Ухвала суду № 52119029, 06.10.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/2141/15

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Кравченко М.М.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Танасогло Т.М.,

суддів - Бойка А.В.,

- Яковлєва О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Фермерського господарства «Дінекс-Агро» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21 липня 2015 року у справі за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в м. Ізмаїлі та Ізмаїльському районі Одеської області до Фермерського господарства «Дінекс-Агро» про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2015 року управління Пенсійного фонду (далі УПФ) України в м. Ізмаїлі та Ізмаїльському районі Одеської області звернувся з позовом до Фермерського господарства (далі ФГ) «Дінекс-Агро» про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у розмірі 3 264,87 грн. за період січень-березень 2015 року.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 21 липня 2015 року адміністративний позов - задоволено.

В апеляційній скарзі ФГ «Дінекс-Агро» ставляться питання про скасування постанови в зв'язку з тим, що вона постановлена з порушенням норм матеріального права, а також у зв'язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи, та про прийняття нової постанови, якою необхідно відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Відповідно до приписів ст. 197 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції, може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд за їх участю, а також у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційній скарзі ФГ «Дінекс-Агро», перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

ФГ «Дінекс-Агро» зареєстроване та перебуває на обліку в УПФ України в м. Ізмаїлі та Ізмаїльському районі Одеської області.

Відповідач виконує роботи з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці.

На даному підприємстві працювали громадяни: ОСОБА_2 та ОСОБА_3, яким призначено пенсію на пільгових умовах.

Відповідно до розрахунків суми витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідач має заборгованість перед пенсійним фондом по фактичним витратам на виплату та доставку пільгових пенсій по пенсіонерам, які працювали на зазначеному підприємстві в сумі 3 264,87 грн. за період січень-березень 2015 року.

Вирішуючи справу по суті, суд першої інстанції виходив з того, що наявні в матеріалах справи докази підтверджують наявність заборгованості у ФГ «Дінекс-Агро» перед УПФ України в м. Ізмаїлі та Ізмаїльському районі Одеської області.

Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам Кодексу адміністративного судочинства України, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про пенсійне забезпечення», Податкового кодексу України, виходячи з наступного.

Відповідно ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: 1) особам, зазначеним в абз.1 цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст. 27 та з урахуванням норм ст. 28 цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно п.п.6.1 п.6 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове пенсійне страхування до пенсійного фонду України», затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1 (із змінами та доповненнями), відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону №1058.

Водночас, відповідно до п.п.6.2 п.6 Інструкції, якщо пенсія на пільгових умовах призначена із взаємним зарахуванням періодів роботи, передбачених ст.ст. 13, 14 та 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», які дали право на цю пільгову пенсію, то відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку цих пенсій здійснюється тими підприємствами, на яких цей стаж було вироблено у розмірах, передбачених ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Пунктом 6.4. Інструкції встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Приписами п.п. 6.8 п. 6 Інструкції передбачено, що підприємства та організації зобов'язані в термін до 25 числа щомісячно забезпечити відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Розділу 13 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058 від 09 липня 2003 року в частині пенсій, призначених відповідно до п.п. «а» та «б-з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року №1788-XII згідно наданих розрахунків, до досягнення зазначених осіб пенсійного віку.

Як вбачається з матеріалів справи, колишнім працівникам ФГ «Дінекс-Агро», а саме ОСОБА_2 та ОСОБА_3, призначено пенсію на пільгових умовах відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та згідно із ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Прикінцеві Положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не передбачають будь-яких правил щодо звільнення від сплати сум на покриття витрат на виплату і доставку пенсій на пільгових умовах.

Таким чином, з урахуванням наведених норм законодавства, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що ФГ «Дінекс-Агро» повинно покривати витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Крім цього, згідно із Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28 грудня 2014 року, главу 2 «Фіксований сільськогосподарський податок» виключено з Податкового кодексу України, а з 01 січня 2015 року платники такого податку автоматично стали платниками єдиного податку четвертої групи.

Таким чином, з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», відповідач з 01 січня 2015 року не є платником фіксованого сільськогосподарського податку, а є платником єдиного податку четвертої групи.

Колегія суддів вважає, що оскільки чинним законодавством не передбачено виключень щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, для платників єдиного податку, з 01 січня 2015 року у вказаної категорії платників виникає обов'язок відшкодовувати ці витрати.

Посилання апелянта на те, що Законом фактично перейменовано «фіксований сільськогосподарський податок» на «єдиний податок четвертої групи» є безпідставними, так як Глава 2 Податкового кодексу України «фіксований сільськогосподарський податок», взагалі виключена з Податкового кодексу України.

Інших пільг щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій підприємство не має, пільгові пенсії, призначені його колишнім працівникам, фінансуються на загальних підставах, тобто за рахунок коштів Пенсійного фонду України, які підлягають відшкодуванню підприємством.

Оскільки відповідач, як платник внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування, не відшкодовує Пенсійному фонду витрати на виплату та доставку пенсій колишнім працівникам, ці суми залишаються не сплаченими, розрахунки та протоколи про призначення працівникам пенсій підприємством не оскаржені, в судовому порядку не скасовані, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 197; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Фермерського господарства «Дінекс-Агро» залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21 липня 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Т.М. Танасогло

Суддя: А.В. Бойко

Суддя: О.В. Яковлєв