Ухвала суду № 52130047, 06.10.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2015 року м. Київ К/800/28223/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого - судді Леонтович К.Г.,

суддів: Васильченко Н.В., Калашнікової О.В.,

секретаря Коцюрби В.М.,

за участю представника ТОВ „Росшина" - Ліщенко Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за касаційною скаргою Київської міської митниці ДФС на постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 10 квітня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 3 червня 2015 року у справі № 826/3529/15 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Росшина" до Київської міської митниці ДФС, третя особа Головне управління Державної казначейської служби України у м.Києві про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю „Росшина" звернулося в суд з позовом до Київської міської митниці Державної фіскальної служби України, третя особа Головне управління Державної казначейської служби України у м.Києві, в якому просило визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неподання до ГУ ДКСУ в м.Києві висновку про повернення позивачу надмірно сплачених митних та інших платежів у розмірі 58336,79 грн., оплачених при митному оформленні товару, відповідно до рішень про коригування митної вартості від 30.01.2013р. №100260000/2013/200066/2 та №100260000/2013/200067/2, а також зобов'язати відповідача підготувати такий висновок та подати його ГУ ДКСУ в м. Києві.

Позовні вимоги мотивовані тим, що митним органом протиправно відмовлено у поверненні надміру сплачених до Державного бюджету України коштів, оскільки документ, на підставі якого нараховані надмірні митні платежі скасований судовим рішенням.

Постановою окружного адміністративного суду міста Києва від 10 квітня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 3 червня 2015 року, позов задоволений. Визнана протиправною відмова Київської міської митниці ДФС у поверненні товариству з обмеженою відповідальністю „Росшина" надмірно сплачених до бюджету митних платежів, оформленої листом №647/10/26-70-25-02 від 03.02.2015 р.

Зобов'язана Київська міська митниця ДФС підготувати висновок щодо повернення товариству з обмеженою відповідальністю „Росшина" суми надмірно сплачених до бюджету митних платежів по митній декларації від 31.01.2013р. №100260000/2013/097569 та подати його разом з іншими, передбаченими законодавством, документами до виконання Головному управлінню Державної казначейської служби України у м. Києві.

Не погоджуючись з ухваленими у справі рішеннями Київської міської митниці ДФС звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши матеріали касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої і апеляційної інстанцій встановлено, що 30.01.2013 р. при ввезенні позивачем товарів на митну територію України митним органом було прийняте рішення про коригування митної вартості товарів №100260000/2013/200066/2 та № 100260000/2013/200067/2.

На підставі цих рішень та з метою випуску товару у вільний обіг позивачем були сплачені митні платежів, виходячи з митної вартості товарів, скоригованої митним органом, а зазначені рішення про коригування митної вартості - оскаржені до суду.

Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 12 вересня 2013 року, яка набрала законної сили, рішення митного органу про коригування митної вартості товарів №100260000/2013/200066/2 та №100260000/2013/200067/2 були скасовані.

На підставі зазначеного судового рішення ТОВ „Росшина" звернулося до відповідача із заявою від 05.01.2015 р. про повернення надмірно сплачених митних платежів.

Листом №647/10/26-70-25-02 від 03.02.2015 р. відповідач повідомив позивача про відмову в задоволенні його вимог у зв'язку з відсутністю правових підстав для повернення коштів з Державного бюджету України, посилаючись на те, що зазначеною вище постановою суду питання про повернення коштів позивачу не вирішувалося.

Задовольняючи позовні вимоги суди першої і апеляційної інстанцій виходили з того, що позивач у порядку, передбаченому чинним законодавством, звернувся до відповідача із заявою про повернення надмірно сплачених коштів, надав відповідні документи, однак, митним органом не були вжиті жодні передбачені законом заходи щодо підготовки відповідного висновку.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій виходячи з наступного.

Згідно обставин справ між сторонами виник спір щодо відмови Київською міською митницею ДФС в підготуванні висновку про повернення надмірно сплачених митних платежів з підстав скасування рішень відповідача про коригування митної вартості товарів, що спричинило надмірну сплату митних платежів.

Спірні відносини регулюються Конституцією України, Митним кодексом України (далі - МК України), Порядком повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як переоплат, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженим наказом Державної митної служби України від 20 липня 2007 року № 618 ( далі - Порядок № 618 ), Порядком розрахунково-касового обслуговування через органи Державного казначейства України митних та інших платежів, які вносяться до/або під час митного оформлення, затвердженим спільним наказом Міністерства фінансів України та Державної митної служби України від 24 січня 2006 року № 25/44 (далі - Порядок №25/44), Порядком взаємодії територіальних органів Міністерства доходів і зборів України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затверджених наказом Міністерства доходів і зборів України та Міністерства фінансів України від 30.12.2013 р. №882/1188 (далі - Порядок № 882/1188).

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У ст.27 МК України закріплено, що якщо задоволення скарги на рішення, дії або бездіяльність митних органів або їх посадових осіб пов'язане з виплатою грошових сум, їх виплата здійснюється за рахунок державного бюджету органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, на підставі рішення суду, органу чи посадової особи щодо задоволення скарги повністю або частково в порядку, визначеному законом.

Згідно ч.3 ст.301 МК України помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно п.1.2 Порядку №25/44 надміру сплачені митні та інші платежі - сума коштів, що з різних причин унесена понад розмір, установлений законодавством.

У п.3.4 Порядку № 25/44 закріплено, що повернення платникам помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів, що зараховані на депозитні рахунки митних органів 3734, здійснюється відповідно до Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20 липня 2007 року № 618, ГУДК України у місті Києві на підставі платіжних доручень митних органів забезпечує перерахування коштів.

Пунктом 1 розділу ІІІ Порядку № 618 передбачено, що для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою. Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.

Відповідно п.п. 2, 3 розділу ІІІ Порядку № 618, заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до Відділу для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум. Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.

У п.4 розділу ІІІ Порядку № 618 вказано, що для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, форма якого наведена в додатку 1 до Порядку взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, затвердженого наказом Державної митної служби України та Державного казначейства України від 20 липня 2007 року №611/147, керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу. Порядок і форма складання документа, у якому відображатимуться результати перевірки, визначаються наказом Державної митної служби України.

Згідно п.6 розділу ІІІ Порядку № 618, керівник ( заступник керівника ) митного органу на підставі результатів перевірки ( у разі її проведення ) підписує Висновок про повернення, Реєстр висновків про повернення та супровідний лист, адресований органу Державного казначейства України. Пакет документів на повернення коштів передається до Загального відділу для реєстрації та відправки до органу Державного казначейства України.

Пунктом 11 розділу ІІІ Порядку №618 регламентовано, що за відсутності підстав для повернення коштів у встановленому порядку готується та надсилається заявнику письмова обґрунтована відповідь.

У п.5 Порядку №882/1188 закріплено, що повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються органом Міндоходів на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Відповідно до ч.2 п.7 Порядку № 882/1188, за платежами, належними державному бюджету, орган Міндоходів у строк не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви передає висновки згідно з Реєстром висновків за платежами, належними державному бюджету, для виконання відповідному органу Казначейства.

Виходячи з викладених правових норм вбачається, що законодавством у галузі митних та фінансових правовідносин регламентований чіткий порядок повернення суб'єктам господарювання надмірно сплачених митних платежів, який включає в себе сукупність послідовних дій учасників даних правовідносин, а саме: 1) звернення суб'єкта господарювання до митних органів із відповідною заявою; 2) проведення, у разі необхідності, відповідними структурними підрозділами митного органу, до якого подано зазначену заяву, перевірки на підставі п.4 розділу ІІІ Порядку №618; 3)встановлення митними органами наявності факту переплати; 4) складення ними відповідного висновку та його надіслання органам Державної казначейської служби України для повернення суб'єкту господарювання надміру сплачених митних платежів або винесення обґрунтованої відмови у задоволенні заяви.

Аналогічний правовий підхід викладені у рішенні Верховного Суду України від 24 березня 2015 року, яке у відповідності до ч.1 ст.244-2 КАС України, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, що застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, який містить зазначені норми права.

Разом з тим, позивач, діючи на підставі та в порядку п.1 розділу ІІІ Порядку № 618, звернувся до відповідача із заявою про повернення надмірно сплачених митних платежів, однак, у відповідь на зазначене звернення Київською міською митницею ДФС України позивачу був надісланий лист від 03.02.2015 р. № 647/10/26-70-25-02 про відмову в задоволенні вказаних вимог у зв'язку з тим, що вони не вирішувалися судом.

При цьому, як було встановлено судами, що позивачем наданий відповідний перелік документів, у зазначеному листі відповідач не ставить під сумнів обґрунтованість зазначених позивачем причин повернення коштів, не зазначає про будь-які недоліки поданих документів, доданих позивачем до заяви про повернення надмірно сплачених митних платежів. Крім того, відповідач не ставить під сумнів саму суму платежів, про повернення яких просить позивач та/або не наводить жодних відомостей щодо проведення ним перевірки заявлених вимог товариства в порядку, затвердженому наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 р. № 618.

Виходячи з наведеного відповідачем не були виконані процедурні обов'язки, визначені Порядками № 618 і № 882/1188, а тому обґрунтованими є висновки судів щодо протиправності відмови відповідача у наданні позивачу відповідного висновку і наявності достатніх та необхідних правових підстав для задоволення адміністративного позову.

Враховуючи викладене, суди першої і апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судами першої та апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Київської міської митниці ДФС залишити без задоволення.

Постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 10 квітня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 3 червня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст. 237-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: