Рішення № 52098013, 26.02.2013, Зміївський районний суд Харківської області

Справа № 621/351/13-ц

Провадження № 2/621/411/13

ЗАОЧНЕРІШЕННЯ

Іменем України

26.02.2013 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області

в складі: головуючого судді Бібіка О.В.,

за участю секретаря судового засідання Онацької В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Зміїв цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини,

ВСТАНОВИВ:

07 лютого 2013 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, в якому вказала, що 13 грудня 2003 року уклала шлюб з відповідачем, від шлюбу мають малолітню доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка постійно проживає з позивачем і знаходиться на її повному утриманні.

З липня 2010 року шлюбні стосунки припинені, спільне господарство не ведеться, збереження сім»ї стало неможливим, відповідач проживає окремо, примирення неможливе. Матеріальної допомоги на утримання дитини відповідач в добровільному порядку не надає, хоча працює без офіційного працевлаштування, має постійний заробіток і в змозі надавати допомогу на утримання дочки.

Позивач просила шлюб розірвати, стягувати з ОСОБА_2 аліменти на її користь на утримання дочки ОСОБА_3 у твердій грошовій сумі у розмірі 800 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

Позивачка ОСОБА_1 у поданій до суду заяві просила розгляд справи провести за її відсутності, на задоволенні позову наполягала. Просила справу розглядати без фіксування технічними засобами.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі.

Відповідно до ч. 3 ст. 76 ЦПК України, якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь кому з повнолітніх членів сім»ї, які проживають разом з нею, а за їх відсутності відповідній житлово експлуатаційній організації або виконавчому органу місцевого самоврядування.

Оскільки розгляд справи проводиться без участі сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, що відповідає положенням ч. 2 ст. 197 ЦПК України.

Розгляд справи проведено у відповідності до вимог ст. 224 ЦПК України за неявки відповідача ОСОБА_2, який належним чином був повідомлений про час та місце судового розгляду, про що свідчить поштове повідомлення.

При конкуренції загальної та спеціальної процесуальної норми суд застосовує норму спеціальну і керується положеннями ч. 1 ст. 224 ЦПК України щодо можливості заочного розгляду справи в разі однієї неявки відповідача, належним чином повідомленого про час та місце судового розгляду справи.

Суд, оцінивши докази, що містяться в матеріалах справи, дійшов висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про одруження серії 1-ВЛ № 163995, виданого 13 грудня 2003 року Таранівською сільською радою Зміївського району Харківської області /а.с. 4/.

З копії свідоцтва про народження серії 1-ВЛ № 292642, виданого 05 листопада 2004 року Таранівською сільською радою Зміївського району Харківської області вбачається, що ОСОБА_2 є батьком, а ОСОБА_1 є матірю неповнолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с. 5/.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо приходить до висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Судом встановлено, що шлюб фактично розпався, сторони не намагаються примиритись, подальше існування подружжя разом та збереження шлюбу не цікаве для позивача та відповідача і суперечить інтересам їхньої дитини.

Спору про майно між сторонами не існує. Малолітня ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, за спільною згодою сторін залишається проживати з матір»ю.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність розірвання шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, оскільки подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу не цікаве для позивача і відповідача та суперечить інтересам їхньої малолітньої дитини.

Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобовязані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

У відповідності до ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ч. 1 ст. 184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

З урахуванням абз. 4 п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», де розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч.2 ст.182 СК України. При цьому необхідно мати на увазі, що зміна законодавства в частині визначення мінімального розміру аліментів на одну дитину не є підставою для перегляду постановлених раніше судових рішень про їх стягнення.

Таким чином, з урахуванням конкретних обставин справи, коли позивач наполягає на стягненні з відповідача аліментів у твердій грошовій сумі, а відповідач не має постійного, фіксованого заробітку, суд приходить до висновку про можливість застосування ст. 184 СК України, тобто визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі.

При визначенні розміру аліментів, суд враховує матеріальне становище сторін, той факт, що малолітня дочка ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 проживає разом з позивачем, крім того, потребує додаткових витрат на розвиток музикальних здібностей.

Виходячи з того, що батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечувати дитині сприятливі умови для проживання та розвитку, суд приходить до висновку, що стягнення з відповідача ОСОБА_2 аліментів на користь позивача ОСОБА_1 на утримання малолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 800 грн., є сумою, необхідною та достатньою для її гармонійного розвитку.

Відповідно до ч. 2 ст. 184 розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України, стягнення аліментів з ОСОБА_2 необхідно проводити з дня подачі позову до суду 07 лютого 2013 року.

З вищенаведеного вбачається, що відповідач не виконує свої обовязки по утриманню дитини, але має можливість надавати утримання дочці, стан його здоровя задовільний, інші особи або непрацездатні члени сімї на його утриманні не перебувають.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у справах про стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Згідно зі ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача належить стягнути судовий збір в розмірі 229 грн. 40 коп.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 169, 174, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, ст.ст. 110, 112, 115, 180-184 СК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Шлюб між ОСОБА_1 (до шлюбу Авілова) ОСОБА_5 та ОСОБА_2, який зареєстрований 13 грудня 2003 року у Зміївському відділі реєстрації актів громадянського стану Харківської області, свідоцтво про шлюб серії 1-ВЛ № 163995, актовий запис № 29 розірвати.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 800 (вісімсот) грн. щомісячно, з подальшою індексацією відповідно до закону, починаючи з 07.02.2013 року до досягнення дитиною повноліття.

Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць у розмірі 800 (вісімсот) грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 229 (двісті двадцять дев»ять) грн. 40 грн. судового збору.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Зміївський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: О.В.Бібік