Рішення № 52094355, 06.10.2015, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/2244/15 Головуючий у суді І-ї інстанції Баранський Д. М.

Доповідач Письменний О. А.

РІШЕННЯ

Іменем України

06.10.2015 колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді - Письменного О.А.,

суддів - Дуковського О.Л., Дьомич Л.М.,

при секретарі - Глущук Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою Державного підприємства «Дирекція Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислення руд» на заочне рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 23.06.2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Державного підприємства «Дирекція Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислення руд» про стягнення вихідної допомоги та середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку,-

Встановила :

У червні 2015 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до Державного підприємства «Дирекція Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислення руд», яким просив стягнути вихідну допомогу та середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Свої вимоги мотивував тим, що 27 грудня 2005 року був призначений на посаду інженера по транспорту в автотранспортний цех Державного підприємства «Дирекція Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд».

Зазначає, що у 2006 році був переведений на посаду заступника начальника відділу охорони праці з техногенної безпеки Державного підприємства «Дирекція Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд».

Вказує, що відповідно до наказу Державного підприємства «Дирекція Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд» від 11.03.2015 року № 17/08-ос з 16.03.2015 року його звільнено з посади за скороченням штату, відповідно до п. 1 ст. 40 Кодексу Законів про працю України, без виплати вихідної допомоги.

Оскільки при звільненні йому відповідачем не виплачено вихідну допомогу в розмірі 4420,58 грн., то з нього необхідно стягнути також середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, який на день пред'явлення позову складає 8841,16 грн.

Заочним рішенням Долинського районного суду Кіровоградської області від 23.06.2015 року частково задоволено позов ОСОБА_2 до Державного підприємства «Дирекція Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислення руд» про стягнення вихідної допомоги та середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Стягнуто з Державного підприємства «Дирекція Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислення руд» на користь ОСОБА_2 4420,58 грн. невиплаченої вихідної допомоги при звільненні, та 14808,34 грн. середнього заробітку за весь час затримки по день винесення цього рішення і вирішено питання про судові витрати.

У липні 2015 року відповідачем подано заяву про перегляд вказаного заочного рішення, в задоволенні якої відмовлено ухвалою Долинського районного суду Кіровоградської області від 03.08.2015 року

Відповідачем подано апеляційну скаргу, якою він просить скасувати заочне рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 23.06.2015 року, та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2

Зазначає, що чинним законодавством не передбачена виплата вихідної допомоги у чотирикратному розмірі середньомісячної заробітної плати при звільненні працівників, які належать до 1 та 2 категорії громадян, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Вказує, що ОСОБА_2 була виплачена вихідна допомога у відповідності з п.7 ст.20 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі трикратної середньомісячної заробітної плати, яка перерахована на його картковий рахунок.

Також вказує, що кількість робочих днів з 16.03.2015 по 23.06.2015 року складає 43 дні в зв'язку з введенням на підприємстві триденного робочого тижня, і саме з такої кількості днів необхідно виходити, призначаючи до стягнення середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах, визначених статтею 303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що наказом Державного підприємства «Дирекція Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд» від 27 грудня 2005 року № 99 ОСОБА_2 було прийнято на посаду інженером по транспорту автотранспортного цеху цього підприємства (а. с. 4).

Наказом Державного підприємства «Дирекція Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд» від 17 липня 2006 року № 159 ОСОБА_2 переведено на посаду заступника начальника охорони праці з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту (а. с. 4).

Згідно наказу Державного підприємства «Дирекція Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд» від 4 травня 2011 року № 116 ОСОБА_2 переведено на посаду заступника начальника відділу з техногенної безпеки відділу з охорони праці (а. с. 4).

Відповідно до наказу № 17/08-ос від 11 березня 2015 року Державного підприємства «Дирекція Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд» ОСОБА_2 звільнено за скороченням штату, згідно п. 1 ст. 40 КЗпП з 16 березня 2015 року (а. с. 5, 6).

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції прийшов до висновку, що при звільнені позивачу не виплачена вихідна допомога у розмірі середньомісячного заробітку у зв'язку з чим з відповідача підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку по день постановлення рішення.

Колегія суддів частково погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Відповідно до п.7 ч.1 ст.20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року у разі вивільнення працівників, віднесених до категорій 1 і 2 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, у т. ч. при ліквідації, реорганізації або перепрофілюванні підприємства, установи, організації, скороченні чисельності або штату працівників, їм виплачується допомога в розмірі трикратної середньомісячної заробітної плати, а також зберігається за їх бажанням посадовий оклад, тарифна ставка (оклад) на новому місці роботи, але не більше одного року.

Під вивільненням працівників слід розуміти припинення трудових правовідносин з працівниками за ініціативою власника або уповноваженого ним органу у разі змін в організації виробництва і праці, зокрема, у зв'язку з ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємства, установи, організації, скороченням чисельності або штату працівників. При цьому трудовий договір розривається на підставі п.1 ст.40 КЗпП. Лише при зазначених умовах на працівників поширюється дія п.7 ч.1 ст.20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» і не може застосовуватися в інших випадках.

Згідно зі ст. 44 КЗпП при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у п.1 ст.40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку.

Отже, виплата громадянам, віднесеним до категорій 1 і 2 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, допомоги у разі їхнього вивільнення у зв'язку з ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємства (установи, організації), скороченням чисельності або штату працівників провадиться у розмірі трикратної середньомісячної заробітної плати, причому вона виплачується окремо від вихідної допомоги, передбаченої статтею 44 КЗпП, оскільки дані види допомог гарантовані державою і не перебувають причинній залежності одна від іншої.

Разом з тим колегія суддів вважає, що при визначенні розміру стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні необхідно врахувати особливості організації трудового розпорядку на підприємстві відповідача.

Зокрема, наказом державного підприємства «Дирекція Кризорізького гірничо-збагачувального комбінату окисленних руд» від 30.12.2014 року № 14/62 «Про роботу комбінату в умовах обмеженого фінансування у 2015 році», встановлено на 2015 рік для керівників, професіоналів, фахівців та технічних службовців (КПФта ТС) і робітників, які працюють за 8-ми годинним графіком роботи, режим роботи в умовах неповного робочого тижня з додатковими вихідними днями, які встановлюються окремою щомісячною постановою.

Згідно спільної постанови адміністрації дирекції та профспілкового комітету від 20 лютого 2015 року № 04/03 «Про роботу у березні 2015 року», встановлено, що у березні 2015 року для працівників комбінату, які працюють з 8-ми годинним графіком роботи, режим роботи в умовах неповного робочого тижня з додатковими вихідними днями- четвер, п'ятниця.

Спільною постановою адміністрації дирекції та профспілкового комітету від 23 березня 2015 року № 04/07 «Про роботу у квітні 2015 року», встановлено, що у квітні 2015 року для працівників комбінату, які працюють з 8-ми годинним графіком роботи, режим роботи в умовах неповного робочого тижня з додатковими вихідними днями- четвер, п'ятниця, крім 16.04.2015 року (робочий день).

Згідно спільної постанови адміністрації дирекції та профспілкового комітету від 16 квітня 2015 року № 04/09 «Про роботу у травні 2015 року», встановлено, що у травні 2015 року для працівників комбінату, які працюють з 8-ми годинним графіком роботи, режим роботи в умовах неповного робочого тижня з додатковими вихідними дням: 8,15, 21, 22, 28 та 29 травня.

Спільною постановою адміністрації дирекції та профспілкового комітету від 25 травня 2015 року № 04/11 «Про роботу у червні 2015 року», встановлено, що у червні 2015 року для працівників комбінату, які працюють з 8-ми годинним графіком роботи, режим роботи в умовах неповного робочого тижня з додатковими вихідними днями - четвер, п'ятниця, крім 04.06.2015 року (робочий день).

Відповідно до довідки державного підприємства «Дирекція Кризорізького гірничо-збагачувального комбінату окисленних руд» від 08.07.2015 року № 7, з 17.03.2015 року по 23.06.2015 року встановлено 43 робочих дні, а саме: з 17.03.2015 по 31.03.2015 року- 7 робочих днів, за квітень- 13 робочих днів, за травень - 12 робочих днів, з 01.06.2015 року по 23.06.2015 року- 11 робочих днів.

Суд першої інстанції не врахував вказані особливості організації трудового розпорядку на підприємстві відповідача, і не правильно визначив кількість робочих днів, що минули з дня звільнення позивача до ухвалення рішення в справі.

Відповідно до ст. 116 КЗпП при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану нею суму.

За змістом ст. 117 КЗпП у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Відповідно до п.п. 5, 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100, нарахування виплат у випадку збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної заробітної плати.

Нарахування виплат проводиться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції, на підставі повно і всебічно досліджених доказів, з дотриманням норм процесуального права дійшов обґрунтованого висновку, що з вини відповідача позивачу при його звільненні не виплачена вихідна допомога у розмірі середньомісячного заробітку, розмір якого складає 4420, 58 грн.

Проте судом першої інстанції неправильно визначено суму середнього заробітку за затримку розрахунку, який здійснюється виходячи з середньоденного заробітку вирахуваного за фактично відпрацьований термін протягом двох повних місяців, що передували місяцю звільнення поділений на робочі дні за ці місяці ( 8842,05:40=221, 05 грн., ).

Оскільки ОСОБА_2 звільнено 16.03.2015 року, то виплата належних позивачу сум складає за 43 робочих дні (кількість робочих днів затримки розрахунку при звільненні за період з 17.03.2015 року по 23.06.2015 року) на суму 9505,15 грн. (43х 221,05 грн.= 9505,15 грн.).

За наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд, у відповідності до пункту 3 частини першої статті 307 ЦПК України, має право змінити рішення суду першої інстанції і ухвалити рішення по суті позовних вимог.

Підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неправильно встановлені фактичні обставини справи, що полягає у неповному з'ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи (стаття 309 ЦПК України).

Керуючись ст.ст.218, 303, 307, ч.3 ст.309, 313, 314, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

Вирішила:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Дирекція Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислення руд» задовольнити частково.

Заочне рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 23.06.2015 року змінити у частині розміру середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, зменшивши його з 14808,34 грн. до 9505,15 грн. без врахування податків та обов'язкових платежів.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: