Ухвала суду № 52118879, 17.09.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2015 року м. Львів Справа № 876/2265/15

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Рибачука А.І.,

суддів Багрія В.М., Старунського Д.М.,

за участю секретаря Андрушківа І.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в місті Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області на постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 10 лютого 2015 року у справі № 345/145/15-а за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в місті Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області про визнання неправомірними дій та зобовязання здійснити перерахунок та виплату пенсії,

ВСТАНОВИВ:

19 січня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в місті Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області (далі управління), в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив визнати неправомірною відмову управління щодо зарахування в пільговому обчисленні періодів його роботи в районах Крайньої Півночі та в місцевості, прирівняній до районів Крайньої Півночі, зобов'язати відповідача зарахувати в пільговому обчисленні (кожен рік роботи за один рік і шість місяців) періоди роботи з 20 березня 1983 року по 30 вересня 1985 року та з 01 жовтня 1985 року по 29 жовтня 1992 року як трудовий стаж, вироблений в районах Крайньої Півночі та в місцевостях прирівняних до районів Крайньої Півночі, а також здійснити перерахунок і виплату йому пенсії з врахуванням пільгового обчислення стажу з 29 грудня 2014 року.

Постановою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 10 лютого 2015 року позов задоволено. Визнано протиправною відмову управління щодо зарахування в пільговому обчисленні періодів роботи позивача в районах Крайньої Півночі та в місцевості, прирівняній до районів Крайньої Півночі, з 20 березня 1983 року по 30 вересня 1985 року та з 01 жовтня 1985 року по 29 жовтня 1992 року, зобовязано відповідача зарахувати до трудового стажу ОСОБА_1, періоди його роботи в районах Крайньої Півночі та в місцевості, прирівняній до районів Крайньої Півночі, з 20 березня 1983 року по 30 вересня 1985 року та з 01 жовтня 1985 року по 29 жовтня 1992 року, із розрахунку один рік роботи за один рік і шість місяців та здійснити перерахунок і виплату перерахованої пенсії з 29 грудня 2014 року.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує на те, що документами, поданими позивачем, не підтверджено його стаж роботи в районах Крайньої Півночі та в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, а тому рішення про відмову в зарахуванні до пільгового стажу цих періодів роботи позивача є правомірним.

Особи, які беруть участь в справі, в судове засідання не зявилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до частини 1 статті 41 та частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу за їхньої відсутності без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу відповідача слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 29 грудня 2014 року позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок його пенсії з врахуванням стажу роботи в районах Крайньої Півночі в пільговому обчисленні.

Листом відповідача від 09 січня 2015 року № 470/х-15 повідомлено позивача, що розрахунок його пенсії проведено правомірно. Зазначено, що немає законних підстав для зарахування вказаних періодів роботи в пільговому обчисленні, оскільки він працював вахтово-експедиційним методом в районах Крайньої Півночі та у місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, з 20 березня 1983 року по 30 вересня 1985 року та з 01 жовтня 1985 року по 29 жовтня 1992 року, без укладення строкового трудового договору на роботу в цій місцевості.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на пільгове обчислення стажу за періоди його роботи з 20 березня 1983 року по 30 вересня 1985 року та з 01 жовтня 1985 року по 29 жовтня 1992 року, оскільки з наданих ним документів видно, що він, працюючи в районах Крайньої Півночі користувався пільгами, передбаченими указом Президії Верховної ОСОБА_2 України від 10 лютого 1960 року, а висновок відповідача щодо необхідності письмового трудового договору про роботу у вказаній місцевості, як обов'язкової умови надання пільг при обчисленні стажу роботи в районах Крайньої Півночі, є необґрунтованим.

Суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 5 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген, зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року.

Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної ОСОБА_2 Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», постанови ОСОБА_2 Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року №148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної ОСОБА_2 Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», Указу Президії Верховної ОСОБА_2 Союзу РСР від 26 вересня 1967 року «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі». Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.

Підпунктом «д» пункту 5 Указу Президії Верховної ОСОБА_2 Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» (далі Указ від 10 лютого 1960 року) передбачено, що робітникам, які переводяться, направляються або запрошуються на роботу в райони Крайньої Півночі і в умовах та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі з інших місцевостей держави, на умовах укладених ними трудових договорів на роботу в цих районах на строк більше 5-років, а на островах Північного Льодовитого океану два роки, надавати додаткові наступні пільги: зарахувати один рік роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі за один рік і шість місяців при обчисленні стажу, який дає право на отримання пенсії за віком і по інвалідності. Пільги, які передбачені цією статтею, надаються також особам, які прибули в райони Крайньої Півночі та місцевості, прирівняні до районів Крайньої Півночі за власним бажанням і які уклали строковий договір про роботу в цих місцевостях.

Підпунктом 3 пункту 6 Інструкції про порядок надання пільг особам, що працюють в районах Крайньої Півночі та в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, затвердженої Постановою Державного ОСОБА_2 Міністрів СРСР з питань праці і заробітної плати та Президії ВЦРПС від 16 грудня 1967 року №530/П-28, (далі Інструкція) зазначено, що робітникам експедицій, круглорічних партій, нафтових розвідок, відділів, які розміщені в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі надаються пільги, передбачені Указами від 10 лютого 1960 року і від 26 вересня 1967 року.

Відповідно до пункту 7 Інструкції трудові договори на визначений термін, тобто письмові договори, укладаються тільки тими підприємствами і організаціями, які розміщені в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до таких районів.

Відповідно до пункту 43 Інструкції кожен рік роботи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, з 01 березня 1960 року зараховується за один рік та шість місяців.

Статтею 5 Угоди «Про гарантії прав громадян держав-учасниць СНД в галузі пенсійного забезпечення» від 13 березня 1992 року, яка підписана Україною, встановлено, що її дія розповсюджується на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав - учасниць Угоди.

Статтею 3 Тимчасової угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації «Про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та в місцевостях, прирівняні до даних районів, в галузі пенсійного забезпечення» від 15 січня 1993 року, дозволено обчислювати стаж за нормами Закону Російської Федерації «Про державні гарантії і компенсації для осіб, працюючих і проживаючих в районах Крайньої Півночі та прирівняних місцевостях» від 26 лютого 1993 року, яким дозволено застосовувати пільгу при обчисленні стажу незалежно від факту наявності строкового трудового договору, тим самим на рівні міжнародних угод, укладених між Україною та Росією, встановлено, що на території України гарантується пенсійне забезпечення громадян, які працювали на території Росії в районах Крайньої Півночі та прирівняних до них місцевостях, і при цьому обов'язково визначено, що обчислення стажу здійснюється незалежно від факту наявності строкового трудового договору.

З огляду на викладене, обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством держави, на території якої відбувалась трудова діяльність, а стаж, набутий на території однієї з цих двох держав, визнається іншою державою.

Відповідно до постанови ОСОБА_2 Міністрів СРСР від 10 листопада 1967 року № 1029, Ханти-Мансійський автономний округ Тюменської області відноситься до місцевості, прирівняної до районів Крайньої Півночі, Ямало-Ненецький автономний округ Тюменської області - до районів Крайньої Півночі.

Відповідно до записів у трудовій книжці, виданій на імя ОСОБА_1 та довідки, виданої Прикарпатським управлінням бурових робіт ПАТ «Укрнафта» від 04 грудня 2014 року № 10-2090 позивач, працюючи в Івано-Франківському управлінні бурових робіт машиністом тракторного крана, трактористом тракторного крана у періоди з 20 березня 1983 року по 30 вересня 1985 року та з 01 жовтня 1985 року по 29 жовтня 1992 року направлявся на роботи в місцевість Крайньої Півночі та в місцевості прирівняні до районів Крайньої Півночі Ханти-Мансійського та Ямало-Ненецького автономних округів, що входять до складу Тюменської області.

Відтак, оскільки документами, поданими позивачем повністю підтверджується характер роботи, який дає йому право на призначення пенсії з врахуванням пільгового обчислення стажу (кожен рік роботи за один рік і шість місяців), то посилання відповідача на необхідність подання додаткових документів, є безпідставним.

При цьому наявність письмового трудового договору для підтвердження пільгового обчислення страхового стажу не є обов'язковою умовою для обчислення такого стажу, а альтернативою у виборі між рядом документів, які підтверджують вказаний стаж.

Аналізуючи норми чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини та встановлені на підставі поданих письмових документів обставини справи, суд приходить до переконання, що позивач має право на пільгове обчислення стажу (кожен рік роботи за один рік і шість місяців) за періоди його роботи з 20 березня 1983 року по 30 вересня 1985 року та з 01 жовтня 1985 року по 29 жовтня 1992 року, оскільки з наданих ним документів вбачається той факт, що він, працюючи в районах Крайньої Півночі та в місцевості прирівняної до районів Крайньої Півночі, користувався пільгами, передбаченими Указом від 10 лютого 1960 року та Тимчасовою угодою між Урядом України та Урядом Російської Федерації «Про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та в місцевостях, прирівняні до даних районів, в галузі пенсійного забезпечення» від 15 січня 1993 року.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, що відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду без змін.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 199, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в місті Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області залишити без задоволення, а постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 10 лютого 2015 року у справі № 345/145/15-а без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий:А.І. Рибачук

СуддіВ.М. Багрій

ОСОБА_3

Повний текст ухвали виготовлено 15 вересня 2015 року.