Ухвала суду № 52124438, 05.08.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2015 р. Справа № 876/1346/15

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Іщук Л.П.,

суддів Левицької Н.Г., Онишкевича Т.В.,

за участю секретаря судового засідання Мартинишина Р.С.,

позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21 січня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області, Калуського міського відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовом до управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області, Калуського міського відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області про визнання бездіяльності неправомірною, зобов'язання до вчинення дій, стягнення коштів, скасування наказів про позбавлення у 2013 році преміальних надбавок.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21 січня 2015 року позовна заява ОСОБА_1 в частині позовних вимог про скасування наказів про позбавлення преміальних надбавок, зокрема у липні 2013 року та жовтні 2013 року залишена без розгляду у звязку з пропуском строку звернення до адміністративного суду.

Позивач ОСОБА_1 оскаржив ухвалу суду першої інстанції. Вважає, що оскаржувана ухвала постановлена без належного зясування обставин, які мають значення і з порушенням норм матеріального права, просить її скасувати та направити справу в цій частині до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В апеляційній скарзі зазначає, що строк звернення до адміністративного суду ним не пропущений, оскільки про порушення свого права на премії остаточно дізнався після звільнення з Калуського МВ УМВС в Івано-Франківській області.

В судовому засіданні позивач підтримав апеляційну скаргу з підстав, що у ній зазначені.

Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, пояснення позивача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Судом першої інстанції встановлено, що зменшення розміру премії позивача ОСОБА_1 у вказані періоди відбулось згідно наказу начальника Калуського МВ УМВС в Івано-Франківській області від 13.07.2013 року № 248, відповідно до якого ОСОБА_1 знято 50% преміальних надбавок за червень 2013 року, а також згідно списку на преміювання за вересень 2013 року від 18.10.2013 року, згідно якого позивачу у межах фонду преміювання встановлено премію у розмірі 80%.

Суд першої інстанції, залишаючи без розгляду позовну заяву в частині скасування наказів про позбавлення позивача у 2013 році преміальних надбавок, виходив з того, що позовні вимоги заявлені після закінчення строків, встановлених законодавством, та позивачем не наведено обґрунтованих підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується колегія суддів апеляційного суду, виходячи з наступного.

За приписами частини 1 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до вимог частини 2 статті 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлюється інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 3 статті 99 КАС України визначено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Відповідно до частини 1 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Як встановлено судом першої інстанції, позивач ОСОБА_1 дізнався про зменшення йому розміру премії у жовтні 2013 року, у листопаді 2013 року звернувся із позовом про скасування наказів про позбавлення премії і відкликав свій позов, а суд залишив його без розгляду. А з даними позовними вимогами звернувся до суду 11.07.2014 року, після звільнення з органів внутрішніх справ.

Таким чином, апеляційний суд повністю погоджується з висновком суду першої інстанції про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 в частині заявлених позовних вимог про скасування наказів про позбавлення його в 2013 році преміальних надбавок.

Посилання апелянта на те, що остаточно дізнався про порушення свого права на виплату премії після звільнення з Калуського МВ УМВС в Івано-Франківській області не взяті апеляційним судом до уваги, оскільки спростовуються встановленим судом першої інстанції обставинами і поясненнями позивача, з яких вбачається, що ОСОБА_1 у листопаді 2013 року відкликав сам свою позовну заяву у звязку з тим, що відповідач пообіцяв мирне врегулювання питання. Таким чином, оскільки позивач сам відкликав позов, і з того часу звернувся з позовними вимогами про скасування наказу лише 11.07.2014 року, то підстав вважати причини пропуску строку поважними, немає. В судовому засіданні суду апеляційної інстанції апелянт не зазначив поважності причин пропуску строку звернення до суду із вказаними позовними вимогами.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому ухвалу суду першої інстанції слід залишити без змін.

Щодо сплаченого апелянтом судового збору, то такий судовий збір не підлягає поверненню, оскільки апелянт не був звільнений від сплати судового збору, так як відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позову, який випливає з трудових правовідносин, а не апелянти за подання апеляційної скарги. Крім того, в задоволенні апеляційної скарги відмовлено, отже судові витрати не повертаються відповідно до ст. 94 КАС України.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

ухвалив :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21 січня 2015 року у справі № 809/2305/14 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі.

Головуючий Л.П. Іщук

Судді: Н.Г. Левицька

ОСОБА_2