Вирок № 52100279, 05.10.2015, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/6911/15-к

провадження № 1-кп/753/410/15

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" жовтня 2015 р. 05 жовтня 2015 року Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Просалової О.М.,

при секретарі Шульзі С.О.,

провівши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві судовий розгляд у кримінальному провадженні по обвинуваченню

ОСОБА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1, який народився у м. Києві ІНФОРМАЦІЯ_1, є громадянином України, працює ТОВ «Компанія Флеш» менеджером з гуртового збуту, має на утриманні малолітню дитину, 2011 року народження, зареєстрований у АДРЕСА_1, проживає у АДРЕСА_2, не судимий,

у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

сторони кримінального провадження:

прокурор - Давідян О.Н.,

обвинувачений - ОСОБА_2,

захисник - ОСОБА_3,

потерпіла - ОСОБА_4,

представник потерпілої - ОСОБА_5,

в с т а н о в и в:

17 грудня 2014 року близько 17 години 40 хвилин ОСОБА_2, керуючи технічно справним автомобілем «Volkswagen Polo» н.з. НОМЕР_2 рухався в лівій смузі проїзної частини вулиці Ревуцького, зі сторони вулиці А.Ахматової в напрямку проспекту Бажана в м. Києві зі швидкістю приблизно 60 км/год. Попереду вказаного автомобіля в правій смузі рухався автомобіль «Infinini» НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_7

Під час руху водій ОСОБА_2, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, допустив порушення вимог пунктів 2.3. підпункт «б», 18.1 та 18.4 Правил дорожнього руху України, а саме проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебував пішохід ОСОБА_8 та перед яким зменшив швидкість та зупинився транспортний засіб, не зменшив швидкість, не зупинився, не дав дорогу вказаному пішоходу, а продовжив рух, в результаті чого на нерегульованому пішохідному переході, розташованому напроти будинку №40 по вулиці Ревуцького, здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_8, що спричинило його смерть.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочину за наведених вище обставин визнав у повному обсязі, щиро покаявся і дав покази, які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення злочину. Пояснив, що 17 грудня 2014 року близько 17 години 30 хвилин він рухався зі сторони вул. Ахматової по вул. Ревуцького в м. Києві на автомобілі «Volkswagen Polo» н.з. НОМЕР_2. Під'їжджаючи до нерегульованого пішохідного переходу він побачив з правої сторони темний силует, це був потерпілий ОСОБА_8 з яким через декілька секунд сталося зіткнення. Перед пішохідним переходом він не зменшив швидкості. Підійшли люди і хтось викликав швидку, приїхали працівники ДАІ. На наступний день він спілкувався з потерпілою, пропонував свою допомогу.

Враховуючи те, що обвинувачений та інші сторони кримінального провадження не оспорюють обставини, які підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні і викладені в обвинувальному акті, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз'яснивши учасникам процесу положення ст. 349 КПК України, провів судовий розгляд із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, які характеризують його особу.

Обвинувачений ОСОБА_2 визнав повністю цивільний позов. Пояснив, що вже почав відшкодовувати потерпілій шкоду, однак за браком коштів не в змозі одразу виплатити усю суму. Надав суду розписки про часткове відшкодування потерпілій завданої шкоди, зокрема, на суму 7 000 гривень.

Потерпіла у судовому засіданні підтримала повністю цивільний позов та просила його задовольнити. Також просила обрати ОСОБА_2 покарання із застосуванням ст. 75 КК України.

Представник потерпілої у суді пояснила, що потерпіла є дружиною загиблого і в результаті даної ДТП вона залишилася самотньою. Просила задовольнити цивільний позов у повному обсязі.

Представник відповідача ПрАТ «СК «ПРОВІДНА» ОСОБА_9 надав суду письмові заперечення проти позову, в яких просив цивільний позов залишити без розгляду та надати можливість позивачу отримати відшкодування в досудовому порядку, а в разі відмови в рамках цивільного судочинства.

При цьому послався на те, що потерпіла ОСОБА_4 не виконала обов'язків передбачених ст. 33-1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», зокрема не зверталася до страхової компанії з приводу відшкодування на лікування. Дана обставина унеможливила страховика встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди.

Суд, враховуючи зазначені вище обставини, вважає встановленим, що своїми діями, які виразились у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого, ОСОБА_2 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 286 КК України.

Згідно ст. 66 КК України обставинами, які пом'якшують ОСОБА_2 покарання, суд визнає щире каяття, часткове добровільне відшкодування завданого збитку.

Згідно ст. 67 КК України обставин, які обтяжують ОСОБА_2 покарання, судом не встановлено.

При вирішенні питання про призначення ОСОБА_2 покарання суд враховує вимоги ст. 65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, межі санкції ч. 2 ст. 286 КК України, ступінь тяжкості злочину, який відноситься до тяжкого злочину, вчиненого з необережності, особу обвинуваченого ОСОБА_2 який раніше не судимий, не перебуває на обліку у лікарів нарколога і психіатра, характеризується позитивно за місцем роботи, має на утриманні малолітню дитину 2011 року народження, частково добровільно відшкодував завдану потерпілій шкоду.

Враховуючи конкретні обставини справи, значну суспільну небезпеку скоєного, суд приходить до висновку про необхідність призначення ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі з призначенням додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Разом з тим, у зв'язку із наявністю декількох обставин, які пом'якшують покарання ОСОБА_2 та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи обвинуваченого, який не судимий, щиро кається, характеризується позитивно, має на утриманні малолітню дитину, частково відшкодував завдані збитки, а також враховуючи думку представника потерпілої ОСОБА_5 та потерпілої ОСОБА_4, які вважали можливим не позбавляти обвинуваченого ОСОБА_2 волі, суд вважає за можливе у даному випадку звільнити ОСОБА_2 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, одночасно поклавши на нього обов'язки передбачені ст. 76 КК України.

Враховуючи обставини даної ДТП та її наслідки суд вважає, що цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 підлягає задоволенню в повному обсязі.

При вирішенні питання стягнення моральної шкоди з відповідача ОСОБА_2, судом враховується те, що ним ця шкода частково відшкодована, а саме на суму 7 000 (сім тисяч) гривень.

Доводи представника відповідача ПАТ «Страхова Компанія «Провідна» про залишення позову без розгляду є неспроможними, оскільки як вбачається з наданого суду обвинуваченим ОСОБА_2 інформаційного листа про дії Страхувальника по КАСКО при врегулюванні страхового випадку справи №2300066613,66614, до страховика з заявою про настання події звернувся ОСОБА_2 18 грудня 2014 року та надав усі наявні документи щодо дорожньо-транспортної пригоди. Отже страховик мав можливість встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди.

Оскільки згідно з ч. 2 ст. 122, ч. 2 ст. 124 КПК України залучення стороною обвинувачення експертів спеціалізованих державних установ здійснюється за рахунок коштів, які за цільовим призначенням виділяються цим установам з Державного бюджету України, такі витрати стягуються з обвинуваченого, а тому судові витрати за проведення експертизи в межах даного провадження слід стягнути на рахунок держави з ОСОБА_2

Речові докази у справі відсутні.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 373, 374, 376 КПК України,

з а с у д и в:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк три роки.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням з іспитовим строком два роки.

Згідно п.п. 2, 3, 4 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_2: - не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої інспекції; - повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання; - періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Позов потерпілої ОСОБА_4 задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ПрАТ СК «Провідна» (код ЕРДПОУ 23510137, банк; ЗАТ «Банк Петрокомерц - Україна, у місті Києві, МФО 300120, розрахунковий рахунок 265003941501) на користь ОСОБА_4 на відшкодування матеріальної шкоди 8 451 (вісім тисяч чотириста п'ятдесят одну) гривню 76 копійок; на відшкодування моральної шкоди 14 616 (чотирнадцять тисяч шістсот шістнадцять) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 суму моральної шкоди 143 000 (сто сорок три тисячі) гривень.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити у виді особистого зобов'язання.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 460 (чотириста шістдесят) гривень 80 копійок витрати за проведення експертизи №69ат від 12.03.2015 року.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляції через Дарницький районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя: