Ухвала суду № 52123399, 07.07.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

07 липня 2015 року

справа № 808/5814/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шлай А.В.

суддів: Іванова С.М. Чабаненко С.В.

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 04 лютого 2015 року у справі № 808/5814/14 за позовом Приватного акціонерного товариства «СпецГідроМонтаж» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство «СпецГідроМонтаж» звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення, винесені Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області від 11.08.2914 року форми «Р» №0002972212, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 186961,50 грн., в т.ч. за основним платежем 124641,00 грн. та 62320,50 грн. за штрафними санкціями та №0002962212, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 203881,50 грн., в т.ч. за основним платежем 135921,00 грн. та 67960,50 грн. за штрафними санкціями. В обґрунтування позовних вимог зазначало про безпідставність висновків податкового органу, викладених в акті перевірки позивача по взаємовідносинах з ТОВ «Біатек» та ТОВ «Спец Опт». Позивач вказував, що товари, отримані від його контрагентів, використовувалися ним у власній господарській діяльності, а під час перевірки надані всі документи, які підтверджують фактичне здійснення вказаних операцій.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 04 лютого 2015 року адміністративний позов задоволено.

Державна податкова інспекція у Ленінському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, звернулась з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати, у задоволенні адміністративного позову відмовити. Апелянт вказує на відсутність підтвердження реальності здійсненних господарських відносин із контрагентами, їх вид, якість та розрахунки, а також на неналежне оформлення первинних документів, зокрема відсутність договорів та товарно-транспортних накладних. Крім того, зазначені висновки відповідача також підтверджуються матеріалами перевірок контрагентів позивача - ТОВ «Біатек» та ТОВ «Спец Опт», якими встановлено відсутність факту поставки товарів від зазначених підприємств позивачу за період з 01.09.2013 року по 31.10.2013 року.

У судовому засідання представники позивача проти апеляційної скарги заперечували, просили рішення суду першої інстанції залишити без змін як законне та обґрунтоване. Представник апелянта підтримав викладені в апеляційній скарзі доводи, просив рішення суду першої інстанції скасувати, у задоволенні позовних вимог відмовити.

Колегія суддів, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Як встановлено судом першої інстанції на підставі письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області в період з 24.06.2014 по 01.07.2014 проведено позапланову виїзну перевірку Приватного акціонерного товариства «СпецГідроМонтаж» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.09.2013 по 31.10.2013 та з податку на прибуток підприємств за 2013 рік, при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ «Біатек» та ТОВ «Спец Опт». За результатами перевірки складено акт №741/08-28-22-12/32814705 від 08.07.2014 р., яким зафіксовано порушення позивачем пп.138.1.1 п.138.1, п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, внаслідок чого відбулось заниження податку на прибуток на загальну суму 124641,00 грн. за 2013 рік та п.198.3 ст.198, п.198.6 ст.198, п.200.1 п.200.3 ст.200 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 135921,00 грн., у тому числі по періодах: вересень 2013 року на суму 57767,00 грн.; жовтень 2013 року на суму 78154,00 грн. 11 серпня 2014 року відповідачем прийнято податкові повідомлення - рішення №0002972212, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 186961,50 грн., в т.ч. за основним платежем 124641,00 грн. та 62320,50 грн. за штрафними санкціями та №0002962212, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 203881,50 грн., в т.ч. за основним платежем 135921,00 грн. та 67960,50 грн. за штрафними санкціями.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність спірних податкових повідомлень – рішень.

Колегія суддів вважає, що перевірка висновків податкового органу щодо порушення позивачем податкового законодавства має відбуватись шляхом встановлення обставин реальності здійснення господарських операцій через дослідження наявних належних та допустимих доказів.

Так, відповідно до п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів.

Згідно п.198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно до п.п.198.2, 198.3 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, в якій зазначаються обов'язкові реквізити визначенні даною статтею. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів, послуг.

Пункт 198.6 ст.198 Податкового кодексу України встановлює, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Згідно з ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Частиною 2 ст. 3 вищезазначеного Закону встановлено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Пунктом 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до п. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2.15 та 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88 , первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто, перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству, логічна ув'язка окремих показників. Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані керівнику підприємства, установи для прийняття рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач мав господарські відносини з ТОВ «Біатек». Вказані господарські відносини відбувались на підставі рахунків фактур №СФ-0000147 від 27.09.2013 р., №СФ-0000165 від 10.10.2013 р., №СФ-0000182 від 31.10.2013 р. На підтвердження здійснення господарських операцій позивачем надано видаткові накладні, податкові накладні, оборотні відомості по рахунку 20/10. Оплата господарських операцій між позивачем та ТОВ «Біатек» підтверджується виписками з банку. (т.1 а.с.148-151,156-159,164-167)

Також, позивач мав господарські відносини з ТОВ «Спец Опт». Вказані господарські взаємовідносини відбувались на підставі рахунків фактур №СФ-0000102 від 30.09.2013 р., №СФ-0000136 від 30.10.2013 р. На підтвердження здійснення господарських операцій позивачем надано видаткові накладні, податкові накладні, оборотні відомості по рахунку 20/10. Оплата господарських операцій між позивачем та ТОВ «Спец Опт» підтверджується виписками з банку. (т.1 а.с.152-155,160-163)

Крім того, на підтвердження отримання матеріальних цінностей від ТОВ «Біатек» та ТОВ «Спец Опт» позивачем надано витяг з журналу реєстрації видачі довіреностей. (т.1 а.с.243-244)

Між тим, використання придбаного товару у власній господарській діяльності підтверджується наданими підрядними контрактами на виконання робіт з реконструкції обладнання філії ВАТ «Укргідроенерго» «Дніпровська ГЕС» №3/ПК 10, №30/ПК 11, договір підряду №4/ПК 12 по проведенню ремонтних робіт на об'єкті «Дніпровська ГЕС-2», акти списання матеріальних цінностей та оборотно-сальдові відомості. (т.1 а.с.202-228)

Відтак, первинні документи, що надані позивачем на підтвердження реальності здійснення господарських операцій, відповідають вимогам частини 2 статті 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” на предмет наявності в цих документах всіх обов'язкових реквізитів, що не заперечувалось відповідачем.

Щодо посилань апелянта на відсутність у позивача товарно-транспортних накладних, колегія суддів зазначає, що відсутність окремих документів не є підставою для висновків про відсутність господарських операцій, якщо з інших доказів вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. З урахуванням наданих позивачем первинних документів вбачається, що господарські операції відбулися, товар використано підприємством у власній господарській діяльності.

Апелянт також зазначає про фіктивність господарської діяльності позивача з посиланням на отримані від іншого податкового органу матеріали перевірки його контрагентів - ТОВ «Біатек» та ТОВ «Спец Опт», якими встановлено порушення останнім вимог податкового, валютного та іншого законодавства.

Проте колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що згідно пунктів 36.1, 36.5 статті 36, пункту 38.1 статті 38, пункту 44.1 статті 44, пункту 47.1 статті 47, пункту 49.2 статті 49 Податкового кодексу України, обчислення, декларування та/або сплата суми податку та збору є персональним податковим обов'язком кожного окремого платника податків, який і несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку. Тобто, платник податку несе самостійну відповідальність за порушення ним правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватись на третіх осіб, в тому числі і на його контрагентів.

Законодавство України, не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальності та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновки суду першої інстанції щодо реальності правочинів, укладених позивачем, а відтак і про протиправність спірних податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Статтею 200 цього ж Кодексу передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Керуючись статтями 195-196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області – залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 04 лютого 2015 року у справі № 808/5814/14 – залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складення у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: А.В. Шлай

Суддя: С.М. Іванов

Суддя: С.В. Чабаненко