до і вище1000 В та виконання в них оперативних переключень, налагоджувальних, монтажних робіт та високовольтних випробувань, роботи під напругою в електроустановках до і вище 1000 В, роботи, повязані з діючим енергетичним обладнанням. Також у медичної довідки від 30.12.2013 р. №16 відповідно до направлення з підприємства зазначено професію: електромонтер тяглових підстанцій.

Під час переводу на роботу електромонтером колишнє керівництво стверджувало, що умови праці є шкідливими, тому позивач буде мати право на додаткову відпустку та пенсійні пільги, так як цю професію зазначено у Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 р. N 36.

З питанням про шкідливі умови праці вона зверталась до керівництва підприємства коли їй стали говорити, що вона являюсь оперативним працівником черговою тяглової підстанції, тоді як на неї покладали обовязки і вона виконувала роботу технічного персоналу і за наказом прийнята на роботу електромонтером тяглових підстанцій.

Також позивач намагалась вияснити порядок нарахування грошових коштів по лікарняному листу, так як вважала, що маючи стаж 18 років, має одержувати оплату за лікарняні листки з розрахунку середнього заробітку, а їй постійно нараховували тільки з робочих днів згідно графіку. Такий порядок було встановлено після приходу директора ОСОБА_8, головного інженера ОСОБА_9, начальника служби енергогосподарства ОСОБА_7, табельниці ОСОБА_10, головного бухгалтера ОСОБА_11

Не виплачено їй також грошові кошти на оздоровлення за 2013 -2014 р.р., хоча інші робітники одержували, тому вона також запитувала про причини невиплати.

Усі ці її зауваження та питання їм не подобались.

Будучи незадоволеною її записами в Журналах, докладними та усними висловлюваннями щодо недоліків та порушення законодавства про охорону праці, протипожежних правил та моїх трудових прав, начальник енергослужби ОСОБА_12 стала створювати позивачеві перепони у здійсненні трудових обовязків.

За її ретельне виконання обовязків її стали принижувати, притягати незаконно до дисциплінарної відповідальності, сотворили нестерпні умови праці і відпочинку.

Ще у 2011 р., намагаючись довести її до звільнення за особистим бажанням, їй постійно переробляли графіки праці, які складаються начальником енергослужби ОСОБА_7, майстром ОСОБА_6В і головою цехового комітету (табельницею) ОСОБА_10

Знімали засови з вхідних дверей на підстанції №19, тому вона не мала можливості закрити двері з нутрі приміщення від проникнення сторонніх осіб, особливо у нічну зміну. Присилали до неї яких-то людей, які загрожували їй, коли вона працювала вночі.

У 2013 р. вони також намагались звільнити її. З цією метою незаконно вимагали виконання усних розпоряджен, переслідуючи ціль притягнути потім до відповідальності за їх виконання без наявності письмового розпорядження; відстороняли від праці, не допускали до приміщення підстанції. З вересня до листопаду 2013 р. сиділа на стільці у коридорі служби енергогосподарства і вдень, і вночі. 26.09.2013 р. начальник енергослужби ОСОБА_7 вигнала позивача з приміщення на вулицю, наказала їй знаходитись на вулиці з 8.00 год. до 20.00 годин, тобто до закінчення зміни. У звязку з чим позхивач захворіла гострим бронхітом і перебувала на лікарняному листі з 27.09.2013 р. по 09.10.2013 р. Причиною відсторонення від праці було те, що позивач не виконувала їх усні розпорядження, тоді як усі розпорядження мають бути у письмовому вигляді, а керівництво зазначало в наказах, що вона нібито не пройшла перевірки знань правил охорони праці та протипожежної безпеки.

Постановою профспілкового комітету від 05.11.2013 р. №24-1 начальнику енергослужби енергогосподарства ОСОБА_7 та майстру ОСОБА_13 було рекомендовано знайти порозуміння зі позивачем, та визнано не законним розпорядження від 28.03.2013 р. про переведення її на іншу підстанцію. Цією ж постановою позивачеві було рекомендовано звернутись до комісії по трудових спорах.

Після постанови рішення Комісією по трудових спорах підприємства від 20.02.2014 р. про відміну незаконних наказів від 24.09.2013 р. №353-к, від 03.06.2013 р. № 231-к і від 16.10.1013 рр. №380-к про відсторонення від роботи, дисциплінарні стягнення і позбавлення премії, їх скасовано наказом від 27.02.2014 р., але в цьому наказі не зазначено про повернення 100 % премії, також не скасовано наказ від 357-к від 26.09.2013 р., яким знято премії на один рік і зараховано прогулом 18,19 і 20 вересня 2013 р., хоча позивачем було надано заяву і довідку про перебування на сесії в учбовому закладі, які заховали, тому вона вимушена була поїхати до м. Харкову за дублікатом довідки. Після рішення КТС зробили їй ще більш нестерпні умови праці.

З метою позбавитись її з підприємства, ОСОБА_7 наказала 15.02.2014 р. вивезти з кімнати чергового персоналу підстанції №19, де вона працювала останній час, холодильник, чайник, обідній стіл, мікрохвильову піч, які постійно знаходились там і являлись інвентарним майном підприємства. Ліквідували обігрів кімнати чергового персоналу. А у теплий час закрили на металеві грати вхід на другий поверх, де знаходиться кабінет майстра, щоб позивач не мала доступу до холодильника, де вона мала можливість зберігати їжу.

З 04.06.2014 р. по 31.06.2014 р. позивач перебувала у річної відпустці. 01.07. і 02.07.2014 р. її вихідні згідно графіку роботи.

03.07.2014 р. вона о 8 годині вийшла на роботу і працювала на підстанції №19, коли прийшли інженер по охороні праці ОСОБА_14, начальник служби енергогосподарства ОСОБА_7, її кума табельник та одночасно голова цехового комітету ОСОБА_10, подруга ОСОБА_7 майстер ОСОБА_6, водій особистої машини ОСОБА_15 - ОСОБА_16, який у штаті підприємства є водієм аварійної машини.

Про перевірку знань позивача не було попереджено. Тому вона не була підготовлена. Більш того, навчання їй не проводились. Вони зявились неждано на її робоче місце. Після того, як вона взяла квіток №16 їй не було надано часу на підготовку, на письмове оформлення відповіді, відповіла на усі питання, зазначені в квітку №16, а також на додаткові питання, які формулювались некоректно, підвищеним тоном, та декотрі зовсім не мали відношення до Правил. Цьому є підтвердження на аудіо запису. Позивача збивали з міркувань. Майстер ОСОБА_6 кривлялась, строїла їй гримаси. Позивач була дуже схвильована таким ставленням до неї. Так звана комісія прийшла до висновку, що позивач не пройшла перевірки. В неї забрали посвідчення. Сказали, що вона не зовсім впевнена у своїх знаннях.

Вона виходила ще на підстанцію №19 згідно робочого графіку 4, 16, 19,20 липня 2014 р. З 07.07.2014 р. по 15.07.2014 р. перебувала на лікарняному листку у звязку з захворюванням сина. З 23.07.2014 р. по 31.07.2014 р. перебувала на лікарняному листку у звязку зі своїм захворюванням. 01.08.2014 р. працювала на підстанції №19 з 20 години вечора до 8 години ранку 02.08.2014 р. Коли прийшла на роботу, то побачила, що засови на вхідних дверях зірвано, і не мала можливості закрити двері, щоб до підстанції не проникла стороння людина. З 8 години 2.08.2014 р. і 3 серпня час її відпочинку.

З 04.08.2014 р. по 13.08.2014 р. перебувала у додаткової відпустці з донькою та сином. Заяву про надання позивачеві додаткової відпустки вона подала за два тижня. 14 і 15.08.2014 р. її дні відпочинку згідно з графіком виходів на роботу, з яким вона ознайомлена під підпис.

16.08.2014 р. позивач вийшла з соціальної відпустки і отримала від майстра ОСОБА_6 копію наказу від 14.08.2014 р. № 241 про відправку її у відпустку у дні відпочинку без збереження заробітної плати з 14.08.2014 р. по 18.08.2014 р. «за не здачу екзаменів».

Другим наказом від 18.08.2014 р. (знов її вихідний день) №255 «за ухилення від періодичної перевірки знань з питань безпечної експлуатації електроустановок споживачів та питань технічної експлуатації електроустановок споживачів» її відсторонено від роботи без збереження заробітної плати, наказано пройти періодичну перевірку знань з питань безпечної та технічної експлуатації електроустановок споживачів, призначену на 20.08.2014 р.

Ксерокопію наказу від 18.08.2014 р. № 255 їй було вручено 20.08.2014 р. о 8 годині 30 хв. (18 і 19.08.2014 р. вихідні дні згідно графіку), коли вона знову «працювала» в адміністративному приміщенні, яке на підставі оренди знаходиться біля зупинки швидкісного трамвая «Площа праці», але вже ні на стільці, а стоячи в коридорі, тому що стілець було забрано. Копію наказу не було завірено. Начальник служби енергогосподарства ОСОБА_7 від позивача вимагала їхати в управління підприємства, яке знаходиться за адресою: Дніпропетровське шосе, буд.22, - для здачі екзаменів. Вона прохала надати письмове розпорядження і маршрут руху, але їх не було надано. Тому не мала можливості поїхати, залишити своє «робоче» місце. Позивачеві було відомо, що одну робітницю електромонтера ОСОБА_17 вже було звільнено за те, що вона за усним проханням керівництва відвозила мило з однієї підстанції на іншу, а потім її було звільнено за прогул (відсутність на робочому місці більш 3 годин). Позивач побоювалась, що це є інтригою з боку ОСОБА_7, тому наполягала про надання розпорядження.

Наступним наказом від 20.08.2014 р. №249-к за те, що позивач нібито навмисно ухиляюсь від періодичної перевірки знань з питань безпечної експлуатації електроустановок, їй оголошено догану та позбавлено 100% премії за серпень, призначено на 21.08.2014 р. проходження періодичної перевірки знань, позбавлено усіх одноразових заохочувальних виплат терміном на один рік.

Незавірену ксерокопію наказу було надано їй о 16 годині 20.08.2014 р., коли працювала,стоячи в коридорі адміністративного приміщення служби енергогосподарства.

Вважає, що навіть з дати та номеру цього наказу вбачається, що його винесено незаконно. Так, наказ № 255 датовано 18.09.2014 р., а цей наказ має менший номер 249, а датовано його 20.09.2014 р.

21.08.2014 р. згідно графіку позивач мала вийти на роботу у нічну зміну з 20.00 до 8.00. Тому до 20.00 години її час відпочинку, і їй необхідно було відпочити перед виходом у нічну зміну.

Але вона не ухилялась від перевірки знань. Керівництво навмисно призначало перевірку знань на дні відпочинку, накази навмисно виносились також у дні відпочинку, а їх копії не надавались заздалегідь до призначеного строку перевірки знань. Крім того, йому було добре відомо, що зі позивачем не було проведено жодного навчання. А насамперед навчання є передумовою перевірки знань. Також усі перевірки знань інших працівників призначаються на робочі години.

21.08.2014 р. вона прийшла на роботу о 19 годині 50 хвилин у нічну зміну, звернулась до диспетчера через вікно, так як вхідні двері до приміщення було закрито. Її не впустили, вимушена була знаходитись на вулиці. Від пережитого хвилювання, стресу позивач стала погано себе почувати. Була вимушена викликати швидку допомогу, працівники якої виявили в неї підвищений тиск, надали медичну допомогу, пропонували відвезти у лікарню для проходження стаціонарного лікування, але вона відмовилась.

Ранком 22.08.2014 р. (її вихідний день) вона викликала лікаря. На лікарняному листку вона перебувала з 23.08. по 29.08.2014 р. 30 і 31 серпня її вихідні дні.

01.09.2014 р. вона вийшла на роботу з 8.00 годин. Звернулась до табельника ОСОБА_10 за графіком роботи на вересень 2014 р., але отримала відмову зі словами про те, що її буде звільнено. Тобто вона, будучи у дружніх стосунках з начальником енергогосподарства ОСОБА_18М. вже за два тижня до наказу про звільнення позивача знала, що її буде звільнено. І з графіком на вересень її не було ознайомлено. Позивач вирішила виходити на роботу, керуючись серпневим графіком.

О 16 годині 30 хв. 01.09.2014 р. їй надано не завірену ксерокопію наказу від 01.09.2014 р. №260-к, яким оголошено догану за порушення трудової дисципліни, а також призначено перевірку знань на 9.00 годин 02.09.2014 р., тобто перевірку знов було призначено без проведення навчання і на день відпочинку і знов перед нічною зміною.

02.09.2014 р. вона прийшла на роботу к 20.00 годин до управління енергослужби, але двері було зачинено, тому вона знаходилась на вулиці біля будівлі. У три години ночі до приміщення енергослужби зявились майстер ОСОБА_6, начальник енергослужби енергогосподарства ОСОБА_7 та її водій ОСОБА_16 Коли їм двері було відкрито і вони зайшли до диспетчера, позивач ввійшла слідом за ними з вулиці. ОСОБА_15 сказала , що вони складуть акт про те, що позивча відсутня на робочому місці, так як її не було на крильці. На її відповідь, що відсторонена від роботи без збереження заробітку наказом від 18.08.2014 р. № 255, вона засміялась. Майстер ОСОБА_6, яка звичайно працює до 17 години, через вікно надала лист, в якому зазначено, що 11.09.2014 р. о 10 годині в приміщенні актового зала КП «Міський тролейбус» відбудеться засідання профспілкового комітету за питанням розгляду подання адміністрації клопотання про звільнення. Позивач просила впустити її. Але навіть вікно закрили. Свідком цих подій була диспетчер ОСОБА_19

Після їх відїзду позивач знов перебувала на вулиці, так як двері було закрито до 6 годин 50 хвилин. В ранку стали приходити інші працівники, тому вона зійшла до приміщення.

1, 2, 5, 6 , 9, 10, 13,14, 21,22 вересня 2014 р. позивчач виходила на роботу, так як ніякого наказу про звільнення не було надано. Усі робочі години ввечері (після 17 години до 20 години) і нічні зміни (з 20 години до 8.00 години) позивач знаходилась на вулиці. Її виганяли з приміщення, зачиняли двері.

З 17.09. 2014 р. по 20.09.2014 р. перебувала на лікарняному листку у звязку з своїм захворюванням, а з 25.09. 2014 р. по 29.09.2014 р. на лікарняному листку по догляду за зворим сином ОСОБА_20 під час перебування на лікарняному листку 25.09.2014 р. вона й отримала лист з копією наказу про звільнення.

На 11.09.2014 р. і на 16.09.2014 р. було призначено засідання профкому про вирішення питання про її звільнення, на які вона не зявилась, тому що 11.09.2014 р. пішла з роботи о 8 годині ранку додому і відсипалась після ночі, а 16.09.2014 р. у свій вихідний день вона займалась оздоровленням дітей. Крім того, вже було відомо, що голова профкому підтримує керівництво підприємства.

Докази відповідача щодо навмисного та систематичного порушення трудової дисципліни, навмисне ухилення від проходження перевірки знань не відповідають дійсності:

1). протокол від 03.07.2014 р. №13 про те, що позивач нібито не пройшла перевірку знань питань безпечної експлуатації електроустановок споживачів та питань технічної експлуатації електроустановок споживачів і акт від 03.07.2014 р про те, що її попереджено про на ступну перевірку знань 04.08.2014 р. не відповідають дійсності. Вона відповіла на питання, зазначені у квитку №16 без підготовки, відповідала на додаткові питання. Висновок про те, що недостатні знання є необєктивним. Крім того, їй не призначали наступний термін перевірки. Позивач готова пройти незалежну перевірку знань за професією, впевнена у своїх знаннях. Ще 14.04.2003 р. рішенням кваліфікаційної комісії позивачеві присвоєно таріфно - кваліфікаційний розряд за професією електромонтер з ремонту та обслуговуванню електроустаткування 2 розряду. Але за причиною необєктивного ставлення донеї розряд досі не підвищено, усі її звернення за цим питанням залишались без відповіді.

Доповідна енергодиспетчера тягових підстанцій енергогосподарства ОСОБА_19 про те, що позивачеві було запропоновано пройти перевірку знань 01.08.2014 р. також не відповідає дійсності. ОСОБА_19 за своєю посадою не має повноважень запропоновувати позивачеві проходження перевірки знань. Крім того, вона залежна від керівництва енергослужби, саме вона зачиняла двері і не впускала у приміщення за вказівкою ОСОБА_12 Так й цю докладну ОСОБА_19 написала за її вказівкою.

Акт від 01.08.2014 р. про неявку позивача на перевірку знань, призначену на цей день складено безпідставно. По-перше, її не було повідомлено про строк перевірки, по-друге, 01.08.2014 р., як вже вказано вище, її вихідний день перед нічної зміною, яка розпочиналась о 20.00 годині 01.09.2014 р. і закінчилась о 8 годині ранку 02.08.2014 р.

Таким чином, наказ від 14.08.2014 р. № 241-к про відсторонення від виконання службових обовязків і про надання строку проходження перевірки знань з 14.08 по 18.08.2014 р., наказ від 18.08.2014 р. №255 про відсторонення від виконання службових обовязків, наказ від 20.08.2014 р. № 249-к про оголошення догани, наказ від 01.09.2014 р. №260-к про оголошення догани, які винесені відносно позивача директором Комунального підприємства «Міський тролейбус» ОСОБА_8, є незаконними.

Переслідуючи ціль позбавитись позивача з підприємства, керівництво вирішило піти шляхом звинувачення її у тому, що вона не пройшла перевірку знань.

Але перевірка знань 03.07.2014 р. проходила необєктивно.

Крім того, керівництво підприємства грубо порушує вимоги Розділу 4 Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, а саме:

п.2.6. «У процесі трудової діяльності електротехнічні та електротехнологічні працівники проходять відповідно до вимог ГНД 34.12.102-2004 такі форми навчання з питань технічної експлуатації електроустановок:

інструктажі; періодичне навчання в спеціалізованих навчальних закладах (далі - СНЗ);

щорічне навчання на підприємстві електроенергетики; спеціальну підготовку; стажування; дублювання; проти аварійні тренування».

п.2.7. «Щорічне навчання на виробництві проходять електротехнічні та електротехнологічні працівники, які зайняті на роботах з підвищеною небезпекою або там, де є потреба в професійному доборі».

Але позивачеві не проводились ніякі навчання, інструктажі припинились з січня 2014 р., що підтверджується відсутністю її розписів в журналах, а якщо якісь розписи є, то вони виконані ні нею.

Але якщо позивач би дійсно не пройшла перевірку знань, то наказом її повинні були вивести з графіку змін, ввести до ремонтної бригади, провести навчання, тільки потім екзаменувати. Так, у ст. 113 КЗпП України зазначено, що «Строк відсторонення має відповідати часу, потрібному для проходження навчання, інструктажу й перевірки знань з охорони праці та протипожежної безпеки». Тобто на першому місці навчання.

В 2011 р. позивач зверталась зі скаргою до замісника голови Криворізького виконкому міської ради ОСОБА_21, була й на усному прийомі.

До прокурора вперше зверталась з усною скаргою 04.11.2013 р. А 10.09.2014 р. була вимушена звернутись вдруге з письмовою скаргою про порушення трудових прав. Прокурором скаргу направлено для розгляду до ТДІзПП у Дніпропетровської області. Також нею подано скарги до СЄС, Криворізького гірничопромислового територіального управління Держгірпромнагляду, КМЕМ.Саме після її звернення зі скаргою до прокуратури відповідач звільнів позивача з роботи.

Вважає, що відповідач повинен виплатити їй заробітну плату за весь час вимушеного прогулу, починаючі з 16.09.2014 р. по день постанови рішення суду.

Діями відповідача позивачеві спричинено моральну шкоду, так як порушення її законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від неї додаткових зусиль для організації свого життя. В позивача двоє дітей, які знаходяться на її утриманні. Звільнення з роботи погіршило їх матеріальне становище, що викликає в позивача переживання, хвилювання. Вона перебуває у постійному стресі. Спричинену моральну шкоду позивач оцінює у сумі 32000 грн.

Враховуючи усе вищезазначене, а також надану позивачем додаткову позовну заяву з розрахунками, ОСОБА_22 просить: поновити строк звернення до суду з позовною заявою у звязку з його порушенням за поважними причинами, визнати незаконними та скасувати:

- наказ від 14.08 2014 р. №241 про відсторонення від виконання службових обовязків,

- наказ від 18.08.2014 р. №255 про відсторонення від виконання службових обовязків,

- наказ від 20.08.2014 р. № 249-к про оголошення догани,

- наказ від 01.09.2014 р. №260-к про оголошення догани,

- наказ від 01.09.2014 р. №260-к про оголошення догани, - винесені відносно мене директором Комунального підприємства «Міський тролейбус» ОСОБА_8

Визнати незаконним і скасувати наказ Комунального підприємства «Міський тролейбус» від 16.09.2014 р. №148-к про звільнення з роботи з 16.09.2014 р.

Поновити на роботі електромонтером тягових підстанцій 2 розряду служби

енергогосподарства Комунального підприємства «Міський тролейбус» з 16.09.2014 р.

Стягнути на її користь з Комунального підприємства «Міський тролейбус» середній заробіток за усі дні вимушеного прогулу з 16.09.2014 р. по день постанови рішення суду, станом по 08.10.2010 р. у сумі 33855,60 грн.

Стягнути з Комунального підприємства «Міський тролейбус» відшкодування моральної шкоди 32000 грн.

Стягнути судові розходи згідно квитанцій про їх оплату: поштові розходи у сумі 48,50 грн., розходи по виготовленню доказів (фотознимків) - 90,00 грн., розходи на правову допомогу - 9050 грн.

Допустити рішення суду в частці поновлення на роботі до негайного виконання.

В судовому засіданні позивач судупозовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила їх задоволльнити, суду пояснила, що звільнена була лише тому, що вона неодноразово зазначала на порушення.

Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні позов підтримала, просила його задовольнити, надала пояснення відповідно змісту позовнорх заяви.

Представник позивача ОСОБА_3 надав суду письмові пояснення відповідно позову з яких вбачається, що він позов підтримує. Просить поновити позивача на роботі так як її звільнено незаконно .

Представник відповідача ОСОБА_4 , заперечував проти задоволення позову, надав суду письмові заперечення , вказав, що позивача звільнено, так як вона не здала екзамен. Екзамен призначався тільки на робочі дні, підприємство не повинно надавати час для підготовки та проводити навчання по знанням правил. Так як позивач станом на 18.06.2014 року не пройшла перевірку знань то вона була відсторонена від роботи та в неї було відібране посвідчення. Просив відмовити в задоволенні позову, вказав, що без перевірки знань позивач не має права працювати на підприємстві.

Свідок ОСОБА_23 суду пояснив, що він працює на підприємстві відповідача водієм, та головою вільної профспілки КП «Тролейбус», йому відомо, що на підприємстві наавчання не проводяться, людей змушуюить приходити на екзамен у вихідний день. Повинні надаватися працівникам графіки про здачу екзаменів, однак жодні графіки не складалися. Крім того іспити використовуються, як розправа з неугодними. ОСОБА_1 приймала участь в перевіркі підстанції, та проявила себе як фаховий спеціаліст.

Судом встановлено, що позивачз 05.06.1996 р. працювала кондуктором в тролейбусному депо підприємства «Криворіжелектротранс», з 08.02.2007 р. переведена наказом від 06.02.2007 р. №112-п електромонтером тяглових підстанцій в службу енергогосподарства.

У звязку з реорганізацією підприємства звільнена по переводу в КП «Міський тролейбус» 22.03.2007 р. наказом від 28.03.2007 р. і 23.03.2007 р. прийнята по переводу в КП «Міський тролейбус» електромонтером 2 розряду тяглових підстанцій в службу енергогосподарства наказом від 28.03.2007. (а.с.14).

Наказом від 16.09.2014 р. № 148-к позивача звільнено з роботи за пунктом 3 статті 40 КЗпП України «за систематичне невиконання працівником без поважних причин обовязків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку» (а.с.15).

27.10.2014 р. вона звернулась до Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу з позовною заявою визнання незаконними та скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності, відсторонення від роботи; про відновлення на роботі, стягнення заробітної плати за дні вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди.

Про звільнення вона довідалась 25.09.2014 р. після отримання копії наказу, яку відповідач направив їй поштою, що підтверджується довідкою пошти від 18.11.2014 р.

Згідно статті 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного у справах про звільнення в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Крім того, згідно частки 3 статті 70 ЦПК України «Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день». У звязку з тим, що останній день на звернення до суду з позовом припадав на вихідний день,місячний строк, встановлений ст. 233 КЗпП України Кзпп України, не було порушено.

Але судом 30.10.2014 р. постановлено ухвалу про повернення їй позовної заяви з доданими до неї доказами, та було зазначено те, що справа не підсудна даному суду, так як позивач зареєстрована у с. Кірово Долинського райну Кіровоградської області, а у позовній заяві вказано місце мого проживання ІНФОРМАЦІЯ_1, але підтвердження цьому не надано.

Додаючи до позовної заяви докази її постійного проживання (перебування) на території дії Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу, вона вважала, що причини повернення їй позовної заяви усунені.

За указаними вище причинами позивач повторно зверталась до суду в строк, який перевищував встановлений статтею 233 КЗпП України місячний строк. Вважає, що строк було порушено з поважних причин. ОСОБА_5 районним судом м. Кривого Рогу від 24.11.2014 р. знов було постановлено ухвалу про повернення їй позовної заяви.

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 20.01.2015 р. відхилено її апеляційну скаргу, з якою вона зверталась 20.11.2014 р., і залишено без змін ухвалу Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 24.11.2014 р.

03.03.2015 р. позовну заяву з додатками їй було повернуто з Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу.

Згідно з ч.5 статті 121 ЦПК України «Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Стаття 234 КЗпП України передбачено, що «У разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд може поновити ці строки».

Тому суд вважає, що позивачем пропущено строк звернення до суду з зазначеним позово з поважних причин, та вважає можливим опоновити строк звернення до суду з позовною заявою.

Згідно тексту наказу про звільнення позивача від 16.09.2014 р. №148-к зазначено, що відповідно до п. 2.1.3 Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів та п.2.17 Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів вона «повинна раз на рік пройти періодичну перевірку знань з питань безпечної експлуатації електроустановок споживачів та питань технічної експлуатації електроустановок споживачів». Останню перевірку пройшла 18.06.2013 р., тому чергову перевірку повинна була пройти 18.06.2014 р. «03.07.2014 р. зявилась на періодичну перевірку», але «оцінка була незадовільна», у звязку з чим вилучено «посвідчення по перевірці знань, які надають право на самостійну роботу в електроустановках» за фахом. «За відсутності посвідчення або за наявності посвідчення з простроченими термінами перевірки знань працівник до роботи не допускається» згідно п. 2.1.4 Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів та п.2.17 Правил технічної експлуатації електроустановок.

03.07.2014 р. вона знаходилась на робочому місці на підстанції №19, коли прийшли інженер по охороні праці ОСОБА_14, начальник служби енергогосподарства ОСОБА_7, табельник та одночасно голова цехового комітету ОСОБА_10, майстер ОСОБА_6, водій ОСОБА_16 Про перевірку знань позивача не було попереджено. Вони зявились неждано на її робоче місце. Після того, як вона взяла квіток №16 їй не було надано часу на підготовку, на письмове оформлення відповіді, відповіла на усі питання, зазначені в квітку №16, а також на додаткові питання, які формулювались некоректно, підвищеним тоном, та декотрі зовсім не мали відношення до Правил. Однак комісія прийшла до висновку, що позивач не пройшла перевірки. В неї забрали посвідчення. Сказали, що вона не зовсім впевнена у своїх знаннях. Далі в наказі зазначено, що повторну перевірку було призначено на 04.08.2014 р., однак у зазначений день вона знаходилась у відпустці до 13.08.2014 року.

У звязку з тим, що вона не зявилась на перевірку знань, наказом від 14.08 2014 р. №241-к (а.с.16) її було відсторонено від виконання службових обовязків і надано строк з 14.08.2014 р. по 18.08.2014 р. пройти періодичну перевірку знань з питань безпечної експлуатації електроустановок споживачів та питань технічної експлуатації електроустановок споживачів». 14 і 15.08.2014 р. її дні відпочинку згідно з графіком виходів на роботу, з яким вона ознайомлена під підпис.

16.08.2014 р. позивач отримала від майстра ОСОБА_6 копію наказу від 14.08.2014 р. № 241 про відправку її у відпустку у дні відпочинку без збереження заробітної плати з 14.08.2014 р. по 18.08.2014 р. «за не здачу екзаменів».

Ст. 113 КЗпП України передбачено, що відсторонення від роботи здійснюється відносно працівників, «які ухиляються без поважних причин від навчання, інструктажу й перевірки знань з охорони праці та протипожежної безпеки». Але позивач не ухилялась жодного разу. Вона не була згодна з цим наказом і вийшла на роботу в наступний день 17.08.2014 р. До підстанції її не було допущено.

Другим наказом від 18.08.2014 р. (знов її вихідний день) №255 «за ухилення від періодичної перевірки знань з питань безпечної експлуатації електроустановок споживачів та питань технічної експлуатації електроустановок споживачів» її відсторонено від роботи без збереження заробітної плати, наказано пройти періодичну перевірку знань з питань безпечної та технічної експлуатації електроустановок споживачів, призначену на 20.08.2014 р.

Ксерокопію наказу від 18.08.2014 р. № 255 (а.с.17) їй було вручено 20.08.2014 р. о 8 годині 30 хв. (18 і 19.08.2014 р. вихідні дні згідно графіку). Копію наказу не було завірено. Начальник служби енергогосподарства ОСОБА_7 від позивача вимагала їхати в управління підприємства, яке знаходиться за адресою: Дніпропетровське шосе, буд.22, - для здачі екзаменів. Позивач прохала надати письмове розпорядження і маршрут руху, але їх не було надано. Тому не мала можливості поїхати, залишити своє робоче місце.

Наказом від 18.08.2014 р. №255 її знову було відсторонено від виконання службових обовязків і призначено пройти перевірку 20.08.2014 р., але вона знову не зявилась. В наказі про звільнення також зазначено, що наказами від 20.08.2014 р. № 249-к та від 01.09.2014 р. №260-к оголошено догани «за порушення трудової дисципліни, виражене в навмисному ухиленні від перевірки знань з питань безпечної експлуатації електроустановок споживачів та питань технічної експлуатації електроустановок споживачів», її зобовязано відповідно зявитися 21.08.2014 р. та 02.09.2014 р. о 9.00 годині до класу охорони праці управління підприємства, де пройти періодичну перевірку знань».

Відповідач зазначив в наказі, що вона навмисно порушую і ігнорую вимоги ст. 139 КЗпП України, розділ 3 Правил внутрішнього трудового розпорядку і додатку №7 Колективного договору підприємства щодо виконань розпоряджень власника або уповноваженого ним органу додержуватись трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці; ігнорує накази підприємства, чим допустила навмисне та систематичне порушення трудової дисципліни. Також відповідачем в наказі про звільнення позивача зазначено, що наказом від 26.09.2013 р. № 357-к до неї вже було застосовано дисциплінарне стягнення за самовільне використання без погодження з власником або уповноваженим органом додаткової відпустки в звязку з навчанням.

Наступним наказом від 20.08.2014 р. №249-к (а.с.18) за те, що позивач нібито навмисно ухиляється від періодичної перевірки знань з питань безпечної експлуатації електроустановок, їй оголошено догану та позбавлено 100% премії за серпень, призначено на 21.08.2014 р. проходження періодичної перевірки знань, позбавлено усіх одноразових заохочувальних виплат терміном на один рік.

Незавірену ксерокопію наказу було надано їй о 16 годині 20.08.2014 р., наказ № 255 датовано 18.09.2014 р., а цей наказ має менший номер 249, а датовано його 20.09.2014 р.

21.08.2014 р. згідно графіку позивач мала вийти на роботу у нічну зміну з 20.00 до 8.00. Тому до 20.00 години її час відпочинку, і їй необхідно було відпочити перед виходом у нічну зміну.

Тому, суд вважає, що керівництво навмисно призначало перевірку знань на дні відпочинку позивача, накази навмисно виносились також у дні відпочинку, а їх копії не надавались заздалегідь до призначеного строку перевірки знань. Навчання є передумовою перевірки знань. Також усі перевірки знань інших працівників призначаються на робочі години.

21.08.2014 р. вона прийшла на роботу о 19 годині 50 хвилин у нічну зміну, звернулась до диспетчера через вікно, так як вхідні двері до приміщення було закрито. Її не впустили, вимушена була знаходитись на вулиці.

22.08.2014 р. у її вихідний день, вона викликала лікаря. На лікарняному листку вона перебувала з 23.08. по 29.08.2014 р. 30 і 31 серпня її вихідні дні.

01.09.2014 р. вона вийшла на роботу з 8.00 годин. Звернулась до табельника ОСОБА_10 за графіком роботи на вересень 2014 р., але отримала відмову зі словами про те, що її буде звільнено. Тобто вже за два тижня до наказу про звільнення позивача знала, що її буде звільнено. І з графіком на вересень її не було ознайомлено. Позивач вирішила виходити на роботу, керуючись серпневим графіком.

О 16 годині 30 хв. 01.09.2014 р. їй надано не завірену ксерокопію наказу від 01.09.2014 р. №260-к, яким оголошено догану за порушення трудової дисципліни, а також призначено перевірку знань на 9.00 годин 02.09.2014 р., тобто перевірку знов було призначено без проведення навчання і на день відпочинку і знов перед нічною зміною (а.с.19).

1, 2, 5, 6 , 9, 10, 13,14, 21,22 вересня 2014 р. позивчач виходила на роботу, так як ніякого наказу про звільнення не було надано. Усі робочі години ввечері (після 17 години до 20 години) і нічні зміни (з 20 години до 8.00 години) позивач знаходилась на вулиці. Її виганяли з приміщення, зачиняли двері.

З 17.09. 2014 р. по 20.09.2014 р. та з 25.09. 2014 р. по 29.09.2014 р. позивач перебувала на лікарняному листку. ОСОБА_20 під час перебування на лікарняному листку 25.09.2014 р. вона й отримала лист з копією наказу про звільнення.

На 11.09.2014 р. і на 16.09.2014 р. було призначено засідання профкому про вирішення питання про її звільнення, на які вона не зявилась, тому що 11.09.2014 р. пішла з роботи о 8 годині ранку додому і відсипалась після ночі, а 16.09.2014 р. у свій вихідний день вона займалась оздоровленням дітей. Крім того, вже було відомо, що голова профкому підтримує керівництво підприємства.

Згідно вимог Розділу 4 Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, а саме:

п.2.6. «У процесі трудової діяльності електротехнічні та електротехнологічні працівники проходять відповідно до вимог ГНД 34.12.102-2004 такі форми навчання з питань технічної експлуатації електроустановок:

інструктажі; періодичне навчання в спеціалізованих навчальних закладах (далі - СНЗ);

щорічне навчання на підприємстві електроенергетики; спеціальну підготовку; стажування; дублювання; проти аварійні тренування».

п.2.7. «Щорічне навчання на виробництві проходять електротехнічні та електротехнологічні працівники, які зайняті на роботах з підвищеною небезпекою або там, де є потреба в професійному доборі».

Але позивачеві не проводились ніякі навчання, інструктажі припинились з січня 2014 р., що підтверджується відсутністю її розписів в журналах.

Якщо позивач дійсно не пройшла перевірку знань, то наказом її повинні були вивести з графіку змін, ввести до ремонтної бригади, провести навчання, тільки потім екзаменувати. Так, у ст. 113 КЗпП України зазначено, що «Строк відсторонення має відповідати часу, потрібному для проходження навчання, інструктажу й перевірки знань з охорони праці та протипожежної безпеки». Тобто на першому місці навчання.

Однак зазначені дії відповідачем проведено не було, то суд вважає, що відповідач незаконно приймались накази про відсторонення від виконання службових обов'язків за нездачу екзаменів, так як графіки здочі екзаменів не складалися, дати здачі заздалегід позивачеві не ооголошувались, та припадали на її вихідні.

Тому суд вважає, що підлягають задаоленню позовні вимоги позивача в частині визнання незаконними та скасування наказів :

- наказ від 14.08 2014 р. №241 про відсторонення від виконання службових обовязків,

- наказ від 18.08.2014 р. №255 про відсторонення від виконання службових обовязків,

- наказ від 20.08.2014 р. № 249-к про оголошення догани,

- наказ від 01.09.2014 р. №260-к про оголошення догани,

- наказ від 01.09.2014 р. №260-к про оголошення догани, - винесені директором Комунального підприємства «Міський тролейбус» ОСОБА_8

Також необхідно визнати незаконним і скасувати наказ Комунального підприємства «Міський тролейбус» від 16.09.2014 р. №148-к про звільнення з роботи з 16.09.2014 р. , та

поновити ОСОБА_1 на роботі електромонтером тягових підстанцій 2 розряду служби енергогосподарства Комунального підприємства «Міський тролейбус» з 16.09.2014 р.

Стягнути на її користь з Комунального підприємства «Міський тролейбус» середній заробіток за усі дні вимушеного прогулу з 16.09.2014 р. по день постанови рішення суду, згідно додаткової позовної заяви в якій вона вказала розрахунки середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відповідності до довідки про доходи від 12.05.2015 р. № 86 її середньомісячна заробітна плата становить 2726,33 грн. за період з липня 2014 р. по серпень 2014 р., а середньоденна заробітна плата - 126,80 грн. Середньомісячне число робочих днів розраховуэться з кількості робочих днів за липень 2014 р. 23 робочих днів та за серпень 2014 р. 20 робочих днів, і становить: (23+20):2 =20,5 робочих днів.

Сума втраченого заробітку, що підлягає виплаті за усі дні вимушеного прогулу становить: 126,80 грн. х 20,5 днів х 13 місяців= 33855,60 грн.

Кількість робочих днів, тобто днів мого вимушеного прогулу, за період з 17.09.2014 р. по 08.10.2015 р. дорівнює 267 днів, у тому числі: Якщо 126,80 грн. х 267 робочих днів, то сумма втраченого заработку аналогічна вище розрахованої і становить 33855,60 гр.

Суд вважає даний розрахунок правильним та законним.

Також у позовній заяві позивач зверталась з проханням про стягнення з відповідача на її користь понесені нею судові розходи згідно квитанцій про їх сплату, а саме :

- поштові розходи на суму 48,50 грн. згідно чеків від 17.09.2014 р. на суму 6,80 грн. та на 0,60 грн., від 24.09.2015 р. на суму 1,20 грн. та 7,70 грн., від 25.09.2014 р. на суму 7,30 грн. і 0,60 грн., від 01.10.2014 р. на суму 7,70 грн., 1,20 грн. та 7,70 грн., від 07.10.2015 р. на суму 7,70 грн.;

- розходи на правову допомогу згідно договору про надання юридичної допомоги адвокатом ОСОБА_2 на суму 9050 грн. станом по 08.10.2015 р.,

- розходи на виготовлення фотознимків, які підтверджують наявність обєктивних підстав звернень до керівництва підприємства і скаргами та заявами про порушення вимог до охорони праці, а також трудових прав , у сумі 90,00 грн. згідно товарного чеку від 20.09.2014 р. № 133.

Суд вважає що розходи позивача на виготовлення фотознімків не підлягають задоволенню, оскільки були не обов'язковими затратами.

Позовні вимоги підтверджуються наступними доказами:

- копіями доповідних записок від 06.06.2013 р. вх.№377, від 01.07.2013 р. вх. №483, від 01.07.2013 р. №484, від 10.10.2013 р. вх. №912, від 10.10.2013 р. вх. №913, від 17.10.2013 р. вх.№975, від 04.11.2013 р. №1030, від 10.02.2014 р. №180, від 06.03.2014 р. вх.№331, від 13.05.2014 р. №637 про порушення законів про охорону праці та трудових прав,

- копіями відповідей від 27.06.2013 р. вих. №846; від 01.08.2013 р. вих. №997; від 01.08.2013 р. вих. №998, від 01.08.2013 р. вих. №999, з яких вбачається, що обєктивні доповідні записки фактично залишаються без реагування,

- копіями заяв до профкому від 17.10.2013 р., 22.07.2014 р., 19.08.2014 р. та копією відповіді від 04.08.2014 р. вих.. №8, з якої також вбачається, що профком не захищає законних прав робітників,

- копіями наказів від 03.06.2013 р. №213-к, від 24.09.2013 р. №353-к, від 16.10.2013 р. №380-к про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та які було визнано рішенням КТС незаконними,

- копією наказу від 26.09.2013 р. №357-к,

- копією постанови профкому від 05.11.2013 р. №24-1,

- копією протоколів засідання КТС від 05.02.2014 р. №1 та від 20.02.2014 р. №3., в яких зазначено про визнання недійсними розпорядження від 28.08.2013 р. №53, на підставі якого наказом від 16.10.2013 р. №380 ОСОБА_1 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності, та наказів від 03.06.2013 р. №213-к, від 24.09.2013 р. №353-к, від 16.10.2013 р. №380-к,

- копіями наказів від 27.02.2014 р. №78, яким було відмінено і визнано недійсними

накази від 03.06.2013 р. №213-к, від 24.09.2013 р. №353-к, від 16.10.2013 р. №380-к за рішенням КТС від 20.02.2014 р.,

-копіями скарг до прокуратури від 10.09.2014 р., а також у СЄС, Криворізьке

гірничопромислове - територіальне управління Держгірпромнагляду, КМЕМ, в яких позивач вказала про порушення з боку відповідача норм охорони праці та трудового законодавства, та з якими звернулась за тією причиною, що відповідач не приймав відповідні заходи для їх усунення.

-копією висновку психофізіологічної експертизи від 21.11.2013 р. та копією

медичної довідки від 30.12.2013 р., якими також підтверджується той факт, що ОСОБА_1 прийнято на роботу в якості електромонтера тяглових підстанцій, а відповідач потребував від неї виконання робіт за двома різними спеціальністями: технічного працівника -електромонтера та оперативного працівника чергової підстанції ) та сплачував заробітну плату не вірно

- копіями лікарняних листків та медичної довідки, якими підтверджується поважна причина відсутністі позивача на роботі у дні, на які було призначено екзаменівання або винесені накази про притягнення її до дисциплінарної відповідальності, а також спричинення моральної шкоди.

Позивач була звільнена наказом КП «Міський тролейбув» від 16.09.2014 року № 148-к за ст. 40 ч. 3 КЗпП України, за систематичне невиконання працівником своїх обовязків без поважних причин, покладених на нього трудовим договором, або правилами внутрішнього розпорядку, якщо до працівника застосовувалися раніше заходи дисциплінарного та громадського стягнення.

Але суд не знайшов підтвердження, що позивач не дотримувалася дисципліни, або не виконувала свої обовязки передбачені трудовим договором, в матеріалах справи відсутні належні докази того, що позивач нехтувала своїми трудовими обовязками та була не відповідна своїй посаді, навпаки показами сідка та докладними, що є в матеріалах справи підтверджується те, що позивач належним чином відносилася до роботи, до правив внутрішнього розпорядку, до правил техніки безпеки на виробництві та безпеки праці. Але своїми постійними докладними та вимогами вона очевидно просто стала небажаним працівником для свого безпосереднього керівництва, за що отримувала догани та була звільнена з роботи. Позивачеві навіть не було запропоновано перездати іспит, як це передбачена на будь-якому підприємстві.

Відповідно до п. 4.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, у разі затримки видачі трудової книжки з вини власника, днем звільнення вважається день видачі трудової книжки. Про новий день звільнення видається наказ і вноситься запис до трудової книжки працівника. Раніше внесений запис про день звільнення визнається недійсним у порядку, встановленому пунктом 2.10 цієї Інструкції.

Відповідност. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Відповідност. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені встатті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Згіднопостанови КМУ від 8.02.1995 року № 100 « Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати»середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарних місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

З огляду на це суд вважає, що позовна вимога щодо стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу підлягає задоволенню.

Згідност. 237-1 КЗпП України, моральна шкода стягується на користь робітника в тому випадку, коли порушення його законних прав призвело до моральних страждань , втрати нормальних життєвих зв'язків , та вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Свою моральну шкоду позивач оцінює в 32000,00 грн., але враховуючи принципи розумності, моральності та справедливості, якими суд керується при призначенні розміру моральної шкоди, суд вважає, що моральну шкоду позивача необхідно оцінити в розмірі 2 тисяч гривень.

З огляду на все вищевикладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

У відповідності до ст. 84 ЦПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони.

Згідно ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвално рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Так як позивач згідно з законодавством була звільнена від сплати судового збору, то судовий збір стягується з відповідача на користь держави, згідно ст. 88 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149,150,221,222,231,233,235,237-1 КЗпП України, 10,11,60,88,209,212,214-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з позовною заявою.

Визнати незаконними та скасувати:

- наказ від 14.08.2014 року №241 про відсторонення від виконання службових обов'язків;

- наказ від 18.08.2014 року №255 про відсторонення від виконання службових обов'язків;

- наказ від 20.08.2014 року №249-к про оголошення догани;

- наказ від 01.09.2014 року №260-к про оголошення догани;

винесені відносно ОСОБА_1 директором Комунального підприємства "Міський тролейбус" ОСОБА_8

Визнати незаконним і скасувати наказ Комунального підприємства "Міський тролейбус" від 16.09.2014 року №148-к про звільнення ОСОБА_1 з роботи з 16.09.2014 року.

Поновити ОСОБА_1 на роботі електромонтером тягових підстанцій 2 розряду служби енергогосподарства Комунального підприємства "Міський тролейбус" з 16.09.2014 року.

Стягнути з Комунального підприємства "Міський тролейбус" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за усі дні вимушеного прогулу з 16.09.2014 року по 08.10.2015 року у сумі 33 855,50 гривень.

Стягнути з Комунального підприємства "Міський тролейбус" на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 2 000 гривень.

Стягнути з Комунального підприємства "Міський тролейбус" на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 9050 гривень.

Стягнути з Комунального підприємства "Міський тролейбус" на користь держави судовий збір 487,20 гривень.

Допустити до негайного виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі електромонтером тягових підстанцій 2 розряду служби енергогосподарства Комунального підприємства "Міський тролейбус", а також в частині середнього заробітку за один місяць у розмірі 2726,33 гривень за час вимушеного прогулу.

В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Дніпропетровської області через Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя: ОСОБА_20