Ухвала суду № 52092556, 08.10.2015, Васильківський міськрайонний суд Київської області

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/6959/15-а

Провадження № 2-а/362/329/15

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" жовтня 2015 р. Суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Орда О.О., вивчивши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання інформації недостовірною, заборони поширювати неправдиву інформацію та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ :

До Васильківського міськрайонного суду Київської області надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про:

-визнання інформації, поширеної стосовно кандидати на посаду голови Крушинської сільської ради Васильківського району ОСОБА_1 в листівках 06.10.2015 року стосовно кандидати на посаду голови Крушинської сільської ради Васильківського району ОСОБА_1 на зупинках міського транспорту, стовпах, дошках оголошень неправдивою;

-заборонення кандидату на посаду голови Крушинської сільської ради Васильківського району ОСОБА_2 поширювати еправдиву інформацію про кандидата на посаду Голови Крушинської сільської ради Васильківського району ОСОБА_1;

-зобов'язати кандидата на посаду Голови Крушинської сільської ради Васильківського району Київської області ОСОБА_3 до 10 жовтня включно, спростувати неправдиву інформацію, поширену про ОСОБА_1 шляхом опублікування оголошення в газеті "Васильківщина", "Слово і життя" та в інтернет виданні www. ridmisto.com/ua та www.vasilkov.info

В позовній заяві, позивач в обґрунтування норм матеріального права посилається на норми ч.ч. 1, 4, 7 ст. 277 ЦК України.

Вивчивши матеріали позовної заяви, вважаю, що у відкритті провадження по даній адміністративній справі слід відмовити, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Пунктом 6 частини 2 статті 17 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.

Згідно ч. 1 ст. 174 КАС України, право оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, засобів масової інформації, підприємств, установ, організацій, їхніх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації, що порушують законодавство про вибори та референдум, мають виборча комісія, кандидат, партія (блок), місцева організація партії, які є суб'єктами відповідного виборчого процесу, комісія з референдуму, ініціативна група референдуму, інші суб'єкти ініціювання референдуму.

Відповідно до ч.ч. 8,13 ст. 94 Закону України «Про місцеві вибори » Рішення чи дії місцевої організації партії, кандидати від якої зареєстровані на відповідних місцевих виборах, її посадової особи чи повноважного представника, що стосуються виборчого процесу, крім тих рішень чи дій, які відповідно до закону, статуту (положення) належать до внутрішньої організаційної діяльності відповідної місцевої організації партії, можуть бути оскаржені до територіальної виборчої комісії, яка зареєструвала відповідного кандидата (кандидатів), або до суду в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.

Згідно ч. 1 ст. 175 КАС України, право оскаржувати дії чи бездіяльність кандидатів, їхніх довірених осіб, партії (блоку), місцевої організації партії, їхніх посадових осіб та уповноважених осіб, ініціативних груп референдуму, інших суб'єктів ініціювання референдуму, офіційних спостерігачів від суб'єктів виборчого процесу, що порушують законодавство про вибори чи референдум, мають кандидат, партія (блок), місцева організація партії, які є суб'єктами відповідного виборчого процесу, ініціативна група референдуму, інші суб'єкти ініціювання референдуму.

Таким чином, відповідно до приписів ч.2 ст.17, ст. 175 КАС України та положень ст.94 Закону України «Про місцеві вибори», не встановлено компетенції адміністративних судів щодо визнання недостовірного характеру відомостей та, як наслідок, зобов'язання особи спростувати недостовірні відомості, в тому числі і під час виборчого процесу

Статтею 270 ЦК України передбачено, що відповідно до Конституції України фізична особа, зокрема, має право на повагу до гідності та честі.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Частиною четвертою вказаної статті передбачено, що спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Поширювачем інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов'язків, вважається юридична особа, у якій вона працює. Якщо особа, яка поширила недостовірну інформацію, невідома, фізична особа, право якої порушено, може звернутися до суду із заявою про встановлення факту недостовірності цієї інформації та її спростування.

Отже, цивільним законодавством передбачено такий спосіб захисту порушеного права, про що просить позивач у позові.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Таким чином, оскільки предметом вказаної адміністративної справи є захист гідності, честі, а також ділової репутації позивача, суд приходить до висновку, що правовідносини, які виникли між сторонами, за своїм змістом носять приватно-правовий характер, оскільки виникають із цивільних відносин. А тому, не можуть бути предметом розгляду адміністративним судом в порядку адміністративного судочинства та підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства судом загальної юрисдикції.

Вказана позиція також підтверджується п. 4 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» від 01 березня 2013 року № 3, відповідно до якого справи про захист гідності, честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної чи юридичної особи підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки характер спірних правовідносин є цивільно-правовим, незалежно від суб'єктного складу, за винятком справ про захист ділової репутації між юридичними особами та іншими суб'єктами підприємницької діяльності у сфері господарювання та іншої підприємницької діяльності, що розглядаються у порядку господарського судочинства.

З огляду на заявлені позивачем вимоги та наведені на їх обґрунтування доводи, а також беручи до уваги положення законодавства, суддя приходить до висновку про відмову у відкритті провадження у справі.

Відповідно до ст. 109 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Керуючись ст. 109 КАС України, суддя, -

У Х В А Л И В :

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання інформації недостовірною, заборони поширення неправдивої інформації та зобов'язання спростувати неправдиву інформацію

Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами повернути позивачу.

Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили у порядку, встановленому в ст.254 КАС України та може бути оскаржена у порядку і строки, встановлені ст.ст.185-187 КАС України відповідно.

Суддя