Вирок № 52128206, 08.10.2015, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа №639/8400/15-к

Провадження №1-кп/639/454/15

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2015 року м. Харків

Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Курила В.О.,

за участю: секретаря судового засідання Боровської М.І.,

прокурора Ачкасової С.І.,

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження за №12015220500001494 від 14.08.2015 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше судимого, останній раз: 22.04.2015 року Жовтневим районним судом м. Харкова за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1В, будучи раніше притягнутим до кримінальної відповідальності за вчинення корисливого злочину, відповідних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення та перевиховання не став та вчинив новий умисний корисливий злочин, при наступних обставинах.

09.08.2015 року приблизно о 08 годині ОСОБА_1 перебував на літньому майданчику кафе «Алкогольні напої», розташованого по вул. Жовтневої революції, 115, у м. Харкові. Саме в той час між ним та раніше йому не знайомим ОСОБА_2, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, почалася сварка. В подальшому у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення майна ОСОБА_2 Реалізуючи свій протиправний, злочинний умисел, ОСОБА_1, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, переслідуючи мету протиправного збагачення підійшов до ОСОБА_2 та зненацька для останнього наніс йому удари кулаком правої руки в обличчя. Від отриманих ударів потерпілий впав на землю. Після цього, ОСОБА_1, продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на відкрите викрадення чужого майна із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для здоровя ОСОБА_2, підійшов до лежачого на підлозі потерпілого та відкрито викрав із правої кишені його спортивних штанів мобільний телефон «Nokia-1100». Після цього ОСОБА_1, з місця скоєння злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

В результаті протиправного діяння ОСОБА_1 спричинив потерпілому ОСОБА_2 крововиливи та садна на обличчі, які за ступенем тяжкості є легкими тілесними ушкодженнями, що підтверджується висновком судово-медичної експертизи №4008-ая/15 від 31.08.2015 року (к/п а.с.52). Також ОСОБА_1 завдав потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 100 грн., що підтверджується висновком судово-товарознавчої експертизи №3614 від 03.09.2015 року (к/п а.с.57-59).

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому злочині за ч.2 ст.186 КК України визнав у повному обсязі, у вчиненому щиро розкаюється, підтвердив суду, що злочин ним було вчинено при вищезазначених обставинах.

Під час допиту у судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що 09 серпня 2015 року приблизно о 08 годині він знаходився зі своїм раніше знайомими Доміником в кафе, що розташовується за адресою: м. Харків, вул. Жовтневої революції, 115. Після цього у нього з раніше незнайомим ОСОБА_2, який в цей час знаходився в кафе, виникла сварка. Під час сварки він дійсно наніс ОСОБА_2 три удари кулаком в обличчя, від чого останній впав на землю. Далі він витягнув з правого карману спортивних штанів ОСОБА_2 мобільний телефон «Nokia 1100» та пішов додому. Весь час зазначений телефон знаходився у нього вдома, потім він добровільно його видав співробітникам міліції.

Підсудний ОСОБА_1 пояснив, що вину у вчиненому злочині визнає у повному обсязі, у вчиненому щиро розкаюється, показання на стадії досудового розслідування та розгляду справи у суді надає добровільно, без примусу зі сторони працівників правоохоронних органів.

Потерпілий ОСОБА_2 у судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, на адресу суду надав заяву про проведення судового розгляду за його відсутності, претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має. На підставі вимог ст.325 КПК України, за погодженням із учасниками кримінального провадження, судовий розгляд проведено за відсутності потерпілого.

Враховуючи повне визнання підсудним ОСОБА_1 своєї вини у скоєному злочині та щире каяття, заслухавши думку учасників кримінального провадження, за відсутності заперечень та сумнівів у добровільності їх позицій, суд визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Таким чином, суд вважає за можливе розглянути вказану справу в порядку ч.3 ст.349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів кримінального провадження. На виконання вимог ч.3 ст.349 КПК України, учасникам судового провадження роз'яснено про позбавлення права оскаржити визнані обставини в апеляційному порядку.

Крім повного визнання вини ОСОБА_1, винність підсудного у вчиненні інкримінованого злочину підтверджується наступними письмовими доказами, дослідженими та перевіреними судом, а саме:

-змістом протоколу огляду предмету від 15.08.2015 року мобільного телефону «Nokia 1100», який визнано речовим доказом (к/п а.с.22-25);

-протоколом предявлення особи для впізнання, відповідно до якого потерпілий ОСОБА_2 впізнав на фотознімку ОСОБА_1 як особу, яка спричинила йому тілесні ушкодження та відкрито заволоділа його мобільним телефоном (к/п а.с.26-28);

-змістом протоколів проведення слідчих експериментів за участю ОСОБА_2 від 31.08.2015 року, підозрюваного ОСОБА_1 від 31.08.2015 року, під час яких підозрюваний та потерпілий на місці події показали та розповіли про відомі їм обставини вчинення злочину (к/п а.с.69-78).

Достовірність та об'єктивність наведених доказів у суду сумніву не викликає, адже вони отримані без порушення закону, узгоджуються один з одним, відносні, допустимі та достатні, у зв'язку з чим суд вважає можливим прийняти вказані докази. Суд вважає безпосередньо досліджені докази належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій підсудного та визнання його винуватості.

Таким чином, суд приходить до висновку про повну доведеність вини підсудного ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого злочину та кваліфікує його дії за ч.2 ст.186 КК України, тобто відкрите викрадення чужого майна, поєднане із насильством, що не є небезпечним для життя та здоровя потерпілого (грабіж), вчинений повторно.

Вивченням особи підсудного ОСОБА_1 встановлено, що він на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, тяжких хронічних захворювань не має, офіційно не одружений, не працевлаштований, має постійне місце проживання, за яким характеризується позитивно, раніше судимий (к/п а.с.30-38).

Обставиною, яка відповідно до ст.66 КК України пом'якшує покарання ОСОБА_1, є щире каяття в скоєному кримінальному правопорушенні та активне сприяння розкриттю злочину.

Відповідно до ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_1, судом не встановлено.

Оскільки повторність вчинення ОСОБА_1 злочину впливає на його кваліфікацію за ч.2 ст.186 КК України, тому керуючись вимогами ч.4 ст.67 КК України, суд не може визнати рецидив злочину як обставину, що обтяжує покарання.

Призначаючи покарання ОСОБА_1, суд виходить із положень ст.ст.50, 65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до вимог ст.12 КК України є тяжким умисним злочином, наявність помякшуючої та відсутність обтяжуючих покарання обставин, дані про особу підсудного, у зв'язку з чим суд вважає необхідним і достатнім призначити йому покарання в межах мінімальної санкції за ч.2 ст.186 КК України у виді позбавлення волі.

При цьому, оскільки ОСОБА_1 був засуджений 22 квітня 2015 року Жовтневим районним судом м. Харкова за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі, з іспитовим строком на 2 роки, а злочин, який є предметом даного судового розгляду, скоїв у період іспитового строку, тому суд остаточно призначає покарання у відповідності до ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків, шляхом часткового складання призначених покарань.

Оскільки ОСОБА_1 судом призначено покарання у виді позбавлення волі, яке він повинен відбувати реально, до набрання вироком законної сили щодо нього необхідно залишити без змін запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Цивільний позов по кримінальному провадженню потерпілим ОСОБА_2 не заявлявся.

На підставі ст.124 КПК України процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченого (підсудного) по справі.

Долю речових доказів суд вирішує на підставі положень ст.100 КПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами ст.ст.369-371, 373, 374, 376, 392-395 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, та призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

Відповідно до ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків, до призначеного за вказаним вироком покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Жовтневого районного суду м.Харкова від 22 квітня 2015 року у виді 1 місяця позбавлення волі, та остаточно призначити ОСОБА_1 до відбування покарання у виді 4 (чотирьох) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.

До набрання вироком суду законної сили міру запобіжного заходу у відношенні ОСОБА_1 залишити без змін у вигляді тримання під вартою у Харківській установі виконання покарань УДПтС України в Харківській області (№27).

Строк відбування покарання ОСОБА_1 обчислювати з моменту фактичного його затримання, тобто з 15.09.2015 року (к/п а.с.97-99).

Речові докази по кримінальному провадженню, а саме: мобільний телефон «Nokia 1100», який знаходяться на зберіганні у ОСОБА_2, вважати повернутим останньому як законному власнику (к/п а.с.25-26).

Стягнути з ОСОБА_1 процесуальні витрати за проведену експертизу на загальну суму 368,28 грн. (триста шістдесят вісім гривень 28 коп.), перерахувавши їх на користь держави (р/р НДЕКЦ при ГУМВС України в Харківській області, код доходів 24060300, р/р №31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова, з призначенням виду платежу «за експертні послуги») (к/п а.с.56).

Вирок може бути оскаржений в порядку статті 394 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення, а для особи, що перебуває під вартою - з моменту вручення копії судового рішення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя В.О. Курило