Вирок № 52087677, 05.10.2015, Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/881/15-к

Провадження № 1-кп/163/39/15

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2015 року м.Любомль

Любомльський районний суд Волинської області в складі головуючого судді Мосієвича І.В.,

при секретарі Костюк Р.М.,

з участю прокурора Корець О.В.,

потерпілого ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Любомль кримінальне провадження №12014030150000294 про обвинувачення

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, непрацюючого, одруженого, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_3, 15 жовтня 2014 року, близько 03 години 35 хвилин, будучи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи технічно справним автомобілем марки «Деу Ланос», реєстраційний номерний знак LCН 31054, рухаючись неподалік залізничного переїзду с. Римачі, Любомльського району, Волинської області, в напрямку с. Бережці, Любомльського району, на ділянці дороги, що має по одній смузі руху в обох напрямках, проявив грубу неуважність, а саме, відволікся від керування та виїхав на зустріну смугу руху, де допустив зіткнення із зустрічним автомобілем марки «ВАЗ 2109», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1.

У результаті дорожнього-транспортної пригоди, водій автомобіля НОМЕР_2, ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому лівої променевої кістки в типовому місці із зміщенням відламків з відривом відростка ліктьової кістки, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалості розладу здоров'я.

У прямому причинному звязку з даною дорожньо-транспортною пригодою та її наслідками являється те, що ОСОБА_3 порушив Правила дорожнього руху України, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, а саме:

п. 1.5. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю громадян;

п. 2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:

б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну ... і не відволікатися від керування транспортним засобом у дорозі;

д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху;

п. 2.9. Водієві забороняється:

а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння;

п. 10.1. Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;

Винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 підтверджена такими доказами у справі.

Сам обвинувачений в судовому засіданні свою вину за інкримінованим обвинуваченням визнав повністю та показав, що він 15 жовтня 2014 року близько 03 години разом із своїми друзями на автомобілі «Деу Ланос» рухався приблизно зі швидкістю 30-40 км./год. із АЗС «Аветра» додому у село Бережці Любомльського району. Коли знаходились поблизу залізнодорожнього переїзду, він відволікся від дороги для перемикання автомагнітоли та виїхав на зустрічну смугу руху, побачивши автомобіль, який рухався на зустріч він не встиг загальмувати та допустив лобове зіткнення із автомобілем «ВАЗ 2109».

Потерпілий ОСОБА_1в судовому засіданні повністю підтвердив покази обвинуваченого та відповідно фактичні обставини викладені в обвинувальному акті. При цьому просить суворо не карати обвинуваченого. Питання відшкодування йому усієї матеріальної шкоди буде вирішувати в порядку цивільного судочинства.

Таким чином, фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення обвинувачений ОСОБА_3 та потерпілий ОСОБА_1 в судовому засіданні не оспорили, при цьому обвинувачений визнав їх повністю. При цьому, заявлений цивільний позов Любомльською міжрайонною прокуратурою Волинської області в інтересах держави в особі: Клінічного госпіталю Державної прикордонної служби України м. Львів, щодо стягнення матеріальної шкоди завданої злочином визнав повністю.

У звязку наведеним суд в порядку ч.3 ст.349 КПК України за згодою учасників судового провадження обмежився допитом обвинуваченого та потерпілого, дослідивши докази по справі котрі характеризують обвинуваченого як особу, приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_3в інкримінованому йому злочині повністю доведена в судовому засіданні, а кваліфікація його дій органами досудового слідства є правильною.

Таким чином, ОСОБА_3своїми необережними діями, які виразились у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили потерпілому, ОСОБА_1 середньої тяжкості тілесні ушкодження, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 286 КК України.

Обираючи міру покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відноситься до злочинів невеликої тяжкості, особу обвинуваченого, який позитивно характеризується по місцю проживання, обставини, що помякшують та обтяжують покарання.

До помякшуючих обставин суд відносить те, що обвинувачений вперше притягується до кримінальної відповідальності, є особою молодого віку та щиро кається у вчиненому кримінальному правопорушенні.

До обтяжуючих покарання обставини обвинуваченому суд відносить, вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного спяніння.

Враховуючи наведене, а також ступінь тяжкість вчиненого злочину, суд приходить до висновку, що покарання ОСОБА_3 слід призначити в межах закону, за яким він притягується до кримінальної відповідальності, у виді обмеження волі.

Беручи до уваги, що обвинувачений ОСОБА_3, вперше притягуються до кримінальної відповідальності, і за обставинами справи, в тому числі, що помякшують його покарання, зокрема щирого каяття та його особи, який позитивно характеризується по місцю проживання, суд дійшов висновку, що виправлення та перевиховання останнього можливе без ізоляції його від суспільства, а тому від відбування основного покарання ОСОБА_3 слід звільнити на підставі ст.75 КК України з випробовуванням та іспитовим строком на 1 (один) рік та покладенням на нього обовязків, передбачених ст.76 КК України.

Таке визначене покарання обвинуваченому, на думку суду, буде відповідати завданням та загальним засадам призначення покарання, його меті, відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, та буде необхідним й достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

Цивільний позов Любомльської міжрайонної прокуратури Волинської області в інтересах держави, в особі: Клінічного госпіталю Державної прикордонної служби України м. Львів до обвинуваченого про відшкодування майнової шкоди, заподіяної внаслідок вчинення злочину, згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України підлягає повному задоволенню.

З огляду на те, що обвинуваченому призначається додаткове покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, тому слід залишити тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом - правом керування транспортними засобами до вступу вироку у законну силу.

Запобіжний захід обвинуваченому під час досудового розслідування не обирався, клопотання про обрання такого заходу стороною обвинувачення не заявлено.

Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст.100 КПК України.

Документально підтверджені процесуальні витрати за залучення експертів, відповідно до вимог ч.2 ст. 124 КПК України, підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_3 в дохід держави.

Керуючись ст.ст.373, 374 КПК України, суд,-

з а с у д и в :

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, призначивши покарання у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 (два) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_3 від відбування призначеного судом основного покарання, якщо він протягом одного року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обовязки, передбачені ст.76 КК України, зокрема не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично зявлятися в інспекцію для реєстрації.

Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави 1597 (одну тисячу пятсот девяносто сім) гривень 64 копійки процесуальних витрат за залучення експертів.

Цивільний позов Любомльського міжрайонного прокурора в інтересах : Клінічного госпіталю Державної прикордонної служби України м. Львова до ОСОБА_3 про відшкодування майнової шкоди задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_3 в користь Клінічного госпіталю Державної прикордонної служби України м. Львова - 2254 (дві тисячі двісті пятдесят чотири) гривні 57 копійок майнової шкоди на рахунок Клінічного госпіталю Державної прикордонної служби України м. Львова р/р 35225204002690 в ГУДКУ у Львівській області, МФО 825014, код 14321771.

Речові докази:

- автомобіль «Деу Ланос» реєстраційний номерний знак LCН 31054,який зберігається на штрафмайданчику в Любомльському РВ УМВС України у Волинській області після вступу вироку в законну силу повернути власнику ОСОБА_3 в повне користування та розпорядження або уповноваженій ним особі.

- автомобіль ВАЗ 2109», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, який зберігається на штрафмайданчику в Любомльському РВ УМВС України у Волинській області після вступу вироку в законну силу повернути власнику ОСОБА_1в повне користування та розпорядження або уповноваженій ним особі.

До вступу вироку в законну силу залишити ОСОБА_3 захід забезпечення кримінального провадження у виді тимчасового обмеження спеціальним правом правом керування транспортним засобом.

В порядку виконання додаткової міри покарання, посвідчення водія серії ВВТ № 006618 видане на імя ОСОБА_3, після вступу вироку у законну силу направити в Любомльське ВРЕВ УДАІ УМВС у Волинській області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду Волинської області протягом 30 днів із дня його проголошення через Любомльський районний суд.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий : суддя Мосієвич І.В.