Постанова № 52101047, 14.09.2015, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/18264/15-а

Провадження №2-а/761/336/2015

П О С Т А Н О В А

іменем України

14 вересня 2015 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі

головуючого судді Юзькової О.Л.

при секретарі Голопич Н.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом начальника Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в м. Києві про визнання дій неправомірними та скасування постанови про накладення штрафу, -

ВСТАНОВИВ:

Начальник Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва із позовом до Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в м. Києві про визнання дій відповідача щодо накладення штрафу на позивача неправомірними; скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Новак Г.М. від 11.06.2015р. про накладення штрафу у розмірі 680,00 грн. Оскаржувана постанова винесена в межах примусового виконання рішення Шевченківського районного суду м. Києва за позовом ОСОБА_2 про перерахунок пенсій. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм чинного законодавства та є необґрунтованою, оскільки виплата нарахованої доплати до пенсії у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат особам які мають право на пенсію та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України. Виплата нарахованої пенсії ОСОБА_2 не проводиться у зв'язку із відсутністю бюджетних асигнувань. Таким чином невиплата компенсації має місце за обставин, які не залежать від волі та дій спеціалістів позивача, а від наявних у Пенсійному фонді України фінансових ресурсів.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги, просив задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки не повідомив. Заяв та клопотань від нього в адресу суду не надходило.

Дослідивши матеріали справи, вивчивши копії матеріалів виконавчого провадження наданих відповідачем, суд дійшов до наступного висновку.

Як свідчать матеріали справи, у провадженні відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ в м. Києві перебуває виконавчий лист № 2-а-2933/11, виданий Шевченківським районним судом м. Києва 22.05.2014р. на примусове виконання судового рішення про зобов'язання позивача провести перерахунок пенсії ОСОБА_2 виходячи з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням за період з 31.10.2010 року з урахуванням здійснених виплат.

Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві від 26.09.201 4 р. виконавчий лист було повернуто стягувану.

Шевченківським районним судом м. Києва 23.01.2015 року постанову державного виконавця від 26.09.2014 р. про повернення виконавчого документа скасовано.

10.03.2015 р. старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві винесено постанову про відновлення виконавчого провадження.

Як вбачається з матеріалів справи Перший заступник Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві 06.05.2015 р. ОСОБА_2 здійснено перерахунок пенсії в порядку встановленому рішенням суду з 31.12.2010 р. по 18.06.2011 р. на суму 5 694,95 грн. Разом з тим, рішення суду у частині виплати заборгованості по пенсії не виконано через відсутність коштів, виплата яких буде здійснена за наявності відповідного фінансування з Державного бюджету України. Для проведення виплати зазначену суму коштів включено в додаткову відомість.

За таких обставин 11.06.2015 р. в межах проведення виконавчих дій по примусовому виконанню виконавчого листа № 2-а-2933/11старшим державним виконавцем Новак Г.М. винесено постанову про накладання штрафу на Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві у розмірі 680,00 грн.

При цьому державним зазначено, що згідно до повідомлення Пенсійного фонду України в м. Києві встановлено, що ОСОБА_2 проведено перерахунок пенсії в сумі 5 694,95 грн. Однак виплату не проведено, рішення суду в повному обсязі не виконано. Підтверджуючи документи про неможливість виконання рішення суду боржником н надано.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб , визначених у цьому законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим законом та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 ст.75 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до ст. 89 цього закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення. Якщо рішення не виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом. При цьому на боржника повторно накладається штраф у порядку встановленому ст.89 цього закону.

Таким чином, в розумінні положень Закону, накладення на боржника штрафу у відповідності до ст.89, можливе лише у разі відсутності поважних причин для невиконання судового рішення.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 23 Бюджетного кодексу України бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет.

Пунктом 20 частини 1 статті 116 Бюджетного кодексу України передбачено, що порушенням бюджетного законодавства визнається порушення учасником бюджетного процесу встановлених цим кодексом чи іншим бюджетним законодавством норм щодо складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету та звітування про його виконання, а саме взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим кодексом чи законом про Державний бюджет України.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доказів, які б спростовували доводи позивача відповідач суду не надав.

Враховуючи викладене, оскільки невиплата ОСОБА_2 за виконавчим листом мала місце з поважних причин та залежить від наявних у позивача фінансових ресурсів, а не дій чи бездіяльності посадових осіб, тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 1, 75, 89 Закону України «про виконавче провадження», ст.ст.23, 116 Бюджетного Кодексу України, ст. ст. 8,17,18,19,160,162,167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в м. Києві, щодо накладення на Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві штрафу у розмірі 680,00 грн.

Скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в м. Києві Новак Г.М. від 11.06.2015 р. ВП № 43430177 про накладення на Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві штрафу у розмірі 680грн.

На постанову суду може бути подано апеляційну скаргу до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення через Шевченківський районний суд м. Києва.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили в разі пропущення вищезазначених строків, або якщо її не скасовано після розгляду справи в суді апеляційної інстанції.

Суддя: