Ухвала суду № 52087872, 07.10.2015, Шацький районний суд Волинської області

Справа № 170/472/15-ц

Провадження №2-п/170/2/15

У Х В А Л А

про відмову у задоволенні заяви про перегляд

заочного рішення

07 жовтня 2015 року смт. Шацьк

Шацький районний суд Волинської області у складі головуючого судді Жевнєрової Н.В., за участю секретаря Остапчук Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Шацьк заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,

в с т а н о в и в:

17 серпня 2015 року Шацьким районним судом Волинської області ухвалено заочне рішення у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, яким позов ОСОБА_2 задоволено повністю.

25 серпня 2015 відповідач ОСОБА_1 отримав копію вказаного рішення суду. 31 серпня 2015 року ОСОБА_1 надіслав в суд заяву про перегляд заочного рішення у справі. Заяву обгрунтовано тим, що в судове засідання 17 серпня 2015 року відповідач не зявився у звязку з терміновим відрядженням для навчання та підвищення кваліфікації у м. Любомль, про що свідчить відповідний наказ ТОВ «Ринок-Плюс», у якому він працює охоронником.

Щодо позовних вимог ОСОБА_2 відповідач заперечує з тих підстав, що грошові кошти, які він позичав у ОСОБА_2 і про отримання у борг яких писав розписки від 08 серпня 2014 року та 17 вересня 2014 року, в загальній сумі 2200 грн., він 03 листопада 2014 року повернув ОСОБА_2 в присутності свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4. На його прохання повернути розписки ОСОБА_2 відповів, що поверне пізніше. На пропозицію ОСОБА_3 написати розписку про погашення боргу ОСОБА_2 не погодився. Тому на прохання заявника присутні при передачі грошей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 склали акт, який надано суду, про те, що ОСОБА_1 передав ОСОБА_2 гроші в сумі 2200 грн. в рахунок погашення боргу за розписками від 08 серпня 2014 року та 17 вересня 2014 року. В подальшому на неодноразові вимоги заявника повернути розписки ОСОБА_2 не реагував.

Вказані обставини, на думку заявника, мають істотне значення для вирішення справи, тому він просить скасувати заочне рішення у справі і призначити цивільну справу до розгляду в загальному порядку.

В судове засідання з розгляду заяви про перегляд заочного рішення відповідач ОСОБА_1 не зявився, хоча був належним чином повідомлений про день, місце й час розгляду заяви, про причину неприбуття суд не повідомив.

Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не зявився, подав суду заяву про розгляд заяви ОСОБА_1 за його відсутності, у якій також вказує, що ОСОБА_1 не брав участі в судовому засіданні у даній справі без поважних причин, наведені ним у заяві факти про повернення коштів не відповідають дійсності, тому ОСОБА_2 просить залишити заочне рішення у справі без зміни.

Розглянувши заяву відповідача, проаналізувавши викладені обставини та дослідивши надані докази, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення слід відмовити з таких підстав.

Відповідач ОСОБА_1 стверджує, що з поважних причин не зявився в судове засідання 17 серпня 2015 року, і надав суду належно не завірену копію наказу ТОВ «Ринок-Плюс» від 17 серпня 2015 року №4-в про його відрядження. Крім того суду не надано доказів перебування відповідача у відрядженні, зокрема, посвідчення про відрядження з відмітками про вибуття та прибуття.

Тому причину неприбуття ОСОБА_1 в судове засідання 17 серпня 2015 року судом визнано неповажною.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що 01 серпня 2015 року відповідач ОСОБА_1 особисто отримав ухвалу про відкриття провадження у справі, копію позовної заяви і доданих документів та повідомлення про попереднє судове засідання у справі, яке відбулося 06 серпня 2015 року. В ухвалі про відкриття провадження відповідачу відповідно до статей 123, 128 ЦПК України розяснено право подати суду письмові заперечення щодо позову з посиланням на докази, якими їх обгрунтовано, та право подати зустрічний позов до початку розгляду справи по суті. Також розяснено, що для підтвердження своїх заперечень він зобовязаний подати суду усі наявні у нього докази до або під час попереднього судового засідання у справі.

В попереднє судове засідання відповідач не зявився, заяв, пояснень, заперечень щодо позову суду не подав, про причину неприбуття суд не повідомив.

Повідомлення про судове засідання у справі, яке відбулося 17 серпня 2015 року, відповідач отримав 08 серпня 2015 року, однак в судове засідання не зявився, про причину неприбуття суд не повідомив, заяв, пояснень щодо позову суду не подав.

За договором позики на позичальник зобовязаний повернути суму позики у строк та в порядку, що передбачені договором. Статті 1049, 1050, 1052 ЦК України містять конкретні положення про зобовязання позичальника повернути позику та його відповідальність у разі невиконання цих зобовязань.

Одночасно з цим на іншу сторону договору, позикодавця, покладається обовязок при прийнятті виконання зобовязання (при поверненні позики) видати позичальникові розписку про отримання предмета позики (чи його частини), або повернути йому борговий документ, або в разі неможливості повернення такого документа (наприклад, коли він втрачений) вказати про це у виданій розписці. При невиконанні цих зобовязань позикодавець вважається таким, що прострочив, що також виключає нарахування з цього моменту будь-яких процентів, які підлягали сплаті за договором (статті 545, 613 ЦК України). У свою чергу позичальник (боржник) має право затримати виконання зобовязання, якщо борговий документ позикодавець не повертає (ч. 4 ст. 545 ЦК України). Інавпаки, наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обовязку (ч. 3 ст. 545 ЦК України). Зазначені положення закону є чіткими і не містять двоякого тлумачення.

Згідно з ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог статей 5760 ЦПК України.

Крім того уст. 218 ЦК України чітко встановлено, якими доказами має визначатися тягар доказування. Таке положення закону дисциплінує сторони в дотриманні форми правочину, є стимулом добросовісного використання своїх процесуальних прав та виконання обовязків, стабілізує майнові правовідносини, полегшує процедуру доказування у разі виникнення спору.

Відтак доводи відповідача про те, що він повернув позикодавцю ОСОБА_2 грошові кошти не підтверджено належними доказами, які він мав можливість надати суду під час розгляду цивільної справи по суті. Також відповідачем не доведено, що докази, на які він посилається у своїй заяві про перегляд заочного рішення, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

У результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд відповідно до ч. 3 ст. 231 ЦПК постановляє ухвалу, в якій може реалізувати одне з таких повноважень: залишити заяву без задоволення; скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду в загальному порядку. Зі змісту ст. 232 ЦПК випливає, що скасування заочного рішення судом, що його ухвалив, можливе лише у випадку встановлення судом двох обставин: відповідач не зявився в судове засідання, в якому ухвалено заочне рішення, та не повідомив про причини неявки з поважних причин; докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 208, 209, 210, 231, 232 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Суддя /підпис/ ОСОБА_5

Згідно з оригіналом Суддя Шацького районного суду Волинської області Н.В.Жевнєрова