Постанова № 52123170, 07.10.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

07 жовтня 2015 року № 826/16370/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Гарника К. Ю., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

Міжрегіональнго головного управління ДФС - центрального офісу з обслуговування

великих платників

до

Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-американське

підприємство "Укркарпатойл ЛТД"

про

стягнення заборгованості у розмірі 829 187, 42 грн

ВСТАНОВИВ:

Міжрегіональне головне управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування платників великих платників (далі по тексту - позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне українсько- американське підприємство «Укркарпатойл ЛТД» (далі по тексту - відповідач) про стягнення коштів у розмірі 829187,42 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 серпня 2015 року відкрито скорочене провадження в адміністративній справі № 826/16370/15.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 серпня 2015 року адміністративну справу № 826/16370/15 призначено до розгляду в судовому засіданні.

В судовому засіданні 24 вересня 2015 року суд, розглянувши клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, без викладення окремим документом ухвалив відмовити в його задоволенні, оскільки положеннями ст. 56 КАС України передбачена можливість брати участь в адміністративному процесі особисто і (або) через представника, з метою вирішення даної справи в межах розумного строку, а також враховуючитой факт, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження поважності його неприбуття в судове засідання.

Керуючись приписами частини 4 статті 122 та частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, надавши можливість учасникам судового розгляду у повній мірі реалізувати свої процесуальні права, та враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд продовжив розгляд справи в порядку письмового провадження.

Після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об’єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-американське підприємство "Укркарпатойл" перебуває на податковому обліку в Міжрегіональному Головному управлінні ДФС - Центральному офісі з обслуговування великих платників з 18 червня 2013 року.

Станом на момент подання позову за відповідачем обліковується заборгованість зі сплати авансових внесків з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 829187,42 грн., яка складається з основного платежу - 802986,89 грн. та штрафних санкцій, нарахованих відповідно до п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України у вигляді пені в розмірі 26200,53 грн.

Основна сума заборгованості відповідача виникла внаслідок неповної сплати відповідачем авансових внесків з податку на прибуток приватних підприємств за квітень, травень 2015 року згідно самостійно визначених в податковій декларації зобов'язань.

За період існування недоїмки відповідачу у відповідності до положень до п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України нараховано пеню в розмірі 26200,53 грн.

Оскільки податкові зобов'язання не було сплачено платником у встановлений Законом строк, то вони перетворилися на податковий борг платника у розумінні підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України.

Відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

У відповідності до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

В силу пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання набуває статусу податкового боргу.

Відповідно до п.п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України на відповідача, як на платника податків, покладено обов’язки подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов’язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов’язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових платежів) у встановлені законом терміни.

Статтею 57 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, інститутів спільного інвестування, неприбуткових установ (організацій), у тому числі визначених пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують двадцяти мільйонів гривень) щомісяця, протягом дванадцятимісячного періоду, сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду. Сума щомісячних авансових внесків обчислюється у розмірі не менше 1/12 нарахованої суми податку на прибуток підприємств за попередній звітний (податковий) рік, зменшеної на суму сплачених авансових внесків з цього податку при виплаті дивідендів, яка залишилась не зарахованою у зменшення податкового зобов'язання з цього податку, без подання податкової декларації.

При цьому дванадцятимісячний період для сплати авансових внесків визначається з червня поточного звітного (податкового) року по травень наступного звітного (податкового) року включно.

Платники податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році та не сплачують авансового внеску.

У складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступний дванадцятимісячний період. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов'язань.

Податкова декларація, в тому числі розрахунок щомісячних авансових внесків, за базовий звітний (податковий) рік подаються до 1 червня року, наступного за звітним (податковим) роком.

Відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

При цьому відповідно до п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

На виконання вимог ст. 59 Податкового кодексу України позивачем направлено на юридичну адресу відповідача податкову вимогу від 05 червня 2015 року № 59-23, отриману відповідачем 10 червня 2015 року.

Виходячи з положень п. 58.3 ст. 58 ПК України податкова вимога надсилається органом податкової служби в порядку визначеному для надсилання податкового повідомлення-рішення.

Доказів оскарження зазначеної вимоги в адміністративному або судовому порядку відповідач суду не надав.

Відповідач в письмових запереченнях від 27 серпня 2015 року погоджується з наявністю у нього податкового боргу зі сплати авансових внесків з податку на прибуток в розмірі 829187,42 грн., при цьому посилаючись на наявність у його відокремленого підрозділу - Надвірнянської філії СП "Укрпатойл" - надмірної сплати грошових зобов'язань до ДПІ у Надвірнянському районі ГУ ДФС України в Івано-Франківській області в розмірі 9602187,42 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.

При цьому суд зазначає, що питання стосовно повернення надміру сплачених відокремленим підрозділом відповідача грошових зобов'язань до ДПІ у Надвірнянському районі ГУ ДФС України в Івано-Франківській області не є предметом даного позову та не підлягає вирішенню в межах даної адміністративної справи.

Отже, відповідачем станом на момент розгляду справи не надано суду доказів на спростування доводів позивача, в тому числі доказів погашення податкового боргу.

Органами стягнення згідно з п. 41.2 ст. 41 Податкового кодексу України, є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Підпунктом 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 87.1 ст. 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелом самостійної сплати грошових зобов'язань з податку на додану вартість є суми коштів, що обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, та джерела, зазначені в абзаці першому цього пункту.

Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Не можуть бути джерелом погашення податкового боргу, крім погашення податкового боргу з податку на додану вартість, кошти на рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України).

Згідно з підпунктом 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України).

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У контексті наведених законодавчих положень зміст матеріально-правових вимог ДПІ, викладених у даному позові, зводиться до стягнення коштів з рахунків відповідача в обслуговуючих банках на погашення його податкового боргу.

Керуючись положеннями статей 69-71, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва –

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування платників великих платників задовольнити.

2. Стягнути заборгованість у розмірі 829187 (вісімсот двадцять дев'ять тисяч сто вісімдесят сім) гривень 42 копійки з наступних розрахункових рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-американське підприємство "Укркарпатойл", код ЄДРПОУ 23152126:

- рахунок № 260073458, відкритий в Івано-Франківському обласному відділенні АТ "Райфайзен банк Аваль", м.Івано-Франківськ, МФО банку 336462;

- рахунок 26008060212543, відкритий у столичній філії ПАТ КБ "Приватбанк" м.Києва, МФО банку 380269;

- рахунок № 26046057001860, відкритий у столичній філії ПАТ КБ "Приватбанк" м.Києва, МФО 380269;

- рахунок № 26007056205145, відкритий у столичній філії ПАТ КБ "Приватбанк" м.Києва, МФО банку380269;

- рахунок № 26001056203875, відкритий у столичній філії ПАТ КБ "Приватбанк" м.Києва, МФО банку 380269;

- рахунок № 26000000749773, відкритий у столичній філії ПАТ КБ "Приватбанк" м.Києва, МФО банку 380269;

- рахунок № 26000053100599, відкритий у Київське ГРУ ПАТ КБ "Приватбанк" м.Києва, МФО банку 321842;

- рахунок № 26050053100389, відкритий у Київське ГРУ ПАТ КБ "Приватбанк" м.Києва, МФО банку 321842;

- рахунок № 37127801000680, відкритий у Київське ГРУ ПАТ КБ "Приватбанк" м.Києва, МФО банку 321842.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя К.Ю. Гарник