Ухвала суду № 52106979, 19.08.2014, Старосамбірський районний суд Львівської області

Справа № 455/282/14-к

Провадження № 1-кп/455/52/2014

У Х В А Л А

19 серпня 2014 року м. Старий Самбір

Старосамбірський районний суд Львівської області

в складі : головуючої судді Ніточко Л.Й.,

при секретарі Сенеті Г.Н. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні залу суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22013150000000271 від 01.12.2013 року, відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, українця, уродженця та зареєстрованого ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, невійськовозобов»язаного, одруженого, має на утриманні двоє малолітніх дітей, працюючого адміністратором у комплексі «Радич» у суб»єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2, судимості немає, - у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 305 та ч.2 ст. 307 КК України;

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, громадянина України, уродженця та зареєстрованого, ІНФОРМАЦІЯ_6, жителя ІНФОРМАЦІЯ_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, військовозобов»язаного, одруженого, працюючого охоронником у суб»єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_4, судимості немає, - у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 305 та ч.2 ст. 307 КК України;

за участю: сторони обвинувачення прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ, ДМС та ДПСУ управління нагляду прокуратури Львівської області ОСОБА_5

сторони захисту обвинувачених: ОСОБА_1 та його захисника адвоката ОСОБА_6, та ОСОБА_3 та його захисника адвоката ОСОБА_7,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 та ОСОБА_3 обвинувачуються в тому, що 30 листопада 2013 року, за попередньою змовою групою осіб, в м. Добродзень Олеського повіту Опольського воєводства ОСОБА_8, у невстановленої слідством особи незаконно з метою збуту придбали два пакети з таблетками рожевого кольору у формі серця вагою 179 та 181 грам та пакет з 6-ма такими ж таблетками, які згідно висновку експерта НДЕКЦ при ГУ МВС України у Львівській області № 3/1653 від 3 грудня 2013 року містять 12,375 грам психотропної речовини, обіг якої обмежений, 1-(4-хлорфеніл) піперазин, що становить великий розмір.

В подальшому, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 незаконно, з метою збуту, зберігали та перевозили вищевказану речовину з м. Добродзень на Україну. 01 грудня 2013 року, близько 18 години 00 хвилин ОСОБА_1 та ОСОБА_3, за попередньою змовою групою осіб, незаконно, слідуючи через митний кордон з РП в Україну автомашиною НОМЕР_1, через пункт пропуску «Смільниця» на території Старосамбірського району Львівської області, перемістили через митний кордон України, з приховуванням від митного контролю, у передній частині нижньої білизни ОСОБА_3 два пакети з таблетками рожевого кольору у формі серця вагою 179 та 181 грам та у бардачку автомашини марки «БМВ Х5», р.н. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1 пакет з 6-ма таблетками рожевого кольору у формі серця, після чого, близько 18 години 05 хвилин, вони були затримані співробітниками УСБ України у Львівській області на відстані близько 1 км від лінії державного кордону України.

Вказаними умисними діями, які виразилися у контрабанді психотропних речовин, у великих розмірах, за попередньою змовою групою осіб, незаконному придбанні, зберіганні, перевезенні з метою збуту, психотропних речовин у великих розмірах, за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 вчинили злочини, передбачені ч.2 ст. 305 та ч.2 ст. 307 КК України.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 адвокат ОСОБА_9 надіслав до суду, яке поступило 13.06.2014 року, клопотання про визнання доказів недопустимими, в якому вказує на те, що в матеріали кримінального провадження прокурором надано протокол огляду місця події від 11.01.2013 року (том 1 а.с. 107-134) та постанову про визнання речовими доказами від 07.02.2014 року (а.с.176-177, т.1). Вважає, що ці документи не можуть бути допустимими в кримінальному провадженні №22013150000000271, виходячи з наступного.

01 грудня 2013 року об 18 годині 05 хвилин працівниками 2-го відділення слідчого відділу УСБ України у Львівській області старшим слідчим капітаном юстиції ОСОБА_10 таслідчим в ОВС підполковником юстиції ОСОБА_11 затримано за підозрою у вчиненні злочину ОСОБА_1 та ОСОБА_3. В порушення всіх норм чинного законодавства, зокрема, ч.5 ст. 208 КПК України, протокол про затримання громадянина ОСОБА_1 було складено лише 02 грудня 2013 року о 04 годині 15хвилин (том 1 а.с. 26-28).

Також, в порушення норм чинного законодавства, що гарантують конституційне право затриманого, підозрюваного на захист, зокрема ст. ст. 20, 42, ч.4 ст. 208 КПК України, затриманим не було роз'яснено їх право користуватись правовою допомогою, не було повідомлено підстав їх затримання, що є грубим порушенням прав, зокрема права на захист ОСОБА_1

В усіх матеріалах справи, окрім протоколів затримання від 02.12.2013 року, чітко вказано, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було затримано 01 грудня 2013 року о 18 годині 05 хвилин, а не 02 грудня о 04 годині 15 хвилин, як це, зокрема, записано у протоколі затримання ОСОБА_1 (том1 а.с. 26-28).

Отже, гр. ОСОБА_1 був затриманий працівниками 2-го відділення слідчого відділу

УСБ України у Львівській області 01.12.2013 року, однак, в порушення ст.ст.20,42, ч.4 і ч.5ст.208 КПК України йому не було негайно повідомлено передбачені законом права підозрюваного та не було роз'яснено право мати захисника, не було повідомлено про підстави затримання та у вчиненні якого злочину він підозрюється тощо.

Було порушено Порядок інформування центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги про випадки затримання осіб, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2011 року № 1363., за яким негайно після фактичного затримання особи службова особа органу, який її затримав, повідомляє центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги відомості про затриману особу, визначені в ч.2 Порядку, зокрема прізвище, ім'я, по батькові та дата народження затриманої особи (якщо вони відомі), час та підстави затримання особи, прізвище, ім'я, по батькові та посада особи, що передала повідомлення та інші.

Однак, працівниками 2-го відділення слідчого відділу УСБ України у Львівській області цього не було зроблено. Повідомлення центру з безоплатної вторинної правової допомоги про затримання ОСОБА_1 було надіслано тільки через 10 годин після фактичного затримання, натомість, відразу, після затримання, було проведено слідчу дію за участю затриманих - огляд місця події, який включав у себе огляд транспортного засобу гр. ОСОБА_1 та особистий обшук гр. ОСОБА_1 та ОСОБА_3Ю, що оформлено відповідним протоколом від 01 грудня 2013 року (том 1 а.с. 107-134).

Однак, чинним законодавством, зокрема КПК України не передбачено проведення такої слідчої дії як огляд місця події у житлі чи іншому володінні особи без її добровільної згоди та без відповідної ухвали слідчого судді.

Отже, згідно ст. 234 та ст. 237 КПК України, обшук та огляд є різними слідчими діями, хоча й проводяться в подібному порядку. Тому проведення працівниками 2-го відділення слідчого відділу УСБ України у Львівській області 01.12.2013 року огляду місця події з проникненням до транспортного засобу гр. ОСОБА_1 без добровільної його згоди як власника такого транспортного засобу та без відповідної ухвали слідчого судді про задоволення клопотання про проведення саме обшуку відповідного транспортного засобу є незаконним.

Виходячи із загальних засад кримінального провадження, визначених ст. ст. 7, 17 КПК України, підозра, обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, отриманих незаконним шляхом.

За таких умов, такий доказ як протокол огляду місця події від 01 грудня 2013 року та усі вилучені на підставі такого протоколу речові докази, з підстав передбачених ст. 86, 87 КПК України, а також судової практики Конституційного та Верховного судів України, - є недопустимими доказами та не повинні прийматись судом до уваги.

Просить фактичні дані отримані під час огляду місця події 01 грудня 2013 року, протокол огляду місця події від 01 грудня 2013 року та усі вилучені предмети на підставі даного протоколу та визнані речовими доказами згідно постанови про визнання речовими доказами від 07.02.2014 року(а.с. 176-177, т.1) - визнати недопустимими доказами, як такі, що отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини за наявності очевидних ознак недопустимості таких доказів.

Дане клопотання захисник ОСОБА_6 та обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримали, проти цього клопотання не заперечували обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник ОСОБА_7.

Прокурор в судовому засіданні заперечив проти даного клопотання, посилаючись на те, що вказані доводи захисника ОСОБА_6 не ґрунтуються на нормах КПК України та практики забезпечення права на захист, що, як вбачається з матеріалів кримінального провадження, до проведення першого допиту, ОСОБА_1 роз'яснено та забезпечено його право на правову допомогу, залучено до участі у справі захисника, огляд місця події, а під час нього і огляд транспортного засобу обвинуваченого ОСОБА_1, проведений уповноваженою на те особою та з дотримання процедури його проведення, тобто, отриманні внаслідок проведення останнього докази є допустимими. Зважаючи на безпосереднє переслідування ОСОБА_3 та ОСОБА_1, які підозрювалися у вчиненні злочину, час проведення огляду місця події (вихідний день, пізня пора доби), необхідність отримання ухвали слідчого судді на огляд транспортного засобу ОСОБА_1, відсутність можливості її отримання до проведення огляду, огляд було проведено без ухвали слідчого судді. Просив дане клопотання відхилити.

Заслухавши думку учасників судового провадження, суд вважає, що в даному клопотанні захисника ОСОБА_6 слід відмовити, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 89 КПК України суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення. У разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате. Сторони кримінального провадження, потерпілий мають право під час судового розгляду подавати клопотання про визнання доказів недопустимими, а також наводити заперечення проти визнання доказів недопустимими.

Заявлені в клопотанні докази, які просить захисник ОСОБА_6 визнати недопустимими, можуть бути визнані недопустимими під час ухвалення судом остаточного рішення суду за наслідками розгляду надісланого обвинувачення, шляхом дослідження цих доказів у їх сукупності та у взаємозв'язку з іншими доказами, що надані учасниками кримінального провадження. Очевидності недопустимості цих доказів на цій стадії судового провадження без дослідження їх у взаємозв'язку з іншими доказами, суд не вбачає й уважає передчасним вирішувати питання про їх недопустимість.

На підставі наведеного та керуючись ст.89 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 адвоката ОСОБА_6 про визнання доказів недопустимими відмовити.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Суддя Л.Й. Ніточко