Постанова № 52102555, 09.10.2015, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 128/2770/15-п

Провадження № 33/772/290/2015

Категорія: 147

Головуючий у суді 1-ї інстанції ОСОБА_1

Доповідач: Мішеніна С. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2015 р. м. Вінниця

Суддя апеляційного суду Вінницької області Мішеніна С.В., за участю захисника ОСОБА_2, ОСОБА_3, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Вінницького районного суду Вінницької області від 10 вересня 2015 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч.3 КУпАП

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, не працюючого, раніше притягувався до адміністративної відповідальності за ст..130 ч.1 КУпАП постановою Вінницького районного суду Вінницької області від 30.07.2014 року та за ст. 130 ч.2 КУпАП постановою Вінницького районного суду Вінницької області від 29.09.2014 року , -

В с т а н о в и в :

Постановою Вінницького районного суду Вінницької області від 10 вересня 2015 року ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами в строк на 4 (чотири) роки з оплатним вилученням транспортного засобу марки «ВАЗ 21093», державний номерний знак НОМЕР_1, який належить на праві власності ОСОБА_4.

Стягнуто із ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 243, 60 гривень.

Згідно постанови , 04 липня 2015 року о 20 годині 50 хвилин в м. Вінниця по вул. Пирогова, водій ОСОБА_3 керував транспортним засобом - автомобілем «ВАЗ 21093», державний номерний знак НОМЕР_1, який належить на праві власності ОСОБА_4 , в стані наркотичного спяніння, чим порушив вимоги п.2.9 Правил дорожнього руху України .

Не погоджуючись з постановою суду ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, просив скасувати постанову Вінницького районного суду Вінницької області від 10.09.2015 року. Постановити нове рішення, яким визнати його, ОСОБА_3 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами в строк 3( три) роки без оплатного вилучення транспортного засобу марки «ВАЗ 21093», д.н.з. НОМЕР_2, що належить на праві власності ОСОБА_4.

Вимоги мотивовано тим, що всупереч вимог ст..245, 280 КУпАП судом неповно та необєктивно зясовано всі обставини та не досліджено докази належним чином, оскільки не враховано, що він щиро розкаявся, визнав вину, не прийнято до уваги те, що автомобіль це єдиний засіб для існування, оскільки на його утриманні дружина та донька Анастасія, ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Також, в ході судового розгляду було зясовано та підтверджено документально, що транспортний засіб належить на праві власності ОСОБА_4, однак вказана особа до розгляду адміністративного протоколу не залучалась , її думка з вказаного приводу не встановлювалася, суд, не здобувши жодних підтверджень ( наявність розписки та доручення) фактично належності транспортного засобу марки ВАЗ 21093 д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_3 оплатно вилучив особисте майно , що належить на праві власності ОСОБА_4 в порушення вимог ст..41 Конституції України.

З пояснень захисника ОСОБА_2, ОСОБА_3, матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серія АП1 №007892 від 19.07.2015 року водій ОСОБА_3 04 липня 2015 року о 20 годині 50 хвилин в м. Вінниця по вул. Пирогова керував транспортним засобом - автомобілем «ВАЗ 21093», державний номерний знак НОМЕР_1 в стані наркотичного спяніння, чим порушив вимоги п.2.9 Правил дорожнього руху України ( а.с1)

Медичний огляд на стан спяніння проводився 04.07.2015 року о 21 год.10 хв. в КЗ « Вінницький обласний наркологічний диспансер» Соціотерапія»», за результатами висновку якого, ОСОБА_3 перебував в стані наркотичного спяніння ( а.с.2) .

Як убачається з протоколу про адміністративне правопорушення серія АП1 № 007892 від 19.07.2015 року, з наданого свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, транспортний засіб марки « ВАЗ 21093» д/н знак НОМЕР_2 належить на праві власності ОСОБА_4, що знайшло підтвердження під час судового розгляду.

Згідно ст..41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об'єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження обєктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких обєктів наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.

Відповідно до розяснень Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 « Про практику застосування судами України законодавства у справах

про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті

( Із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України № 18 від 19.12. 2008 року) оплатне вилучення транспортного засобу є допустимим тільки як додаткове адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, за які встановлено відповідальність ч.6 ст.121, ч.2 та 3 ст.130 КУпАП. Застосування його як основного стягнення законом не передбачено . Не можна накладати це стягнення й на особу, яка вчинила відповідне правопорушення, керуючи транспортним засобом, що належить іншій особі.

Таким чином, ОСОБА_4 в результаті застосування оплатного вилучення транспортного засобу позбавлено її прав, гарантованих Конституцією України .

Враховуючи вищевикладене, виходячи із принципу верховенства права, закріпленого у ст. 8 Конституції України та гарантування Конституцією судового захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина, наявні підстави для зміни постанови суду першої інстанції в частині застосування стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу, яке позбавляє ОСОБА_4 права володіння автомобілем, який їй належить.

Суд першої інстанції в дотримання вимог ст.280 КУпАП, зясувавши обставини, що помякшують, а саме щире розкаяння, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_3, враховуючи характер вчиненого правопорушення , обставини його вчинення, дані про особу, те, що останній двічі притягувався до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП з метою запобігання вчинення ОСОБА_3 нових правопорушень, дійшов вірного висновку щодо необхідності застосування адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк чотири роки, який на думку апеляційного суду є достатнім та необхідним для виправлення ОСОБА_3, тому підстави для зміни в цій частині постанови відсутні.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя -

П о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволити частково.

Постанову Вінницького районного суду Вінницької області від 10.09.2015 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч.3 КУпАП

ОСОБА_3 змінити, виключивши вказівку щодо оплатного вилучення транспортного засобу, марки « ВАЗ 21093» д/н знак НОМЕР_2 , який належить на праві власності ОСОБА_4.

В решті постанову залишити без змін.

Постанова оскарженню не підлягає .

Суддя: ( підпис)

Згідно з оригіналом: