Ухвала суду № 52119218, 01.10.2015, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/1258/15-а

Головуючий у 1-й інстанції: Віятик Н.В.

Суддя-доповідач: Полотнянко Ю.П.

01 жовтня 2015 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Полотнянка Ю.П.

суддів: Драчук Т. О. Загороднюка А.Г. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Бондаренко С.А.,

Представника позивача: Волошенюк О.В.

Представника відповідача: Волошенюка Є.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Вінницька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 09 липня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю - підприємство "Авіс" до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0014091502 від 18.03.2015.

Відповідно до постанови Вінницького окружного адміністративного суду 09 липня 2015 року адміністративний позов задоволено повністю, а саме: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області №0014091502 від 18.03.2015 року.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити .

В судовому засіданні представник відповідача повністю підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі та просив її задовольнити.

Представник позивача проти апеляційної скарги заперечив та проси рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 09 липня 2015 року - без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено з матеріалів справи. звертаючись до суду першої інстанції та на аргументацію позовних вимог, позивач вказав на те, що Вінницькою ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування товариством з обмеженою відповідальністю - підприємства "Авіс" від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за грудень 2014 року. Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, пп. 198.1, 198.6, ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за грудень 2014 року в розмірі 597044,10 грн. На підставі висновків викладених в акті перевірки, податковим органом прийняте податкове повідомлення-рішення № 0014091502 від 18.03.2015, відповідно до якого зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 597044,10 грн., не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач і звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що висновки податкового органу, викладені у вищевказаному акті, щодо заниження позивачем суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за грудень 2014 року в сумі 597044,10 грн. є необґрунтованими та спростовуються первинними документами, які надано позивачем, досліджено в ході судового розгляду справи та приєднано до її матеріалів.

Відтак адміністративний позов підлягає задоволенню, а податкові повідомлення-рішення №0009152203, №0009162203 від 05.11.2014 та №0010202203, №0010192203 від 12.12.2014 є протиправними та підлягають скасуванню.

Судова колегія апеляційної інстанції повністю погоджується з даним висновком суду першої інстанції та надаючи правову оцінку публічно - правовому спору в межах апеляційної скарги, зазначає наступне.

Так, Вінницькою ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування товариством з обмеженою відповідальністю - підприємства "Авіс" від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за грудень 2014 року.

За результатами перевірки складено акт № 534/1501/13304871 від 02.03.2015 про результати документальної позапланової перевірки правомірності нарахування Товариством з обмеженою відповідальністю - підприємства "Авіс" від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за грудень 2014 року (далі - акт перевірки).

Відповідно до висновків акту перевірки встановлено порушення ТОВ - підприємство "Авіс" п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст.187, п. 188.1 ст.188, п. 198.1 ст.198 та п. 198.6 ст.198, п. 200.1 ст.200, п.201.4. ст.201 ПК України, в результаті чого завищено суму від'ємного значення різниці міжсумоюподаткових зобов'язань та податкового кредиту за грудень 2014 року в розмірі 597044,10 грн.

Не погоджуючись з вказаним актом перевірки ТОВ-підприємство "Авіс" звернулось до Вінницької ОДПІ із запереченнями. Однак, Вінницькою ОДПІ відмовлено в задоволені заперечень та результати перевірки залишені без змін.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми "В4" від 18.03.2015 за № 0014091502, яким зменшено суму від'ємного значення в розмірі 597044,10 грн.

В ході перевірки перевіряючою встановлено, що в перевіряємий період між ТОВ-підприємство "Авіс" та ТОВ "Євровіталпостач" і ПП "Антарес-Ліра" було укладено договори поставки соняшникової продукції. Однак, на думку перевіряючої дані операції мали безтоварний характер, оскільки контрагенти знаходяться в " 9" стані, тобто місцезнаходження даних платників не встановлено. Тобто в приміщеннях, відсутні будь-які бухгалтерські та податкові документи, а також службові особи даних підприємств. Вчинені в грудні 2014 року господарські операції між ТОВ-підприємство "Авіс" та ТОВ "Євровіталпостач" і ПП "Антарес-Ліра" мали на меті формування податкового кредиту для ТОВ - підприємство "Авіс" на загальну суму податку на додану вартість 597044,10 грн., з них з ТОВ "Євровіталпостач" в розмірі 97215,50 грн., та з ПП "Антарес-Ліра" в розмірі 499828,60 грн.

Дані контрагенти знаходяться на обліку у Вінницькій ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області. Відповідно до супровідного листа отриманого від ОУ Вінницької ОДПІ Міндоходів у Вінницькій області від 11.02.2015, за результатами відпрацювання платників податків ТОВ "Євровіталпостач" та ПП "Антарес-Ліра" місцезнаходження даних платників не встановлено. Для цілей підтвердження взаємовідносин ТОВ - підприємство "Авіс" з вищезазначеними контрагентами в ході перевірки було направлено запити на дані підприємства.

Запит контрагенту ПП "Антарес-Ліра", не було можливості вручити, оскільки по даному підприємству станом на момент здійснення перевірки місцезнаходження не встановлено, відповідно до даних Аналітично - інформаційної системи "Податковий блок" підприємство знаходилось в " 9" стані.

З метою вручення запиту іншому контрагенту ТОВ "Євровіталпостач" було здійснено вихід за юридичною адресою, для документального підтвердження взаємовідносин з контрагентами ТОВ - підприємство "Авіс" та ПП "Антарес-Ліра" по встановленому ланцюгу постачання. За результатами виходу за юридичною адресою 24.02.2015 було встановлено, що даний платник не знаходиться за своїм місцем реєстрації, що підтверджено актом виходу за юридичною адресою № 5364 від 24.02.2015. В зв'язку з цим, було направлено запит на встановлення місцезнаходження даного платника № 5361/1501 від 24.02.2015 до ОУ Вінницької ОДПІ. Відповідно до отриманої довідки ОУ Вінницької ОДПІ, № 317 від 24.02.2015 місцезнаходження даного платника не встановлено, відповідно до рапорту ст. о/у ВОСА ПДВ у Вінницькій ОДПІ.

Також, податковим органом встановлено, що з метою мінімізування сплати податку на додану вартість до державного бюджету, в грудні 2014 року ТОВ "Євровіталпостач" було включено до податкового кредиту операції з контрагентами, що не підтвердили формування податкових зобов'язань по даному покупцю, відповідно до поданої до Вінницької ОДПІ звітності.

На думку контролюючого органу, з вищезазначених фактів вбачається, що фінансово-господарська діяльність контрагентів ТОВ "Євровіталпостач" та ПП "Антарес-Ліра" здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про можливе не набуття належним чином цивільної праводієздатності, фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ-підприємство "Авіс" та ТОВ "Євровіталпостач" і ПП "Антарес-Ліра".

Перевіркою не підтверджено проведення господарських операцій в грудні 2014 року ТОВ-підприємство "Авіс" з вищезазначеними контрагентами.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" від 16 липня 1999 року № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону № 996-XIV, п. 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 (далі - Положення № 88) первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

- назву документа (форми);

- дату і місце складання;

- назву підприємства, від імені якого складено документ;

- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

- посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Судом встановлено, що усі вище перераховані первинні документи, які були оформлені в результаті здійснення господарських операцій в серпні 2013 року між ТОВ - підприємство "Авіс" та ТОВ "Євровіталпостач" і ПП "Антарес-Ліра", відповідно до ст. 9 Закону № 996 XIV є первинним документами, оформленими належними чином.

Відповідно до п. 44.1. ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до п.п. а) п. 185.1 ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку, зокрема, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Постачання товару на ТОВ - підприємство "Авіс" відбулось на митній території України, що підтверджується видатковими та податковими накладними.

Відповідно до п. 187.1. ст. 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з ч. 1 п. 188.1. ст. 188 ПК України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів, крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг (ч. 3 п. 188.1. ст. 188 ПК України).

Відповідно до п.п. а) п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.2. ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів /послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (ч. 1 п. 198.3 ст. 198 ПК України).

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (ч. 3 п. 198.3 ст. 198 ПК України ).

Відповідно до ч. 1 п. 198.6. ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.1 1 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону (ч. 2 п. 198.6. ст. 198 ПК України).

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтвердилось з апеляційного розгляду справи, між ТОВ - підприємство "Авіс" та ТОВ "Євровіталпостач" укладено договір поставки № МТП - 27 від 01.12.2014 року. Предмет договору - в порядку та за умовах, визначених цим договором, постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов'язується прийняти і оплатити замовлену ним олію соняшникову. Право власності на товар у покупця виникає в момент фактичного передання партії товару від постачальника покупцю з одночасним підписанням та переданням відповідних товарно-супровідних документів на товар на складі покупця, який знаходиться за адресою: м. Вінниця, пер. Карбишева,. б. 2. Постачальник гарантує якість товару протягом строку придатності такого товару. Якість товару повинна відповідати ДСТУ 4492:2005. Разом із кожною партією товару постачальник передає покупцю належним чином оформлені видаткову накладну, податкову накладну й товарно - транспортну накладну. У ціну товару входить вартість транспортування, тари та маркування. Покупець здійснює оплату за поставлений товар протягом одного банківського дня від дати поставки товару, яка зазначена у видатковій накладній.

Відповідно до даної поставки ТОВ - підприємство "Авіс" було отримано від ТОВ "Євровіталпостач" наступні документи: видаткова накладна № 26/12-1 від 26.12.2014, найменування товару - олія соняшникова, сума 343652,50 грн., сума ПДВ 68730,50 грн., кількість 27,220 тонн; видаткова накладна № 12/12-1 від 12.12.2014, найменування товару - олія соняшникова, сума 142425,00 грн., сума ПДВ 28845,00 грн., кількість 12,660 тонн.

Та включено дані суми до податкового кредиту в грудні 2014 року, відповідно до наступних податкових накладних: податкова накладна № 23 від 12.12.2014, номенклатура товару - олія соняшникова, сума 142425,00 грн., сума ПДВ 28845,00 грн.; податкова накладна № 27 від 26.12.2014, номенклатура товару - олія соняшникова, сума 343652,50 грн., сума ПДВ 68730,50 грн.

З наданих товарно - транспортних накладних № 21 від 12.12.2014, № 9 від 25.12.2014 встановлено, що перевезення товару здійснювалось автомобільний транспортом ТОВ-підприємство "Авіс".

Позивач за отриманий товар із ТОВ "Євровіталпостач" розрахувався, що підтверджується банківськими виписками: від 16.12.2014 на суму 170910,00 грн.; від 26.12.2014 на суму 137461,00 грн.; від 06.01.2015 на суму 120000,00 грн.: від 08.01.2015 на суму 154922.00 грн.

2. Між ТОВ - підприємство "Авіс" та ПП "Антарес-Ліра" було укладено наступні договори:

- договір поставки № ДА - 152 від 01.12.2014, в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити лушпиння соняшника. Право власності на товар у покупця виникає в момент фактичного передання партії від постачальника покупцю з одночасним підписанням відповідних накладних (товарно - транспортних накладних) з урахуванням умов п. 3.4 договору на складі покупця. Якість товару повинна відповідати ГОСТ 80-96 та затверджуватись сертифікатом якості виробника. Поставка здійснюється на умовах СРТ правил ІНКОТЕРМС 2010 року, а саме, постачальник зобов'язаний замовити і оплатити поставку товару до покупця згідно умов договору. Постачальник зобов'язаний надати покупцю оригінали наступних документів на товар: оригінал специфікації; рахунок; ТТН; посвідчення про якість завірене мокрою печаткою на кожну транспортну одиницю; копія експертного висновку завірена печаткою постачальника та підписом копія вірна; видаткової накладної на партію товару; податкової накладної; ветеринарне свідоцтво.

ТОВ-підприємство "Авіс" окрім копії вищезазначеного договору, було надано копію отриманої податкової накладної № 7 від 31.12.2014, номенклатура товару лушпиння соняшника, кількість 43480,00 кг, сума 4348,00 грн., ПДВ 869,60 грн. та податкову накладну № 9 від 31.12.2014, товар - лушпиння соняшника, кількість 43480,00 кг, сума 4348,00 грн., ПДВ 869,60 грн.

Позивач за отриманий товар із ПП "Антарес-Ліра" розрахувався, що підтверджується банківськими виписками: від 27.01.2015 на суму 5217,60 грн.; від 03.04.2015 на суму 12094.20 грн.

- договір поставки № ДА - 151 від 01.12.2014, в порядку та на умовах, назначених цим договором, постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити макуху соняшникову. Право власності на товар у покупця виникає в момент фактичного передання партії від постачальника покупцю з одночасним підписанням відповідних накладних (товарно - транспортних накладних) з рахуванням умов п. 3.4 договору на складі покупця. Якість товару повинна відповідати ГОСТ 80 80-96 та підтверджуватись сертифікатом якості виробника. Поставка здійснюється на умовах СРТ правил ІНКОТЕРМС 2010 року, а саме, а саме, постачальник зобов'язаний замовити і оплатити поставку товару до покупця згідно умов договору. Постачальник зобов'язаний надати покупцю оригінали наступних документів на товар: рахунок; видаткова накладна; податкова накладна.

ТОВ-підприємство "Авіс" окрім копії вищезазначеного договору, було надано копію отриманої податкової накладної № 6 від 31.12.2014, номенклатура товару макуха соняшникова, кількість 170505,00 кг, сума 255757,50 грн., ПДВ 51151,50 грн. та видаткову накладну № 8 від 31.12.2014, товар - макуха соняшникова, кількість 170505,00 кг, сума 255757,50 грн., ПДВ 51151,50 грн.

Позивач за отриманий товар із ПП "Антарес-Ліра" розрахувався, що підтверджується банківськими виписками: від 09.02.2015 на суму 20000,00 грн.; від 03.04.2015 на суму 286909,00 грн.; від 03.04.2015 на суму 353265,41 грн.

Крім того, судом встановлено, що придбаний у контрагента макуха соняшникового в подальшому реалізований Компанії "Euroavis" SP z о.о (Польша, г.Гданьск), що підтверджується долученими до матеріалів справи контрактом від 23.05.2013 № VED-4 та додатковою угодою № 1 від 02.01.2014 до контракту від 23.05.2013 № VED-4. Виконання укладеного контракту підтверджується долученими до справи вантажно-митними деклараціями.

- договір поставки № МТП - 28 від 16.12.2014, в порядку та на умовах, зазначених цим договором, постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити замовлену ним олію соняшникову нерафіновану. Право власності на товар у покупця виникає в момент фактичного передання партії від постачальника покупцю з одночасним підписанням та переданням відповідних товарно-супровідних документів на товар на складі покупця. Якість товару повинна відповідати ДСТУ 4492:2005. Поставка здійснюється на умовах СРТ правил ІНКОТЕРМС 2010 року. Разом з кожною партією товару постачальник передає покупцю належним чином оформлені видаткову накладну, податкову накладну, товарно-транспортну накладну. У ціну товару входить вартість транспортування, тари та маркування.

ТОВ-підприємство "Авіс" окрім копії вищезазначеного договору, надано копію отриманої податкової накладної № 4 від 17.12.2014, номенклатура товару олія соняшникова нерафінована, об'єм постачання 307138,2 кг, сума 2239037,50 грн., ПДВ 447807,50 грн. та видаткову накладну № 2 від 17.12.2014, товар - олія соняшникова нерафінована, об'єм постачання 307138,2 кг, сума 2239037,5 грн., ПДВ 447807,5 грн.

За отриманий товар із ПП "Антарес-Ліра" розрахувався, що підтверджується банківськими виписками: від 06.01.2015 на суму 300000,00 грн.; від 09.01.2015 на суму 300000,00 грн.; від 13.01.2015 на суму 300000,00 грн.; від 16.01.2015 на суму 300000,00 грн.; від 21.01.2015 на суму 100000,00 грн.; від 21.01.2015 на суму 200000,00 грн.; від 22.01.2015 на суму 300000,00 грн.; від 23.01.2015 на суму 300000,00 грн.; від 02.02.2015 на суму 300000,00 грн.; від 03.02.2015 на суму 286845,00 грн.

Щодо відсутності товарно-транспортних накладних по господарській операції з придбання у ПП "Антарес-Ліра" олії соняшникової нерафінованої, встановлено наступне.

Між позивачем і ПП "Антарес-Ліра" укладено договір відповідального зберігання № ДВЗ-20 від 01.10.2014, відповідно до якого позивач надав послуги ПП "Антарес-Ліра" із зберігання олії нерафінованої соняшникової, що підтверджується такими актами приймання-передачі, а саме: №1 від 01.12.2014 у кількості 30074,87 кг.; №2 від 02.12.2014 у кількості 30227,91 кг.; №3 від 03.12.2014 у кількості 31872,29 кг.; №4 від 04.12.2014 у кількості 30191,9 кг.; №5 від 05.12.2014 у кількості 31403,18 кг.; №6 від 08.12.2014 у кількості 30241,91 кг.; №7 від 09.12.2014 у кількості 31389,17 кг.; №8 від 10.12.2014 у кількості 31039,09 кг.; №9 від 11.12.2014 у кількості 30387,95 кг.; №10 від 12.12.2014 у кількості 30309,93 грн. Всього: 307138,20 кг.

За актом приймання-передачі майна з відповідального зберігання № 11 від 16.12.2014 олія в кількості 307138,2 кг. на суму 2686845,00 грн. була повернута позивачем ПП "Антарес-Ліра" і за договором поставки № МТП-28 від 16.12.2014 була придбана позивачем 17.12.2014, що підтверджується видатковою накладною № 2 на 2686845,00 грн. Відтак, товарно-транспортних накладних бути не могло, оскільки вказаний товар і так перебував на складі у ТОВ-підприємство "Авіс".

Факт поставки товару, згідно договору поставки, та виникнення в результаті даної події податкового зобов'язання в позивача зі сплати ПДВ в грудні 2014 року в результаті здійснення господарських операцій з ТОВ "Євровіталпостач" і ПП "Антарес-Ліра" підтверджується всіма первинними документами, а відтак, висновок податкового органу про не реальність господарських операцій між ТОВ - підприємство "Авіс" та ТОВ "Євровіталпостач" і ПП "Антарес-Ліра" носить характер припущення, яке не підтверджено належними доказами.

Як вже було встановлено судом, факт отримання товару ТОВ - підприємство "Авіс", згідно договорів поставки, та виникнення у позивача права на віднесення суми 597044,10 грн. до податкового кредиту за грудень 2014 року, підтверджується видатковими накладними, податковими накладними та відповідними ТТН.

Крім того, в судовому засіданні 09.07.2015 допитано свідка - водія ТОВ - підприємство "Авіс" ОСОБА_4, який підтвердив факт поставки товару придбаного ТОВ - підприємство "Авіс" у ТОВ "Євровіталпостач" у грудні 2014 року.

Також, у судовому засіданні 01.07.2015 допитано свідка - директора ПП "Антарес-Ліра" ОСОБА_5, який підтвердив реальність і товарність господарських операцій по продажі ТОВ - підприємство "Авіс" у грудні 2014 року лушпиня соняшникового, макухи соняшникової, олії соняшникової. Додатково зазначив, що олію соняшникову ПП "Антарес-Ліра" було придбано у ТОВ "Євровіталпостач" відповідно до договору поставки №2 від 01.12.2014 та насіння соняшника у ТОВ "Євровіталпостач" відповідно до договору поставки №3 від 01.12.2014.

Разом з тим, 09.07.2015 через відділом прийому суду директором ПП "Антарес-Ліра" ОСОБА_5 подано первині документи на підтвердження реальності здіснення господарських операцій з ТОВ "Євровіталпостач" у грудні 2014 року.

Окрім того, як встановлено з журналу в'їзду та виїзду транспортних засобів ТОВ - підприємство "Авіс" та журнал привоза матеріальних цінностей та виїзду автотранспорту з території ТОВ - підприємство "Авіс". Однак, представником позивача зазначено, що вказані журнали були вилучені відповідно до опису документів, які були вилученні на підставі ухвали слідчого судді, суду від 24.06.2015. На підтвердження надано копію опису та ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 02.06.2015, які долучені до матеріалів справи. Натомість, позивачем в підтвердження товарності господарської операції надано копію витягу з журналу постачання насіння соняшника за грудень 2014 року.

Відповідно до наданих копій виписок з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців судом встановлено що, ТОВ "Євровіталпостач" і ПП "Антарес-Ліра" станом на момент здійснення господарських операцій з ТОВ - підприємство "Авіс", а саме в грудні 2014 року були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Крім того, судом встановлено, що 19.02.2015 ПП "Антарес-Ліра" надало державному реєстратору відомості про своє місцезнаходження та отримало виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з підтвердженням місцязнаходження.

З твердження податкового органу на те, що в грудні 2014 року ТОВ "Євровіталпостач" було включено до податкового кредиту операції з контрагентами, що не підтвердили формування податкових зобов'язань по даному покупцю, суд не погоджується, оскільки обов'язок ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку.

З урахування вище зазначеного, суд вважає, що висновки податкового органу, викладені у вищевказаному акті, щодо заниження позивачем суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за грудень 2014 року в сумі 597044,10 грн. є необґрунтованими та спростовуються первинними документами, які надано позивачем, досліджено в ході судового розгляду справи та приєднано до її матеріалів.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так, відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 159 КАС України, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм адміністративного процесуального права.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 198 та статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, судова колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Вінницька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 09 липня 2015 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі протягом п'яти днів..

Головуючий Полотнянко Ю.П.

Судді Драчук Т. О.

Загороднюк А.Г.