Ухвала суду № 52123506, 23.09.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

23 вересня 2015 рокусправа № 808/5426/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Коршуна А.О.

суддів: Чередниченко В.Є. Панченко О.М.

за участю секретаря судового засідання:Яковенко О.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 01.10.2014р. у справі №808/5426/14за позовом:Командитного товариства «Запорізький завод високовольтної апаратури Вакатов» і компанія» до: про:Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення в частині, -

ВСТАНОВИВ:

28.08.2014р. Командитне товариство «Запорізький завод високовольтної апаратури Вакатов» і компанія» (далі КТ «Запорізький завод високовольтної апаратури Вакатов» і компанія») звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя) визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення в частині /а.с. 3-11 т. 1/.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 01.09.2014р. відкрито провадження в адміністративній справі №808/5426/14 за вищезазначеним адміністративним позовом та справу призначено до судового розгляду /а.с. 1 т. 1/.

Позивач, посилаючись у позовній заяві, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог /а.с. 126-127 т.4/ на те, що відповідачем було проведено документальну планову виїзну перевірку КТ «Запорізький завод високовольтної апаратури Вакатов» і компанія» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2012р. по 31.12.2013р., за результатами перевірки податковим органом було зроблено висновок про порушення позивачем вимог пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 187.7 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість (далі ПДВ) на загальну суму 1740497 грн., що було відображено в акті перевірки №527/08-28-22-01/05755559 від 05.06.2014р., на підставі якого податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення №0002712201 від 21.07.2014р., яким збільшено суму грошового зобовязання позивача з ПДВ із вироблених в Україні товарів у сумі 1740497,00грн. за основним платежем, та нараховані штрафні (фінансові) санкції у сумі 870248,50грн., позивач вважає висновки податкового органу, у акті перевірки, та прийняте за результатами перевірки рішення безпідставними та необґрунтованими з огляду на те, що контрагенти позивача ТОВ «БК «ГЕФЕСТ АЛЬЯНС», ТОВ «Гідравліка-Сервіс», ТОВ ВКП «Енерготехпром», ТОВ «Трейд Лайн М», ТОВ «ТД «Бора», ТОВ «Ферріт-Д», ТОВ «ЕНЕРГО КОМ СЕРВІС», ТОВ «АГРО-ЛЕГІЯ», ТОВ ВО «Укрпромторг», ТОВ «ЕЛЬДОРАДО-СЕРВІС», на момент укладення господарськогих договорів з позивачем та виконання сторонами за договорами своїх зобовязань були зареєстровані як юридичні особи та платники податків, у тому числі ПДВ, придбані позивачем у контрагентів товари були використані у подальшому у власній господарській діяльності, у позивача наявні усі первинні документи, які підтверджують факт виконання позивачем та його контрагентами своїх зобовязань за договорами та подальше використання отриманих за договорами товарів позивачем у власній господарській діяльності, що свідчить про те, що угоди були укладені свідомо з метою настання певних наслідків, і саме на підставі цих належних первинних документів у відповідних звітних періодах позивачем формувалась податкова звітність та було визначено розмір валових витрат підприємства та сформовано податковий кредит. У звязку з тим, що позивач визнав, що допустив завищення податкового кредиту на суму 11733,00грн., сплатив дану суму до бюджету та штрафні санкції у розмірі 5866,50грн, просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0002712201 від 21.07.2014р. в частині збільшення суми грошового зобовязання за платежем податок на додану вартість у розмірі 2593146,00грн. з них за основним платежем 1728764,00грн. та штрафні (фінансові) санкції 864382,00грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 01.10.2014р. у справі №808/5426/14 адміністративний позов задоволено, визнано протиправним та скасовано прийняте ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя податкове повідомлення-рішення форми «Р» № НОМЕР_1 від 21.07.2014р. в частині визначення податкових зобовязань з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 1728764,00грн. та в частині накладення штрафних (фінансових) санкцій у сумі 864382,00грн. (суддя Каракуша С.М.) /а.с. 133-141 т. 4/.

Відповідач, не погодившись з постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.10.2014р. у даній справі, подав апеляційну скаргу /а.с. 147-153 т. 4/, у якій посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи не було зясовано усі обставини справи, які мають значення для її вирішення та зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до постановлення ним рішення у справі з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, тому просив суд скасувати постанову суду першої інстанції від 01.10.2014р. та постановити у справі нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні заявлених ним позовних вимог у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, про день, годину та місце розгляду даної справи повідомлений судом належним чином, про поважність причин не явки свого представника у судове засідання або про можливість розгляду справи у відсутність його представника, суд в установленому законом порядку не повідомив. За таких обставин колегія суддів вважає можливим розглянути справу у відсутність представника відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив суд апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а постанову суду від 01.10.2014р. залишити без змін.

Заслухавши у судовому засіданні представника позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали даної адміністративної справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

КТ «Запорізький завод високовольтної апаратури Вакатов» і компанія», позивач у даній справі, ідентифікаційний код 05755559, зареєстровано як юридичну особу 12.09.1994р. рішенням виконкому Запорізької міської ради, та як платник податків, у тому числі ПДВ, підприємство перебуває на податковому обліку в ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя.

Під час розгляду даної адміністративної справи судом встановлено, що відповідачем у період з 14.04.2014р. по 15.05.2014р. було проведено документальну планову виїзну перевірку КТ «Запорізький завод високовольтної апаратури Вакатов» і компанія» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2013р. по 31.12.2013р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2012р. по 31.12.2013р., за результатами якої було складено акт №527/08-28-22-01/05755559 від 05.06.2014р. (далі акт перевірки) .

Як вбачається з наданої суду ксерокопії вищезазначеного акту перевірки /а.с. 20-126 т. 1/, податковим органом за результатами перевірки було зроблено висновок, зокрема, про порушення позивачем вимог пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 187.7 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість (далі ПДВ) на загальну суму 1740497 грн..

За результатами перевірки, на підставі акту №527/08-28-22-01/05755559 від 05.06.2014р., податковим органом (відповідачем у справі) 21.07.2014р. було прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0002712201, яким збільшено суму грошового зобовязання позивача з ПДВ на загальну суму 2610745,50грн, у тому числі: основний платіж (збільшення) -1740497,00грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) 870248,50грн. /а.с. 12 т. 1./

З матеріалів справи вбачається, що позивач у справі протягом перевіряємого періоду дійсно мав господарські взаємовідносини щодо реалізації та придбання товарів (послуг) у ТОВ «БК «ГЕФЕСТ АЛЬЯНС», ТОВ «Гідравліка-Сервіс», ТОВ ВКП «Енерготехпром», ТОВ «Трейд Лайн М», ТОВ «ТД «Бора», ТОВ «Ферріт-Д», ТОВ «ЕНЕРГО КОМ СЕРВІС», ТОВ «АГРО-ЛЕГІЯ», ТОВ ВО «Укрпромторг», ТОВ «ЕЛЬДОРАДО-СЕРВІС», на підставі укладених між ними господарських договорів, щодо придбання товарів та послуг, контрагенти позивача за цими договорами під час укладення договорів з позивачем у даній справі, та під час виконання сторонами своїх зобовязань за цими договорами були у встановлений чинним законодавством спосіб зареєстровані у якості юридичних осіб та зареєстровані платниками ПДВ, при цьому позивачем під час проведення перевірки було надано податковому органу первинні документи за правочинами з ТОВ «БК «ГЕФЕСТ АЛЬЯНС», ТОВ «Гідравліка-Сервіс», ТОВ ВКП «Енерготехпром», ТОВ «Трейд Лайн М», ТОВ «ТД «Бора», ТОВ «Ферріт-Д», ТОВ «ЕНЕРГО КОМ СЕРВІС», ТОВ «АГРО-ЛЕГІЯ», ТОВ ВО «Укрпромторг», ТОВ «ЕЛЬДОРАДО-СЕРВІС», які характерні для такого роду господарських взаємовідносин та обовязковість ведення яких передбачена нормами законодавства України, та які свідчать про фактичне виконання сторонами своїх зобовязань за цими договорами, та подальше використання отриманих позивачем за цими договорами товарів та послуг у власній господарській діяльності, і які, у розумінні ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», є підставою для здійснення бухгалтерського обліку та фінансової звітності, і на підставі яких у відповідні звітні періоди позивачем формувались валові витрати підприємства та визначались податкові зобовязання та податковий кредит /а.с. 36-95, 96-113,114-141, 142-185, 186-204, 205-218, 219-234, 235-245 т. 2, 1-17, 18-59, 60-68, 69-239 т.3, а.с. 199-250 т. 4, а.с. 1-38 т. 5/, а тому колегія суддів вважає, що судом першої інстанції зроблено правомірний висновок щодо реальності проведених позивачем господарських операцій.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами у даній адміністративній справі, врегульовано нормами Податкового кодексу України.

Аналіз норм чинного на момент виникнення спірних правовідносин податкового законодавства, дає можливість зазначити, що жодним нормативно-правових актом України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобовязання іншої юридичної особи, яка є його контрагентом у тих чи інших господарських зобовязаннях, при цьому це стосується і податкових зобовязань, оскільки відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, тому при придбанні товару покупець зобовязаний сплатити вартість товару продавцю, до складу якої входить податок на додану вартість, а продавець зобовязаний внести цю суму податку на додану вартість до бюджету у відповідному звітному періоду, і у разі невиконання продавцем товару цього обовязку саме на нього за це покладається відповідальність, і на продавця товару, який є платником податку, нормами чинного законодавства не покладено обовязку здійснення контролю за дотриманням усіма постачальниками у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення ними господарської діяльності та сплати податків та зборів (обовязкових платежів) у даному випадку , що свідчить про те, що несплата продавцем товару податку до додану вартість до бюджету в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем товару і не може бути підставою для позбавлення платника податку (покупця товару) на відшкодування податку на додану вартість, у разі якщо такий платник податку виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має усі визначені чинним законодавством документи на підтвердження розміру податкового кредиту.

При цьому колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного суду України від 31.01.2011р. у справі за позовом ЗАТ «Мукачівський лісокомбінат» до Мукачівської ОДПІ в Закарпатській області про визнання недійним податкового повідомлення-рішення (реєстраційний номер в ЄДРСР 14222198), яке відповідно до ст.. 244-2 КАС України є обовязковим для всіх субєктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України, які зобовязані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного суду України.

Так, у вищезазначеній постанові Верховний суд України зазначив, що у разі коли контрагент не виконав свого зобовязання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що така правова позиція, щодо розвязання спірних правовідносин, які виникли між сторонами у даній адміністративній справі, узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який під час розгляду справи «БУЛВЕС» АД проти Болгарії (заява №3991/03) у рішенні від 22.01.2009р. зазначив, що платник податку не повинен нести наслідки невиконання постачальником його зобовязань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, та сплачувати пеню, оскільки такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

З огляду на вищенаведені обставини, які були встановлені судом під час розгляду справи та приймаючи до уваги положення пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 187.7 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, колегія суддів приходить до висновку про те, що позивач у справі мав усі визначені чинним законодавством підстави для формування податкового кредиту з урахуванням сум ПДВ, який ним було сплачено протягом перевіряємого періоду у вартості отриманого від його контрагентів - ТОВ «БК «ГЕФЕСТ АЛЬЯНС», ТОВ «Гідравліка-Сервіс», ТОВ ВКП «Енерготехпром», ТОВ «Трейд Лайн М», ТОВ «ТД «Бора», ТОВ «Ферріт-Д», ТОВ «ЕНЕРГО КОМ СЕРВІС», ТОВ «АГРО-ЛЕГІЯ», ТОВ ВО «Укрпромторг», ТОВ «ЕЛЬДОРАДО-СЕРВІС», товарів (робіт, послуг) та віднесення витрат по цим господарським операціям до складу валових витрат підприємства, оскільки у позивача у справі були наявні усі необхідні первинні документи, які засвідчують наявність певних юридичних фактів, які у свою чергу надають право позивачу на формування податкового кредиту певного звітного періоду з урахуванням сум ПДВ сплаченого у вартості товарів, які позивачем було отримано від його контрагента, та визначення бази та об'єктів оподаткування ПДВ протягом перевіряємого періоду з урахуванням результатів господарської діяльності по операціям з ТОВ «БК «ГЕФЕСТ АЛЬЯНС», ТОВ «Гідравліка-Сервіс», ТОВ ВКП «Енерготехпром», ТОВ «Трейд Лайн М», ТОВ «ТД «Бора», ТОВ «Ферріт-Д», ТОВ «ЕНЕРГО КОМ СЕРВІС», ТОВ «АГРО-ЛЕГІЯ», ТОВ ВО «Укрпромторг», ТОВ «ЕЛЬДОРАДО-СЕРВІС» протягом перевіряємого періоду, що свідчить про те, що обрані відповідачем підстави для визначення позивачу грошових зобов'язань з ПДВ не відповідають вимогам Податкового кодексу України, і висновок податкового органу про заниження позивачем ПДВ протягом перевіряємого періоду по операціям з вищезазначеними контрагентами є безпідставним, що свідчить про те, що відповідач у справі, який у спірних правовідносинах виступає у якості суб'єкта владних повноважень, під час прийняття податкового повідомлення-рішення форми «Р» № НОМЕР_1 від 21.07.2014р. в частині визначення податкових зобовязань з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 1728764,00грн. та в частині накладення штрафних (фінансових) санкцій у сумі 864382,00грн., яке є предметом оскарження у даній справі, діяв не у спосіб, який визначено чинним податковим законодавством.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції обєктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної адміністративної справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними у справі доказами, будь-яких порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке б потягло за собою наявність підстав для скасування або зміни оскаржуваного судового рішення, не було встановлено, тому постанову суду першої інстанції від 01.10.2014р. у даній адміністративній справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача необхідно залишити без задоволення, оскільки доводи, які викладені у апеляційній скарзі відповідача, суперечать зібраним у справі доказам та фактичним обставинам справи, зводяться до переоцінки ним доказів, які були досліджені судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи і незгоди з висновками суду з оцінки обставин у справі, а також помилкового тлумачення заявником апеляційної скарги норм матеріального та процесуального права, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції у даній справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргуДержавної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.10.2014р. у справі №808/5426/14 залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст виготовлено 28.09.2015р.

Головуючий:А.О. Коршун

Суддя:В.Є. Чередниченко

Суддя:О.М. Панченко