Постанова № 52116966, 05.10.2015, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2015 року справа № 823/3599/15

10 год. 25 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коваленка В.І.,

за участю секретаря Савости С.В.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1 за довіреністю,

відповідача не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Черкаського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення 698 грн. 23 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Черкаський міський центр зайнятості звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 про стягнення 698 грн. 23 коп.

Позивач зазначає, що відповідачу виплачено допомогу по безробіттю за період з 27.02.2015р. по 20.03.2015р. у сумі 698 грн. 23 коп., на отримання якої він не мав права. Оскільки відповідач не повернув у добровільному порядку зазначену суму допомоги, позивач просить стягнути її в судовому порядку.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та зазначив, що відповідач з 27.02.2015р. перебував у трудових відносинах із ТОВ «Черкасихліб «ЛТД», але в цей же час перебував на обліку у позивача, як безробітній і отримував відповідну допомогу по безробіттю, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідач в судове засідання не зявився, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином.

Заслухавши пояснення представника позивача, повно, всебічно, обєктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, судом встановлено, що 28.10.2014р. відповідач подав до Черкаського міського центру зайнятості заяву про надання статусу безробітного та зазначив, що через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, у тому числі не забезпечує себе роботою самостійно. Відповідачу в цей же день надано статус безробітного та 04.11.2014р. призначено виплату допомоги по безробіттю як застрахованій особі.

Згідно відомостей, які містяться в матеріалах справи, в ході здійсненої позивачем перевірки достовірності даних безробітних встановлено, що відповідач під час перебування на обліку в центрі зайнятості приховав факт працевлаштування до ТОВ «Черкасихліб «ЛТД» з 27.02.2014р. по 27.04.2014р.

У звязку з виявленими порушеннями наказом позивача №НТ150515 від 15.05.2015р. відповідача знято з обліку як безробітного.

За наслідками проведеної перевірки позивачем складено акт № 2300/589 від 14.05.2015р. та прийнято наказ № 264 від 15.05.2015р. про повернення відповідачем виплачених йому коштів в сумі 698 грн. 23 коп. Наведений наказ направлений відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення, однак кошти в сумі 698 грн. 23 коп. не повернув та не надав відомостей про оскарження наказу № 264 від 15.05.2015р.

Перевіряючи достовірність зазначених обставин, в судовому засіданні судом досліджено відомості, які містяться у витязі з наказу ТОВ «Черкасихліб «ЛТД» №23 від 26.02.2015р., згідно якого відповідача прийнято з 27.02.2015р. на роботу водієм автотранспортного засобу 3 класу тимчасово на два місяці.

Вирішуючи спір по суті суд зазначає, що відповідно до положень частини 1 статті 4 Закону України «Про зайнятість населення» №5067-VI від 5 липня 2012 року, який набрав чинності 01.01.2013р. (далі - Закон №5067-VI) до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою.

В розумінні положень пункту 2 частини 1 статті 1 Закону №5067-VI безробітний - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.

Отже, в контексті наведених положень законів, відповідач не може визнаватись безробітною особою у період з 27.02.2014р. по 27.04.2014р.

Таким чином, судом встановлено, що в період перебування на обліку в центрі зайнятості та отримавши допомогу по безробіттю за період з 27.02.2014р. по 20.03.2015р. у сумі 698 грн. 23 коп., відповідач не повідомив центр зайнятості про обставини, які впливають на умови виплати йому допомоги по безробіттю, а отже незаконно отримав зазначену допомогу.

В силу положень частини 2 статті 36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 2 березня 2000 року № 1533-III встановлено, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобовязані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг, а відповідно до пункту 3 цієї статті сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обовязків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Крім того, згідно пункту 6.14 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000р. № 307, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2000 року за № 915/5136, якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин.

Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.

Згідно статті 39 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

У відповідності до положень пункту 3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» функції виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, які здійснювалися органами державної служби зайнятості відповідно до цього Закону, починаючи з 2013 року покладаються на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, та його територіальні органи.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи право позивача на стягнення в судовому порядку суми виплаченої допомоги по безробіттю, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи є обґрунтованими, а позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати, здійснені позивачем - субєктом владних повноважень, з відповідача не стягуються.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 11, 14, 70, 71, 159 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, 18000, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, на користь Черкаського міського центру зайнятості, що знаходиться за адресою: вул. Гоголя, 330, м. Черкаси, Черкаська обл., 18015, ідентифікаційний код 21367756, кошти в сумі 698 (шістсот девяносто вісім) грн. 23 коп.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строки та порядку передбаченому статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.І. Коваленко