Постанова № 52123134, 30.09.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2015 року № 826/13022/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого Бояринцевої М.А., розглянувши в порядку письмового провадження справу

за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправною та скасування вимоги та рішення, ВСТАНОВИВ:

Позовні вимоги заявлені про

визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 03.04.15 р. №Ф-5/26-50-17-01 зі сплати єдиного внеску в сумі 84 103, 45 грн.;

визнання протиправним та скасування рішення №0000871701 від 03.04.15 р. Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в розмірі 11 199, 03 грн.

Позивач - ОСОБА_1 вважає вказані рішення протиправними та просить їх скасувати з таких підстав.

Позивач зазначає, що нею проводиться незалежна професійна діяльність (нотаріальна діяльність), і вона є платником єдиного соціального внеску згідно п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", і до сплати податків, в тому числі, єдиного соціального внеску, мають застосовуватися особливості, пов'язані саме з цим платником.

В даному випадку податковим органом проігноровано механізм формування приватними нотаріусами звітності з єдиного соціального внеску та застосовано норми законодавства щодо подання звітності фізичними особами-підприємцями.

На виконання п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" позивачем сплачена сума єдиного внеску в розмірі, що не менше за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід, що підтверджується актом.

Позивач зазначає, що єдиний внесок нараховано та сплачено нею згідно чинних станом на 2011-2013 р.р. Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 27.09.10 р. №21-5, та Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міндоходів від 09.09.13 р. №455.

Таким чином, єдиний внесок нараховується на підставі даних річної податкової декларації та не може бути менше за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід.

Згідно Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 08.10.10 р. №22-1, та Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міндоходів від 09.09.13 р. №454, сума доходу, з якого розраховується єдиний внесок фізичних осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, має відповідати чистому доходу, заявленому в податковій декларації, яка подається фізичною особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, до органів доходів і зборів за результатами календарного року.

Також позивач посилається на чинні роз'яснення Пенсійного фонду України від 13.08.13 р. "Опис формату звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування органам Пенсійного фонду України відповідно до Порядку, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України 08.10.10 р. №22-02, згідно якого зазначені особи самостійно визначають суму доходу у розрізі кожного місяця відповідного звітного року. Подані позивачем звіти з єдиного внеску за 2011, 2012, 2013 років відповідають вказаним вимогам.

Відповідач - Державна податкова інспекція у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві проти задоволення позовних вимог заперечив, підтримавши висновки акту перевірки.

У зв'язку з тим, що за результатами перевірки у 2012 р. позивачу збільшено суму чистого оподатковуваного доходу на 127 509, 7 грн., загальна сума якого склала 412 390, 73 грн., сума доходу, на яку нараховується єдиний внесок, з урахуванням максимальної величини склала 224 009 грн., ЄВС, який необхідно сплатити за даними перевірки складає 77 731, 15 грн., що на 55 773, 68 грн. більше за сплачену приватним нотаріусом суму єдиного внеску (21 957, 47 грн.).

У 2013 р. позивачем нараховано єдиний внесок з порушенням вимог аб. 1 п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", тобто, сума оподаткування визначалась не з фактично отриманої суми чистого доходу за місяць, що визначається на підставі бухгалтерських документів. Перевіркою встановлено, що у 2013 р. позивачем отримано позитивний дохід у 8 періодах, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) єдиного внеску. Таким чином, сума ЄВС за даними перевірки склала 40 095, 15 грн., що на 28 329, 77 грн. більше за визначену суму приватним нотаріусом (11 765, 38 грн.).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких грунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

На підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.75.1.2 п.75.1 ст. 75, ст. 77, п.82.1 ст. 82 Податкового кодексу України, пп. 13.1.2 п. 13.1 ст. 13 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", відповідно до плану-графіку документальних перевірок на І квартал 2015 р., наказу №232/1701 від 11.02.15 р. проведено документальну планову виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) самозайнятої особи (приватного нотаріуса) ОСОБА_1 за період з 01.01.11 р. по 31.12.13 р., про що складено акт від 23.03.15 р. №154/26-50-17-01-НОМЕР_1.

Згідно акту встановлено наступне.

Самозайнята особа ОСОБА_1 на податковий облік у Державній податковій інспекції у Голосіївському районі м. Києва стала 07.04.11 р.

При здійсненні підприємницької діяльності понесено витрати, які безпосередньо пов'язані з отриманням доходу, згідно даних розрахункового рахунку, наданих до перевірки первинних та фінансових документів, а саме: за період з 01.01.11 р. по 31.12.11 р. задекларована сума - 310 258, 06 грн., фактична сума - 310 258, 06 грн., за період з 01.01.13 р. по 31.12.13 р. задекларована сума - 338 063, 98 грн., фактична сума - 338 063, 98 грн., за період з 01.01.12 р. по 31.12.12 р. задекларована сума - 441 126, 44 грн., фактична сума - 313 616, 74 грн., різниця становить 127 509, 7 грн.

Вказана різниця виникла внаслідок порушення самозайнятою особою ОСОБА_1 вимог п. 178.3 ст. 178 Податкового кодексу України, а саме: включення до витратної частини за 2012 рік витрат, не підтверджених первинними, розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення податкового обліку, що призвело до заниження на вказану суму чистого оподатковуваного доходу.

За результатами перевірки донараховано податку з доходів фізичних осіб на суму 21 676, 45 грн.

В порушення вимог п. 1 ст. 4, п. 1 ст. 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" самозайнятій особі ОСОБА_1 донараховано єдиного соціального внеску на чистий оподатковуваний дохід, встановлений за результатами перевірки, на загальну суму 84 103, 45 грн., в т.ч. у 2012 р. - 55 773, 68 грн., у 2013 р. - 28 329, 77 грн.

Згідно відповіді Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 31.03.15 р. №967/М/26-50-17-01-12 заперечення платника на акт перевірки не враховано, визначену суму єдиного соціального внеску у розмірі 84 103, 45 грн. залишено без змін.

За наслідками перевірки Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 03.04.15 р. №Ф-5/26-50-17-01 зі сплати єдиного внеску в сумі 84 103, 45 грн. та прийнято рішення №0000871701 від 03.04.15 р. про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в розмірі 11 199, 03 грн.

Рішенням Головного управління ДФС України у м. Києві від 18.05.15 р. №1397/М/2615-10-08-16 та рішенням Державної фіскальної служби України від 18.06.15 р. №5784/М/99-99-10-01-07-15 скарги позивача в порядку адміністративного оскарження залишено без задоволення, прийняті податковим органом рішення - без змін.

Згідно пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Згідно пп. 13.1.2 п. 13.1 ст. 13 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" органи доходів і зборів мають право: 2) проводити перевірки на підприємствах, в установах і організаціях, у фізичних осіб - підприємців бухгалтерських книг, звітів, кошторисів та інших документів про нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску, достовірності відомостей, поданих до Державного реєстру, отримувати необхідні пояснення, довідки і відомості (зокрема письмові) з питань, що виникають під час такої перевірки.

Документальні та камеральні перевірки проводяться у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

В даному випадку документальна планова виїзна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) самозайнятої особи (приватного нотаріуса) ОСОБА_1 за період з 01.01.11 р. по 31.12.13 р., про що складено акт від 23.03.15 р. №154/26-50-17-01-НОМЕР_1, проведена згідно вказаних положень законодавства.

Щодо відповідності законодавству оскаржуваних вимог про сплату боргу (недоїмки) від 03.04.15 р. №Ф-5/26-50-17-01 зі сплати єдиного внеску в сумі 84 103, 45 грн. та рішення №0000871701 від 03.04.15 р. про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в розмірі 11 199, 03 грн. суд зазначає наступне.

Згідно п. 4 та 5 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (в редакції станом на 2012 р.) платниками єдиного внеску є: 4) фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності; 5) особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються незалежною професійною діяльністю, а саме науковою, літературною, артистичною, художньою, освітньою або викладацькою, а також медичною, юридичною практикою, в тому числі адвокатською, нотаріальною діяльністю, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід безпосередньо від цієї діяльності, за умови, що такі особи не є найманими працівниками чи підприємцями.

Згідно ч. 1 ст. 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" єдиний внесок нараховується: 2) для платників, зазначених у пункті 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та на суму доходу, що розподіляється між членами сім'ї фізичних осіб - підприємців, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

Згідно ч. 3, 4, 5 ст. 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" нарахування єдиного внеску здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом.

Згідно ст. 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" максимальна величина бази нарахування єдиного внеску - максимальна сума доходу застрахованої особи, що дорівнює сімнадцяти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом, на яку нараховується єдиний внесок.

Згідно ч. 11 ст. 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Згідно п. 8 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платники єдиного внеску, зазначені у пункті 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 1 травня наступного року.

Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до територіального органу Пенсійного фонду (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік.

Крім положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" питання нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування протягом 2011-2013 років регулювалося наступними нормативно-правовими актами.

Згідно п. 4.5.3 р. IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 27.09.10 р. №21-5 (втратила чинність на підставі постанови Правління Пенсійного фонду України від 24.01.14 р. №1-1), платники, визначені підпунктом 2.1.4 пункту 2.1 розділу II цієї Інструкції (особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються незалежною професійною діяльністю, а саме науковою, літературною, артистичною, художньою, освітньою або викладацькою, а також медичною, юридичною практикою, в тому числі адвокатською, нотаріальною діяльністю, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід безпосередньо від цієї діяльності, за умови, що такі особи не є найманими працівниками чи підприємцями), сплачують єдиний внесок нарахований за календарний рік, до 1 травня наступного року, на підставі даних річної податкової декларації. Сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

Згідно п. 4.5 р. IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міндоходів від 09.09.13 р. №455, обчислення і строки сплати єдиного внеску платниками, зазначеними у підпунктах 3 (крім фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 4 пункту 2.1 розділу II цієї Інструкції: 3) платники, визначені підпунктом 4 пункту 2.1 розділу II цієї Інструкції (платниками єдиного внеску є: особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються незалежною професійною діяльністю, а саме: науковою, літературною, артистичною, художньою, освітньою або викладацькою, а також медичною, юридичною практикою, в тому числі адвокатською, нотаріальною діяльністю, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід безпосередньо від цієї діяльності, за умови, що такі особи не є найманими працівниками чи підприємцями;), сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 01 травня наступного року на підставі даних річної податкової декларації. Сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

Згідно п. 3.4 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 08.10.10 р. №22-2 (втратила чинність на підставі Постанови Пенсійного фонду № 25-2 від 03.12.13 р.), фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються незалежною професійною діяльністю, а саме науковою, літературною, артистичною, художньою, освітньою або викладацькою, а також медичною, юридичною практикою, в тому числі адвокатською, нотаріальною діяльністю, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід безпосередньо від цієї діяльності, за умови, що такі особи не є найманими працівниками чи підприємцями, самі за себе формують та подають до органів Пенсійного фонду звіт один раз на рік до 01 травня року, наступного за звітним періодом.

Звітним періодом для них є календарний рік.

Звіт подається за формою згідно з додатком 5 до цього Порядку.

Згідно додатку №5 (таблиця №3 - нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування особами, які забезпечують себе роботою самостійно) у графі 2 зазначено "Сума доходу, заявлена в податковій декларації".

Аналогічно вказане питання врегульоване Порядком формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.13 р. №454 з додатками.

Таким чином, згідно чинного станом на 2011-2013 років законодавства розмір єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування для осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, в т.ч. і тих, які займаються нотаріальною діяльністю, визначався на підставі даних річної податкової декларації.

Вказане узгоджується із п. 178.4 ст. 178 Податкового кодексу України, згідно якого фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають податкову декларацію за результатами звітного року відповідно до цього розділу у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб.

Згідно ст. 34 Податкового кодексу України податковим періодом може бути: 34.1.1. календарний рік; 34.1.2. календарне півріччя; 34.1.3. календарні три квартали; 34.1.4. календарний квартал; 34.1.5. календарний місяць; 34.1.6. календарний день.

В даному випадку згідно матеріалів справи позивачем проводилося нарахування та сплата єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за вказаний період саме таким чином.

Згідно звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2012 р., подану позивачем до Управління Пенсійного фонду України у Голосіївському районі м. Києва 28.03.13 р., за період з січня по листопад 2012 р. єдиний внесок нараховано та сплачено у сумі 15 268 грн., по 1 388 грн. за кожен місяць, що перевищує мінімальний страховий внесок за кожну особу за місяць, у якому отримано дохід (387, 95 грн. за листопад 2012 р.); за грудень 2012 р. нараховано та сплачено єдиний соціальний внесок з урахуванням максимальної величини бази нарахування єдиного внеску у розмірі 6 689, 47 грн. (максимальний розмір внеску 19 278 грн.).

При цьому, сумарно за рік позивачем сплачено внесок у розмірі 21 957, 47 грн., що перевищує максимальний розмір внеску згідно ст. 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (сімнадцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом, на яку нараховується єдиний внесок - 19 278 грн. станом на грудень 2012 р.).

Оскільки для позивача як самозайнятої особи - приватного нотаріуса - встановлено календарний рік як звітний період, то максимальний розмір внеску згідно ст. 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" стосується всього звітного періоду - року, і позивачем сплачено максимальний розмір внеску за 2012 р. в розмірі, більшому, ніж передбачено ст. 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

За таких обставин суд погоджується з доводами позивача, яка зазначає про неможливість донарахування їй єдиного соціального внеску за 2012 р. у зв'язку з його сплатою у максимальному розмірі.

Суд зазначає, що навіть у випадку донарахування позивачу податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб за 2012 р. у зв'язку зі збільшенням суми чистого оподатковуваного доходу на 127 509, 7 грн., це не може мати вплив на розмір єдиного соціального внеску за 2012 р.

Згідно звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2013 р., подану позивачем до податкового органу 07.04.14 р., за період з січня по листопад 2013 р. єдиний внесок нараховано та сплачено у сумі 4 580, 4 грн., по 416,4 грн. за кожен місяць, що перевищує мінімальний страховий внесок за кожну особу за місяць, у якому отримано дохід (398, 01 грн. за листопад 2013 р.); за грудень 2013 р. нараховано та сплачено єдиний соціальний внесок з урахуванням максимальної величини бази нарахування єдиного внеску у розмірі 7 184, 98 грн. (максимальний розмір внеску 20 706 грн.).

При цьому, сумарно за рік позивачем сплачено внесок у розмірі 11 765, 38 грн., що перевищує максимальний розмір внеску згідно ст. 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (сімнадцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом, на яку нараховується єдиний внесок - 20 706 грн. станом на грудень 2013 р.).

Оскільки для позивача як самозайнятої особи - приватного нотаріуса - встановлено календарний рік як звітний період, то максимальний розмір внеску згідно ст. 1 Закону стосується всього звітного періоду - року, і позивачем сплачено максимальний розмір внеску за 2013 р. в розмірі, більшому, ніж передбачено ст. 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

За таких обставин суд погоджується з доводами позивача, яка зазначає про неможливість донарахування їй єдиного соціального внеску за 2013 р. у зв'язку з його сплатою у максимальному розмірі.

Також щодо висновків акту перевірки від 23.03.15 р. №154/26-50-17-01-НОМЕР_1 суд зазначає наступне.

Згідно змісту акту (арк. 12 та арк. 15 додаток №1 таб. 3) у п. 2.10 наведено розрахунок відхилення по даних по сплаті єдиного соціального внеску за 2012 р. (55 773, 68 грн.) та за 2013 р. (28 329, 77 грн.).

При цьому, відповідачем не зазначено, яким чином і на якій підставі ним проведено вказані розрахунки, проте, їх оцінка свідчить про те, що відповідачем проведено розрахунки сум оподаткування з фактично отриманої суми чистого доходу за місяць на підставі бухгалтерських документів, а не за рік, як рахував позивач.

Оскільки відповідачем не надано пояснень, чому він дійшов висновку про необхідність проведення розрахунків саме таким чином, суд позбавлений можливості надати оцінку відповідним підставам.

В той же час, згідно вищенаведених норм Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", Податкового кодексу України та підзаконних нормативно-правових актів для розрахунку суми єдиного соціального внеску позивачем правомірно використовувалась річна податкова звітність.

Згідно ч. 2 ст. 8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 14.01.11 р. у справі Щокін проти України -

50. Перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Так, друге речення першого пункту передбачає, що позбавлення власності можливе тільки «на умовах, передбачених законом», а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за використанням майна шляхом введення «законів». Більш того, верховенство права, один із основоположних принципів демократичного суспільства, притаманний усім статтям Конвенції. Таким чином, питання, чи було дотримано справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним (див. рішення у справі «Ятрідіс проти Греції» (Jatridis v. Greece) [ВП], № 31107/96, пункт 58, ЄСПЛ 1999-II).

51. Говорячи про «закон», стаття 1 Першого протоколу до Конвенції посилається на ту саму концепцію, що міститься в інших положеннях Конвенції (див. рішення у справі «Шпачек s.r.о.» проти Чеської Республіки» (<…>), № 26449/95, пункт 54, від 9 листопада 1999 року). Ця концепція вимагає, перш за все, щоб такі заходи мали підстави в національному законодавстві. Вона також відсилає до якості такого закону, вимагаючи, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні (див. рішення у справі «Бейелер проти Італії» (Beyeler v. Italy), [ВП], № 33202/96, пункт 109, ЄСПЛ 2000-І). http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/974_858).

Таким чином, у випадку наявності підстав для застосування податковим органом способу розрахунків сум оподаткування з фактично отриманої суми чистого доходу за місяць на підставі бухгалтерських документів, а не за рік, це має бути чітко визначено законодавством та відповідати вимогам щодо якості закону.

В протилежному випадку матиме місце порушення права позивача на мирне володіння майном, гарантоване ст. 1 протоколу №1 до Конвенції про захист прав і основоположних свобод.

Оскільки суд дійшов висновку про незаконність донарахування позивачу недоїмки зі сплати єдиного внеску в сумі 84 103, 45 грн. згідно вимоги про сплату боргу (недоїмки) Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 03.04.15 р. №Ф-5/26-50-17-01, то є незаконним і застосування до позивача штрафних санкцій за нарахування вказаної недоїмки згідно рішення №0000871701 від 03.04.15 р. Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в розмірі 11 199, 03 грн.

Виходячи з системного аналізу наведених норм права та обставин справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, тому позов визнається таким, що підлягає задоволенню.

Оскільки судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 98, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 03.04.2015р. №Ф-5/26-50-17-01 зі сплати єдиного внеску в сумі 84 103, 45 грн.

3. Визнати протиправним та скасувати рішення №0000871701 від 03.04.2015р. Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в розмірі 11 199, 03 грн.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) судовий збір в розмірі 190 (сто дев"яносто) грн.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя М.А. Бояринцева