Ухвала суду № 52125436, 01.10.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2015 р.Справа № 820/7821/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Чалого І.С.

Суддів: Зеленського В.В. , П'янової Я.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Чернігівської митниці Державної фіскальної служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.08.2015р. по справі № 820/7821/15 за позовом Приватного підприємства "Технобазіс" до Чернігівської митниці Державної фіскальної служби про скасування картки та рішення,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом, в якому просить суд: скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № 102000010/2015/000123/2 від 28 липня 2015 року Чернігівської митниці ДФС; скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 102110000/2015/00162 Чернігівської митниці ДФС.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20.08.2015р. адміністративний позов Приватного підприємства "Технобазіс" до Чернігівської митниці Державної фіскальної служби про скасування картки та рішення було задоволено у повному обсязі.

Скасовано рішення про коригування митної вартості товарів № 102000010/2015/000123/2 від 28 липня 2015 року Чернігівської митниці ДФС.

Скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 102110000/2015/00162 Чернігівської митниці ДФС.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.08.2015р. та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Сторони в судове засідання не з'явились, були повідомлені належним чином про дату, час та місце слухання справи, представником позивача надано заяву про розгляд справи в письмовому провадженні.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу відповідно до ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 21.04.2015 року між Приватним підприємством "Технобазіс" (замовник) та Приватним підприємством "Національні традиції" (виконавець) було укладено договір №21/04-15 про надання послуг по декларуванню товарів, за умовами якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується за обумовлену плату і в обумовлений термін надавати послуги по декларуванню товарів, майна, транспортних засобів та інших предметів (далі - товарів) замовника, що переміщуються через митний кордон України, та їх оформленню у Харківській митниці Міндоходів, а також надавати інші, пов'язані із зовнішньоекономічною діяльністю замовника, послуги. (а.с. 70-72).

Відповідно до контракту № АВТ-ТВ/05/05/15 від 05.05.2015 року, укладеного між Приватним підприємством "Технобазіс" та SUZHOU ALLBEST TEXTILE CO., LTD, згідно з умовами якого, SUZHOU ALLBEST TEXTILE CO., LTD взяло на себе зобов'язання поставити Приватному підприємству "Технобазіс" товари в асортименті, а Приватне підприємство "Технобазіс" зобов'язалося оплатити товар згідно з умовами зазначеного контракту. У відповідності з положеннями контракту умови поставки для кожної партії товару визначаються та узгоджуються сторонами в рахунку-фактурі. SUZHOU ALLBEST TEXTILE CO., LTD взяло на себе зобов'язання сплатити випрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення. (а.с. 24-28).

Також до контракту № АВТ-ТВ/05/05/15 від 05.05.2015 року були укладені додаткова угода №3 та додаткова угода №4. (а.с. 29-30).

На виконання умов контракту № АВТ-ТВ/05/05/15 від 05.05.2015 року та за митним оформленням (випуском) відповідно до інвойсу №WAB - 45F -1015 від 28.06.2015 року було ввезено на територію України товар, а саме тканина вибивна з комплексних текстурованих поліефірних ниток, полотняного переплетення, без покриття та просочення, загальною кількістю 913 рулонів та загальною вартістю 46017,61 доларів США. (а.с. 20-30).

Товар, визначений інвойсом №WAB - 45F -1015 від 28.06.2015 року, було передано перевізнику AAA CHINA LIMITED, що підтверджується коносаментом №WMS15060476 від 28.06.2015 року, в якому вказується, що товар прибуде у місце призначення контейнером PONU0302676, як і вказано та в інвойсі №WAB - 45F -1015 від 28.06.2015 року пакувальному листі. (а.с.35-38).

08.07.2015 року між Приватним підприємством "Технобазіс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Голден Груп ЛТД" було укладено договір транспортно-експедиторського обслуговування №08/07-192,відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Голден Груп ЛТД" надає транспортно-експедиторські послуги щодо перевезення експортно-імпортних вантажів по території України. (а.с.45-49).

Зазначений товар було отримано Товариством з обмеженою відповідальністю "Голден Груп ЛТД" та передано перевізнику Товариству з обмеженою відповідальністю "Віат-транс" для направлення його до Чернігівської митниці ДФС для митного оформлення (випуску) товарів.

28.07.2015 року відповідач прийняв рішення № 102000010/2015/000123/2 про коригування митної вартості товарів, поставлених відповідно до умов контракту № АВТ-ТВ/05/05/15 від 05.05.2015 року, згідно з яким відповідач використовував резервний метод. (а.с. 15-16).

Не погоджуючись з вартістю товару, задекларованого позивачем, відповідач збільшив вартість за одиницю митного оформлення та загальну митну вартість товару.

Відповідачем було складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 102110000/2015/00162, в якій зазначив, що у митному оформленні (випуску) товарів відмолено з причин порушення вимог чинного законодавства, а саме заявлені неповні відомості про митну вартість товарів, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Причиною здійснення коригування митної вартості стала проведена консультація з декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна у митного органу, визначення основи вартості та обміну наявною інформацією щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів. Звіт про оцінку майна від 28.07.15року №04-04/07/96 не містить інформацію ціноутворення ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, що імпортуються на митну територію України. Сплинули строки дії калькуляції. Прайс-лист від 20.06.2015 року не містить інформації щодо періоду дії цін та країн, на які поширюється дана цінова пропозиція. (а.с. 17-19).

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що Приватним підприємством "Технобазіс" до митного органу були подані всі необхідні документи для визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються належними документами, наявними в матеріалах справи та підтверджено ціну товару, який був імпортований позивачем на митну територію України.

Колегія суддів погоджується з таким висновками суду першої інстанції та зазначає.

Статтями 49, 50 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Відповідно до ст. 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до приписів ч. 1, ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

В силу частини п'ятої статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Як обґрунтовано встановлено судом першої інстанції, на підтвердження заявленої митної вартості товарів, що поставлялися відповідно до умов Контракту декларантом було подано: контракт № АВТ-ТВ/05/05/15 від 05.05.2015 року (а.с. 24-28); додаткову угода №3 від 23.06.2015 року до контракту №АВТ-ТВ/05/05/15 від 05.05.2015 року (а.с. 29); додаткову угода №4 від 27.07.2015 року до контракту №АВТ-ТВ/05/05/15 від 05.05.2015 року (а.с. 30); міжнародну товарно-транспортну накладну №054922 від 27.07.2015 року (а.с. 44); коносамент №WMS15060476 від 28.06.2015 року (а.с.41); калькуляцію №WAB-45F-1015/6-1 від 06.07.2015 року (а.с.33-34); інвойс №WAB-45F-1015 від 28.06.2015 року (а.с. 35-36); пакувальний лист до інвойсу №WAB-45F-1015 від 28.06.2015 року (а.с. 37-38); видаткову накладну № WAB25.06/253 від 25.06.2015 року (а.с. 42-43); відвантажувальну специфікацію № WAB-45F-1015/29 від 29.06.2015 року (а.с.39-40); звіт про оцінку майна №04-04/07/96 від 28.07.2015 року (а.с. 62-64); лист №1/14-7 від 14.07.2015 року (а.с. 50); лист №2/14-7 від 14.07.2015 року (а.с. 51); лист №3/14-7 від 14.07. 2015 року (а.с. 52); довідку №33 від 28.07.2015 року (а.с. 53); лист №WAB-45F-1015/10 від 10.07.2015 року (а.с. 54-55); лист №WAB-45F-1015/13 від 13.07.2015 року (а.с. 56-57); лист №WAB-45F-1015/14 від 14.07.2015 року (а.с.58-59 ); прайс-лист №WAB20.06/203 від 20.07.2015 року (а.с. 31-32).

З аналізу частин першої та другої статті 53 Митного кодексу України вбачається, що Кодекс містить вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Вказана норма закону кореспондує з положеннями статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Вказане також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 року №3018-VI "Про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур", якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Крім того, вказане узгоджується з проголошеними у статті 8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі; заохочення доброчесності.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 Кодексу у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

З аналізу зазначених норм вбачається, що Митним кодексом України визначений вичерпний перелік документів які подає декларант при митному оформленні та які підтверджують митну вартість товарів. За зазначеними нормами підставою для витребування у декларанта додаткових документів для підтвердження митної вартості є розбіжність, наявні ознаки підробки або якщо документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, тобто, за вимогами законодавства митний орган має право витребувати додаткові документи тільки в вичерпних випадках та з вмотивованих підстав з посилання на докази.

Відповідно до статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості і з цією метою мають повноваження витребувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товару в разі наявності підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України.

Митниця може вимагати, а суб'єкт господарювання має надати лише належні документи для перевірки та підтвердження правильності зазначеної митної вартості товару.

Надання неналежних документів або часткове надання витребуваних документів не може вважатися виконанням вимог митниці щодо підтвердження митної вартості товарів.

Отже, саме митний орган встановлює достатність наданих декларантом документів для підтвердження митної вартості товару.

Статтею 55 МК України надано право митному органу коригувати митну вартість товарів, а саме визначено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які провозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Відповідно до ч. 2 ст. 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Із вищенаведеного слідує, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) і єдиною підставою його незастосування є, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Судом встановлено, що відповідно до інвойсу, згідно з яким відбулася поставка товару, товар поставлявся за базисом поставки СFR Одеса (вартість і фрахт) "Інкотермс 2010".

Поставка товару на умовах СFR Одеса (вартість і фрахт) "Інкотермс 2010" передбачає, що у фактурну вартість товару вже включені витрати, які впливають на митну вартість товару, а саме перевезення товару до порту призначення (фрахт). Вказана обставина підтверджується коносаментом №WMS15060476 28.06.2015 року, в якому чітко визначається, що вартість морського перевезення включена до ціни товару, вказаної у інвойсі №WAB-45F-1015 від 28.06.2015 року. Крім того, про включення до ціни товару вартості фрахту свідчить і калькуляція.

При цьому, оскільки умови поставки за базисом CFR (вартість і фрахт) Інкотермс 2010 не передбачають обов'язку страхування товару, SUZHOU ALLBEST TEXTILE CO., LTD постачальником не здійснювалося морське страхування товару від ризику загибелі або пошкодження під час перевезення, що підтверджується матеріалам справи. Приватне підприємство "Технобазіс" також не здійснювало страхування товару, що підтверджується листом №9/6-7 від 06.07.2015 року.

Враховуючи вказані обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що для цілей визначення митної вартості товару, поставленого відповідно до умов контракту ABT-ТВ/05/05/15 від 05.05.2015 року за інвойсом №WAB-45F-1015 від 28.06.2015 року, такі складові митної вартості товару, який було поставлено, як витрати на транспортування, навантаження/вивантаження та страхування, не потребують додаткового підтвердження та коригування.

Щодо посилання відповідача на те, що звіт про оцінку майна не містить інформації про ціноутворення ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, що імпортуються на митну територію України, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" №2658-ІІІ від 12.07.2001 р., оцінка майна, майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності. Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.

Слід зазначити, що висновок експерта по своїй суті є лише результатом практичної діяльності фахівця - оцінювача щодо визначення вартості об'єкта оцінювання, тому він не може містити інформацію про ціноутворення, адже вказані дії знаходяться поза межами професійної діяльності фахівця оцінювача.

До того ж, звіт про оцінку майна складений належним чином та містить всю необхідну інформацію. (а.с.57-58).

Прайс-лист, який покладено в основу прийняття рішення про коригування митної вартості, не є прайс-листом, на підставі якого здійснювалась господарська операція з поставки товару за умовами контракту № АВТ-ТВ/05/05/15 від 05.05.2015 року. Вказаний прайс-лист надано виробником товару постачальнику, як контрагенту за внутрішньодержавними договорами, та подано позивачем для підтвердження числових значень, визначення ціни товару, вказаних у калькуляції №WAB-45F-1015/6-1 від 06.07.2015 року.

Відповідно до вимог чинного законодавства, якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган а декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювали ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю.

Отже, враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у Чернігівської митниці ДФС були відсутні підстави для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту) та застосування резервного методу визначення митної вартості товарів, при якому було застосовано цінову інформацію про подібні товари, наявну у митного органу.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає вірним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції про неправомірність рішення Чернігівської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Чернігівської митниці ДФС.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують..

Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Чернігівської митниці Державної фіскальної служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.08.2015р. по справі № 820/7821/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Чалий І.С.Судді Зеленський В.В. Пянова Я.В.