Постанова № 52118017, 30.09.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 вересня 2015 року 13:07 № 826/16448/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Іщука І.О., при секретарі судового засідання Мині І.І., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом:Приватного акціонерного товариства «Київ-Дніпровське МППЗТ»до ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києвіпровизнання незаконним рішення № 4775-23 від 23.07.2015 р. про опис майна у податкову заставу,

за участю представників сторін:

від позивача: Петренко О.С.;

від відповідача: не з'явився.

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 30 вересня 2015 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог частини другої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України. Під час проголошення вступної та резолютивної частин постанови сторонам роз'яснено зміст судового рішення, порядок і строк його оскарження, а також порядок отримання повного тексту постанови, визначеного статтею 167 Кодексу адміністративного судочинства України.

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство «Київ-Дніпровське МППЗТ» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві, в якому просить визнати незаконним рішення ДПІ у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві № 4775-23 від 23.07.2015 р. про опис майна ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» у податкову заставу № 4775-23 від 23.07.2015 р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що прийняте податковим органом рішення відносно ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» не відповідає вимогам чинного законодавства, а дії податкового органу виходять за межі повноважень, встановлених Податковим кодексом України, позаяк оскаржуване рішення прийнято про опис майна державної форми власності, приватизація якого заборонена законом.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи. Заяви про розгляд справи без його участі або відкладення розгляду справи до суду не надходило. Згідно наданих письмових заперечень проти позову заперечує. Вважає, що право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, а тому оскаржуване рішення прийнято правомірно.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва суд дійшов висновку про наступне.

03.08.2015 р ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» отримало від ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві рішення від 23.07.2015 р. № 4775-23 про опис майна у податкову заставу, яким вирішено, відповідно до ст. 89 розділу ІІ Податкового кодексу України, здійснити опис майна, що перебуває у власності (господарському відданні або оперативному управлінні) платника податків ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ».

Не погоджуючись із винесеним рішенням, позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з пп. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно п. 88.1 ст. 88 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому (п. 89.2 ст. 89 Податкового кодексу України).

Відповідно до положень п. 87.1 ст. 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами (п. 87.2 даної статті).

Разом з тим, положеннями п. 87.3 ст. 87 Податкового кодексу України визначено майно, яке не може бути використано як джерело погашення податкового боргу платника податків.

Зокрема, до такого майна належить майно, включене до складу цілісних майнових комплексів державних підприємств, які не підлягають приватизації, у тому числі казенних підприємств. Порядок віднесення майна до такого, що включається до складу цілісного майнового комплексу державного підприємства, встановлюється Фондом державного майна України, а також майно, що не може бути предметом застави відповідно до Закону України "Про заставу" (пп. 87.3.5, 87.3.7 п. 87.3 ст. 87 Податкового кодексу України).

Так, згідно статті 4 Закону України "Про заставу" від 2 жовтня 1992 року N 2654-XII предметом застави не можуть бути:

- культурні цінності, що є об'єктами права державної чи комунальної власності і занесені або підлягають занесенню до Державного реєстру національного культурного надбання;

- пам'ятки культурної спадщини, занесені до Переліку пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації.

- вимоги, які мають особистий характер, а також інші вимоги, застава яких забороняється законом.

Предметом застави не можуть бути об'єкти державної власності, приватизація яких заборонена законодавчими актами, а також майнові комплекси державних підприємств та їх структурних підрозділів, що знаходяться у процесі корпоратизації.

Аналіз вищенаведених норм права свідчить про те, що до податкової застави може бути передано будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності, за виключеннями випадків, передбачених п. 89.2 та п. 89.5 ст. 89 Податкового кодексу України, зокрема, майна державної форми власності, приватизація яких заборонена законом.

Як встановлено судом, в порушення вимог законодавства, відповідачем прийнято рішення про опис майна державної форми власності, приватизація якого заборонена законодавчими актами.

Як вбачається з матеріалів справи, засновником ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» є держава в особі Міністерства інфраструктури України. У відповідності до положень Закону України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» приватизація майна ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» заборонена.

Судом береться також до уваги той факт, що згідно з постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави» від 04.03.2015 р. № 83 ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» є стратегічно значимим об'єктом.

Зважаючи на встановлені судом обставини, суд приходить до висновку, що рішення № 4775-23 від 23.07.2015 р. про опис майна ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» у податкову заставу винесено всупереч положенням чинного законодавства, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Як зазначено в ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано доказів, які свідчать що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято в межах повноважень податкового органу та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, обґрунтовано та правомірно, а тому позовні вимоги ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати підлягають відшкодуванню в повному обсязі.

Керуючись вимогами ст.ст. 69-71, 94, 160-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов Приватного акціонерного товариства «Київ-Дніпровське МППЗТ» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення ДПІ у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві № 4775-23 від 23.07.2015 р. про опис майна ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» у податкову заставу.

3. Судові витрати в сумі 73,08 грн. присудити на користь Приватного акціонерного товариства «Київ-Дніпровське МППЗТ» за рахунок бюджетних асигнувань ДПІ у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її отримання особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О.Іщук

Повний текст постанови виготовлено 07.10.2015 р.