Ухвала суду № 52129454, 21.09.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2015 року м. Київ К/800/52445/13

Вищий адміністративний суд України у складі:

головуючого суддіЦвіркуна Ю.І. (суддя-доповідач),суддів Ланченко Л.В., Пилипчук Н.Г., при секретарі судового засідання Міщенко Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за

касаційною скаргою Державної фіскальної служби України

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.12.2011 року

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.12.2012 року

у справі № 2а/0470/10875/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлантіс»

до Державної фіскальної служби України

про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Атлантіс» звернулось до суду з адміністративним позовом до Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби (Державної фіскальної служби України) про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.12.2011 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.12.2012 року, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення про застосування фінансових санкцій від 02.08.2011 року №000511.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

У запереченнях на касаційну скаргу позивач з доводами та вимогами скаржника не погоджується, просить залишити без змін рішення судів першої та апеляційної інстанцій.

У судовому засіданні представник відповідача касаційну скаргу підтримав та просив її задовольнити. Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення судового розгляду справи повідомлений належним чином.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасника процесу, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин справи, колегія суддів встановила таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами фактичної перевірки з питань додержання ТОВ «Атлантіс» вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, відповідачем складено акт від 10.06.2011 року № 455/03/30012937, яким встановлена відсутність на товарно-транспортних накладних на відвантаження алкогольних напоїв за період з 01.05.2011 року по 30.06.2011 року відмітки про погодження відпуску шляхом проставляння штампа «Виїзд дозволено» та особистого підпису представника податкового органу державної податкової служби на акцизному складі № 1 м. Дніпропетровськ, вул. Булата, 6.

Перевірка проведена у місці зберігання, що розташоване за адресою: м. Донецьк, вул. Беранже, 2.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято рішення про застосування фінансових санкцій від 02.08.2011 року № 000511, яким за порушення абз. 16 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», п. 230.15 ст. 230 Податкового кодексу України, позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 1 712 622, 72 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що місце зберігання алкогольних напоїв за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Булата, 6, зареєстроване за ТОВ «Алеф-Виналь-Крим», яке не є виробником горілки та лікеро-горілчаних виробів, а тому його складські приміщення не є акцизними складами.

Колегія суддів суду касаційної інстанції, з урахуванням норм законодавства, чинних на час виникнення відповідних правовідносин, погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, з огляду на таке.

Відповідно до пп. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України акцизний склад - спеціально обладнані приміщення на обмеженій території, розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників органу державної податкової служби розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів.

Під час відвантаження горілки та лікеро-горілчаних виробів заповнюється товарно-транспортна накладна, в якій представник органу державної податкової служби на акцизному складі робить відмітку про погодження відпуску шляхом проставляння штампа «Виїзд дозволено» та особистого підпису, а також запис у журналі реєстрації відвантаження горілки та лікеро-горілчаних виробів (п. 230.15 ст. 230 Податкового кодексу України).

Згідно із п. 230.18 ст. 230 Податкового кодексу України транспортування горілки та лікеро-горілчаних виробів, відвантажених з акцизного складу підприємства, на якому виробляються горілка та лікеро-горілчані вироби, без товарно-транспортних накладних з відміткою представника органу державної податкової служби на акцизному складі забороняється.

Таким чином, в силу наведених норм позивач при відвантаженні горілки та лікеро-горілчаних виробів повинен дотримуватись положень, встановлених п. 230.15 ст. 230 Податкового кодексу України.

Однак виключно у разі виявлення порушень суб'єктом господарювання таких правил, суди мають визначатись із висновками стосовно наявності підстав для застування господарсько-правової відповідальності, встановленої ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Так, згідно із преамбулою Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», вказаний Закон визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України.

Відповідно до ст. 17 цього Закону за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Згідно із абз. 16 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі вивезення спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів з території акцизного складу або транспортування такої продукції без відмітки представника органу доходів і зборів на товарно-транспортній накладній про погодження відпуску - 200 відсотків вартості вивезеної або транспортованої продукції, але не менше 15000 гривень.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно із ліцензією від 29.12.2007 року серії АВ № 730024, виданою Департаментом з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів, ТОВ «Атлантіс» надано право оптової торгівлі алкогольними напоями.

Між ТОВ «Атлантіс» (замовник) та ТОВ «Алеф-Виналь-Крим» (виконавець) укладено договір про надання комплексних логістичних послуг від 30.04.2010 року № 1-04, предметом якого є здійснення ТОВ «Алеф-Виналь-Крим» комплексу послуг, пов'язаного, зокрема, із зберіганням, складським обслуговуванням, організацією та забезпеченням перевезення вантажів замовника, проведення інвентаризації.

Встановлено, що відповідно до товарно-транспортних накладних від 26.05.2011 року №091558, від 30.05.2011 року № 091577, від 31.05.2011 року №091581, від 01.06.2011 року №091608, від 02.06.2011 року №091672, від 07.06.2011 року №091680, від 09.06.2011 року №091742 горілка та лікеро-горілчані вироби виробника ТОА «Атлантіс» перевозились зі складу за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Булата, 6 на склад за адресою: м. Донецьк, вул. Беранже, 2, відправник - ТОВ «Атлантіс».

Відповідно до наявних у матеріалах справи довідок про внесення місця зберігання до Єдиного державного реєстру серії АП № 222032 від 16.03.2011 року та серії АП №215685 від 19.07.2010 року місця зберігання алкогольних напоїв за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Булата, 6, та за адресою: м. Донецьк, вул. Беранже, 2 зареєстровані за ТОВ «Алеф-Виналь-Крим».

Таким чином, висновок судів попередніх інстанцій про те, що перевезення ТОВ «Алеф-Виналь-Крим» горілки та лікеро-горілчаних виробів зі складу за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Булата, 6 на свій інший склад у м. Донецьку, вул. Беранже, 2 здійснювалося не з акцизного складу є обґрунтованим, оскільки дані лікеро-горілчані вироби раніше були перевезені з акцизного складу ТОВ «Атлантіс» на склад ТОВ «Алеф-Виналь-Крим» за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Булата, 6 з відповідними відмітками представника податкового органу державної податкової служби на акцизному складі на товарно-транспортних накладних «Виїзд дозволено».

Посилання відповідач у касаційні скарзі на те, що судами попередніх інстанцій не надано оцінку тому факту, що відповідно до товарно-транспортної накладної від 31.03.2011 року 01 ААБІ №690339 із акцизного складу ТОВ «Атлантіс» за адресою: Дніпропетровська обл., м. Синельникове, вул. Космічна, 1, вивозилася інша продукція, ніж перелічена у товарно-транспортних накладних за період з 01.05.2011 року по 30.06.2011 року, є безпідставними, оскільки відповідно до акта перевірки до позивача застосовано штраф щодо товарно-транспортних накладних за період з 01.05.2011 року по 30.06.2011 року з пунктом навантаження на складі за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Булата, 6.

Крім того, проведена перевірка складу за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Булата, 6, що зареєстрований за ТОВ «Алеф-Виналь-Крим», а не як зазначено в акті перевірки належить позивачу.

За таких обставин підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та встановлених обставин справи.

З урахуванням викладеного, є підстави вважати, що судами першої та апеляційної інстанцій ухвалено обґрунтовані рішення, які постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстав для їх скасування не вбачається.

Стаття 220 Кодексу адміністративного судочинства України визначає межі перегляду судом касаційної інстанції.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

Таким чином, касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Державної фіскальної служби України залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.12.2011 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.12.2012 року у справі № 2а/0470/10875/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та на неї може бути подана заява про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Ю.І.Цвіркун

Судді Л.В.Ланченко

Н.Г.Пилипчук