Ухвала суду № 52123574, 01.10.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

01 жовтня 2015 року

справа № 804/1788/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Туркіної Л.П.

суддів: Проценко О.А. Дурасової Ю.В.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу

Державного підприємства «Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут трубної промисловості ім. Я.Ю. Осади»

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від

14 лютого 2015 року у справі №804/1788/15

за позовом

до

про

Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська

Державного підприємства «Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут трубної промисловості ім. Я.Ю. Осади»

стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська (далі по тексту – позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державного підприємства «Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут трубної промисловості ім. Я.Ю. Осади» (далі по тексту – відповідач), в якому просило стягнути з відповідача заборгованість по фінансуванню різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів в розмірі 294214,48 грн.

Позивач, посилаючись на доводи, викладені у позові, зазначив, що Державному підприємству «Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут трубної промисловості ім. Я.Ю. Осади» надсилались повідомлення про витрати на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів за 2013 рік на загальну суму 294214,48 грн., проте відповідачем зазначена заборгованість самостійно не погашена.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2015 року у справі №804/1788/15 адміністративний позов задоволено.

Постанова суду першої інстанції обґрунтована, зокрема, тим, що на підприємство чинним законодавством покладений обов'язок фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів відносно осіб, які працювали на Державному підприємстві «Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут трубної промисловості ім. Я.Ю.Осади».

Відповідач – Державне підприємство «Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут трубної промисловості ім. Я.Ю. Осади», не погодившись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2015 року у справі №804/1788/15 та відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційних вимог відповідач, зокрема, зазначив, що позивачем при зверненні до суду було пропущено строк, встановлений нормами статті 99 КАС України.

Позивачем надані письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких він вказує, що норми статті 99 КАС України на спірні правовідносини не поширюється.

Представник позивача в судовому засіданні зазначив, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому підлягає залишенню без змін.

Відповідач про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений у встановленому порядку, своїх представників для участі у її розгляді не направив.

У судовому засіданні, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів прийшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», в редакції чинній у 2013 року (спірний період), держава встановлює для наукових (науково-педагогічних) працівників, які мають необхідний стаж наукової роботи, пенсії на рівні, що забезпечує престижність наукової праці та стимулює систематичне оновлення наукових кадрів.

Статтею 24 Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність», у цій же редакції, зазначено, що різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується: для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації - за рахунок коштів державного бюджету; для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому, за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом; для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.

Тобто виплати є спеціальним платежем, встановленим для обмеженого кола суб'єктів та направленим на відшкодування витрат Пенсійного фонду України по виплаті різниці між виплаченою науковою пенсією та іншими пенсіями, призначеними згідно з чинним законодавством, який не фінансується за рахунок збору на обов'язкове держане пенсійне страхування.

Порядок фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних не бюджетних підприємств, установ і організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затверджений Постановою КМУ №372 від 24.03.2004р.

Згідно із п.5, 6 Порядку, розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення.

Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.

Отже, висновки суду першої інстанції щодо обов’язку підприємств відшкодовувати органам пенсійного Фонду різницю фінансування між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, ґрунтуються на нормах матеріального права.

При цьому, як вбачається з доводів апеляційної скарги, такий обов’язок не заперечується відповідачем. В той же час, відповідач вважає, що позивачем порушено строки звернення з позовом до суду про відшкодування витрат на фінансування наукової пенсії.

З такими доводами відповідача колегія суддів не погоджується з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог. Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень щодо справ, зазначених у пункті 5 частини першої статті 183-2 цього Кодексу, встановлюється 15-денний строк, який обчислюється з дня виявлення суб'єктом владних повноважень підстав для звернення до адміністративного суду. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.

Згідно з пунктом 8 Порядку у разі порушення строку сплати коштів, які спрямовуються на фінансування різниці у розмірі пенсії, органи ПФУ стягують відповідні суми у порядку, визначеному законодавством.

Пунктом 6 частини першої статті 1 Закону України від 8 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що недоїмка – це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена територіальними органами ПФУ у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до частини п’ятнадцятої статті 106 Закону №1058-IV строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

У спірному випадку недоїмкою є заборгованість підприємства перед Пенсійним фондом по сплаті коштів для фінансування різниці у розмірі пенсії.

Дана правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України від 07 квітня 2015 року.

Таким чином, до стягнення коштів для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність», і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, строк давності не застосовується.

Виходячи з викладеного, апеляційну скаргу Державного підприємства «Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут трубної промисловості ім. Я.Ю. Осади» слід залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2015 року у справі №804/1788/15 – без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.195,196,198,200,205,206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут трубної промисловості ім. Я.Ю. Осади» - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2015 року у справі №804/1788/15 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення судового рішення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення судового рішення в повному обсязі.

Ухвалу суду складено в повному обсязі 06 жовтня 2015 року.

Головуючий: Л.П. Туркіна

Суддя: О.А. Проценко

Суддя: Ю.В. Дурасова