Рішення № 52101958, 29.09.2015, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/12004/15-ц

Провадження № 2/127/4056/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.09.2015 Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого Овсюка Є.М.

при секретарі Олійник І.Ю.

розглянувши в відкритому судовому засідання в м. Вінниці справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про витребування майна з чужого володіння,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 в інтересах недієздатного ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 про витребування майна з чужого володіння. В позові зазначає, що 09.02.2007 р. між ВАТ «Кредитпромбанк», як іпотекодержателем та ОСОБА_4 і ОСОБА_2, як іпотекодавцями в якості забезпечення кредитних зобовязань ОСОБА_4 було укладено договір іпотеки №31.3ВН/22/101/07-К. Предметом договору іпотеки є виділені в натурі 29/100 часток нежилих вбудованих приміщень, що розташовані в м. Вінниці по вул. Щорса, буд. №8.

ОСОБА_4 та ОСОБА_2 зазначені нежитлові приміщення належать по ? частці кожному на підставі договору купівлі-продажу від 03.12.2004 р.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 16.12.2010 р. розглянуто позов ПАТ «Кредитпромбанк» до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки і винесеним рішенням позов задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Кредитпромбанк» заборгованість за кредитним договором від 09.02.2007 р. в розмірі 925602,67 грн. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки нежилі вбудовані приміщення, що знаходяться по вул. Щорса, буд. 8, м. Вінниці, які належать на праві власності ОСОБА_4 і ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 03.12.2004 р. і договору купівлі-продажу від 25.05.2005 р.

Дане рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 16.12.2010 р. набуло законної сили, по виконанню даного рішення виписаний виконавчий лист і відкрито виконавче провадження з примусового його виконання. В подальшому ? частки у праві власності на 29/100 часток вбудованих приміщень загальною площею 131,7 кв. м., що знаходяться по вул. Щорса, 8 в м. Вінниці, які є власністю ОСОБА_2, проведеним аукціоном з реалізації предмета іпотеки перейшли у власність переможця прилюдних торгів ОСОБА_3, який сплатив відповідно до акту за придбану нерухомість 68511,50 грн.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 02.09.2013 р. ОСОБА_2 визнано недієздатним.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 21.11.2013 р. ОСОБА_1 призначена опікуном недієздатного ОСОБА_2

В січні 2014 р. ОСОБА_1 в інтересах недієздатного ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4, ПАТ «Кредитпромбанк» про визнання недійсними договорів, посилаючись на те, що 02.09.2013 р. рішенням Вінницького міського суду Вінницької області її брата ОСОБА_2 було визнано недієздатним і що він укладав кредитний договір і договір іпотеки в стані коли не міг усвідомлювати в силу своєї хвороби, наслідки своїх дій. Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 14.10.2014 р. в задоволенні даного позову було відмовлено, з чим не погодилась ОСОБА_1 і подала апеляційну скаргу.

12.12.2014 р. Апеляційним судом Вінницької області розглянуто апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 14.10.2014 р. та частково задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 14.10.2014 р. скасовано і ухвалене нове рішення, яким позов ОСОБА_1 в інтересах недієздатного ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано недійсним кредитний договір №31.3ВН/22/101/07-К, укладений 20.03.2007 р. між ВАТ «Кредитпромбанк» та ОСОБА_2 Стягнуто з ОСОБА_1, яка діє в інтересах недієздатного ОСОБА_2 на користь ВАТ «Кредитпромбанк» 14939,90 дол. США, що еквівалентно 234108,23 грн. Визнано недійсним договір іпотеки №31.3ВН/22/101/07-к, укладений 09.02.2007 р. між ВАТ «Кредитпромбанк» та ОСОБА_2 в частині зобовязання іпотекодавця ОСОБА_2 Визнано недійсним договір іпотеки №31.3ВН/61/101/07-К укладений 19.04.2007 р. між ВАТ «Кредитпромбанк» та ОСОБА_2 В решті позову відмовлено.

Посилаючись на те, що договір іпотеки №31.3ВН/22/101/07-К укладений 09.02.2007 р. між ВАТ «Кредитпромбанк» та ОСОБА_2 в частині зобовязання іпотекодавця ОСОБА_2 визнано судом недійсним позивач вважає, що ? частки у праві власності на 29/100 часток вбудованих приміщень загальною площею 131,7 кв. м., що знаходяться по вул.. Щорса, 8 в м. Вінниці були відчужені банком ВАТ «Кредитпромбанк» незаконно без належного на це права, а тому дані приміщення, належні ОСОБА_2 слід витребувати з чужого незаконного володіння у ОСОБА_3

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_5 підтримав позов обґрунтовуючи його викладеними в ньому обставинами.

Представник відповідача ОСОБА_6 просив відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що дане майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, яким є ОСОБА_3, який набув власність на нього за результатом проведення аукціону з реалізації предмета іпотеки нерухомого майна, який був проведений виконавчою службою в порядку встановленому для виконання судових рішень. Також звертає увагу на те, що проведені прилюдні торги з реалізації майна належного ОСОБА_2 недійсними не визнані і ніким не оспорювались.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову з врахуванням наступного.

По справі встановлено, що 09.02.2007 р. між ВАТ «Кредитпромбанк» як іпотекодержателем та ОСОБА_4 і ОСОБА_2 в якості забезпечення кредитних зобовязань ОСОБА_4 (кредитний договір від 09.02.2007 р.) було укладено договір іпотеки №31.3ВН/22/101/074-К. Предметом договору іпотеки є виділені в натурі 29/100 часток нежилих вбудованих приміщень, що розташовані в м. Вінниці по вул. Щорса, буд. №8, які належать ОСОБА_4 та ОСОБА_2 по ? частці кожному на підставі договору купівлі-продажу від 03.12.2004 р.

Оскільки ОСОБА_4 і ОСОБА_2 неналежним чином виконували зобовязання по кредитному договору від 09.02.2007 р. ПАТ «Кредитпромбанк» звернувся з позовом до ОСОБА_4 і ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Даний позов задоволено. Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 16.12.2010 р. розглянуто позов ПАТ «Кредитпромбанк» до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки і винесеним рішенням позов задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Кредитпромбанк» заборгованість за кредитним договором від 09.02.2007 р. в розмірі 925602,67 грн. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки нежилі вбудовані приміщення, що знаходяться по вул. Щорса, буд. 8, м. Вінниці, які належать на праві власності ОСОБА_4 і ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 03.12.2004 р. і договору купівлі-продажу від 25.05.2005 р.

Дане рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 16.12.2010 р. набуло законної сили, по виконанню даного рішення виписаний виконавчий лист і відкрито виконавче провадження з примусового його виконання. В подальшому ? частки у праві власності на 29/100 часток вбудованих приміщень загальною площею 131,7 кв. м., що знаходяться по вул. Щорса, 8 в м. Вінниці, які є власністю ОСОБА_2, проведеним аукціоном з реалізації предмета іпотеки перейшли у власність переможця прилюдних торгів ОСОБА_3, який сплатив відповідно до акту за придбану нерухомість 68511,50 грн.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 02.09.2013 р. ОСОБА_2 визнано недієздатним.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 21.11.2013 р. ОСОБА_1 призначена опікуном недієздатного ОСОБА_2

В січні 2014 р. ОСОБА_1 в інтересах недієздатного ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4, ПАТ «Кредитпромбанк» про визнання недійсними договорів, посилаючись на те, що 02.09.2013 р. рішенням Вінницького міського суду Вінницької області її брата ОСОБА_2 було визнано недієздатним і що він укладав кредитний договір і договір іпотеки в стані коли не міг усвідомлювати в силу своєї хвороби наслідки своїх дій. Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 14.10.2014 р. в задоволенні даного позову було відмовлено, з чим не погодилась ОСОБА_1 і подала апеляційну скаргу.

12.12.2014 р. Апеляційним судом Вінницької області розглянуто апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 14.10.2014 р. та частково задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 14.10.2014 р. скасовано і ухвалене нове рішення, яким позов ОСОБА_1 в інтересах недієздатного ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано недійсним кредитний договір №31.3ВН/22/101/07-К, укладений 20.03.2007 р. між ВАТ «Кредитпромбанк» та ОСОБА_2 Стягнуто з ОСОБА_1, яка діє в інтересах недієздатного ОСОБА_2 на користь ВАТ «Кредитпромбанк» 14939,90 дол. США, що еквівалентно 234108,23 грн. Визнано недійсним договір іпотеки №31.3ВН/22/101/07-К, укладений 09.02.2007 р. між ВАТ «Кредитпромбанк» та ОСОБА_2 в частині зобовязання іпотекодавця ОСОБА_2 Визнано недійсним договір іпотеки №31.3ВН/61/101/07-К укладений 19.04.2007 р. між ВАТ «Кредитпромбанк» та ОСОБА_2 В решті позову відмовлено.

Позивач ОСОБА_1 посилаючись на зазначені обставини вважає, що реалізація банком нерухомого майна, яке належить ОСОБА_2, являється незаконною, оскільки зобовязання іпотекодавця ОСОБА_2 визнані рішенням Апеляційного суду Вінницької області недійсними, тому маються підстави для витребування даного нерухомого майна з чужого незаконного володіння ОСОБА_3 шляхом передання у власність ОСОБА_2

З зазначеним твердженням позивача суд погодитись не може з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала право його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:

було загублено власником або особою, якій він передав майно у володіння;

було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;

вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з пізньої волі іншим шляхом.

Позивач свої вимоги базує саме на п.3 ч.1 ст.388 ЦК України, зазначаючи що майно належне ОСОБА_2 вибуло з його володіння не з його волі.

Разом з тим ч.2 ст.388 ЦК України встановлено, що майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Відповідач ОСОБА_3 придбав спірне майно за відплатним договором за результатами проведеного аукціону з реалізації предмету іпотеки, заплатив за вказане майно відповідну вартість і про те, що це майно не підлягає до відчуження не знав і не міг знати, тобто є добросовісним набувачем.

Дане нерухоме майно, а саме нежитлові приміщення, які належали ОСОБА_2 і які розташовані по вул. Щорса, 8 в м. Вінниці були реалізовані під час проведення аукціону з реалізації предмета іпотеки нерухомого майна, що є власністю фізичної особи ОСОБА_2, про що складений акт затверджений начальником Староміського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції 09.09.2013 р. (а.с. 8). Таким чином дане майно, належне ОСОБА_2 було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень, а тому відповідно до ч.2 ст.388 ЦК України не може бути витребувано від добросовісного набувача, яким є відповідач по справі ОСОБА_3

Суд також приймає до уваги, що прилюдні торги по реалізації зазначеного нерухомого майна на час розгляду справи у суді недійсними не визнані, його результати ніким не оскаржуються. При зазначених обставинах суд не вбачає підстав для задоволення позову про витребування майна з чужого незаконного володіння ОСОБА_3 і передачі даного майна у власність ОСОБА_2

Відповідно до ст.88 ЦПК України підстав для стягнення на користь позивача судових витрат немає, оскільки суд відмовив йому у позові. Відповідач судових витрат не має.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 317, 319, 330, 388 ЦК України, ст.ст. 10, 57-60, 88, 212-215, 218 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

В позові ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння шляхом передання його у власність ОСОБА_2 відмовити.

Судові витрати залишити за сторонами.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя