Ухвала суду № 52125099, 30.09.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2015 року Справа № 876/9018/14

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мікули О.І.,

суддів Кушнерика М.П., Старунського Д.М.,

з участю секретаря судового засідання Волошин М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в залі суду апеляційну скаргу Івано-Франківського обласного державного обєднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2014 року у справі за позовом Івано-Франківського міського центру зайнятості до Івано- Франківського обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості про стягнення коштів,-

в с т а н о в и в :

Позивач - Івано- Франківський міський центр зайнятості звернувся в суд з позовом до відповідача- Івано- Франківського обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості, в якому просив стягнути незаконно виплачену допомогу по безробіттю в розмірі 24705,01 грн.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2014 року позов задоволено. Стягнено з Івано-Франківського обласного державного об'єднання спиртової та лікеро- горілчаної промисловості на користь Івано-Франківського міського центру зайнятості 24 705 (двадцять чотири тисячі сімсот пять) гривень 01 копійку.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки тому факту, що згідно з рішенням апеляційного суду Івано- Франківської області від 20 січня 2014 року з Івано-Франківського обласного державного об'єднання спиртової та лікеро- горілчаної промисловості на користь ОСОБА_1 при поновленні на роботі стягнено 21979,50 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а тому в Івано- Франківського ОДОСП виникає подвійне зобовязання виплати коштів при стягненні на користь Івано- Франківського міського центру зайнятості з Івано- Франківського обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості коштів у сумі 24705,01 грн., як суми виплаченого матеріального забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному ОСОБА_1 у зв'язку з поновленням його на роботі за рішенням суду. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, 28 вересня 2015 року Івано- Франківський міський центр зайнятості подав до суду заперечення на апеляційну скаргу, а тому суд, відповідно до ч. 1 ст. 41 та ч. 4 ст. 196 КАС України, вважає можливим проведення розгляду справи за їхньої відсутності без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, за наявними у справі матеріалами та на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю- доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду без змін з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 працював у Івано-Франківському обласному державному об'єднанні спиртової та лікеро-горілчаної промисловості на посаді слюсара-ремонтника горілчаного цеху.

Наказом №76 По особовому складу від 12 червня 2013 року у звязку із змінами в організації виробництва і праці на Івано- Франківському обласному державному об'єднанні спиртової та лікеро- горілчаної промисловості звільнений ОСОБА_1 був звільнений роботи з 12 червня 2013 року на підставі п.1 ч.1 ст.40 Кодексу законів про працю України.

26 червня 2013 року Івано- Франківським міським центром зайнятості надано ОСОБА_1 статус безробітного та призначено виплату допомоги по безробіттю з 03 липня 2013 року.

20 січня 2014 року Апеляційним судом Івано-Франківської області, за наслідками перегляду рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 20 листопада 2013 року, ОСОБА_1 поновлено на посаді слюсаря- ремонтника 5-го розряду горілчаного цеху №2 Івано- Франківського обласного державного об'єднання спиртової та лікеро- горілчаної промисловості з 12 червня 2013 року.

Наказом Івано-Франківського обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості №02-03/45 від 02 червня 2014 року поновлено ОСОБА_1 на посаді слюсаря-ремонтника 5-го розряду горілчаного цеху №2 Івано-Франківського обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості.

12 червня 2014 року Івано-Франківський міський центр зайнятості прийняв наказ №237 Про повернення коштів, яким передбачено вжиття заходів щодо повернення відповідачем коштів у сумі 24705,01 грн.

На підставі вищезазначеного наказу 12 червня 2014 року Івано- Франківський міський центр зайнятості звернувся до відповідача з листом №2018-06/10-14 про повернення коштів виплачених ОСОБА_2 у розмірі 24705,01 грн., з них 23146,55 грн.- допомога по безробіттю за період з 03 липня 2013 року до 01 червня 2014 року, 1558,46 грн.- індекс інфляції за вказаний період.

Разом з тим, відповідач вказану суму коштів не повернув.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що обов'язок з відшкодування витрат на виплату грошової допомоги по безробіттю покладено на відповідача чиним законодавством, а тому заявлена позивачем сума виплаченої ОСОБА_1 грошової домопоги підлягає стягненню з відповідача у судовому порядку.

Такий висновок суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильним, виходячи з наступного.

Згідно ст.1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (далі - страхування на випадок безробіття) - система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Ст.22 вказаного Закону передбачає, що право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу мають застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, страховий стаж яких протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, становить не менше ніж шість місяців за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Крім того, в силу приписів ст.23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" застрахованим особам, зазначеним у ч. 1 ст.22 цього Закону, розмір допомоги по безробіттю визначається у відсотках до їх середньої заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Кабінетом Міністрів України, залежно від страхового стажу.

Одноразова виплата допомоги по безробіттю для організації безробітним підприємницької діяльності здійснюється у розмірі допомоги по безробіттю, нарахованої відповідно до цієї статті, у розрахунку на рік.

За змістом п.2 ч.2 ст.35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" роботодавець зобов'язаний подавати центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, в установленому порядку відповідно до законодавства відомості про прийняття на роботу працівників.

Ч.2 ст.36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" передбачає, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно з п.20 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 №219, громадяни, зареєстровані як такі, що шукають роботу, та безробітні, знімаються з обліку з дня поновлення безробітного на роботі за рішенням суду, що набрало законної сили. При цьому в картці робиться запис про прийняття на роботу, зазначаються дата та номер наказу.

П.2 ч.1 ст.31 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" передбачає, що виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі поновлення безробітного на роботі за рішенням суду.

За змістом ч.1 ст.34 вказаного Закону Фонд має право, зокрема, стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Відповідно до ч.4 ст.35 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття із роботодавця утримуються: сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду; незаконно виплачена безробітному сума забезпечення у разі неповідомлення про його прийняття на роботу.

Таким чином, законодавством передбачено як обов'язок безробітного, що перебуває на обліку в центрі зайнятості, своєчасно повідомляти останній про обставини, що впливають на умови виплати йому забезпечення, так і обов'язок роботодавця повідомляти центр зайнятості про прийнятих на роботу працівників та повернути виплачену грошову допомогу по безробіттю у разі поновлення працівника на роботі за рішенням суду та незаконно виплачену безробітному суму забезпечення у разі неповідомлення про його прийняття на роботу.

Як вбачається з матеріалів, ОСОБА_1 поновлено на роботі з 12 червня 2013 року за рішенням Апеляційного суду Івано-Франківської області від 20 січня 2014 року, виплату допомоги по безробіттю припинено з 01 червня 2014 року, отже утримання суми виплаченої роботодавцем допомоги по безробіттю безробітному поновленого на роботі за рішенням суду настає з моменту призначення виплати такої допомоги.

Роботодавець в порушенняі обовязку встановленого ч.4 ст.35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" добровільно не повернув позивачу виплачену ОСОБА_1 допомогу по безробіттю.

Аналізуючи наведені законодавчі приписи та фактичні обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для стягнення в судовому порядку з відповідача витрат на виплату грошової допомоги по безробіттю виплаченої ОСОБА_1

Колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги безпідставними та такими, що спростовуються дослідженими в судовому засіданні доказами.

З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про підставність позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ч.1 ст.200 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196 ч.4, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Івано- Франківського обласного державного об'єднання спиртової та лікеро- горілчаної промисловості залишити без задоволення, а постанову Івано- Франківського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2014 року у справі № 809/2493/14 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий О.І. Мікула

Судді М.П. Кушнерик

ОСОБА_3