Постанова № 52122065, 21.07.2011, Закарпатський окружний адміністративний суд

Cправа № 2а-0770/1124/11

Ряд стат. звіту № 8.1.5

Код - 06

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2011 року м. Ужгород

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Большакової О.О.,

при секретарі судового засідання Кречко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ужгороді адміністративну справу за адміністративним позовом Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції у Закарпатській області до Приватного малого підприємства «Імай»про стягнення податкового боргу,-

встановив:

07 квітня 2011 року Ужгородська міжрайонна державна податкова інспекція у Закарпатській області звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Приватного малого підприємства «Імай»про стягнення з відповідача податкового боргу у розмірі 4299 гривень 72 копійок.

Позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі, подав суду до початку судового засідання письмову заяву про розгляд справи за наявними у справі матеріалами за відсутності представника позивача.

Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, належним чином повідомлявся про час та місце слухання справи за юридичною адресою за сім днів до початку розгляду справи. Відповідач заяви про відкладення слухання справи не подав, про причини неявки суду не повідомив. Письмових заперечень щодо задоволення позовних вимог до суду не надійшло.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, дійшов висновку про повне задоволення позовних вимог з наступних підстав.

29 січня 2001 року Ужгородською районною державною адміністрацією Закарпатської області було зареєстровано юридичну особу Приватне мале підприємство «Імай»за адресою: АДРЕСА_1, юридичну особу Приватне мале підприємство «Імай»було включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, копією Довідки від 11.02.2011 року за №04/3-07/783, виданої Головним управлінням статистики у Закарпатській області.

Відповідно до статті 15 Податкового кодексу України, платниками податків та зборів (обовязкових платежів) є юридичні та фізичні особи, на яких законодавством України покладено обовязок сплачувати податки і збори згідно із цим Кодексом.

Юридична особа Приватне мале підприємство «Імай»є платником податків і зборів, відповідно до Податкового кодексу України, зареєстроване та знаходиться на обліку в Ужгородській міжрайонній державній податковій інспекції в Закарпатській області, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією Довідки про взяття на облік платника податків від 07.02.2011 року за № 599/10/29-015.

Відповідно до статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом. Податковий обов'язок є безумовним і

першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до п.2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України з 01.01.2011 року Закон України «Про плату за землю»втратив чинність.

Проте, у зв'язку з тим, що правовідносини, щодо несвоєчасної сплати орендної плати за землю виникли до набрання чинності Податковим Кодексом України, суд приходить до висновку, що в даному випадку слід застосовувати саме норми Закону України «Про плату за землю».

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про плату за землю" від 03.07.92р. №2535/ХІІ (що діяв у період виникнення боргу), використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.

Відповідно до ст. 14 вказаного Закону, платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Відповідно до зазначеного, відповідач самостійно задекларував податкове зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності шляхом подання до інспекції податкової декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2010 рік (№999 від 29.01.2010 року), відповідно до якої:

-самостійно визначене податкове зобов'язання за листопад 2010 року складає 1723 гривень 57 копійок, однак дане податкове зобов'язання частково було зменшено у зв'язку з наявною у Відповідача по обліковій картці переплати у розмірі 870 гривень 99 копійок, у зв'язку з чим загальна сума до сплати за листопад складає 852 гривень 58 копійок;

-самостійно визначене податкове зобов'язання за грудень 2010 року складає 1723 гривень 57 копійок, дане податкове зобов'язання відповідачем так і не було сплачено.

Відповідач самостійно задекларував податкове зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності шляхом подання до інспекції податкової декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2011 рік (№295 від 28.01.2011 року), відповідно до якої:

-самостійно визначене податкове зобов'язання за січень 2011 року складає 1723 гривень 57 копійок, дане податкове зобов'язання Відповідачем так і не було сплачено, (термін сплати - 02.03.2011 року).

Статтею 17 Закону України "Про плату за землю" (що діяв у період виникнення боргу) встановлено, що податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

В порушення вищенаведеного Відповідач сплачував орендну плату не своєчасно та не в повному обсязі, у зв'язку з чим станом на 22.02.2011 року рахується податкова заборгованість у розмірі 2576 гривень 15 копійок.

Згідно п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", що діяв у період виникнення боргу, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до п.п. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(що діяв у період виникнення боргу) узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у визначені Законом строки, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до пп. 54.1. ст. 54 Податкового кодексу України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Підпунктом 56.11. ст. 56 Податкового кодексу України зазначено, що не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Згідно пп. 14.1.175 ст.14, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

В зв'язку з тим, що Відповідачем не було сплачено узгоджену суму грошового зобов'язання у встановлені законодавством строки, Ужгородською МДПІ на підставі п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, 05.01.2011р. Відповідачу було вручено податкову вимогу № 1 від 05.01.2011р.

Відповідно до статті 16 Податкового кодексу України, якою передбачені обов'язки платника податків, одним із обов'язків є обов'язок сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до підпункту 20.1.28 пункту 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до пункту 102.4 статті 102 Податкового кодексу України, у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Згідно п.11ст.10 Закону України "Про державну податкову службу" органи державної податкової служби подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Таким чином, податкові зобов'язання є узгодженими, але не виконаними, що є підставою для стягнення коштів до бюджету.

Тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати по справі згідно ч. 4 ст. 94 КАС України з відповідача не стягуються.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 19, 94, 104-106, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Позовні вимоги Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції у Закарпатській області до Приватного малого підприємства «Імай»про стягнення податкового боргу задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного малого підприємства «Імай»(АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер 13596885) податковий борг місцевого бюджету за платежем «НОМЕР_1 орендна плата з юридичних осіб»у розмірі 4299 (чотири тисячі двісті девяносто девять) гривень 72 (сімдесят дві) копійок.

Відповідно до статті 186 КАС України апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова відповідно до ч. 1 ст.254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку не було подано.

ГоловуючаО.О. Большакова

Постанова суду в повному обсязі виготовлена та підписана 25 липня 2011 року.

Суддя О.О. Большакова