Постанова № 52118069, 28.09.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 вересня 2015 року 15:32 № 826/15486/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Федорчука А.Б., при секретарі судового засідання Грабовському В.А., розглянувши адміністративну справу

за позовомДержавного підприємства "Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України"до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання правомірними та скасування податкових повідомлень-рішень.

за участю представників сторін:

від позивача: Рагуліна О.В.

від відповідача: Дуль Я.М.

Відповідно до частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 28.09.2015 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, в особі Державного підприємства "Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України" (надалі - Позивач), звернувся з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві (надалі - Відповідач) про визнання неправомірними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 25 червня 2015 року № 0003402201 та №0003412201.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що висновки Відповідача про зменшення платником податку ДП «УПП УЗ» суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 4040713 грн., а також збільшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 20203560 грн., є необґрунтованими, не відповідають законодавству і фактичним обставинам.

В судовому засіданні представник Позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач проти позовних вимог заперечує в повному обсязі. В обґрунтування заперечень робить посилання на обставини викладені у письмових запереченнях, що у повній мірі відображають зміст акту перевірки.

В судовому засіданні представник Відповідача проти позовних вимог заперечував в повному обсязі та просив відмовити.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Співробітниками Держаної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві проведено позапланової виїзної перевірки Державного підприємства "Управління промислових підприємств державної адміністрації залізничного транспорту України" (податковий номер 24249750) з питань дотримання вимог чинного законодавства по фінансово-господарським відносинам з ТОВ "Торг-Інвест" (код 38231636), ПОГ "Соломія" ЛООВГО "УСІ" (код за ЄДРПОУ 36316644), ТОВ "МДК Інвест» (код за ЄДРПОУ 37086455), ПП «Опал» (код за ЄДРПОУ 37086455) за період липень, жовтень, листопад, грудень 2014 року.

За результатами перевірки складено акт від 24.04.2015 р. за № 1993/26-58-22-01 (надалі - Акт перевірки).

В акті перевірки встановлені наступні порушення: п.50.2 ст.50, п.138.1 п.п.138.5.1 п.138.5, ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ із змінами та доповненнями, внаслідок чого завищено від'ємного значення об'єкта оподаткування на 20203560 грн.; п.198.1, 198.2, п.198.3, п.198.5, п.198.6 ст.198, ст.185, п.200.1, 200.2, п.201.4, п. 201.6п.201.10 ст.201, п. 189.1 ст.189 Податкового Кодексу України із змінами та доповненнями в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 4040713 грн., у тому числі за: липень 2014 - 330062 грн., жовтень 2014 - 1190562 грн., листопад 2014 - 915691 грн., грудень 2014 - 1604398 грн.

На підставі Акту перевірки Податковим органом винесено податкові повідомлення-рішення: №0003402201 від 25.06.2015р., яким збільшено податок на додану вартість в сумі 6061070 грн., з них за основним платежем в розмірі 4040713,00 грн. та застосовані штрафні санкції з цього податку в сумі 2020357 грн. та №0003412201 від 25.06.2015р., яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податку на прибуток у розмірі 20203560 грн.

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про не обґрунтування позовних вимог виходячи з наступного.

Між Позивачем (Покупець), з однієї сторони, та ПОГ «Соломія» Львівського обласного осередку всеукраїнської громадської організації «Українська спілка інвалідів - УСІ» (Постачальник), з іншої сторони, укладено Договір поставки №04/0027/14 від 28.07.2014 року (надалі - Договір №04/0027/14).

У відповідності до п. 1.1 - п. 1.3 Договору №04/0027/14, Постачальник зобов'язується на протязі серпня-вересня 2014 року поставити Покупцеві Товар, зазначений в Специфікаціях до Договору, а Покупець - прийняти і оплатити такий Товар згідно умов Договору. Найменування (номенклатура, асортимент) Товару. Кількість Товару: 1. Шпали дерев'яні І тип, ДСТУ ГОСТ 78-2009 у кількості 28 000 шт., 2. Шпали дерев'яні ІІ тип, ДСТУ ГОСТ 78-2009 у кількості 12 000 шт. Обсяги закупівлі Товару можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків.

Згідно з п. 5.1 - п. 5.4 Договору №04/0027/14, строк (термін) поставки Товару: згідно Графіку поставки (Додатки №3, №4). який погоджується та підписується обома сторонами та є невід'ємною частиною Договору. Місце поставки Товару - склад відокремленого структурного підрозділу ДП «УППУЗ» Новомосковського шпалопросочувального заводу, склад ДП «Рава-Руський шпалопросочувальний завод». Поставка Товару залізничним транспортом загального користування або автомобільним транспортом на умовах СРТ. пункт призначення - склад відокремленого структурного підрозділу ДП «УПП УЗ» Новомосковського шпалопросочувального заводу, відповідно до вимог «ІНКОТЕРМС» (редакція 2000р.), склад ДП «Рава-Руський шпалопросочувальний завод», відповідно до вимог «ІНКОТЕРМС» (редакція 2000р.). Приймання Товару по кількості і якості проводиться комісійно при її вивантажені з транспортного засобу на складі Вантажоодержувача на підставі:двостороннього акту приймання-передачі Товару по кількості та якості при поставці на відокремлений структурний підрозділ ДП «УПП УЗ» Новомосковський шпалопросочувальний завод, за участю уповноважених представників Постачальника та Вантажоодержувача, який підтверджує факт отримання Покупцем Товару; трьохстороннього акту приймання-передачі Товару по кількості та якості при поставці на ДП «Рава-Руський шпалопросочувальний завод» за участю уповноважених представників Постачальника, Покупця та Вантажоодержувача, який підтверджує факт отримання Покупцем Товару; відповідно до Інструкції № П-6 від 15.06.65р. "О порядке приемки продукции производственно-технического назначения и товаров народного потребления по количеству" та Інструкції № П-7 від 25.04.66р. "О порядке приемки продукции производственно-технического назначения и товаров народного потребления по качеству", затверджених Держарбітражем з наступними змінами та доповненнями. Присутність представників обох сторін при прийомі-передачі та сортуванні Товару обов'язкова.

До вищезазначеного Договору сторонами підписано: Специфікація № 1 (Додаток №1), Специфікація №2 (Додаток №2), Графік поставки №1 (Додаток №3), Графік поставки №2 (Додаток №4), Специфікація №3 (Додаток №5), Специфікація №4 (Додаток №6), Додаткову угоду №1 від 22.12.2014 року.

Крім того, між Позивачем (Покупець), з однієї сторони, та ПОГ «Соломія» Львівського обласного осередку всеукраїнської громадської організації «Українська спілка інвалідів - УСІ» (Постачальник), з іншої сторони, укладено Договір поставки №ЦУПП-04/0033/14 від 28.07.2014 року (надалі - Договір № ЦУПП-04/0033/14).

У відповідності до п. 1.1 - п. 1.3 Договору №ЦУПП-04/0033/14, Постачальник зобов'язується на протязі серпня-вересня 2014 року поставити Покупцеві Товар, зазначений в Специфікаціях до Договору, а Покупець - прийняти і оплатити такий Товар згідно умов Договору. Найменування (номенклатура, асортимент) Товару. Кількість Товару: Брус дерев'яний мостовий не просочений 325*20*24, ГОСТ 28450-90 у кількості 1 108,38 куб.м. Обсяги закупівлі Товару можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків.

Згідно з п. 5.1 - п. 5.4 Договору № ЦУПП-04/0033/14, строк (термін) поставки Товару: згідно Графіку поставки (Додатки №3, №4). який погоджується та підписується обома сторонами та є невід'ємною частиною Договору. Місце поставки Товару - склад відокремленого структурного підрозділу ДП «УППУЗ» Новомосковського шпалопросочувального заводу, склад ДП «Рава-Руський шпалопросочувальний завод». Поставка Товару залізничним транспортом загального користування або автомобільним транспортом на умовах СРТ. пункт призначення - склад відокремленого структурного підрозділу ДП «УПП УЗ» Новомосковського шпалопросочувального заводу, відповідно до вимог «ІНКОТЕРМС» (редакція 2000р.), склад ДП «Рава-Руський шпалопросочувальний завод», відповідно до вимог ІНКОТЕРМС (редакція 2000р.). Приймання Товару по кількості і якості проводиться комісійно при її вивантажені з транспортного засобу на складі Вантажоодержувача на підставі:двостороннього акту приймання-передачі Товару по кількості та якості при поставці на відокремлений структурний підрозділ ДП «УПП УЗ» Новомосковський шпалопросочувальний завод, за участю уповноважених представників Постачальника та Вантажоодержувача, який підтверджує факт отримання Покупцем Товару; трьохстороннього акту приймання-передачі Товару по кількості та якості при поставці на ДП «Рава-Руський шпалопросочувальний завод» за участю уповноважених представників Постачальника, Покупця та Вантажоодержувача, який підтверджує факт отримання Покупцем Товару; відповідно до Інструкції № П-6 від 15.06.65р. "О порядке приемки продукции производственно-технического назначения и товаров народного потребления по количеству" та Інструкції № П-7 від 25.04.66р. "О порядке приемки продукции производственно-технического назначения и товаров народного потребления по качеству", затверджених Держарбітражем з наступними змінами та доповненнями. Присутність представників обох сторін при прийомі-передачі та сортуванні Товару обов'язкова.

До вищезазначеного Договору сторонами підписано Специфікація № 1 (Додаток №1).

В підтвердження виконання умов договорів позивачем надано суду наступні документи: податкові накладні, видаткові накладні, Акти приймання-передачі.

Також, між Позивачем (Покупець), з однієї сторони, та ТОВ «Торг-Інвест» (Постачальник), з іншої сторони, укладено Договір поставки №ЦУПП-04/0011/14 від 04.07.2014 року (надалі - Договір №ЦУПП-04/0011/14).

У відповідності до п. 1.1 - п. 1.3 Договору №ЦУПП-04/0011/14, Постачальник зобов'язується на протязі серпня-вересня 2014 року поставити Покупцеві Товар, зазначений в Специфікаціях до Договору, а Покупець - прийняти і оплатити такий Товар згідно умов Договору. Найменування (номенклатура, асортимент) Товару. Кількість Товару: 1. Шпали дерев'яні І тип, ДСТУ ГОСТ 78-2009 у кількості 28 000 шт., 2. Шпали дерев'яні ІІ тип, ДСТУ ГОСТ 78-2009 у кількості 12 000 шт. Обсяги закупівлі Товару можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків.

Згідно з п. 5.1 - п. 5.4 Договору № ЦУПП-04/0011/14, строк (термін) поставки Товару: 2 (два) дні з моменту надання заявки. Відвантаження Постачальником Товару проводиться згідно заявок Покупця, які надаються кожного поточного місяця. Перша партія Товару повинна бути відвантажена не пізніше 5 календарних днів з моменту надання заявки. Покупець залишає за собою право на дострокове замовлення Товару в залежності від потреб підприємства. Місце поставки Товару - склад Новомосковський ШПЗ. Постачальник здійснює поставку Товару залізничним транспортом загального користування або автомобільним транспортом на умовах СРТ, пункт призначення - склад Новомосковський ШПЗ, відповідно до вимог «ІНКОТЕРМС» (редакція 2000р.). Приймання Товару по кількості і якості проводиться комісійно при її вивантажені з транспортного засобу на складі Вантажоодержувача на підставі:двостороннього акту приймання-передачі Товару по кількості та якості при поставці на відокремлений структурний підрозділ ДП «УПП УЗ» Новомосковський шпалопросочувальний завод, за участю уповноважених представників Постачальника та Вантажоодержувача, який підтверджує факт отримання Покупцем Товару; відповідно до Інструкції № П-6 від 15.06.65р. "О порядке приемки продукции производственно-технического назначения и товаров народного потребления по количеству" та Інструкції № П-7 від 25.04.66р. "О порядке приемки продукции производственно-технического назначения и товаров народного потребления по качеству", затверджених Держарбітражем з наступними змінами та доповненнями. Присутність представників обох сторін при прийомі-передачі та сортуванні Товару обов'язкова.

До вищезазначеного Договору сторонами підписано: Специфікація № 1 (Додаток №1), Додаткову угоду №1 від 07.07.2014 року.

Крім того, між Позивачем (Покупець), з однієї сторони, та ТОВ «Торг-Інвест» (Постачальник), з іншої сторони, укладено Договір поставки №ЦУПП-03/0016/14 від 26.08.2014 року (надалі - Договір №ЦУПП-03/0016/14).

У відповідності до п. 1.1 - п. 1.2 Договору №ЦУПП-03/0016/14, Постачальник зобов'язується у 2014 році поставити Покупцеві Продукцію, зазначені в Специфікації до Договору, а Покупець - прийняти і оплатити таку Продукцію. Найменування (номенклатура, асортимент) Продукції. Кількість Продукції. Вироби з дроту, ланцюги та пружини: Сітка рифлена марка сталі СТ-55: розмір - 1750x4500 5x5-2 кількість 510 м.кв.; розмір - 1750x4500 6x6-2,2 кількість 340 м.кв.; розмір - 1750x4500 8x8 - кількість 390 м.кв.; розмір - 1750x4500 10x10-3 кількість 270 м.кв.; розмір - 1750x4500 15x15-4 кількість 150 м.кв.; розмір - 1750x4500 20x20-5 кількість 420 м.кв.; розмір - 1750x4500 25x25-5 кількість 510 м.кв. та Сітка складно рифлена марка сталі СТ-55: розмір - 1750x4500 30x30-5кількість 150 м.кв.; розмір - 1750x4500 40x40-5 кількість 150 м.кв.;

Також, між Позивачем (Покупець), з однієї сторони, та ТОВ «Торг-Інвест» (Постачальник), з іншої сторони, укладено Договір поставки №ЦУПП-04/0018/14 від 04.07.2014 року (надалі - Договір № ЦУПП-04/0018/14).

У відповідності до п. 1.1 - 1.3 Договору № ЦУПП-04/0018/14, Постачальник зобов'язується у 2014 році поставити Покупцеві Продукцію, зазначені в Специфікації до Договору, а Покупець - прийняти і оплатити таку Продукцію. Найменування (номенклатура, асортимент) Товару. Кількість Товару: Брус дерев'яний під стрілочні переводи не просочений, ДСТУ ГОСТ 8816:2009 в кількості 1 838,00 куб.м.

До вищезазначеного Договору сторонами підписано: Специфікація № 1 (Додаток №1), Додаткову угоду №1 від 09.07.2014 року, Специфікація № 2.

Позивачем надано суду наступні документи, які підтверджують виконання умов договорів: накладні, Акти приймання-передачі, податкові накладні.

З матеріалів справи вбачається, що між Позивачем (Покупець), з однієї сторони, та ТОВ «МДК-Інвест» (Постачальник), з іншої сторони, укладено Договір поставки №ЦУПП-04/0017/14 від 04.07.2014 року (надалі - Договір № ЦУПП-04/0017/14).

У відповідності до п. 1.1 - 1.3 Договору № ЦУПП-04/0017/14, Постачальник зобов'язується у 2014 році поставити Покупцеві Продукцію, зазначені в Специфікації до Договору, а Покупець - прийняти і оплатити таку Продукцію. Найменування (номенклатура, асортимент) Товару. Кількість Товару: Брус дерев'яний під стрілочні переводи не просочений, ДСТУ ГОСТ 8816:2009 в кількості 1 194,15 куб.м.

Між Позивачем (Покупець), з однієї сторони, та ТОВ «МДК-Інвест» (Постачальник), з іншої сторони, укладено Договори поставки: №ЦУПП-04/0012/14 від 04.07.2014 року (надалі - Договір № ЦУПП-04/0012/14), №ЦУПП-04/0026/14 від 28.07.2014 року (надалі - Договір № ЦУПП-04/0026/14).

У відповідності до п. 1.1 - п. 1.3 Договорів, Постачальник зобов'язується на протязі серпня-вересня 2014 року поставити Покупцеві Товар, зазначений в Специфікаціях до Договору, а Покупець - прийняти і оплатити такий Товар згідно умов Договору. Найменування (номенклатура, асортимент) Товару. Кількість Товару: 1. Шпали дерев'яні І тип, ДСТУ ГОСТ 78-2009 у кількості 17 500 шт., 2. Шпали дерев'яні ІІ тип, ДСТУ ГОСТ 78-2009 у кількості 7 500 шт. (Договір № ЦУПП-04/0026/14) та Товару. Кількість Товару: 1. Шпали дерев'яні І тип, ДСТУ ГОСТ 78-2009 у кількості 7 000 шт., 2. Шпали дерев'яні ІІ тип, ДСТУ ГОСТ 78-2009 у кількості 3 000 шт. (Договір № ЦУПП-04/0026/14).

Обсяги закупівлі Товару можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків.

Позивачем надано суду наступні документи в підтвердження виконання умов договорів: Специфікації, Видаткові накладні, Акти приймання-передачі, податкові накладні.

Крім того, між Позивачем (Покупець), з однієї сторони, та ТОВ «Опал» (Постачальник), з іншої сторони, укладено Договори поставки: №ЦУПП-04/0007/14 від 04.07.2014 року (надалі - Договір № ЦУПП-04/0007/14), №ЦУПП-04/0015/14 від 04.07.2014 року (надалі - Договір № ЦУПП-04/0015/14).

У відповідності до п. 1.1 - п. 1.3 Договорів, Постачальник зобов'язується на протязі серпня-вересня 2014 року поставити Покупцеві Товар, зазначений в Специфікаціях до Договору, а Покупець - прийняти і оплатити такий Товар згідно умов Договору. Найменування (номенклатура, асортимент) Товару. Кількість Товару: 1. Шпали дерев'яні І тип, ДСТУ ГОСТ 78-2009 у кількості 14 000 шт., 2. Шпали дерев'яні ІІ тип, ДСТУ ГОСТ 78-2009 у кількості 6 000 шт. (Договір № ЦУПП-04/0007/14) та Товару. Кількість Товару: Брус дерев'яний мостовий не просочений 325*20*24, ГОСТ 28450-90 у кількості 900,12 куб.м. (Договір № ЦУПП-04/0015/14).

Позивачем надано суду наступні документи в підтвердження виконання умов договорів: Специфікації, Видаткові накладні, Акти приймання-передачі, податкові накладні.

В Акті перевірки та в запереченнях зазначено наступне: «Перевіркою встановлено, що ПОГ "Соломія" ЛООВГО "УСІ" закупляло шпали та брус у ТОВ "Стиль Медіа" (код 36858290) яке зареєстроване ДПІ у Печерському р-ні ГУ ДФС у м. Києві Згідно звіту 1-ДФ ТОВ «Стиль Медіа» у штаті товариства у 3 кварталі 2014 працювало 3 особи, у 4 кварталі 2014 року - 2 особи. Перевіркою постачальників ТОВ "СТИЛЬ МЕДІА" не встановлено постачання шпал та брусу або деревини для їх виробництва.

Отже згідно звітності у ПОГ «Соломія» ЛООВГО «УСІ» відсутні засоби для виробництва шпал і брусу та відсутні запаси шпал і брусу, а наявність копії протоколу радіаційних випробувані, не може підтверджувати фактичну наявність ТМЦ в обсягах задекларованих продаж.

Аналізом звітності ТОВ «Торг-Інвест» встановлено: згідно поданого Фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва ТОВ «Торг-Інвест» за 2013 рік станом на 31.12.2013 у складі активів виробничі запаси та основні засоби відсутні; згідно звіту 1-ДФ у трудових відносинах з ТОВ «Торг-Інвест» перебувало: у 2 - З кварталі 2014 року - 6 осіб. До перевірки товарно-транспортні накладні не надавались. Отже згідно звітності у ТОВ «Торг-Інвест» відсутні засоби для виробництва шпал і брусу та відсутні запаси шпал і брусу. Перевіркою ланцюга постачання не встановлено фактичного виробника товарів, постачальника деревини.

Згідно звітності у ТОВ «МДК Інвест» відсутні засоби для виробництва шпал і брус, та відсутні запаси шпал і брусу протягом січня - червня 2014 року, а наявність копії протоколу радіаційних випробувань не може підтверджувати фактичну наявність ТМЦ в обсягах задекларованих продаж. Перевіркою не встановлено фактичного виробника товарів.

З аналізом звітності ПП «Опал» встановлено: згідно поданого Фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва за 2014 рік станом на 31.12.2014 вартість основних засобів складала 115.3 тис. грн.; згідно звіту 1-ДФ у трудових відносинах перебувало: 3 кварталі 2014 - 10 осіб. 4 квартал 2014-8 осіб. Отже згідно звітності у ПП «Опал» відсутні засоби для виробництва шпал і брусу та відсутні запаси шпал і брусу, а наявність копії протоколу радіаційних випробувань не може підтверджувати фактичну наявність ТМЦ в обсягах задекларованих продаж.».

Суд звертає увагу, що в матеріалах справи наявні більше ніж 5 договорів поставки з вищезазначеними контрагентами, проте, первинна документація надана не в повному обсязі, як не надано до решти договорів довіреності, товарно-транспортні накладні на поставку товару, відсутні заявки, які саме товари та коли вони мають бути поставлені, оскільки, згідно умов договору повинні бути саме заявки.

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу. Витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку; витрати банківських установ.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Пунктом 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, встановлено, що витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу /орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт); вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт); з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України; з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Отже, об'єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші операції платника податків, які відповідно до статті 185 Податкового кодексу України визначені як об'єкт оподаткування.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції, якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами податкового кодексу України.

Пунктом 198.1 Податкового кодексу України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Отже, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Господарські операції для визначення податкового кредиту для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність таких операцій.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Аналогічна позиція викладена в листі Вищого адміністративного суду України №742/11/13-11 від 02.06.2011.

Зазначеним листом Вищого адміністративного суду України також визначено, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, при визначенні права платника податків на формування податкового кредиту та валових витрат судом має бути перевірено чи мали операції між платником податків та його контрагентами реальний товарний характер, можливість здійснення таких операцій з урахуванням оперативності проведення операцій та віддаленості контрагентів один від одного, подальше використання позивачем придбаної у зазначених контрагентів продукції та отриманих послуг, при цьому, суд має виходив з того, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до закону необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для відшкодування податку на додану вартість в подальшому, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності, наприклад, у випадку, коли не проводилися самі операції.

Відповідно до змісту ст. 44 Податкового кодексу України, платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Таким чином, при визначенні права платника податків на формування податкового кредиту та валових витрат судом має бути перевірено чи мали операції між платником податків та його контрагентами реальний товарний характер, можливість здійснення таких операцій з урахуванням оперативності проведення операцій та віддаленості контрагентів один від одного, подальше використання позивачем придбаної у зазначених контрагентів продукції та отриманих послуг, при цьому, суд має виходив з того, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до закону необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для відшкодування податку на додану вартість в подальшому, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності, наприклад, у випадку, коли не проводилися самі операції.

Крім того, у відповідності ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001р. № 2344-ІІІ, встановлено перелік обов'язкових документів, на підставі яких виконуються вантажні перевезення юридичною особою на договірних умовах та для власних потреб. До таких документів відносяться: документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах; дорожній лист; товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж; інші документи, передбачені законодавством України, також згідно до п.п.11.1 та п.п.11.3 п. 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997р. та зареєстрованого Міністерством юстиції України №128/2568 від 20.10.1998р., встановлено, що основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля, а дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається.

Пунктами 11.2, 11.3 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363 визначено, що основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається.

Отже, товаротранспортні накладні відносяться до первинної транспортної документації, ведення якої для всіх суб'єктів господарської діяльності незалежно від форм власності є обов'язковим.

Відповідно до п.11.5 Правил перевезень вантажів, товаротранспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник(вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товаротранспортної накладної підписом і печаткою (штампом).

Таким чином, єдиною підставою документального підтвердження спірних сум податкового кредиту мають бути належним чином складені та підписані повноважними особами первинні документи в розумінні наведених норм законодавства.

Також, суд звертає увагу, що у відповідності до п. 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України, якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду питання про прийняття рішення. Разом з тим, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому п. 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Відповідно до вимог, встановлених абз. 2 п. 44.7 ст. 44 Податкового кодексу України, протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, визначені в акті перевірки як відсутні.

Згідно з пунктом 86.7 вказаної статті Кодексу у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до органу державної податкової служби за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються органом державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.

Системний аналіз вищезазначених правових норм дозволяє стверджувати про те, що законодавцем наділено платника податків необхідним механізмом захисту своїх прав від можливих незаконних дій співробітників контролюючого органу. Разом з тим, на платника податків також покладено обов'язок надання документів, необхідних для здійснення перевірки та чітко встановлено наслідки невиконання цього обов'язку - зокрема, застосування фінансової відповідальності.

Вищезазначеною нормою визначено право платника податку після отримання акту перевірки надати документи, визначені в акті перевірки, як відсутні. Акт містить визначення про те, що позивачем первинних бухгалтерських документів до перевірки не надано, натомість, позивачем Акт перевірки було отримано, що ним не заперечується та заперечень з первісною документацією Позивачем Податковому органу надано не було.

Оскільки відповідачу не було надано в повному обсязі первинно бухгалтерських документів під час перевірки, судом вбачається правомірним висновок відповідача про порушення позивачем вищезазначених норм Податкового кодексу України щодо обов'язкового підтвердження витрат та податкового кредиту первинними бухгалтерськими документами.

Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Верховенство права - це панування права в суспільстві.

Конституційний Суд України в рішенні від 02.11.2004 р. у справі № 1-33/2004 (справа про призначення судом більш м'якого покарання) роз'яснив, що верховенство права вимагає від держави його втілення як у правотворчу, так і правозастосовну діяльність.

Як зазначив Конституційний Суд України, справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права.

Визначаючи права та обов'язки платника ПДВ, законодавець виходив з принципу їх справедливого співвідношення. Реалізація господарюючим суб'єктом законодавчо закріпленої свободи підприємницької діяльності не повинна йти в розріз із зазначеним принципом.

Частиною 1 статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, установлених законом.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. (ч.1) В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. (ч.2) Якщо особа, яка бере участь у справі, не може самостійно надати докази, то вона повинна зазначити причини, через які ці докази не можуть бути надані, та повідомити, де вони знаходяться чи можуть знаходитися. Суд сприяє в реалізації цього обов'язку і витребовує необхідні докази. Про витребування доказів або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про відмову у витребуванні доказів окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за наслідками розгляду справи. (ч.3) Суд може збирати докази з власної ініціативи. (ч.5) Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів. (ч.6 ст.71 КАС України).

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд приходить до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які не підтверджуються достатніми доказами, що свідчить про не обґрунтованість позовних вимог, а отже, податкові повідомлення-рішення прийняті з урахуванням всіх обставин, а отже позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням викладеного, суд приходить висновків про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 128, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя А.Б. Федорчук