Рішення № 52108864, 07.10.2015, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/7473/15-ц

Провадження №2/522/5914/15

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2015 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - судді Шенцевої О.П.,

при секретарі Соболевій О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі цивільну справу за позовом Одеського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про відшкодування витрат за період навчання, -

ВСТАНОВИВ:

Одеський державний університет внутрішніх справ звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування витрат за період навчання в сумі 37016,24 гривень.

У судове засідання представник позивача надав заяву, у якій просив справу розглядати без фіксації судового процесу.

Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином у встановленому порядку (згідно ст. 74 ЦПК України), поважних причин щодо своєї неявки суду не представив, чим позбавив суд можливості вислухати його пояснення та думку по суті. Заяву про розгляд справи за його відсутності суду не надавав, про поважність причин неявки суду не повідомив.

Суд, у зв'язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання, ухвалив слухати справу у його відсутність, згідно ч. 4 ст. 169 ЦПК України, у порядку ст.ст. 224-225 ЦПК України, при заочному розгляді на підставі наявних у справі доказів.

Згідно ч.2 ст. 197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, додані до неї документи приходить до висновку, що даний позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 відповідно до вимог Закону України від 20 грудня 1990 року № 565-ХІІ Про міліцію та наказу МВС від 14 травня 2007 року № 150 Про затвердження Типового договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України, проходив службу в органах внутрішніх справ України з 18.08.2008 по 20.05.2011. У 2008 році був зарахований курсантом 1-го курсу факультету підготовки фахівців для підрозділів слідства та дізнання освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр до Одеського державного університету внутрішніх справ (далі - ОДУВС), був поставлений на всі види продовольчого та речового забезпечення, з виплатою грошового утримання та присвоєно звання рядовий міліції про що свідчить витяг з наказу ОДУВС від 18.08.2008 № 139 о/с.

Відповідно до Указу Президента України № 77/96 від 23.01.1996 року Про заходи щодо реформування системи підготовки спеціалістів та працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.1996 року № 992 Про порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснюється за державним замовленням, наказу МВС України від 14.05.2007 року № 150 Про затвердження Типового договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України між ОДУВС з одного боку, Головним управлінням МВС України в Автономній Республіці Крим, з іншої сторони, та громадянкою ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1, був укладений Договір про підготовку фахівця в Одеському державному університеті внутрішніх справ від 22.09.2008 року.

Згідно з п. 2.1. даного Договору Університет зобовязаний забезпечити теоретичну та практичну підготовку фахівця згідно з навчальними планами та програмами і вимогами освітньо-кваліфікаційних рівнів, харчуванням, речовим майном та грошовим утриманням за нормами, затвердженими нормативно - правовими актами МВС України, працевлаштування випускника (згідно з персональним розподілом) після закінчення повного курсу навчання та одержання відповідної кваліфікації. Особа, яка навчається, в свою чергу, згідно з п. 2.3. даного Договору зобовязана виконувати в повному обсязі навчальну програму відповідної фахової спрямованості та освітньо-кваліфікаційного рівня, сумлінно ставитися до навчання, оволодіти теоретичними знаннями і практичними навичками, сучасними методами роботи з обраної спеціальності, не допускати порушень службової та навчальної дисципліни, складати іспити, заліки, проходити практику та стажування, передбачені навчальними планами і програмами, виконувати навчально-методичні вимоги науково-педагогічного складу, виконувати правила внутрішнього розпорядку університету, дотримуватися вимог законодавства України та нормативно-правових актів з питань проходження служби в ОВС.

18.05.2011 курсант 3-го курсу ОСОБА_1 звернувся до керівництва університету з рапортом про звільнення за власним бажанням. Відповідно до наказу ОДУВС від 20.11.2011 № 83 о/с, Відповідач був відрахований з університету за власним бажанням та звільнений з органів внутрішніх справ України.

Таким чином Відповідач не виконав умови Договору, а саме п.п. 2.3.1, 2.3.2., 2.3.6 п. 2.3., а також порушив п. 3 Договору, в якому передбачені підстави на відшкодування витрат на підготовку, а саме дострокове розірвання договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладів МВС Україні у звязку з небажанням особи продовжувати навчання або порушення нею дисципліни.

Відповідно до Порядку відшкодування особами витрат, повязаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01 березня 2007 року №313 відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, повязаних з грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної і канікулярної відпустки та у зворотному напрямку, за направленням до місця служби після закінчення навчального закладу; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв. Витрати відшкодовуються згідно з договором про підготовку фахівця в навчальному закладі, який укладається між навчальним закладом, головним управлінням або управлінням МВС та особою. У разі відмови особи добровільно відшкодувати витрати стягнення їх суми здійснюється в судовому порядку.

Згідно з вищезазначеними нормативно-правовими актами, Наказу МВС від 15.02.2002 року № 148 Про заходи щодо виконання постанови Кабінету Міністрів України Про формений одяг осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, військовослужбовців спеціальних моторизованих військових частин міліції внутрішніх військ МВС та осіб начальницького складу міліції- від 17.11.2001 року № 1515, Постанови Кабінету Міністрів України Про формений одяг працівників міліції- від 14.08.2013 року № 594, Постанови Кабінету Міністрів від 29 березня 2002 року № 426 Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань та осіб рядового, начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту та Державної служби спеціального звязку та захисту інформації-, на курсанта ОСОБА_1 з 18.08.2013 р. по 20.05.2011 p., МВС України через університет фактично витрачалися бюджетні кошти.

У відповідності до норм ст. 1 Закону України Про загальну структуру і чисельність Міністерства внутрішніх справ України навчальні заклади включені до загальної структури Міністерства внутрішніх справ України, таким чином ОДУВС є структурним підрозділом Міністерства внутрішніх справ. В статуті ОДУВС, затвердженому наказом МВС України від 15 травня 2012 року № 429 також зазначається, що ОДУВС діє у складі Міністерства внутрішніх справ України та підпорядковується йому. ОДУВС, як розпорядник бюджетних коштів згідно із нормами бюджетного законодавства, для виконання своїх обовязків по договору, здійснювало фактичні витрати бюджетних коштів з утримання відповідача. Отже, ОДУВС як структурний підрозділ Міністерства внутрішніх справ України, у разі невиконання договірних відносин, з боку курсантів або молодих фахівців, випускників ВНЗ, звертається до суду для відшкодування бюджетних коштів, які виділялися з державного бюджету і були витрачені на їх утримання. Так, згідно з розрахунком вартості утримання курсанта, ОСОБА_1 повинен відшкодувати витрати на суму 3016,24 грн., які МВС України затратило на його утримання в університеті.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частина 1 статті 530 ЦК України зазначає, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобовязання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Стаття 610 ЦК України зазначає, що порушення зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі та стягує з відповідача на користь ОДУВС витрати, що були понесені Університетом у розмірі, що складаються 37016,24 гривень.

Відповідно до положень ч.1 ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивача понесені ним та документально підтверджені судові витрати у вигляді судового збору у сумі 370,16 гривень.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.10, 11, 60, 209, 212, 214-215, 218, 224-226 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов Одеського державного університету внутрішніх справ задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Одеського державного університету внутрішніх справ 37016,24 гривень витрат, повязаних за період навчання, та 370,16 гривень сплаченого судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення, згідно ч.1 ст. 294 ЦПК України.

Суддя

07.10.2015