Ухвала суду № 52119045, 01.10.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2015 р.м.ОдесаСправа № 821/1822/15-а

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Бездрабко О.І.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду, у складі:

головуючого судді - Запорожана Д.В.,

судді - Коваля М.П.,

судді - Шеметенко Л.П.

при секретарі: Топор О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Херсоні головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2015 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонський тепличний комбінат» до Державної податкової інспекції у м. Херсоні головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про скасування рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Херсонський тепличний комбінат» звернулося до суду з позовом до ДПІ у м. Херсоні ГУ ДФС у Херсонській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 29 травня 2015 року № 0000311502.

Свої позовні вимоги ТОВ «Херсонський тепличний комбінат» обґрунтувало незаконністю спірного рішення.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2015 року вищенаведений позов було задоволено.

В апеляційній скарзі ДПІ у м. Херсоні ГУ ДФС у Херсонській області просить скасувати вищенаведену постанову, як таку, що прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права і прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи оскаржену постанову суд першої інстанції виходив з обґрунтованості даного позову та наявності підстав для його задоволення.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було проведено перевірку позивача щодо формування бюджетного відшкодування з ПДВ за січень 2015 року, результати якої відображені в акті від 5 травня 2015 року № 77/21-08-15-02/37238536.

В акті перевірки здійснено висновок про порушення позивачем п. 3 ст. 198 ПК України наслідком чого стало заниження від'ємного значення суми ПДВ на 447692 гривень за листопад 2014 року.

Зміст порушень полягав лише у документальному оформленні господарських операцій з ТОВ «НПО Донгрі» без їх реального здійснення в натурі.

На підставі вищенаведеного акту відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 29 травня 2015 року № 0000311502 про зменшення позивачу від'ємного значення ПДВ на 447692 гривень за листопад 2014 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Пунктом 3 ст. 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, податковий кредит збільшується виключно у разі реального здійснення господарських операцій.

Податковий орган дійшов висновку про безтоварність вищенаведених господарських операцій у зв'язку з тим, що, на його думку, окремі первинні документи позивача мали деякі недоліки, у контрагентів малися негаразди господарської діяльності.

З вищенаведеного акту перевірки вбачається, що позивач придбавав у зазначеного контрагента вугільний концентрат. Податковий орган детально описав всі стадії наведеного придбання, у тому числі доставку, та його відображення в бухгалтерському обліку позивача.

Так, доставка зазначеного товару здійснювалася до позивача залізничним та автомобільним транспортом (залізничні, товаротранспортні накладні, акти здачі-прийняття робіт) на підставі господарських договорів. Зазначений товар було належним чином оприбутковано позивачем (дані бухгалтерського обліку самостійно наведені податковим органом в акті перевірки).

Окрім того, судом першої інстанції було встановлено, що зазначений товар було використано позивачем у власній господарській діяльності (акти списання товарів від 30 січня 2015 року № 10 та від 27 лютого 2015 року № 62).

Тобто, вищенаведені господарські операції позивача призвели до реальних змін його майнового стану.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, реально здійснені господарські операції приводять до реальних змін майнового стану платників податків.

Податковий орган жодним чином не зміг обґрунтувати яким чином безтоварна господарська операція позивача з придбання вугільного концентрату призвела до реальних змін його майнового стану.

Частиною 1 ст. 9 вищенаведеного Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Частиною 2 ст. 9 того ж Закону передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, бухгалтерський облік це облік саме господарських операцій, а не первинних документів. Тобто, у разі реального здійснення господарської операції незначні недоліки первинної документації можуть до уваги не братися.

Недоліки первинної документації позивача, які зазначені в акті перевірки, а саме відсутність у видаткових накладних реквізитів довіреностей; прізвищ, імен та по батькові осіб, які отримували товар; відомостей про вантажні роботи не можуть бути взяті до уваги, так як не передбачені нормами діючого законодавства щодо оформлення первинної документації (ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Уся первинна документація позивача з придбання вищенаведеного вугільного концентрату відповідає вищенаведеним вимогам Закону.

Частина зазначених податковим органом документів взагалі не є обов'язковою при збільшенні податкового кредиту за господарською операцією придбання саме вугільного концентрату. Наприклад товаротранспортні накладні, акти виконаних робіт (перевозка).

Окрім того, з норм діючого законодавства не вбачається, що будь-які негаразди господарської діяльності контрагентів, у разі реального здійснення господарських операцій з ними (контрагентами), є перешкодою для збільшення податкового кредиту платників податків. Тобто, податкова відповідальність є індивідуальною.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість даного позову та наявність підстав для його задоволення.

Частиною 1 ст. 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги, колегія суддів, вважає не суттєвими та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області - залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2015 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонський тепличний комбінат» до Державної податкової інспекції у м. Херсоні головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 29 травня 2015 року № 0000311502 - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі.

Ухвала у повному обсязі виготовлена 5 жовтня 2015 року.

Головуючий /Д.В. Запорожан/

Судді /М.П. Коваль/

/Л.П. Шеметенко/