Постанова № 52116220, 10.11.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

10 листопада 2011 р. справа №2-а-12107/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді - Старосєльцевої О.В.,

за участю

секретаря судового засідання - Чубукіної М.В.,

представників

позивача - ОСОБА_1,

відповідача - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю підприємство "Бост- теплосервіс" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова про скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_2 - теплосервіс», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просив скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача, Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова №0004142305 та НОМЕР_1 від 07.09.2011р..

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що висновки податкового органу про нікчемність угод з покупцями товару є необґрунтованими, також ніякої податкової вигоди від цих угод він не отримав, адже виступав в них продавцем, а не покупцем, актом перевірки встановлено факт придбання товару і отримання доходів (прибутку) від операцій купівлі-продажу і сплату (декларування) відповідних податків, тобто операції з придбання товарів не можуть розцінюватися як такі, що не повязані з його господарською діяльністю. Посилаючись на викладені вище мотиви, позивач просив суд ухвалити рішення про задоволення позову.

Відповідач, Державна податкова інспекція у Дзержинському районі м. Харкова, проти позову заперечував, посилаючись на те, що згідно зі складеним Харківською ОДПІ актом перевірки ПП «СКАНТО»від 17.03.11 №385/234/36875101 та згідно зі складеним Харківською ОДПІ актом перевірки ТОВ «ЕРІТАЖ»від 05.07.11 №1429/189/37263358 було встановлено, що всі правочини, укладені цими особами з контрагентами покупцями і постачальниками не спричинили реального настання правових наслідків, а, отже є нікчемними в силу ст. 228 Цивільного кодексу України.

ПП «СКАНТО»нібито придбало у позивача колонки газові WR 10-2 P на загальну суму 725.000,00грн (вартість продажу без ПДВ 604.166,67грн., ПДВ 120.833,33грн.), ТОВ «ЕРІТАЖ»нібито придбало у позивача колонки газові WR 10-2 P на загальну суму 1.355.900,00грн. (вартість продажу без ПДВ 1.129.916,67грн., ПДВ 225.983,33грн.). Виходячи з того, що всі правочини, укладені ПП «СКАНТО»та ТОВ «ЕРІТАЖ»є нікчемними, товар, який нібито реалізовувався позивачем цим особам, використано не у господарській діяльності підприємства. З цього випливає, що в порушення вимог п.п.5.1, 5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»позивач завищив валові витрати на 1.734.083,34грн. (604.166,67грн. в 4 кварталі 2010 року по ПП СКАНТО»та 1.129.916,67грн. по ТОВ «ЕРІТАЖ»в 1 кварталі 2011 року), що призвело до заниження податку на прибуток (за ставкою 25%) в загальній сумі 433.521,00грн. Також, в порушення п.п. 3.1.1 п.3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, п.п. 7.3.1 п. 7.3 п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п.7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.198.6 ст. 198, п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового Кодексу України позивач завищив податковий кредит з ПДВ на 346.816,00грн. (120.833,00грн. по ПП «СКАНТО»в листопаді 2010 року та 225.983,00грн. по ТОВ «ЕРІТАЖ»в березні 2011 року), що призвело до заниження податку на додану вартість у лютому-квітні 2011 року в загальній сумі 346.816,00грн. Посилаючись на викладені вище мотиви, відповідач просив суд ухвалити рішення про відмову в задоволенні позову.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти позову, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, виходить з наступних підстав та мотивів.

З наявних у справі документів вбачається, що фахівцями ДПІ у Дзержинського району міста Харкова було проведено перевірку ТОВ "Бост-теплосервіс", за результати якої оформлені актом від 30.08.2011р. №4005/2305/34331126 "Про результати планової виїзної перевірки ТОВ «Бост-теплосервіс»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 по 30.06.2011, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 по 30.06.2011".

Згідно з висновками згаданого акту перевірки в діяльності ТОВ "Бост-теплосервіс" податковим органом виявлено порушення п.5.1 ст.5, п.5.9 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.4.1 ст.4, п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про ПДВ", а саме: здійснення господарських операцій з поставки товарів на користь ПП "Сканто" та ТОВ "Ерітаж" в межах нікчемних правочинів, так як за висновками Харківської ОДПІ названі суб'єкти господарювання не мали змоги реально здійснювати господарську діяльність, а відтак не могли придбати належний ТОВ "Бост-теплосервіс" товар, у зв'язку з чим понесені ТОВ "Бост-теплосервіс" витрати на придбання товару не мають ніякого відношення до господарської діяльності ТОВ "Бост-теплосервіс", а придбаний ТОВ "Бост-теплосервіс" товар фактично на користь ПП "Сканто" та ТОВ "Ерітаж" не відвантажувався і має відображатись за обліком ТОВ "Бост-теплосервіс".

07.09.2011р. з посиланням на акт від 30.08.2011р. №4005/2305/34331126 ДПІ у Дзержинському районі міста Харкова були винесені податкове повідомлення - рішення №0004152305 про збільшення грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 346.817,00грн. (основний платіж - 346.816,00грн., штраф - 1,00грн.) та №0004142305 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 471.282,50грн. (основний платіж - 433.521,00грн., штраф - 37.761,50грн.).

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених субєктом владних повноважень в основу спірного рішення, а також суджень, відображених субєктом владних повноважень в акті від 30.08.2011р. №4005/2305/34331126, на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд зазначає таке.

За матеріалами справи 01.01.2011р. між позивачем, ТОВ "Бост-теплосервіс" (в якості покупця) та ФОП ОСОБА_3 (в якості постачальника) було укладено договір №ДГ-001, предметом якого є поставка товару.

У межах згаданого правочину ФОП ОСОБА_3 було здійснено поставку товару на користь позивача, що підтверджується:

- податковими накладними: № 3 від 02.03.2011 р., № 7 від 25.03.2011 р., № 8 від 58.03.2011 р.;

- видатковими накладними: № 3 від 02.03.2011 р. на суму 906576,00 грн., № 8 від 28.03.2011 р. на суму 744660,00 грн.

Оплата вартості придбаного товару була проведена позивачем за платіжними дорученнями: № 107 від 02.03.2011 р. на суму 20640,00 грн., № 124 від 11.03.2011 р. на суму 631856,00 грн., № 142 від 18.03.2011 р. на суму 117210,00 грн., № 155 від 25.03.2011 р. на суму 640280,00 грн., № 211 від 04.05.2011 р. на суму 109513,40 грн., № 233 від 16.05.2011 р. на суму 3400,00 грн., копії яких долучені судом до справи.

Також за матеріалами справи 04.01.2010р. між позивачем, ТОВ "Бост-теплосервіс" (в якості покупця) та ТОВ "ОСОБА_2 ЛТД" (в якості постачальника) було укладено договір №ТТ/621803-10, предметом якого є поставка товару.

У межах згаданого правочину ТОВ "ОСОБА_2 ЛТД" було здійснено поставку товару на користь позивача, що підтверджується:

- податковими накладними: № 10012783 від 29.10.2010 р., № 10012784 від 29.10.2010 р., № 169 від 16.02.2011 р., № 1006022 від 23.06.2010 р.

- видатковими накладними: № ВП-0000005 від 26.04.2011 р. на суму 801091,08 грн.

Оплата вартості придбаного товару була проведена позивачем за платіжними дорученнями: № 290 від 15.06.2011 р. на суму 110035,00 грн., № 291 від 16.06.2011 р. на суму 21100,00 грн., № 296 від 17.06.2011 р. на суму 34600,00 грн., № 302 від 21.04.2011 р. на суму 33245,00 грн., № 306 від 23.06.2011 р. на суму 45300,00 грн., № 307 від 24.06.2011 р. на суму 60800,00 грн., № 309 від 25.06.2011 р. на суму 41220,00 грн., № 312 від 30.06.2011 р. на суму 15100,00 грн., № 316 від 01.07.2011 р. на суму 22100,00 грн., № 321 від 04.07.2011 р. на суму 22700,00 грн., № 346 від 08.07.2011 р. на суму 45850,00 грн., № 348 від 11.07.2011 р. на суму 159051,00 грн., № 82 від 16.02.2011 р. на суму 3960,00 грн., № 506 від 31.08.2010 р. на суму 156761,80 грн., копії яких долучені судом до справи.

У ході розгляду справи судом встановлено, що жодних зауважень чи претензій до правоздатності і дієздатності юридичних осіб, які є сторонами згаданих правочинів, до правового статусу сторін цих договорів як платників ПДВ, відповідності цих правочинів вимогам закону, належності складання первинних документів за правочинами ДПІ ані при проведенні перевірки, ані в ході судового розгляду не має. Судом також достеменно встановлено, що мотиви фізичної відсутності товару у спірних правовідносинах, невикористання товару в господарській діяльності позивача, вартісних показників придбаного ДП товару, способу, порядку та стану розрахунків не були покладені субєктом владних повноважень в основу спірних рішень. Відтак, з огляду на приписи ст.ст.6 і 8 Конституції України, ст.2 і 11 КАС України суд не вбачає підстав для дослідження в ході розгляду справи цих обставин, так як зміна судом як фактичних, так і юридичних мотивів прийняття субєктом владних повноважень спірного правового акту індивідуальної дії чинним процесуальним законодавством не передбачена.

В ході розгляді справи судом встановлено, що отриманий від ФОП ОСОБА_3 та ТОВ "ОСОБА_2 ЛТД" товар було поставлено позивачем, ТОВ "Бост-теплосервіс" на користь ПП "Сканто" за видатковою накладною від 09.12.2010р. №РН-0000630 на суму 725.000,00грн. (у т.ч. ПДВ - 120.833,33грн.) та податковою накладною №718 від 09.12.2010р. на суму ПДВ 120.833,33грн. 09.12.10 платіжним дорученням №1382 ПП «СКАНТО»на підставі рахунку №СФ-0000578 сплатило позивачу 725.000,00грн. за колонки газові. На користь ТОВ "Ерітаж" поставка товару була здійснена позивачем за видатковими накладними №РН-000-145 від 18.03.2011р. та №РН-000-166 від 30.03.2011р. на загальну суму 1.355.900,00грн. (у тому числі ПДВ 225.983,33грн.), податковими накладними №19 від 10.03.2011р. та №62 від 25.03.2011р. на загальну суму ПДВ 225.983,33грн. 10.03.2011р. платіжним дорученнями №59 від 10.03.11 ТОВ «ЕРІТАЖ»сплатило позивачу 685.400,00грн., а 25.03.2011р. платіжним дорученням №109 від 25.03.2011р. - 670.500,00грн.

Оглянувши копії згаданих вище первинних документів, суд відзначає, що оглянуті документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст.7 Закону України «Про ПДВ», ст.44 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків.

В ході розгляду справи відповідачем за правилами ч.2 ст.71 КАС України не спростовано достовірності відомостей цих первинних документів.

З витребуваних судом і приєднаних до справи довідок Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців вбачається, що ПП "Сканто" та ТОВ "Ерітаж" є правоздатними та дієздатними суб'єктами господарювання - юридичними особами.

Фізичне переміщення товару підтверджується долученими до справи копіями товарно-транспорних накладних та довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей.

Вирішуючи спір, суд зауважує, що єдиним мотивом суб'єкта владних повноважень про вчинення ТОВ "Бост-теплосервіс" порушення закону є висновки актів Харківської ОДПІ від 17.03.11 №385/234/36875101 (стосовно ПП "Сканто") та від 05.07.11 №1429/189/37263358 (стосовно ТОВ "Ерітаж"), де зазначено про неможливість проведення господарської діяльності даними суб'єктами господарювання.

Втім суд відзначає, що належними та допустимими в розумінні ст.124 Конституції України, ст.70 КАС України доказами вчинення платником податків нікчемного правочину можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (бо діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст.191 КК України та ст.212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст.207, 208, 250 КАС України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Між тим, у ході розгляду справи відповідачем не подано до суду жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб платника податків або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

Висновки ДПІ щодо нереальності господарських операцій між позивачем, ТОВ "Бост-теплосервіс" та контрагентами - ПП "Сканто" та ТОВ "Ерітаж" спростовуються фактом отримання ТОВ "Бост-теплосервіс" грошових коштів в оплату вартості поставленого товару, фактом передачі позивачем, ТОВ "Бост-теплосервіс" права власності на товар та фактом фізичної відсутності товару в розпорядженні ТОВ "Бост-теплосервіс".

На підтвердження реальності укладених з контрагентами правочинів позивачем надано суду копії первинних документів та копії документів про розрахунки.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч.2 ст.86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст.86).

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час розгляду справи відповідачем за правилами ч.2 ст.71 КАС України не спростовано достовірності відомостей первинних та розрахункових документів, поданих платником податків на підтвердження факту реальності здійснення господарських операцій за спірними правочинами, відповідачем не доведено неможливості проведення господарських операцій з урахуванням фізичних характеристик товару, просторових та часових факторів, економічних чинників, не подано доказів відсутності руху активів у процесі здійснення господарської операції, доказів відсутності зміни активів, зобов'язань чи власного капіталу сторін спірних правочинів, доказів отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операції виключно шляхом зменшення бази оподаткування з певного податку та/або отримання коштів із Державного бюджету за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб, доказів отримання позивачем товарів (робіт, послуг) від іншої особи ніж сторона за правочином.

Дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд доходить висновку про виконання зобовязань сторонами спірних правочинів, доказів того, що у спірних правовідносинах позивач та його контрагенти є пов'язаними особами, були обізнані з обставинами організації господарської діяльності один одного, діяли взаємоузгоджено та зловмисно, маючи на меті завдати шкоди інтересам Держави, мали інший матеріальний інтерес, ніж виконання зобов'язань за спірними правочинами, вчинені правочини об'єктивно не були потрібні для організації господарської діяльності платників податків, відповідач до суду не подав.

Таким чином, суд дійшов висновку, що судження відповідача про нікчемність правочинів є помилковим, оскільки базується лише на припущеннях, що суперечить вимогам ч.3 ст.2 КАС України, акт перевірки не містить належних та допустимих доказів вчинення платником податків порушення закону, судження суб'єкта владних повноважень про наявність порушення мотивовано виключно посиланням на нікчемність правочинів без зазначення в чому конкретно полягав намір платника податків на безпідставне одержання податкової вигоди.

Відповідно п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»та п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у звязку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 5.1. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що валові витрати виробництва та обігу це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п. 1.32 ст. 1 того ж Закону господарська діяльність будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Аналогічне визначення міститься в п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, за яким господарська діяльність діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу.

Суд зауважує, що відповідачем ані в акті перевірки, ані в ході судового розгляду справи взагалі не наведено жодного обґрунтування припущення, що придбання товару ТОВ "Бост-теплосервіс" було спрямовано на будь-які інші цілі, ніж отримання доходу.

Доказів збитковості господарських операцій з придбання позивачем, ТОВ "Бост-теплосервіс" тоарів у ТОВ «ОСОБА_2 ЛТД»та у ФО-П ОСОБА_4 та продажу цих товарів ПП "Сканто" і ТОВ "Ерітаж" матеріали справи не містять.

За мотивами відповідача, що викладені в акті перевірки, єдиною підставою для висновку про порушення норм Податкового кодексу України, Закону України «Про ПДВ», Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Податкового кодексу України є судження стосовно нікчемності спірних правочинів, вчинених з ПП "Сканто" і ТОВ "Ерітаж".

Враховуючи, що обгрунтованість та правомірність судження субєкта владних повноважень про нікчемність правочинів не знайшла свого підтвердження добутимим по справі доказами, а інших фактичних мотивів субєктом владних повноважень в основу спірних податкових повідомлень-рішень не покладено, то слід дійти висновку про недоведеність факту порушення платником податків вимог закону.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Оскільки в ході судового розгляду знайшов підтвердження факт порушення спірними податковими повідомленнями-рішеннями прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин, то позов належить задовольнити.

Керуючись ст.ст.8 і 19 Конституції України, ст.ст.7-11, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю підприємство "Бост- теплосервіс" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити в повному обсязі.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова №0004142305 від 07.09.11 р.

3. Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова №0004152305 від 07.09.11 р.

4. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

5. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 15.11.2011 року.

СуддяСтаросєльцева О.В.