Ухвала суду № 52123589, 30.09.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

"30" вересня 2015 р.справа № П/811/1896/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Чумака С. Ю.,

суддів: Гімона М.М. Юрко І.В. ,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Кіровоградської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2015 року у справі № П/811/1896/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіровоградпостач» до Кіровоградської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 27.02.2015 року № НОМЕР_1, яким збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 255222 грн. та накладено штрафну санкцію 127611 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки податкового органу щодо нікчемності укладених договорів з ПП «Хімінвест» є безпідставними, ґрунтуються лише на припущеннях відповідача і не відповідають дійсним обставинам справи.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2015 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення відповідача від 27.02.2015 року № НОМЕР_1.

Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Сторони в судове засідання не з'явились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Колегія суддів розглянула справу відповідно до вимог ст. 197 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Судом встановлено, що посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Кіровоградпостач» (ЄДРПОУ 37168244) з питань правильності нарахування податкових зобовязань та податкового кредиту з податку на додану вартість та доходів, витрат, що враховуються при визначенні обєкта оподаткування податком на прибуток підприємства по взаємовідносинам з ПП «Хімінвест» (ЄДРПОУ 32424590) за вересень 2014 року, за результатами якої складено акт № 12/11-23-22-01/37168244 від 09.02.2015 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем: п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 585878 грн., в т.ч. за вересень 2014 року на суму 585878 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» № НОМЕР_1 від 27.02.2015, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 382833 грн., в тому числі за основним платежем - 255222 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 127611 грн.

Позивач подав до відповідача первинну скаргу від 18.03.2015 року № 89 на податкове повідомлення-рішення від 27.02.2015 року № НОМЕР_1.

19.05.2015 року позивач отримав рішення відповідача про результати розгляду первинної скарги від 15.05.2015 року за № 1983/10/11-28-10-01-08, яким залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 27.02.2015 року № НОМЕР_1, а скаргу ТОВ «Кіровоградпостач» без задоволення.

Позивач подав до ДФС України скаргу від 27.05.2015 року на податкове повідомлення-рішення від 27.02.2015 року № НОМЕР_1.

18.06.2015 року ТОВ «Кіроовградпостач» отримало Рішення відповідача про результати розгляду скарги від 12.06.2015 року за № 12244/6/99-99-10-01-01-15, яким залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 27.02.2015 року № НОМЕР_1.

При вирішенні справи, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно з пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Таким чином, наведеними нормами матеріального права, визначено підстави для формування платником податків податкового кредиту з податку на додану вартість і до таких підстав віднесено: наявність господарської операції, сплата податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними, використанням придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Господарською операцією, згідно ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до пунктів 2.15 та 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Пунктом 2.4 Положення визначено, що первинні документи (на паперових і машино зчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи від імені яких складений документ, назва документа (форма), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, пр.ізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складення первинного документа.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Також вказана вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов'язкова ознака господарської операції, кореспондується з нормами Податкового кодексу України.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем з ПП «Хімінвест» укладено договір поставки від 10.02.2014 року № 10/02, відповідно до якого постачальник (ПП Хімінвест) зобов'язується передати у власність покупцю (ТОВ Кіровоградпостач) оцтову кислоту (ГОСТ 19814-74), в кількості 5000 (пять тисяч) тон, а покупець зобов'язується прийняти цей товар і оплатити його вартість у строки та в порядку, передбаченому даним договором.

На підтвердження реальності господарських операції позивач надав первинні документи, а саме: договір на поставку оцтової кислоти із додатковою угодою від 01.03.2014 року (т. 1 а.с. 62); видаткові накладні № 114 та № 115 від 12.09.2014 р. (т. 1 а.с. 67, 68); податкові накладні № 114, № 115 від 12.09.2014 р. (т. 1 а.с. 69,70); банківські виписки № 8585-8587 від 04.09.2014, № 9392 від 24.11.2014р., № 9404 від 20.01.2015 р., № 9448 від 27.01.2015 р., № 9471 від 30.01.2015 р., № 9599 від 23.02.2015 р., № 9704 від 10.03.2015 р..

Поставка та транспортування оцтової кислоти здійснювалось ПП «Хімінвест» на умовах DAP до пункту призначення: м. Кіровоград, вул. Мурманська, 9 залізним транспортом, що відповідає умовам договору та підтверджується залізничними накладними на перевезення кислоти оцтової. (т. № 1 а.с. 71-72)

Зберігання оцтової кислоти, отриманої від ПП «Хімінвест», здійснювалось у орендованих складських приміщеннях позивача, що також підтверджується: договором оренди комплексу обєктів нерухомого майна від 26.09.2013 р. № 102/10, договором оренди комплекс обєктів нерухомого майна від 26.09.2013 р. № 102/10/1.( т. 1 а.с. 172-188)

Оцтова кислота, що отримувалась позивачем від контрагента, використовувалась останнім під час виробництва власної готової продукції (етилацетат) на орендованих виробничих потужностях та з використанням виключно праці найманих робітників, які були забезпечені всіма належними засобами необхідними для виконання такого виду робіт, що підтверджується договором оренди обладнання з додатковою угодою та актом приймання-передавання від 27.10.2010 р. № 103/10. (т. 1 а.с. 189)

Виходячи із змісту вказаних документів, якими позивач підтверджує виконання договорів, вбачається, що вони містять всі обов'язкові реквізити, що передбачені ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в розумінні вказаного Закону є первинними, такими, що в повній мірі підтверджують здійснення відповідних господарських операцій з поставки товару та виконання робіт.

Щодо посилання відповідача в Акті перевірки на Акт ДПІ у Шевченківському районі м. Києвіа від 31.12.2014 року № 525/2208 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Хімінвест» стосовно взаємовідносин з контрагентами за період 2014 р.» як доказ «нереальності» проведення господарських операцій між позивачем та вищенаведеним контрагентом, колегія суддів вважає за необхідне зазначити.

Вказаний акт не є належним доказом, оскільки лише є документом, що фіксує факт проведення перевірки. Законодавством України не надано право органам ДПС в акті про проведення перевірки співставляти дані первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювались між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

До того ж, колегія суддів зазначає, що чинним законодавством України на одну із сторін цивільно-правової угоди - покупця товару (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладено обов'язку здійснення контролю за дотриманням усіма постачальниками по ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку і в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з постачальників у ланцюгу постачання або через відсутність висновків зустрічних перевірок таких постачальників зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на відображення відповідних сум в податковому обліку.

Разом з тим, податковий орган не надав жодних доказів на підтвердження того, що позивач, як платник податку, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які допускав його контрагент, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з вищевказаним підприємством було одержання позивачем податкової вигоди.

Отже, зважаючи на наявність у позивача належним чином оформлених первинних документів, податкових накладних, колегія суддів приходить до висновку про доведеність підтвердження реальності здійснення господарської операції між позивачем та ПП «Хімінвест», і, як наслідок, правомірність формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість за вересень 2014 року.

За таких обставин, враховуючи наведені норми законів, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, та вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування не вбачається, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції має бути залишена без змін.

На підставі викладеного, керуючись статтями 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України,суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Кіровоградської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2015 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції, прийнята в порядку письмового провадження, набирає законної сили через пять днів після направлення її копії особам, які беруть у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.

Головуючий: С.Ю. Чумак

Суддя: М.М.Гімон

Суддя: І.В. Юрко