Рішення № 52089647, 30.04.2015, Царичанський районний суд Дніпропетровської області

30.04.2015

УКРАЇНА

Справа № 196/1439/14-ц

№ провадження 2/196/34/2015

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне рішення)

27 квітня 2015 року смт.Царичанка Дніпропетровської області

Царичанський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого - судді Бойка Ю.О., при секретарі Кузнецовій Г.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Царичанка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, враховуючи складність справи, у зв`язку з чим відкладаючи, як виняток, складання повного рішення на строк не більше як п`ять днів з дня закінчення розгляду справи, забезпечивши проголошення вступної і резолютивної частини рішення згідно ст. 209 ч. 3 ЦПК України,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група" звернулося до Царичанського районного суду Дніпропетровської області з позовом, предмет якого складає вимога про стягнення з ОСОБА_1 на їхню користь страхового відшкодування в порядку регресу в сумі 6867 грн. 62 коп. та сплаченого ними судового збору у розмірі 243 грн. 60 коп.

Як на підставу задоволення позовних вимог посилається на ст.ст. 22, 1166, 1187, 1191, 1192 ЦК України, ч.1 ст.25 Закону України "Про страхування", ст.ст. 60, 119, 120, 122 ЦПК України.

На обґрунтування заявлених вимог позивач у поданій заяві вказує наступне.

25 травня 2012 року між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Українська страхова група" та страхувальником ОСОБА_2 було укладено договір добровільного страхування транспортного засобу №28-2840-12-00201, предметом якого було страхування транспортного засобу "Тойота" д.н.АА4793НI.

26 серпня 2012 року в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого транспортного засобу "Тойота" д.н.АА4793НI під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу "Сеат" н.з.ВА9373АН під керуванням водія ОСОБА_1.

Згідно постанови Дніпровського районного суду м.Києва від 14.09.2012 року дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення Правил дорожнього руху ОСОБА_1 та визнано його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Між власником транспортного засобу "Сеат" н.з.ВА9373АН та ПрАТ "СК "Лафорт" був укладений договір обов"язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів - ПОЛІС АВ1303112, але на час ДТП згідно витягу з МТСБУ поліс не був дійсним.

27 серпня 2012 року страхувальник звернувся до позивача із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування й надав всі необхідні документи.

05 вересня 2012 року позивачем був складений Страховий акт №ДККА-19743 та розрахунок суми страхового відшкодування. Сума страхового відшкодування відповідно до страхового акту та розрахунку до нього склала 6867 грн. 62 коп.

Позивач на виконання умов договору страхування на підставі страхового акту №ДККА-19743 та розрахунку суми страхового відшкодування перерахував на СТО суму в розмірі 6867 грн. 62 коп., що підтверджується платіжним дорученням.

Посилаючись на ст.ст. 1166, 1187, 1191, 1192 ЦК України та ст.27 Закону України "Про страхування" вони звернулися до відповідача з позовом про стягнення 6867 грн. 62 коп.

Як на докази викладених в заяві доводів посилається на наступні документи: договір добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності водія та від нещасного випадку № 28-2840-12-00201 від 25.05.2012 року (а.с.3), заява про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування від 27.08.2012 року (а.с.4), ремонтна калькуляція №2011044778 від 29.08.2012 року (а.с.5), рахунок-фактура №С-00031508 від 29.08.2012 року ТОВ "Автосаміт ЛТД" (а.с.6), страховий акт № ДККА-19743 від 5 вересня 2012 року (а.с.7), платіжне доручення №10975 від 07.09.2012 року (а.с.8), постанова Дніпровського районного суду м. Києва від 14.09.2012 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП (а.с.9), відомості №9060489 про дорожньо-транспортну пригоду 26.08.2012 року (а.с.10), інформація щодо полісу АВ №1303112 (а.с.11), виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ТОВ "ДІКЕ" (а.с.14).

Представник позивача в судове засідання не з`явився, до суду надіслав заяву про розгляд справи без їх участі. Одночасно зазначив, що позов підтримує в повному обсязі та не заперечує проти проведення заочного розгляду справи за відсутності відповідача.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився. З матеріалів справи вбачається, що згідно даних адресно-довідкового підрозділу ГУДМС, УДМС України в Дніпропетровській області вх.№ 5258 від 31.10.2014 року, відповідач в справі ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1. За вказаною адресою були направлені повістки про виклик до суду, але повернулися з відміткою "За закінченням терміну зберігання" (а.с.47-49, 68-70).

Відповідно до ч.5 ст. 74 ЦПК України судова повістка разом із розпискою надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

На підставі ст. ст. 169, 224 ЦПК України, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи за відсутності сторін, та ухвалити заочне рішення по справі, на підставі наявних в ній доказів, оскільки представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Згідно ст. 11 ч. 1 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу (ч. 1 ст. 60 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст.25 Закону України "Про страхування" здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком, а згідно ст.27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно п.36.4. ст.36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Відповідно до ч.1 ст.990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Суд вважає встановленими наступні обставини.

25 травня 2012 року між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Українська страхова група" та страхувальником ОСОБА_2 було укладено договір добровільного страхування транспортного засобу №28-2840-12-00201, предметом якого було страхування транспортного засобу "Тойота" д.н.АА4793НI (а.с.3).

26 серпня 2012 року в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого транспортного засобу "Тойота" д.н.АА4793НI під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу "Сеат" н.з.ВА9373АН під керуванням водія ОСОБА_1, тобто відповідача в даній справі (а.с.10).

Згідно постанови Дніпровського районного суду м.Києва від 14.09.2012 року дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення Правил дорожнього руху ОСОБА_1, якого визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (а.с.9).

Між власником транспортного засобу "Сеат" н.з.ВА9373АН та ПрАТ "СК "ЛАФОРТ" був укладений договір обов"язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів - ПОЛІС АВ №1303112, але на час ДТП згідно витягу з МТСБУ поліс не був дійсним (бланк втрачений) (а.с.11).

27 серпня 2012 року страхувальник ОСОБА_2 звернулася до позивача в даній справі із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування (а.с.4).

05 вересня 2012 року позивачем був складений Страховий акт №ДККА-19743, згідно якого розмір страхового відшкодування склав 6867 грн. 62 коп. (а.с.7).

Приписами ст.ст. 22, 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Позивач на виконання умов договору добровільного страхування на підставі вище вказаного страхового акту №ДККА-19743 та розрахунку суми страхового відшкодування перерахував на СТО - ТОВ "Автосаміт ЛТД" суму в розмірі 6867 грн. 62 коп., що підтверджується платіжним дорученням №10975 від 07.09.2012 року (а.с.8).

Відповідно до норм ч.1 ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, виходячи з вищенаведеного, враховуючи обставини справи, а також виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд приходить до висновку, що позовні вимоги доведені, обґрунтовані та такі, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі ст.88 ЦПК України з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 243 грн.60 коп., що документально підтверджено.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 212, 213, 215, 224, 225, 226, 292, 294 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" (р/р № НОМЕР_1 в АБ "Укргазбанк", МФО 320478, ЄДРПОУ 30859524) страхове відшкодування в порядку регресу в сумі 6867 (шість тисяч вісімсот шістдесят сім) грн. 62 коп.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" (р/р № НОМЕР_1 в АБ "Укргазбанк", МФО 320478, ЄДРПОУ 30859524) суму судового збору у розмірі 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп.

Заочне рішення суду може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Згідно загального порядку оскарження, дане рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення суду набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого ЦПК України, тобто після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

З повним текстом рішення можливо ознайомитися 30 квітня 2015 року.

Суддя Царичанського районного суду Ю.О.БОЙКО