Ухвала суду № 52129568, 17.09.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" вересня 2015 р. м. Київ К/800/45267/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Карася О.В.

Олендера І.Я.

за участю секретаря судового засідання: Міщенко Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Комсомольська когенераційна компанія»

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2014 року

у справі № 2а-1670/7955/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Комсомольська когенераційна компанія»

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Товариство з обмеженою відповідальністю «Хімічні технології»

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Комсомольська когенераційна компанія» (далі - ТОВ «Комсомольська когенераційна компанія»; позивач) звернулось до суду з позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі - Кременчуцька ОДПІ ГУ Міндоходів у Полтавській області; відповідач) про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0001002301/3072 від 26 вересня 2011 року.

Справа розглядалась неодноразово. За наслідками її останнього розгляду постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 05 червня 2014 року позовні вимоги товариства задоволено в повному обсязі. Визнано протиправним та скасовано оспорюваний акт індивідуальної дії. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «Комсомольська когенераційна компанія» витрати із сплати судового збору в розмірі 3,40 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2014 року апеляційну скаргу Кременчуцької ОДПІ ГУ Міндоходів у Полтавській області задоволено. Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 05 червня 2014 року скасовано та прийнято нову - про відмову в задоволенні позову.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням у справі, позивач оскаржив його в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, з посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, ставиться питання про скасування постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2014 року та залишення в силі постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 05 червня 2014 року.

В запереченні на касаційну скаргу відповідач просить залишити її без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, зважаючи на таке.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем у відповідності до вимог підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) та на виконання постанови старшого слідчого слідчого відділу податкової міліції Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва від 11 серпня 2011 року в кримінальній справі № 80-0264 проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Комсомольська когенераційна компанія» з питання правомірності формування витрат та доходів від операцій з векселями, емітентом яких є Товариство з обмеженою відповідальністю «Хімічні технології», правильності визначення скоригованих валових доходів у зв'язку з отриманням компенсацій (грошових коштів тощо) за договорами продажу таких векселів та правомірності формування валових витрат на суму витрат за кредитними договорами (відсотків та курсових різниць), у разі використання кредитних ресурсів при розрахунках за зазначені векселі, а також щодо правомірності формування витрат та доходів від операцій з цінними паперами за договорами купівлі-продажу, в яких стороною виступало ТОВ «Хімічні технології», за період з 01 липня 2008 року по 30 червня 2011 року, за результатами якої складено акт № 6597/23-209/35713241 від 09 вересня 2011 року.

На підставі зазначеного акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001002301/3072 від 26 вересня 2011 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 13 347 700,00 грн. (10 724 497,00 грн. - основний платіж, 2 623 203,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції).

Перевіркою встановлено порушення товариством підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135, пункту 153.8 статті 153 ПК України у зв'язку з невключенням до складу валового доходу суми, отриманої за договором купівлі-продажу простого векселя серії АА 1833961, емітованого ТОВ «Хімічні технології».

Обґрунтовуючи свою правову позицію, відповідач посилання на пояснення директора ТОВ «Хімічні технології» ОСОБА_3 в кримінальній справі № 80-0264, відповідно до яких він не підписував вексель, не брав участі в будь-яких операціях з цінними паперами, є номінальним керівником товариства, а також на відсутність у векселі серії АА 1833961 підпису головного бухгалтера товариства - ОСОБА_4, що, в свою чергу, нівелює юридичну силу розглядуваного векселя як боргового документа.

В зв'язку з цим, на переконання податкового органу, кошти, отримані ТОВ «Комсомольська когенераційна компанія» від покупця зазначеного векселя (Закритого акціонерного товариства «Укренергозбут») за договором № Б-09-13/1 від 05 січня 2009 року слід оподатковувати як безповоротну фінансову допомогу.

Скасовуючи рішення Полтавського окружного адміністративного суду та відмовляючи в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції підтримав доводи контролюючого органу та дійшов висновку про безпідставність відображення товариством в окремому податковому обліку фінансових результатів від операцій купівлі-продажу векселя серії АА 1833961, емітованого ТОВ «Хімічні технології», з огляду на відсутність в останнього статусу цінного паперу.

В той же час, вирішуючи питання про правомірність оспорюваного акту індивідуальної дії, суд не враховував, що згідно з підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється, зокрема, у випадку, коли отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Відповідно до пункту 86.9 статті 86 ПК України у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Разом з тим, згідно з вимогами пункту 58.4 статті 58 ПК України у разі коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом.

Системний аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що матеріали позапланової перевірки, проведеної на підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 ПК України, можуть бути підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення лише після винесення судом обвинувального вироку, що набрав законної сили, або винесення рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

А відтак, враховуючи те, що на момент складання оскаржуваного акту індивідуальної дії у відповідача не було відомостей щодо прийняття судом відповідного рішення в кримінальній справі № 80-0264, в рамках якої фактично призначено розглядувану перевірку позивача, що підтверджується, зокрема, листами Прокуратури Шевченківського району м. Києва № 66-6869вих14 від 24 червня 2014 року, Шевченківського районного суду м. Києва № 20104/14-Вих/М-43 від 27 травня 2014 року, Апеляційного суду м. Києва № 14900 від 16 травня 2014 року, податкове повідомлення-рішення № 0001002301/3072 від 26 вересня 2011 року цілком об'єктивно визнано протиправним та скасовано судом першої інстанції.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції помилково скасував постанову суду першої інстанції, яка є законною та обґрунтованою.

Відповідно до статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Комсомольська когенераційна компанія» задовольнити.

Скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2014 року, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 05 червня 2014 року залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Карась О.В.

Олендер І.Я.