Ухвала суду № 52118893, 09.09.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2015 року м. Львів № 9104/181834/12

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Бруновської Н.В.

суддів: Ліщинського А.М., Матковської З.М.

за участю секретаря судового засідання:Коцур В.К.

представника апелянта:ОСОБА_1

представника позивача:ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові Державної податкової служби на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05.11.2012 року у справі за позовом ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Торгова мережа «Барвінок» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення рішення,

В С Т А Н О В И В:

09.08.2012 року позивач ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Торгова мережа «Барвінок» (надалі ОСОБА_4 «Торгова мережа «Барвінок») звернувся в суд із позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення рішення № 0000420803/6586 від 23.07.2012 року.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 05.11.2012 року позов задоволено. Суд визнав протиправним та скасував податкове повідомлення рішення 0000420803/6586 від 23.07.2012 року.

Не погодившись із даною постановою, апелянт Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Львові Державної податкової служби подав апеляційну скаргу, покликаючись на те, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Апелянт просить суд, постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05.11.2012 року скасувати та прийняти нову якою відмовити в позові.

Представник апелянта ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу із підстав у ній зазначених.

Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні просив суд, апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість постанови суду, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що первинними фінансово-господарськими документами наявними у матеріалах справи підтверджується реальність здійснення господарської операції та правомірність включення до складу податкового кредиту суми сплаченого податку у звязку із отримання послуг.

Такі висновки суду першої інстанції, на переконання колегії суддів, відповідають нормам матеріального та процесуального права та фактичним обставинам справи і є правильними виходячи з наступних підстав.

Як видно із матеріалів справи, в період з 18.05.2012 року по 22.06.2012 року податковий орган провів документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ОСОБА_4 «ТМ Барвінок» відємного значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту за лютий 2012 року та залишку відємного значення з податку на додану вартість за березень 2012 року.

За результатами перевірки складено акт № 326/08-40/35621418 від 03.07.2012 р. яким встановлено порушення:

-п.п.188.1 ПК України в результаті чого ОСОБА_4 «ТМ Барвінок» занизив податкове зобовязання по ПДВ за лютий 2012 року в сумі 3930 грн., березень 2012 року 16,00 грн.

-п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14, п.198.1 п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.4, п.201.10 ст.201 ПК України в результаті ОСОБА_4 «ТМ Барвінок» завищив суму податкового кредиту з ПДВ в сумі 306 842,41 грн. а саме за лютий 2012 року в сумі 163 394,63 грн., за березень 2011 року в сумі 143 447,78 грн. у звязку з чим підприємством завищено відємне значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту за лютий 2012 року в сумі 167 325,00 грн., за березень 2012 року в сумі 84 399,00 грн., та залишок відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на 226 390,00 грн.

На підставі вказаного акту перевірки податковий орган прийняв податкове повідомлення-рішення № 0000420803/6586 від 23.07.2012 р. форми «В4» яким позивачу зменшив розмір відємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 299744 грн.

З матеріалів справи видно, що 05.01.2011 р. ОСОБА_4 «ТМ «Барвінок» ( замовник ) уклав з ПП «БМП «Вестбуд» (підрядник) договір підряду №05/01/11-5 від 05.01.2011 року, згідно якого підрядник зобов'язується виконати за завданням замовника ремонтні та експлуатаційні роботи в спорудах, що належать замовнику або використовуються ним.

01.05.2011 р. ОСОБА_4 «ТМ «Барвінок» для продовження своєї господарської діяльності, збільшення торгівельної площі уклав з ОСОБА_4 «Центр Проект» ряд договорів оренди.

З договорів та технічне обслуговування та ремонт обладнання від 01.04.2011 р., 01.11.2009 р., 01.11.2010 р. видно що ПП «ОСОБА_5, ПП «ЛПС», ОСОБА_4 «Техно Модуль Ультра», ОСОБА_4 «Торг-Техніка» надавали позивачу послуги з сервісного обслуговування обладнання.

02.01.2010 р. між ОСОБА_4 «ТМ «Барвінок» та ОСОБА_4 «Прості програмні системи» укладено договір № 1/2009 про супровід баз даних автоматизованої інформаційної системи.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивач ОСОБА_4 «ТМ «Барвінок» надав податкові накладні №15 від 23.02.2012 року, № 16 від 23.02.2012 року, № 17 від 23.02.2012 року, № 13 від 17.02.2012 року, № 11 від 02.02.2012 року, № 22 від 05.03.2012 року; акти виконаних робіт, договори оренди від 01.05.2011 року № Б-2, № Б-5, № Б-7, № Б-8, № Б-9, № Б-10, № Б-11, № Б-12, № Б-13, №Б-14, № Б-15, № Б-16, № Б-18, № Б-20, № Б-21, № Б-23, № Б-24, договори № ГТ01/04/11 від 01.04.2011 р., № ЛПСО 10411, №-09, та 01.11.2010 р. на технічне обслуговування та ремонт обладнання,технічну документацію по експлуатації холодильного обладнання, акти технічного стану обєктів, договори № 1/2009 від 02.01.2010 р. про супровід баз даних автоматизованої інформаційної системи, акти передачі-приймання послуг, звіти про виконані роботи.

Згідно п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи які фіксують факти здійснення господарських операцій.

В п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого ( нарахованого) у звязку з придбання товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними ( або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу ) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11. ст. 201 цього Кодексу.

Первинні документи судом визнані недійсними не були, судових спорів щодо правильності їх складання немає, відсутні докази які свідчать про те, що надані відомості не відповідають дійсності та свідчать про фіктивність господарської операції.

За таких обставин, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що представлені позивачем первинні документи відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», та підтверджують реальність (товарність) здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентами по наданню послуг, отримання товару та використання їх в господарській діяльності та спростовують висновки податкового органу про протиправність віднесення позивачем сум податку на додану вартість за господарськими операціями до складу податкового кредиту.

Крім того, твердження відповідача про відсутність у контрагентів необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності через відсутність управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів ( робіт, послуг ) колегія суддів не приймає до уваги оскільки, згідно положень ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Чинне податкове законодавство не ставить у залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку ( стану ) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання визначення складу податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

У відповідності до вимог ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Із урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є законною, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. 160, ст.195, ст.198, ст.205, ст.206, ст.254 КАС України, суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05.11.2012 року у справі за № 2а-7083/12/1370 без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання ухвалою законної сили.

Головуючий:Н.В. Бруновська

Судді: А.М. Ліщинський

ОСОБА_6