Ухвала суду № 52129564, 28.09.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2015 року м. Київ К/9991/23932/12

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Цвіркуна Ю.І.

за участю секретаря Ковтун О.С.

прокурора Генеральної прокуратури України Атаманюк І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова Харківської області Державної податкової служби

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.12.2011

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2012

у справі № 2а-9138/11/2070

за позовом Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова

до 1.Товариства з обмеженою відповідальністю «Побутелектротехніка»;

2.Приватного акціонерного товариства Харківської книжкової фабрики «Глобус» Корпоративного підприємства ДАК «Укрвидавполіграфія»

про стягнення суми, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 06.12.2011, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2012, в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

ДПІ у Київському районі м.Харкова Харківської області ДПС подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані судові рішення та винести нове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення прокурора, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено такі обставини.

Позивачем проведена документальна позапланова невиїзна перевірка, за результатами якої складено акт від 09.03.2011 № 717/23-5/24136939.

Посилаючись на обставини, що зафіксовані цим актом перевірки, та викладені в акті висновки, згідно з якими поставлено під сумнів реальне вчинення господарських операцій з поставки товарів, робіт, послуг між відповідачами за період з 01.04.2010 по 31.01.2011, позивач вважає, що вчинені ТОВ «Побутелектротехніка» з ПАТ Харківської книжкової фабрики «Глобус» Корпоративного підприємства ДАК «Укрвидавполіграфія» правочини є такими, що укладені з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, а тому відповідно до вимог ст. 228 Цивільного кодексу України, є нікчемними.

Податкові повідомлення-рішення на підставі акта перевірки не складались.

При перевірці правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права, правової оцінки встановлених судами обставин суд касаційної інстанції виходить з такого.

Висновки про нереальність господарських операцій з поставки товарів мають підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

До того ж встановлення певних фактів в акті перевірки, не є підставою для звільнення від доказування обставин в адміністративній справі і без відповідного судового рішення такі факти самі собою не є доказом допущення підприємством чи відсутності з боку останнього певного порушення. При цьому докази мають бути належними, тобто такими, що містять інформацію щодо предмета доказування, у даному випадку яким є обставини щодо реального вчинення конкретного правочину.

Юридична відповідальність має здійснюватися на принципі законності, який полягає у тому, що така відповідальність настає за діяння, передбачені законом, та застосовується у спосіб, визначений законом.

Необхідними умовами для визнання нікчемним правочину є його вчинення з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання протиправних наслідків.

Наявність умислу не може бути підтверджена лише фактом фіксування в акті перевірки порушень вимог податкового законодавства. Порушення платником податків правил податкової дисципліни тягне за собою відповідальність, передбачену законодавством, і не може бути виключною підставою для висновку про вчинення конкретного правочину з метою, суперечною інтересам держави і суспільства.

Податковим органом заявлені позовні вимоги про стягнення коштів, одержаних не за конкретним правочином, а одержаних за певний період від здійснення господарської діяльності.

Матеріально-правовими підставами для такого позову податкова інспекція, серед інших, визначила 207, 208 Господарського кодексу України.

Зважаючи на те, що закон вказує на нікчемність конкретного (конкретних) правочину (правочинів), а не всіх правочинів, вчинених за певний період без їх ідентифікації, позовні вимоги про стягнення в доход держави коштів, отриманих від певної господарської діяльності за певний період, не могли бути задоволеними з огляду на відсутність правових підстав для такого стягнення.

З огляду на все вищевикладене, суд касаційної інстанції не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваних судових рішень.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.12.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2012 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою, поданою безпосередньо до Верховного Суду України у порядку, встановленому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

Судді Л.В.Ланченко

Ю.І. Цвіркун