Ухвала суду № 52092999, 07.10.2015, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/2462/15-ц

Провадження 2-др/372/6/15

ухвала

Іменем України

07 жовтня 2015 року Обухівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Мори О.М.,

при секретарі Рудніцькій О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за заявою Публічного акціонерного товариства «Акціонерно-комерційний банк «Львів» про винесення додаткового рішення по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерно-комерційний банк «Львів» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи - реєстраційна служба Обухівського міськрайонного управління юстиції Київської області, приватний нотаріус Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_4, приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу ОСОБА_5, про визнання правочинів недійсними, скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії, відшкодування збитків та моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Акціонерно-комерційний банк «Львів» звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи - реєстраційна служба Обухівського міськрайонного управління юстиції Київської області, приватний нотаріус Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_4, приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу ОСОБА_5, про визнання правочинів недійсними, скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 16.09.2015 року позовна заява Публічного акціонерного товариства «Акціонерно-комерційний банк «Львів» була задоволена частково.

Після винесення рішення позивач по справі Публічне акціонерне товариство «Акціонерно-комерційний банк «Львів» подало заяву про винесення додаткового рішення стосовно розгляду позовних вимог заявлених в ході розгляду справи та не охоплених рішенням Обухівського районного суду Київської області від 16.09.2015 року, а саме:

-скасувати рішення про реєстрацію права власності ОСОБА_2 (РНОКПП:НОМЕР_1) на нерухоме майно, що є предметом іпотеки за Договором іпотеки від 27.12.2012 за реєстровим №2650 укладеного між ОСОБА_1 (РНОКПП:НОМЕР_2) та ОСОБА_2 (РНОКПП:НОМЕР_1) і посвідченого приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області ОСОБА_4;

-скасувати рішення про реєстрацію права власності ОСОБА_6 (РНОКПП:НОМЕР_3) на нерухоме майно, набуте у власність за Договором купівлі-продажу житлового будинку з відстрочкою платежу від 27.11.2013 року за реєстровим №1717, договору купівлі-продажу земельної ділянки від 27.11.2013 року за реєстровим №1720, договору купівлі-продажу земельної ділянки з відстрочкою платежу від 27.11.2013 року за реєстровим №1723, укладеними між ОСОБА_2 (РНОКПП:НОМЕР_1) та ОСОБА_6 (РНОКПП:НОМЕР_3) та посвідченими приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу ОСОБА_5

-зобов'язати громадянина України ОСОБА_2 (РНОКПП:НОМЕР_1) повернути ОСОБА_6 (РНОКПП:НОМЕР_3) грошові кошти отримані за Договором купівлі-продажу житлового будинку з відстрочкою платежу від 27.11.2013 року за реєстровим №1717, договору купівлі-продажу земельної ділянки від 27.11.2013 року за реєстровим №1720, договору купівлі-продажу земельної ділянки з відстрочкою платежу від 27.11.2013 року за реєстровим №1723, укладеними між ОСОБА_2 (РНОКПП:НОМЕР_1) та ОСОБА_6 (РНОКПП:НОМЕР_3) та посвідченими приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу ОСОБА_5

В судовому засіданні представник позивача підтримав заяву про винесення додаткового рішення.

Представник відповідача ОСОБА_6 - ОСОБА_7 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення заяви, зазначила, що підстав для винесення додаткового рішення не вбачає, оскільки всі вимоги позову розглянуто та вирішено в рішенні суду.

Інші відповідачі та треті особи у судове засідання не з'явились, належним чином про час, місце слухання справи повідомлялися, тому суд, враховуючи думку представника заявника, представника відповідача, що зявились в судове засідання, матеріали та обставини справи, вважає за можливе розглянути заяву без їх участі.

Суд, вислухавши пояснення представника заявника, представника відповідача з'ясувавши обставини справи, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява про винесення додаткового рішення не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 220 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.

Судом при розгляді заяви встановлено, що при винесенні рішення Обухівського районного суду Київської області від 16.09.2015 року визнано доведеним той факт, що договір купівлі-продажу житлового будинку з відстрочкою платежу від 27.11.2013 за реєстровим №1717, договір купівлі-продажу земельної ділянки від 27.11.2013 за реєстровим №1720 та договір купівлі-продажу земельної ділянки з відстрочкою платежу від 27.11.2013 за реєстровим №1723 були укладені відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_6 з метою приховання майна відповідача ОСОБА_1М та його уникнення від цивільно-правової відповідальності перед позивачем ПАТ АКБ «Львів».

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Положеннями ч. 1 ст. 216 ЦК України закріплено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням задоволення позовних вимог про визнання недійсними: договору купівлі-продажу житлового будинку з відстрочкою платежу від 27.11.2013 року за реєстровим № 1717; договору купівлі-продажу земельної ділянки від 27.11.2013 року за реєстровим № 1720; договору купівлі-продажу земельної ділянки з відстрочкою платежу від 27.11.2013 року за реєстровим № 1723 укладених між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 вимога про задоволення позовних вимог частині зобовязання громадянина України ОСОБА_2 повернути ОСОБА_6 грошові кошти отримані за Договором купівлі-продажу житлового будинку з відстрочкою платежу від 27.11.2013 року за реєстровим №1717, договору купівлі-продажу земельної ділянки від 27.11.2013 року за реєстровим №1720, договору купівлі-продажу земельної ділянки з відстрочкою платежу від 27.11.2013 року за реєстровим №1723, укладеними між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 та посвідченими приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу ОСОБА_5 узгоджується з вимогами ч. 1 ст. 216 ЦК України.

Однак, як встановлено з мотивувальної частини рішення Обухівського районного суду Київської області від 16.09.2015 року та під час розгляду заяви в судовому засіданні, сторонами по справі не надано доказів, що ОСОБА_6 здійснила повний розрахунок з ОСОБА_2 за вищезазначеними договорами купівлі продажу, укладеними між ОСОБА_2 та ОСОБА_6

За таких обставин заява про винесення додаткового рішення в частині зобов'язання громадянина України ОСОБА_2 повернути ОСОБА_6 грошові кошти отримані за Договором купівлі-продажу житлового будинку з відстрочкою платежу від 27.11.2013 року за реєстровим №1717, договору купівлі-продажу земельної ділянки від 27.11.2013 року за реєстровим №1720, договору купівлі-продажу земельної ділянки з відстрочкою платежу від 27.11.2013 року за реєстровим №1723, укладеними між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 та посвідченими приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу ОСОБА_5 не підлягає задоволенню.

Що стосується заяви про винесення додаткового рішення в частині скасування рішення про реєстрацію права власності ОСОБА_2 (РНОКПП:НОМЕР_1) на нерухоме майно, що є предметом іпотеки за Договором іпотеки від 27.12.2012 за реєстровим №2650 укладеного між ОСОБА_1 (РНОКПП:НОМЕР_2) та ОСОБА_2 (РНОКПП:НОМЕР_1) і посвідченого приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області ОСОБА_4 та скасування рішення про реєстрацію права власності ОСОБА_6 (РНОКПП:НОМЕР_3) на нерухоме майно, набуте у власність за Договором купівлі-продажу житлового будинку з відстрочкою платежу від 27.11.2013 року за реєстровим №1717, договору купівлі-продажу земельної ділянки від 27.11.2013 року за реєстровим №1720, договору купівлі-продажу земельної ділянки з відстрочкою платежу від 27.11.2013 року за реєстровим №1723, укладеними між ОСОБА_2 (РНОКПП:НОМЕР_1) та ОСОБА_6 (РНОКПП:НОМЕР_3) та посвідченими приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу ОСОБА_5 суд вважає за необхідне відмовити в зазначеній частині заяви, оскільки рішенням Обухівського районного суду Київської області від 16.09.2015 року зобовязано реєстраційну службу Обухівського районного управління юстиції Київської області вчинити дії із внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо скасування записів про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, які були зроблені на підставі договорів: іпотеки від 27.12.2012 за реєстровим №2650; купівлі-продажу житлового будинку з відстрочкою платежу від 27.11.2013 року за реєстровим №1717, купівлі-продажу земельної ділянки від 27.11.2013 року за реєстровим №1720, купівлі-продажу земельної ділянки з відстрочкою платежу від 27.11.2013 року за реєстровим №1723, що як зазначено в рішенні суду є достатнім і обґрунтованим способом захисту порушених прав позивача.

Таким чином, підстав для ухвалення додаткового рішення про скасування рішення на реєстрацію прав власності ОСОБА_2 та ОСОБА_6 за спірними договорами не вбачається, оскільки рішенням Обухівського районного суду Київської області від 16.09.2015 року зобовязано реєстраційну службу Обухівського районного управління юстиції Київської області вчинити зазначені дії.

На підставі викладеного, керуючись ст. 220 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Відмовити Публічному акціонерному товариству «Акціонерно-комерційний банк «Львів» у винесенні додаткового рішення у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерно-комерційний банк «Львів» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи - реєстраційна служба Обухівського міськрайонного управління юстиції Київської області, приватний нотаріус Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_4, приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу ОСОБА_5, про визнання правочинів недійсними, скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через Обухівський районний суд шляхом подачі в пятиденний строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя О.М. Мора