УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 жовтня 2015 р.Справа № 818/1193/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Перцової Т.С.
Суддів: Жигилія С.П. , Дюкарєвої С.В.
за участю секретаря судового засідання Мороз Є.В.,
представника відповідача - Короткової Т.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної екологічної інспекції України на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 23.06.2015р. по справі № 818/1193/15
за позовом ОСОБА_2
до Державної екологічної інспекції України третя особа Виконуючий обов'язки голови Державної екологічної інспекції України Синьогуб Василь Миколайович
про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди,
ВСТАНОВИЛА
ОСОБА_2 (далі - позивач, ОСОБА_2.) звернувся з адміністративним позовом до Державної екологічної інспекції України (далі - відповідач, ДЕІ України), третя особа: В.о голови Державної екологічної інспекції України Синьогуб Василь Миколайович, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача, що полягає у неукладенні з позивачем трудового договору шляхом оформлення наказу про призначення на посаду головного спеціаліста відділу оперативного контролю Департаменту оперативного контролю та організаційно-аналітичного забезпечення Державної екологічної інспекції України - державного інспектора України з охорони навколишнього природного середовища з 06.01.2015 р.;
- зобов'язати відповідача укласти з позивачем трудовий договір шляхом оформлення наказу про призначення на посаду головного спеціаліста відділу оперативного контролю Департаменту оперативного контролю та організаційно-аналітичного забезпечення Державної екологічної інспекції України - державного інспектора України з охорони навколишнього середовища з 06.01.2015 р.;
- зобов'язати відповідача виплатити позивачу заробітну плату з 06 січня 2015 року по 31 січня 2015 року, а також кошти на відрядження з 15 по 20 січня 2015 року.;
- зобов'язати відповідача виплатити позивачу середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01 лютого 2015 р. по 23 червня 2015 р., та оплатити листок непрацездатності з 03 лютого 2015 р. по 12 лютого 2015 р.;
- стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 3 000, 00 грн.
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 23.06.2015 р. по справі № 818/1193/15 адміністративний позов ОСОБА_2 до Державної екологічної інспекції України, третя особа: В.о голови Державної екологічної інспекції України Синьогуб Василь Миколайович про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди - задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Державної екологічної інспекції України, що полягає у неукладенні з ОСОБА_2 трудового договору шляхом оформлення наказу про призначення на посаду головного спеціаліста відділу оперативного контролю Депаратменту оперативного контролю та організаційно-аналітичного забезпечення Державної екологічної інспекції України - державного інспектора України з охорони навколишнього природного середовища з 06 січня 2015 р.
Зобов'язано Державну екологічну інспекцію України (01042, м. Київ, пров. Новопечерський, 3, корп. 2, код 37508533) укласти з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ід.н. НОМЕР_1) трудовий договір шляхом оформлення наказу про призначення на посаду головного спеціаліста відділу оперативного контролю Департаменту оперативного контролю та організаційно-аналітичного забезпечення Державної екологічної інспекції України - державного інспектора України з охорони навколишнього середовища з 06 січня 2015 р.
Зобов'язано Державну екологічну інспекцію України (01042, м. Київ, пров. Новопечерський, 3, корп. 2, код 37508533) виплатити ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ід.н. НОМЕР_1) заробітну плату з 06 січня 2015 року по 31 січня 2015 року, а також кошти на відрядження з 15 січня 2015 року по 20 січня 2015 року.
Зобов'язано Державну екологічну інспекцію України (01042, м. Київ, пров. Новопечерський, 3, корп. 2, код 37508533) виплатити ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ід.н. НОМЕР_1) середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01 лютого 2015 р. по 23 червня 2015 р., та оплатити листок непрацездатності з 03 лютого 2015 р. по 12 лютого 2015 р.
В задоволенні інших вимог - відмовлено.
Відповідач, не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 23.06.2015 р. по справі № 818/1193/15, ухвалити нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги з посиланням на ст.24 Кодексу законів про працю України, ст.11 Закону України «Про державну службу», п.п.1.1, 2.5 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року № 58, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 р. за № 110, зазначив, що ОСОБА_2 не може вважатися таким, що був допущений до виконання службових обов'язків на посаді головного спеціаліста відділу оперативного контролю - державного інспектора України з охорони навколишнього природного середовища Департаменту оперативного контролю та організаційно-аналітичного забезпечення Державної екологічної інспекції України, без укладення трудового договору, внесення відповідних записів у трудову книжку, ознайомлення з правилами внутрішнього трудового розпорядку, із записом в трудовій книжці, посадовою інструкцією, правилами безпеки тощо. У зв'язку з чим відповідач вважає адміністративний позов ОСОБА_2 необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
Представник відповідача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав з підстав, викладених в останній, просив суд апеляційної інстанції постанову Сумського окружного адміністративного суду від 23.06.2015 р. по справі № 818/1193/15 скасувати, прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.
Позивач та третя особа в судове засідання не прибули, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.
Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
З огляду на наведену норму, враховуючи, що позивач та третя особа по справі належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, колегія суддів вважає за можливе розглянути адміністративну справу без участі позивача та представника третьої особи.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 працював на посаді спеціаліста-землевпорядника Собицької сільської ради Шосткинського району Сумської області.
23.12.2014 р. позивачем на ім'я голови ДЕІ України Казимира М.М. була подана заява про надання дозволу на проходження стажування (а.с. 117) та цього ж дня Наказом № 468-о (а.с. 113) ОСОБА_2 було дозволено стажування на посаді головного спеціаліста відділу оперативного контролю - державного інспектора України з охорони навколишнього природного середовища Департаменту оперативного контролю та організаційно-аналітичного забезпечення Державної екологічної інспекції України з 23.12.2014р. по 25.12.2014р. згідно затвердженого плану-графіку (а.с. 109).
За результатами стажування позивачем була складена доповідна записка (а.с. 118), затверджена начальником відділу оперативного контролю та організаційно-аналітичного забезпечення Держекоінспекції України Барабаш М.М.
Після проходження стажування ОСОБА_2, 25.12.2014 р. ДЕІ України направило лист голові Собицької сільської ради на Шосткинського району Сумської області з проханням звільнити позивача із займаної посади за переведенням для подальшої роботи в центральному апараті відповідача (а.с. 15).
На виконання вказаного листа розпорядженням від 05.01.2015 р. № 3 (а.с. 16) ОСОБА_2 був звільнений з посади спеціаліста-землевпорядника на підставі п. 5 ч. 1 ст. 36 Кодексу законів про працю України, а 06.01.2015 р. позивачу було видане посвідчення державного інспектора України з охорони навколишнього природного середовища (а.с. 19).
Враховуючи надходження на адресу відповідача заяви ДП "Шосткинське лісове господарство" про проведення державного контролю за проведенням обліку мисливських тварин (а.с. 20-24), ДЕІ України 14.01.2015 р. був прийнятий наказ № 3 "Про вжиття заходів державного контролю" (а.с. 26), яким позивача зобов'язано організувати та здійснити державний контроль щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства.
На виконання згаданого наказу, 14.01.2015 р. був прийнятий наказ № 2-вд (а.с. 25) про відрядження ОСОБА_2 до м. Шостка Сумської області, якому для вжиття заходів державного контролю, надано відповідне направлення (а.с. 27) та посвідчення про відрядження (а.с. 28). За результатами здійснення державного контролю позивачем 21 січня 2015 р. складений звіт та довідка (а.с. 31-35).
Однак, з позивачем не було укладено трудового договору, а також не було виплачено позивачеві заробітну плату та кошти на відрядження за січень 2015 року.
Позивач звернувся до першого заступника ДЕІ України Синьогуба В.М. зі службовою запискою, в якій просив надати роз'яснення з приводу не оформлення з ним трудових відносин та невиплати йому заробітної плати, однак, відповіді не отримав.
Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом про її оскарження, зобов'язання ДЕІ України укласти з позивачем трудовий договір шляхом видачі наказу про призначення ОСОБА_2 на посаду та виплатити позивачу заробітну плату за період з 06 січня 2015 року по 31 січня 2015 року, кошти на відрядження за період з 15 по 20 січня 2015 року, середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 01 лютого 2015 р. по 23 червня 2015 р., та оплатити листок непрацездатності з 03 лютого 2015 р. по 12 лютого 2015 р., а також стягнення з відповідача моральної шкоди в розмірі 3 000, 00 грн.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач фактично був допущений до виконання посадових обов'язків головного спеціаліста відділу оперативного контролю - державного інспектора України з охорони навколишнього природного середовища Департаменту оперативного контролю та організаційно-аналітичного забезпечення ДЕІ України, а невиконання відповідачем свого обов'язку щодо належного оформлення трудового договору з ОСОБА_2 не є підставою для відмови у прийнятті на роботу позивача та не спростовує його доводів щодо фактичного укладання трудового договору з 06 січня 2015 року. У зв'язку з чим, за висновком суду першої інстанції, позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо неукладення трудового договору шляхом оформлення наказу про призначення позивача на вищевказану посаду та зобов'язання укласти трудовий договір, виплатити заробітну плату, кошти на відрядження, середній заробіток за час вимушеного прогулу та оплатити листок непрацездатності, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з їх необґрунтованості.
Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, отже, перегляду підлягає рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, з огляду на таке.
Згідно з ст.ст. 21, 22 Кодексу законів про працю України трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Необгрунтована відмова у прийнятті на роботу забороняється.
Статтею 24 Кодексу законів про працю України встановлено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі.Додержання письмової форми є обов'язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.
При укладенні трудового договору громадянин зобов'язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я та інші документи.
Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Особі, запрошеній на роботу в порядку переведення з іншого підприємства, установи, організації за погодженням між керівниками підприємств, установ, організацій, не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.
На виконання ст. 29 Кодексу законів про працю України до початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов'язаний: роз'яснити працівникові його права і обов'язки та проінформувати під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров'я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору; ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором; визначити працівникові робоче місце, забезпечити його необхідними для роботи засобами; проінструктувати працівника з техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони.
Зі змісту вказаних норм вбачається, що укладення трудового договору оформляється, зокрема, наказом чи розпорядженням власника підприємства, установи, організації чи уповноваженого ним органу. При цьому, обов'язок щодо ознайомлення працівника з правилами внутрішнього розпорядку, правами і обов'язками та ін., виникає у власника або уповноваженого ним органу після укладання трудового договору і до початку виконання своїх обов'язків працівником.
Отже, як вірно зазначено судом першої інстанції, фактичний допуск до роботи працівника (незважаючи на виконання чи невиконання власником обов'язку щодо ознайомлення працівника з правилами внутрішнього розпорядку, правами і обов'язками та ін.), вважається укладенням трудового договору незалежно від того, чи було прийняття на роботу належним чином оформлене, якщо робота провадилась за розпорядженням чи з відома власника або уповноваженого ним органу.
Вказана правова позиція узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 р. № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів".
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_2 був звільнений з посади спеціаліста-землевпорядника Собицької сільської ради Шосткинського району Сумської області на підставі листа відповідача в зв'язку з переведенням для подальшої роботи в центральному апараті ДЕІ України, що свідчить про відсутність підстав для відмови у прийнятті на роботу позивача.
Прибувши після звільнення до відповідача, позивач фактично був допущений до виконання посадових обов'язків головного спеціаліста відділу оперативного контролю - державного інспектора України з охорони навколишнього природного середовища Департаменту оперативного контролю та організаційно-аналітичного забезпечення Державної екологічної інспекції України, про що свідчать наявні в матеріалах справи копії наказів № 3 від 14.01.2015 року «Про вжиття заходів державного контролю», яким зобов'язано головного спеціаліста відділу оперативного контролю Департаменту оперативного контролю та інформаційно-аналітичного забезпечення Держекоінспекції України - державного інспектора України з охорони навколишнього природного середовища ОСОБА_2 організувати та здійснити державний контроль щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства при використанні природних ресурсів, а саме контроль за проведенням обліку мисливський тварин на території ДП «Шосткинське лісове господарство», № 5 від 17.01.2015 року «Про внесення змін до наказу Дерекоінспекції України від 14.01.2015 року № 3», яким продовжено строк проведення контролю до 20.01.2015 року, № 2-вд від 14.01.2015 року про відрядження ОСОБА_2, направлення ОСОБА_2 для вжиття заходів державного контролю, підписаного головою ДЕІ України, посвідчення про відрядження, довідки та затвердженого головою ДЕІ України звіту, складені за результатами здійсненого контролю, запису у книзі реєстрації перевірок ДП «Шосткинське лісове господарство» (а.с.25-37, 116).
Крім того, судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що під час перевірки відомостей, наведених в табелі обліку використання робочого часу за січень 2015 року у відділі оперативного контролю Департаменту оперативного контролю та організаційно-аналітичного забезпечення, головним спеціалістом Сектору по роботі з персоналом ОСОБА_6 було виявлено інформацію про використання робочого часу головного спеціаліста ОСОБА_2 При цьому, згідно наявних наказів з особового складу, вказаний працівник не значився.
Про вказані обставини, службовою запискою від 29.01.2015 р. (а.с. 108) було повідомлено першого заступника Голови Держекоінспекції України Синьогуба В.М., після чого позивача було виключено із табелю обліку використання робочого часу за січень 2015 року (а.с. 107).
Будь-яких доказів недопущення ОСОБА_2 до виконання посадових обов'язків або наявності підстав для відмови у прийнятті позивача на роботу, відповідачем не надано ані до суду першої, ані до суду апеляційної інстанції.
Враховуючи наведені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що невиконання ДЕІ України свого обов'язку щодо належного оформлення трудового договору з ОСОБА_2 та неознайомлення останнього з правилами внутрішнього розпорядку, посадовою інструкцією та ін., не є підставою для відмови у прийнятті на роботу позивача та не спростовує його доводів щодо фактичного укладання трудового договору з 06 січня 2015 року.
Колегія суддів зазначає, що згідно зі ст.12 Закону України «Про державну службу» не можуть бути обраними або призначеними на посаду в державному органі та його апараті особи, які: визнані у встановленому порядку недієздатними; мають не зняту або не погашену судимість за вчинення злочину; у разі прийняття на службу будуть безпосередньо підпорядковані близьким їм особам; в інших випадках, встановлених законами України.
Обставин, які у розумінні наведеної норми є підставами для відмови у призначенні позивача посаду головного спеціаліста відділу оперативного контролю - державного інспектора України з охорони навколишнього природного середовища Департаменту оперативного контролю та організаційно-аналітичного забезпечення ДЕІ України, не наведено відповідачем по справі, та не встановлено судами першої та апеляційної інстанцій.
Статтею 19 Закону України «Про державну службу» передбачено, що з метою набуття практичного досвіду, перевірки професійного рівня і ділових якостей особи, яка претендує на посаду державного службовця, може проводитися стажування у відповідному державному органі терміном до двох місяців із збереженням заробітної плати за основним місцем роботи.
Порядок стажування у державних органах затверджено постановою Кабінету Міністрві України від 01.12.1994 року № 804 (далі по тексту - Порядок № 804).
Відповідно до п.1 Порядку № 804 з метою набуття практичного досвіду, перевірки професійного рівня і ділових якостей працівників, які претендують на посаду державного службовця, може проводитися їх стажування у відповідному державному органі терміном до двох місяців.
Стажування можуть проходити особи, що вперше претендують на посаду державного службовця, та державні службовці.
Відбір кандидата на стажування проводиться з ініціативи органу, де має відбуватись стажування. При цьому необхідна письмова заява самого стажиста та згода відповідних керівників за місцями його стажування та основної роботи (п.2 Порядку № 804).
Зарахування на стажування, терміни та зміни порядку його проходження оформлюються наказом керівника державного органу, де проводиться стажування (п.3 Порядку № 804).
Як встановлено пунктом 4 Порядку № 804, стажування працівника проводиться з відривом від основної роботи. За працівником, направленим на стажування, зберігається його посада та заробітна плата за основним місцем роботи з подальшим урахуванням змін розміру мінімальної заробітної плати відповідно до чинного законодавства.
Згідно з п.5 Порядок № 804 на період стажування в державному органі за стажистом закріплюється державний службовець, відповідальний за стажування.
Зміст стажування визначається індивідуальним планом, що затверджується керівником структурного підрозділу органу, де проводиться стажування.
Стажист за час проходження стажування повинен виконати індивідуальний план стажування. Після закінчення стажування стажист подає керівництву державного органу доповідну записку про стажування з висновками керівника структурного підрозділу щодо можливості використання стажиста на державній службі, а за основним місцем роботи - стислий письмовий звіт (п.6 Порядку № 804).
У відповідності до п.7 Порядку № 804 за результатами стажування у державному органі стажисту видається довідка для подання за основним місцем роботи.
Пунктом 8 Порядку № 804 встановлено, що державний службовець після успішного закінчення стажування може бути переведений на посаду за рішенням керівника відповідного державного органу без конкурсного відбору.
Матеріалами справи підтверджено, що 23.12.2014 року ОСОБА_2 було написано та подано заяву на ім'я голови ДЕІ України Казимира М.М. про дозвіл на проходження стажування на посаді головного спеціаліста відділу оперативного контролю та організаційно-аналітичного забезпечення з 23.12.2014 року по 25.12.2014 року (а.с.117).
На підставі вищезазначеної заяви головою ДЕІ України було видано наказ № 468-о від 23.12.2014 року, яким дозволено ОСОБА_2 проходити стажування на посаді головного спеціаліста відділу оперативного контролю-державного інспектора України з охорони навколишнього природного середовища Департаменту оперативного контролю та організаційно-аналітичного забезпечення Держекоінспекції України з 23.12.2014 року по 25.12.2014 року, керівництво стажуванням покладено на заступника директора департаменту, начальника відділу оперативного контролю - старшого державного інспектора України з охорони навколишнього природного середовища Департаменту оперативного контролю та організаційно-аналітичного забезпечення Держекоінспекції України Барабаша М.М., доручено Барабашу М.М. затвердити індивідуальний план стажування ОСОБА_2, надати доповідну записку та висновок про проходження стажування до 25.12.2014 року (а.с.113).
На виконання зазначеного наказу позивачем 23.12.2014 року було складено план-графік стажування, який затверджено начальником відділу оперативного контролю та організаційно-аналітичного забезпечення Держекоінспекції України Барабашем М.М. (а.с.147), після проходження стажування складено доповідну записку про проходження стажування, яку затверджено керівником стажування (а.с.148).
За наслідками стажування начальником відділу оперативного контролю та організаційно-аналітичного забезпечення Держекоінспекції України Барабашем М.М. складено висновок, з якого вбачається, що ОСОБА_2 виконав індивідуальний план стажування в повному обсязі, опрацював необхідні для роботи нормативно-правові документи, проекти законодавчих та нормативних актів з питань організації та здійснення державного контролю за станом охорони, використання і відтворення природних ресурсів, опрацював законодавчу та нормативну базу з питань, що відносяться до компетенції відділу оперативного контролю виконання вимог природоохоронного законодавства. Відповідно до вказаного висновку керівником стажування рекомендовано призначити ОСОБА_2 на посаду головного спеціаліста відділу оперативного контролю Департаменту оперативного контролю та організаційно-аналітичного забезпечення - державного інспектора України з охорони навколишнього природного середовища (а.с.149).
Враховуючи викладене, беручи до уваги, що позивачем було пройдено стажування у відповідності до вимог Порядку № 804, отримано позитивний висновок за результатами стажування, колегія суддів не вбачає обставин, які б перешкоджали призначенню ОСОБА_2 на посаду головного спеціаліста відділу оперативного контролю - державного інспектора України з охорони навколишнього природного середовища Департаменту оперативного контролю та організаційно-аналітичного забезпечення Державної екологічної інспекції України.
Згідно зі ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Однак, відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, правомірності своєї бездіяльності щодо не оформлення з ОСОБА_2 трудових відносин (неприйняття наказу про призначення позивача на посаду за результатами стажування) належним чином не довів.
Отже, позовні вимоги ОСОБА_2 про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо неукладення трудового договору шляхом оформлення наказу про призначення на посаду головного спеціаліста відділу оперативного контролю Департаменту оперативного контролю та організаційно-аналітичного забезпечення Державної екологічної інспекції України - державного інспектора України з охорони навколишнього природного середовища та зобов'язання укласти трудовий договір, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Частиною 6 статті 235 Кодексу законів про працю України встановлено, що при винесенні рішення про оформлення трудових відносин з працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу, у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації, орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про нарахування та виплату такому працівникові заробітної плати у розмірі не нижче середньої заробітної плати за відповідним видом економічної діяльності у регіоні у відповідному періоді без урахування фактично виплаченої заробітної плати, про нарахування та сплату відповідно до законодавства податку на доходи фізичних осіб та суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за встановлений період роботи.
Згідно з пунктом 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 р. № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів", якщо внаслідок відмови у прийнятті на роботу або несвоєчасного укладення трудового договору працівник мав вимушений прогул, його оплата провадиться за правилами оплати вимушеного прогулу незаконно звільненому працівникові, встановленими ч. 2 ст. 235 Кодексу законів про працю України.
Матеріалами справи підтверджено, що в період з 15.01.2015 року по 20.01.2015 року перебував у відрядженні до м. Шостка Сумської області з метою здійснення державного контролю за дотриманням вимог природоохоронного законодавства, про що свідчать наявні в матеріалах справи копія наказу про відрядження 2-вд від 14.01.2015 року та посвідчення про відрядження № 2 від 14.01.2015 року (а.с.25, 28).
Наказом № 2-вд від 14.01.2015 року ОСОБА_2 як головного спеціаліста відділу оперативного контролю Департаменту оперативного контролю та організаційно-аналітичного забезпечення Держекоінспекції України - державного інспектора України з охорони навколишнього природного середовища відряджено до м. Шостка, та доручено начальнику відділу бухгалтерського обліку та фінансів передбачити необхідні кошти на відрядження.
Також, як вбачається з матеріалів справи, позивач з 03.02.2015 року по 12.02.2015 року перебував на амбулаторному лікуванні у КЗ «Шосткинське центральна районна лікарня», про що йому був виданий листок непрацездатності серії АГИ № 865078 (а.с.43).
Отже, відрядження позивача та перебування його на лікарняному мали місце в період вимушеного прогулу внаслідок незаконної відмови у прийнятті на роботу.
Враховуючи викладене, беручи до уваги, що позивач з 06.01.2015 року після завершення стажування фактично був допущений до роботи та приступив до виконання відділу оперативного контролю - державного інспектора України з охорони навколишнього природного середовища Департаменту оперативного контролю та організаційно-аналітичного забезпечення ДЕІ України, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог ОСОБА_2 щодо зобов'язання відповідача виплатити заробітну плату за період з 06 січня 2015 року по 31 січня 2015 року, кошти на відрядження з 15 січня 2015 року по 20 січня 2015 року, середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 01 лютого 2015 р. по 23 червня 2015 р., та оплатити листок непрацездатності з 03 лютого 2015 р. по 12 лютого 2015 р.
Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі в частині задоволення позовних вимог суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду в частині задоволення позовних вимог не спростовують.
Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А
Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції України залишити без задоволення.
Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 23.06.2015р. по справі № 818/1193/15 в частині задоволення позовних вимог - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Перцова Т.С.Судді(підпис) (підпис) Жигилій С.П. Дюкарєва С.В. Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 05.10.2015 р.
Судове рішення № 52119143, Харківський апеляційний адміністративний суд було прийнято 01.10.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 818/1193/15. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: