Постанова № 52125528, 01.10.2015, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/1755/15-а

Головуючий у 1-й інстанції: Слободянюк М.В.

Суддя-доповідач: Полотнянко Ю.П.

01 жовтня 2015 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Полотнянка Ю.П.

суддів: Драчук Т. О. Загороднюка А.Г.

за участю:

секретаря судового засідання: Бондаренко С.А.,

Представника позивача: ОСОБА_2

Представника відповідача :Янушкевича А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 08 липня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області (далі - Вінницька ОДПІ, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000081701 від 10.02.2015 року.

Відповідно до постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 08 липня 2015 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача повністю підтримала доводи викладені в апеляційній скарзі та просила її задовольнити .

Представник відповідача проти апеляційної скарги заперечив та просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити , а постанову - скасувати, виходячи з наступного.

Як встановлено з матеріалів справи, звертаючись до суду та на аргументацію позовних вимог, позивач вказав на те, що за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати належних сум податків до бюджету фізичної особи ОСОБА_4 за період з 01.01.2012 року по 31.12.2013 року, відповідачем було складено акт № 108/1701/НОМЕР_2 від 27.01.2015 року, на підставі якого 10.02.2015 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0000081701, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб в загальному розмірі (з урахуванням штрафних санкцій) 32628,85 грн.

Не погоджуючись із висновками, що викладені в акті перевірки про отримання нею доходу у вигляді додаткового блага (прощеного боргу) в сумі 42694,59 грн. - в 2 кварталі 2012 року та 113464,68 грн. - в 4 кварталі 2013 року, та, відповідно, і з винесеним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернулась до суду для захисту своїх прав та інтересів.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що в порушення абз. "д " п. п. 164.2.17 п. 164.2 ст.164 ПК України позивачем було занижено оподатковуваний дохід, отриманий у вигляді додаткового блага (прощення заборгованості по пені) у розмірі 26103,08 грн., в тому числі за 2012 рік в сумі 7043,48 грн. та за 2013 рік в сумі 19059,60 грн.

Судова колегія апеляційної інстанції не погоджується з даним висновком суду першої інстанції та надаючи правову оцінку публічно - правовому спору в межах апеляційної скарги, зазначає наступне.

Так, як встановлено з матеріалів справи та підтвердилось при апеляційному розгляді, протягом періоду з 15 по 20 січня 2015 року головними державними ревізорами-інспекторами відділу контрольно-перевірочної роботи доходів і зборів з фізичних осіб управління оподаткування доходів і зборів фізичних осіб Вінницької ОДПІ Кондратюк О.П. та Бегас Л.Л. була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати належних сум податків до бюджету фізичної особи ОСОБА_4, реєстраційний номер облікової картки НОМЕР_2 за період з 01.01.2012 року по 31.12.2013 року.

За наслідками проведеної перевірки складено акт № 108/1701/НОМЕР_2 від 27.01.2015 року, у висновках якого відображено порушення позивачем частини "д" п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України №2755-IV від 02.12.2010 року із змінами та доповненнями (далі - ПК України), у результаті чого донараховано податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в загальній сумі 26103,08 грн., в тому числі за 2012 рік в сумі 7043,48 грн. та за 2013 рік в сумі 19059,60 грн.

На підставі даних висновків Вінницькою ОДПІ 10.02.2015 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0000081701, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються за результатами річного декларування на загальну суму 32628,85 грн., з яких 26103,08 грн. - за основним платежем та 6525,77 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Так, відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

За приписами пунктів 36.1, 36.3 ст. 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно п. 87.11 ст. 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи.

Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України встановлене право органів державної податкової служби звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 ст.3 Закону № 889-IV активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу. У разі, якщо такого платника податків визнано банкрутом, черговість задоволення претензій кредиторів визначається законодавством про банкрутство.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 ст.5 цього Закону податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

У разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження (абзац 3 підпункту 5.3.1 пункту 5.3 цієї статті).

Також, згідно до п.164.1 ст.164 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Абзацом д) пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України передбачено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку-боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

Разом з тим, вказаний абз.д) є складовою пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України, яким передбачено включення до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку доходу, отриманого як додаткове благо, і фактично визначає один з видів такого додаткового блага.

Згідно п.п.5.1, 5.2 ст.5 ПК України поняття, правила та положення, установлені цим Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 цього Кодексу. У разі якщо поняття, терміні, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу.

Статтею 14 ПК України визначено значення понять, в якому ці поняття вживаються в цьому Кодексі.

Так, відповідно до п.п.14.1.56 п.14.1 ст.14 ПК України доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Згідно з п.п.14.1.47. п.14.1. ст.14 ПК України додаткові блага - це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Відповідно до п.163.1 ст.163 ПК України об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Згідно п.164.1 ст.164 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

З аналізу наведених положень ПК України можна зробити висновок, що до доходів взагалі та додаткових благ, зокрема, відносяться матеріальні та нематеріальні цінності, кошти та інші активи, які безпосередньо отримані платником податку та які збільшують загальний майновий стан цього платника і забезпечують приріст його активів у той чи іншій формі.

Натомість, як встановлено з матеріалів справи, акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" надіслало позивачу листи з повідомленнями про анулювання заборгованості по пені за кредитними договорами, зокрема: листом від 14.06.2012 року було повідомлено позивача про анулювання заборгованості по пені в сумі 42694,59 грн., та листом від 28.11.2013 року - про анулювання заборгованості по пені в сумі 113464,68 грн. Зазначені повідомлення отримані ОСОБА_4 особисто, про що свідчить відповідна відмітка про отримання, засвідчена працівником банку.

При цьому, у даних повідомленнях АТ "Райффайзен Банк Аваль" акцентувало увагу позивача на тому, що згідно абз. "д" п. п. 164.2.17 п. 164.2 ст.164 ПК України анульована сума заборгованості буде включена АТ "Райффайзен Банк Аваль" до податкового розрахунку доходу, нарахованого на користь ОСОБА_4 як позичальника, за підсумками звітного період, в якому боргове зобов'язання було анульовано.

Тобто, на думку суду першої інстанції АТ "Райффайзен Банк Аваль" фактично роз'яснило ОСОБА_4, що згідно абз. "д" п. п. 164.2.17 п. 164.2 ст.164 ПК України, анульована сума заборгованості є її доходом, отриманим як додаткове благо, а тому їй необхідно самостійно сплатити податок з такого доходу та відобразити його у річній податковій декларації з податку на доходи фізичних осіб, а відтак на думку відповідача та суду першої інстанції, позивач був зобов'язаний відобразити суму отриманого додаткового блага в розмірі 42694,59 грн. в податковій декларації про майновий стан і доходи за 2012 рік та в розмірі 113464,68 грн. в податковій декларації про майновий стан і доходи за 2013 рік та сплатити податок на доходи з фізичних осіб.

Однак, судова колегія зазначає, що в результаті реалізації договірних правовідносин між АТ "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_4 останній була прощена лише сума пені, яка не є її сумою доходом та додатковим благом, а отже повинна включатись до загальномісячного оподатковуваного доходу платника податку, оскільки нарахування пені є засобом забезпечення виконання договірних зобов'язань, сума нарахованої пені не отримується боржником в грошовій формі, а банк вправі як стягнути її так і не стягувати.

З урахуванням викладеного, суд вважає помилковими посилання відповідача на положення абз. д) пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України, як на безумовну підставу для донарахування позивачу податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, оскільки вказана норма повинна застосовуватись в кореспонденції з положеннями ст.14, п.163.1 ст.163, п.164.1 ст.164 ПК України і не може їм суперечити.

Крім цього, відповідно до пп.165.1.29 ст.165 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається основна сума кредиту, що отримується платником податку (протягом строку дії договору), у тому числі фінансового кредиту, забезпеченого заставою, на визначений строк та під проценти.

З аналізу вказаної норми вбачається, що протягом дії кредитного договору отримані платником податку від банку кошти не можуть бути включені до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого платника.

Одночасно, відповідно до положень абз. д) пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається сума боргу платника, анульованого кредитором до закінчення строку позовної давності, перебіг якого розпочинається за правилами цивільного законодавства після спливу строку на виконання зобов'язання.

Отже, судова колегія апеляційної інстанції повністю погоджується з доводами апелянта на рахунок того, що пеня за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, нарахована банком відповідно до умов договору та анульована за його рішенням не є доходом платника податків в розумінні ПК України, зокрема в розумінні абз. д) пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України

Таким чином, враховуючи, що судом першої інстанції при вирішенні справи порушені норми матеріального права та з огляду на те, що судом допущено неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, колегія суддів, керуючись п.п.1,3,4 ч.1 ст. 202 КАС України вважає необхідним скасовуючи постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити .

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити повністю.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 08 липня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Вінницька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_4 до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області № 0000081701 від 10 лютого 2015 року.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі протягом п'яти днів.

Головуючий Полотнянко Ю.П.

Судді Драчук Т. О.

Загороднюк А.Г.