Рішення № 52101824, 29.09.2015, Тростянецький районний суд Вінницької області

Справа № 147/451/15-ц

Провадження № 2/147/230/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.09.2015 року смт. Тростянець

Тростянецький районний суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Савченко С.М.,

при секретарі Подолян Т.І,

за участі відповідача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Тростянець цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою і просив стягнути з відповідача на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованість у розмірі 21150,53 (Долар США), що за курсом 26,85 відповідно до службового розпорядження НБУ від 02.03.2015 року складає 567891, 61 грн. за кредитним договором № VIUPAN08946720 від 26.11.2007 року та судові витрати.

На обґрунтування позову повідомив, що 26.11.2007 року між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № VIUPAN08946720, згідно якого ОСОБА_1 отримав від банку кредит в розмірі 8142,74 (Долар США) на термін до 23.11.2012 року і зобовязався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором.

Відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, комісією, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором № VIUPAN08946720, чим порушив умови кредитного договору, а також ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України. У звязку з зазначеними порушеннями зобовязань, відповідач станом на 02.03.2015 року має заборгованість 21150,53 доларів США, яка складається з наступного: 4989, 75 доларів США заборгованість за кредитом; 15144,74 доларів США пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором; 9,31 долар США штраф фіксована частина; 1006,72 доларів США штраф процентна складова.

В подальшому позивач подав заяву, якою змінив розмір позову і просив стягнути лише пеню в розмірі 12069,84 доларів США за період з 24.03.2012 року по 02.03.2015 року та в іншій частині позову просив позов залишити без розгляду. В заяві зазначив, що відповідно до п. 4.4 договору нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобовязань, передбаченої п.п. 4.1, 4.2, 4.3, здійснюють протягом трьох років з дня, коли відповідне зобовязання повинно бути виконане позичальником. Пеня до 24.03.2012, тобто понад 3 роки, складає 3127,06 доларів США, а станом на 02.03.2015 р. 15144,74 доларів США, отже заборгованість по пені за три роки складає 12069, 84 доларів США, яку просив стягнути, в іншій частині позову.

Представник позивача, в судове засідання не зявився, подав заяву в якій просив справу розглядати у його відсутність. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 позовні вимоги не визнає та заперечує проти їх задоволення.

Представник відповідача ОСОБА_2, який діє на підставі договору про надання правової допомоги від 21 травня 2015 року, заперечив проти задоволення позову у повному обсязі, пояснив, що дійсно 26.11.2007 року між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № VIUPAN08946720, згідно якого ОСОБА_1 отримав від банку кредит.на термін до 23.11.2012 року. 22.08.2011 року Тростянецьким районним судом Вінницької області було ужвалено рішення у цивільній справі №2-688/11 за позовною заявою ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Відповідно до вищевказаного рішення суду, яке набрало законної сили 01.09.2011 року, ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 та просив стягнути з нього заборгованість за кредитом в сумі 8542,12 доларів США, зазначивши при цьому, що відповідно до кредитного договору № VIUPAN08946720 від 26.11.2007 року відповідачу було надано кредит в розмірі 10337,77 доларів США, строком до 23.11.2012 року.

Та у звязку з тим, що рішення Тростянецького районного суду Вінницької області у цивільній справі № 2-688/11, яке набуло законної сили 01.09.2011 року, було ухвалено з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, то провадження у даній цивільній справі № 147/451/15-ц за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 просив закрити у відповідності до п.2 ч.1 ст. 205 ЦПК України.

Заслухавши пояснення відповідача та його представника, дослідивши надані докази, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд вважає, що у позові ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» необхідно відмовити повністю виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 26.11.2007 р. між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «Приватбанк» був укладений кредитний договір №VIUPAN08946720, згідно з яким банк зобовязався надати останньому кредит в сумі 10337,77 доларів США на наступні цілі: 7 823,06 доларів США на купівлю автомобіля, 2514,71 доларів США на оплату разових страхових платежів, комісії та внесення в Державний реєстр зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,96% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 23.11.2012 року (а. с. 8-12).

22.08.2011 року Тростянецьким районним судом Вінницької області ухвалено рішення у цивільній справі №2-688/11 за позовною заявою ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, яке набуло законної сили 01.09.2011 року, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк ПРИВАТБАНК заборгованість за кредитним договором № VIUPAN08946720 від 26.11.2007 року, станом на 25.06.2011 року, у розмірі 8542,12 доларів США, яка складається з: 5753,82 доларів США заборгованість за кредитом, 1012,44 доларів США заборгованість по процентам за користування кредитом, 193,80 доларів США заборгованість по комісії за користуванням кредитом, 1145,42 доларів США пенею за несвоєчасність виконання зобовязань за договором; 31,37 доларів США штраф (фіксована частина); 405,27 доларів США - штраф (відсоткова складова).

Окрім того, рішенням суду від 03.03.2014 року по справі № 147/2009/13-ц задоволено позов ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави. Згідно даного рішення станом на 07.11.2013 року борг відповідача перед банком згідно розрахунку складав 8105,43 доларів США, в тому числі: 5753,82 доларів США заборгованість за кредитом, 1012,44 доларів США заборгованість по процентам за користування кредитом, 193,80 доларів США заборгованість по комісії за користуванням кредитом, 1145,42 доларів США пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором. В рахунок погашення даної заборгованості за кредитним договором №VIUPAN08946720 від 26.11.2007 року в сумі 8105 (вісім тисяч сто пять) доларів 43 центи США, що еквівалентно 64762,38 грн., звернуто стягнення на предмет застави: автомобіль марки «ВАЗ», моделі «210990-20», типу «легковий седан-В», шасі (кузов) №Y6D21099070042041, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_1, шляхом продажу вказаного предмета застави Публічним акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» з укладенням від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою - покупцем, з наданням повноважень на отримання дублікату свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу замість втраченого, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ по свідоцтву про реєстрацію транспортного засобу або його дублікату для його подальшої реєстрації, а також наданням ПАТ КБ «Приватбанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу та зняття вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України.

Згідно наданої відповідачем копії акту прийому автомобіля в заклад ПАТ «Приватбанк» 26.05.2011 року відповідач ОСОБА_1 передав представнику банка автомобіль марки «ВАЗ», моделі «210990-20», типу «легковий седан-В», шасі (кузов) №Y6D21099070042041, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1.

З наданої представником позивача виписки про рух коштів по кредитному договору №VIUPAN08946720 від 26.11.2007 року вбачається, що заставний автомобіль був реалізований 19.12.2014 року за суму 3170,88 доларів США.

Автомобіль був переданий банку 26.05.2011 року, тривалий час не реалізовувався, а реалізований у грудні 2014 році, при цьому ще нарахована пеня за період перебування автомобіля у володінні позивача.

Крім того, рішенням суду 22.08.2011 року стягнуто з відповідача на користь ПАТ КБ «Приватбанк», зокрема, сальдо поточне і сальдо прострочене станом на 25.06.2011 року і при цьому продовжувалося нарахування пені.

Відповідно ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Згідно ч. 3 цієї статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобовязання.

Позивач не надав суду доказів змінення розміру пені за кредитним договором №VIUPAN08946720 від 26.11.2007 року, не повідомив який механізм нарахування пені (за які дні та з якої суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання обчислювалася пеня), починаючи з 24.03.2012 р. по 02.03.2015 р.

Так як судом прийняті всі визначені ЦПК України процесуальні дії та міри по зясуванню обставин справи, по витребуванню доказів, а позивач не надав суду докази, які витребовувалися судом і які мають значення для справи, свого представника для надання ним особистих пояснень по суті заявлених позивачем позовних вимог не направив, суд вирішує справу за наявними у ній доказами.

Відповідно до ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є, зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Суд вважає, що належних та допустимих доказів відповіднодо ст. 58, 59 ЦПК України наявності заборгованості по пені у відповідача перед позивачем по виконанню умов договору суду не надано.

Відповідно до ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Рішенням суду 22.08.2011 року стягнуто з відповідача на користь ПАТ КБ «Приватбанк» сальдо поточне і сальдо прострочене (заборгованість за кредитом) станом на 25.06.2011 року разом з 1012,44 доларів США заборгованості по процентам за користування кредитом, 193,80 доларів США заборгованості по комісії за користуванням кредитом, 1145,42 доларів США пені за несвоєчасність виконання зобовязань за договором; 31,37 доларів США штраф (фіксована частина); 405,27 доларів США - штраф (відсоткова складова).

Позивачем не надано суду відомостей про те чи вживалися заходи по виконанню даного рішення.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Суд, оцінивши докази приходить до висновку, що позивач не позбавлявся права отримати виконавчий лист по названому рішенню та звернути його до виконання.

Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього кодексу. Відповідно до ч. 4 цієї ж статті доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.1 ст. 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, встановивши правовий характер спірних правовідносин, шляхом дослідження всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявних у справі доказів, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини у справі, які складають правову підставу позову, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.

Оскільки суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, то судовий збір відповідно до ст. 88 ЦПК України залишається за позивачем.

Відповідно до ст. ст. 79, 88 ЦПК України та ЗУ «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» суд вважає за необхідне стягнути з ПАТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 500 грн. за надання правової допомоги.

На підставі ст. ст. 6, 10, 57, 60,61,79, 88, 208, 212 ЦПК України, керуючись ст. ст. 509, 526, 1049, 1054, ЦК України,-

В И Р І Ш И В:

В позові Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 500, 00 гривень за надання правової допомоги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційної скарги не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Вінницької області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: