Ухвала суду № 52118922, 09.09.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2015 року м. Львів № 9104/178838/12

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Бруновської Н.В.

суддів: Ліщинського А.М., Матковської З.М.

за участю секретаря судового засідання:Коцур В.К.

представника відповідача:ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Прайм Бізнес» на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.10.2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Прайм Бізнес» до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

17.09.2012 року позивач ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Прайм Бізнес» (надалі ОСОБА_3 «Прайм Бізнес») звернувся в суд із позовом до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № НОМЕР_1 від 11.04.2012 року, № НОМЕР_2 від 15.06.2012 року.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.10.2012 року відмовлено в позові.

Не погодившись із даною постановою, апелянт ОСОБА_3 «Прайм Бізнес» подав апеляційну скаргу, покликаючись на те, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Апелянт просить суд, постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.10.2012 року скасувати, та прийняти нову якою позов задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_1 в судому засіданні просив суд, апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Інші особи, які беруть участь у справі в судове засідання на виклик суду не з'явились хоча, належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до ч.4 ст.196 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, учасника процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість постанови суду, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що відсутність факту реєстрації платником податку продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, так само і порушення порядку заповнення податкової накладної не дає право покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Такі висновки суду першої інстанції, на переконання колегії суддів, відповідають нормам матеріального та процесуального права та фактичним обставинам справи і є правильними виходячи з наступних підстав.

Як видно із матеріалів справи, 20.03.2012 р. податковий орган провів камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за січень 2012 року.

За результатами перевірки складено акт № 1114/15-2/36733756 від 20.03.2012 р. яким встановлено порушення:

-податкова накладна № 1 від 27.01.2012 року виписана ТОВ «Дніпро-ІФ» на загальну суму обсягу 203 793 грн. сума ПДВ 40 759 грн. яка включена в реєстр виданих податкових накладних за січень 2012 року проте, не зареєстрована в Єдиному державну реєстрі податкових накладних. Відсутність факту реєстрації платником податку продавцем товарів (послуг) податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум ПДВ до податкового кредиту.

На підставі вказаного акту перевірки податковий орган прийняв податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_1 форми В4 від 11.04.2012 р. яким позивачу зменшено відємне значення суми ПДВ у розмірі 2245 грн. та № НОМЕР_2 форми «Р» від 15.06.2012 р. яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання за платежем податок на додану вартість на суму 48143 грн. в тому числі за основним платежем в сумі 38524 грн. та штрафними санкціями в сумі 9629 грн.

З матеріалів справи видно, що податковий орган встановив завищення позивачем суми від»ємного значення поточного звітного періоду на 2245 грн. та заниження суми податку на додану вартість до сплати в бюджет, заявленій в декларації з податку на додану вартість за січень 2012 р. на суму 38514 грн. Зокрема, таке заниження відбулось по взаємовідносинах з ОСОБА_3 «Дніпро-ІФ».

Судом першої інстанції встановлено, що між позивачем ОСОБА_3 «Прайм- Бізнес» та ОСОБА_3 «Дніпро-ІФ» укладений договір купівлі продажу нафтопродуктів від 27.01.2012 р. № 2.

На виконання умов договору ОСОБА_3 «Дніпро-ІФ» видав позивачу податкову накладну від 27.01.2012 р. за № 1 на загальну суму 244552 грн. в тому числі податок на додану вартість в розмірі 40758 грн.

Під час проведеної перевірки податковий орган встановив, що позивач до складу податкового кредиту за січень 2012 року відніс податок на додану вартість у розмірі - 40758,67 грн., згідно з податковою накладною № 1 від 27.01.2012 р. яка виписана ОСОБА_3 «Дніпро-ІФ» та не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру податкових накладних (а.с.49)

Відповідно до п. 198.6 ст.198 Податкового Кодексу України (у редакції чинній на час виникнення спірних відносин) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Аналізуючи положення ст. 198.1-198.2 ст. 198, 201.10 ст. 201, ст. 200 Податкового кодексу України, Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Кабінетом Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (надалі - Порядок) колегія суддів приходить до висновку, що покупець має право на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту не тільки за умови наявності належним чином оформленої податкової накладної, а й при наявності її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, що є обовязком продавця.

За таких обставин, колегія суддів вважає, вірними висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову оскільки, відсутність факту реєстрації платником податку-продавцем товарів ( послуг) податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає право покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Крім того, колегія суддів не бере до уваги доводи апелянта про відсутність у нього, як покупця, обов'язку перевіряти наявність відповідної реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних оскільки, обов'язковою умовою виникнення у платника податку - покупця права на податковий кредит є власне факт реєстрації платником податку - продавцем податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, незалежно від перевірки покупцем цієї обставини.

При цьому, позивач не скористався правом перевірити реєстрацію в реєстрі отриманої податкової накладної № 1 від 27.01.2012 р. шляхом подання запиту відповідно до Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, яка затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 р. № 1246.

У відповідності до вимог ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Із урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є законною, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. 160, ст.195, ст.198, ст.205, ст.206, ст.254 КАС України, суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Прайм Бізнес» залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.10.2012 року у справі за № 2а-2903/12/0970 без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання ухвалою законної сили.

Головуючий:Н.В. Бруновська

Судді: А.М. Ліщинський

ОСОБА_4