Ухвала суду № 52129667, 22.09.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" вересня 2015 р. м. Київ К/800/65014/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Вербицької О.В, Цвіркуна Ю.І.,

при секретарі Ігнатенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області

на постанову Київського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2014 року

та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2014 року

у справі №810/4663/14

за позовом Приватного підприємства «Дім Зерна» (надалі - ПП «Дім Зерна»)

до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області (надалі - Бориспільська ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області)

третя особа Приватне підприємство «Комплекс Агромарс»

про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -

встановив:

Позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, поставлено питання про:

визнання протиправними дій Бориспільської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області, які полягають у порушенні процедури оформлення результатів перевірки ПП «Дім Зерна»;

зобов'язання Бориспільську ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області прийняти відповідне податкове повідомлення-рішення на підставі акта перевірки від 14.07.2014р. №359/22-1/37135575;

визнання протиправними дій Бориспільської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області щодо коригування (зменшення до нуля) на підставі акта перевірки від 14.07.2014р. №359/22-1/37135575 задекларованих позивачем податкових зобов'язань та податкового кредиту по взаємовідносинам з контрагентами-покупцями та контрагентом-продавцем;

зобов'язання Бориспільську ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області вилучити з системи «Податковий блок» інформацію, внесену на підставі акта перевірки від 14.07.2014р. №359/22-1/37135575.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 05.09.2015р., позовні вимоги задоволено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2014р. рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправними дій Бориспільської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області, які полягають у порушенні процедури оформлення результатів перевірки приватного підприємства «Дім Зерна» та зобов'язання Бориспільську ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області прийняти відповідне податкове повідомлення-рішення на підставі акта перевірки від 14.07.2014р. №359/22-1/37135575 скасовано та прийнято в цій частині нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовлено. В іншій частині залишено без змін.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволених позовних вимог та прийняття нового, яким відмовити в позові повністю.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанції, відповідачем проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ПП «Дім Зерна» з питань документального підтвердження господарських відносин з ТОВ «Маркет Продакт», ТОВ «Тек-Агрогруп», ТОВ «ЗМ Консалтинг» за період з 01.01.2014р. по 31.03.2014р., за результатами якої складено акт від 14.07.2014р. № 359/22-1/37135575.

Проведеною перевіркою, на думку податкового органу, встановлено порушення позивачем положень п.187.1 ст.187, п.198.1, п.198.4, п.198.6 ст.198, ст.201 Податкового кодексу України, внаслідок чого відповідач дійшов висновку про завищення позивачем податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Маркет Продакт», ТОВ «Тек-Агрогруп», ТОВ «ЗМ Консалтинг» та про завищення позивачем податкових зобов'язань по взаємовідносинам з ТОВ «Комплекс Агромарс».

За наслідками проведеної перевірки контролюючим органом податкові-повідомлення-рішення не приймалися.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що неприйняття податковим органом за наслідками проведення перевірки податкового повідомлення-рішення є порушенням відповідачем порядку оформлення результатів перевірок, а відтак належним способом захисту порушеного права позивача буде зобов'язання відповідача прийняти визначене чинним законодавством рішення на підставі акті перевірки. В свою чергу, зміни до електронних баз даних можуть бути внесені податковим органом лише на підставі самостійно складеної та поданої платником податків до податкового органу за місцем реєстрації податкової звітності або на підставі винесеного податковим органом за результатами документальної перевірки та узгодженому у встановленому законом порядку податкового повідомлення-рішення.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог щодо визнання протиправними дій Бориспільської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області, які полягають у порушенні процедури оформлення результатів перевірки ПП «Дім Зерна» та зобов'язання відповідача прийняти відповідне податкове повідомлення-рішення колегія суддів апеляційної інстанції зазначила про відсутність підстав для задоволення позовних вимог щодо зобов'язання відповідача прийняти податкове повідомлення-рішення, оскільки це є виключною компетенцією податкового органу. В іншій частині позовних вимог колегія суддів апеляційної інстанції погодилась з висновками суду першої інстанції.

Надаючи оцінку обставинам у справі, колегія суддів Вищого адміністративного суду України виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України (надалі - ПК України).

У пункті 61.1 статті 61 ПК України визначено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин. (підпункт 62.1.3 пункту 62.2 статті 62 ПК України).

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Порядок проведення документальних позапланових перевірок визначений положеннями статті 78 ПК України.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідач є органом державної влади і, відповідно, його діяльність має підпорядковуватись вимогам наведеної норми Конституції України та аналогічним вимогам Податкового кодексу України. Право податкового органу на проведення перевірки підлягає законодавчим обмеженням та реалізується з дотриманням порядку, встановленого законом.

Суд може захистити право платника податку у разі проведення перевірки за відсутності для цього належних юридичних постав та з порушенням правил, процедури, встановлених законом. Наявність негативних наслідків такої перевірки для можливості судового захисту законом не вимагається. Право на судовий захист пов'язане з самою протиправністю дій.

Як вбачається з матеріалів справи, перевірка позивача була проведена на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.78.1.1 ст.78, п.79.1 п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України відповідно до наказу Бориспільської ОДПІ №440 від 20.06.2014р.

Разом з тим, у позовній заяві позивач зазначає, що на запит відповідача №2157/10/10-04-22-10 від 09.04.2014р. було надано належним чином засвідчені копії документів щодо взаємовідносин з контрагентами ТОВ «Маркет Продакт», ТОВ «Тек-Агрогруп», ТОВ «ЗМ Консалтинг» та ТОВ «Комплекс Агромарс».

Проте судами попередніх інстанцій при прийнятті судових рішень у даній справі не було враховано зазначену обставину.

Як зазначено у постанові Верховного Суду України від 24 січня 2006 року у справі №21-102во05 суд, установивши порушення вимог законодавства, має захистити права та охоронювані законом інтереси, самостійно обравши спосіб, який би гарантував дотримання і захист прав, свобод, інтересів від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Поряд з цим, необхідно враховувати, що способом здійснення податкового контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.2 статті 62 ПК України).

Відповідно до статті 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з приписами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

У пункті 74.1 статті 74 ПК України зазначено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Виходячи із системного тлумачення статей 71, 72, 74 ПК України, для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю і не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Вищезазначене також узгоджується з позицією Верховного Суду України, викладеною, зокрема, у постанові від 09 грудня 2014 року у справі №21-511а14.

З матеріалів справи вбачається, що під час розгляду справи судом першої інстанції, позивачем було заявлено клопотання про витребування у Бориспільської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області інформації про внесення змін до облікових даних Приватного підприємства «ДІМ ЗЕРНА» у комп'ютерній автоматизованій інформаційній системі «Податковий Блок» внаслідок акту №359/22-1/37135575 від 14.07.2014р. «Про результати проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «ДІМ ЗЕРНА» з питань документального підтвердження господарських відносин, їх реальності та повноти відображення в обліку з ТОВ «Маркет Продакг» за жовтень 2013р., ТОВ «Тек-Агрогруп» за червень, листопад, грудень 2013р., ТОВ «ЗМ Консалтинг» за період з 01.01.2014р.-31.03.2014р.

Проте в матеріалах справи відсутні відомості щодо розгляду заявленого клопотання, а також докази про те, що податковим органом було здійснено корегування показників у комп'ютерній автоматизованій інформаційній системі «Податковий Блок».

Доказами в адміністративному судочинстві, відповідно до ч.1 ст.69 Кодексу адміністративного судочинства України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, під час нового розгляду справи судам необхідно врахувати викладене, повно та об'єктивно дослідити обставини справи, дати їм належну юридичну оцінку, звернути увагу на правомірність призначення підстав для проведення перевірки та дій контролюючого органу щодо проведення.

При цьому, суд постановляє ухвалу про закінчення з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами тільки після того, як проведено всі дії, необхідні для повного та всебічного з'ясування обставин справи, перевірено всі вимоги та заперечення осіб, які беруть участь у справі, та вичерпано всі можливості збирання й оцінки доказів.

Разом з тим, частина 4 та 5 статті 11 даного Кодексу встановлює, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Виходячи з положень ст.220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визначати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні.

За таких обставин, відсутні підстави вважати, що судами з'ясовані всі обставини справи і їм надана правильна юридична оцінка. Вказане позбавляє касаційну інстанцію можливості перевірити юридичну оцінку, надану судами попередніх інстанцій всім обставинам справи.

Зважаючи на наведене, касаційна інстанція на підставі ст.227 КАС України дійшла висновку про неможливість надання належної юридичної оцінки всім обставинам у справі, у зв'язку з чим справа підлягає направленню на новий розгляд для повного, достовірного з'ясування та правильного вирішення цього спору.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області - задовольнити частково.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2014 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2014 року - скасувати та направити справу на новий судовий розгляд в суд першої інстанції.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ О.В. Вербицька

____ Ю.І. Цвіркун