Постанова № 52086252, 02.10.2015, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" жовтня 2015 р. Справа № 809/3057/15

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Cудді Кафарського В.В.

За участю секретаря Драгомирецького І.В.,

позивача ОСОБА_2,

представника відповідача Ткачук Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_2

до відповідача: Івано-Франківського міського центру зайнятості- робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття

про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Івано-Франківського міського центру зайнятості- робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття про визнання протиправною бездіяльності щодо невиплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та зобов'язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 05.03.2015 року позивачем як працівником Івано-Франківського міського центру зайнятості ( далі-МЦЗ) відповідно до Закону України «Про державну службу» було написано заяву про надання матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань ( далі-матеріальна допомога). В подальшому 31.03.2015 року у зв'язку із реоганізацією та скороченням посади на підставі власної заяви позивача було звільнено із займаної посади в Івано-Франківському МЦЗ, однак при розрахунку матеріальної допомоги виплачено не було, про причину невиплати не повідомлено.

Позивач зазначає, що на дії відповідача ним було подано скаргу до Івано-Франківського обласного центру зайнятості ( далі-ОЦЗ), у відповідь на яку отримано лист, в якому зазначено, що його заява від 05.03.2015 року про виплату матеріальної допомоги директором Івано-Франківського МЦЗ розглянута належним чином.

02.06.2015 року ОСОБА_2 звернувся до Івано-Франківського ОЦЗ та Івано-Франківського МЦЗ із запитами про надання інформації, в яких просив надати інформацію щодо причин невиплати йому матеріальної допомоги. На дані запити позивачу надано відповіді про те, що немає правових підстав для виплати вказаної допомоги, оскільки він не переведений в нову структуру МЦЗ, а на момент написання ним заяви діяв тимчасовий кошторис, яким не було передбачено коштів на виплату даної допомоги.

Таким чином, позивач просить визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати матеріальної допомоги, так як на момент написання заяви від 05.03.2015 року він у відповідності до чинного законодавства був наділений правом на отримання даної допомоги, а відтак зобов'язати Івано-Франківський міський центр зайнятості нарахувати та виплатити матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила з підстав, викладених у письмовому запереченні. Вказала, що згідно приписів чинного законодавства надання матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань є правом керівника відповідного органу, виходячи з обставин, викладених у заяві працівника та за наявності коштів для виплати даної допомоги. Представник відповідача зазначила, що оскільки на момент написання ОСОБА_2 заяви про виплату матеріальної допомоги Івано-Франківський МЦЗ здійснював видатки на підставі тимчасового кошторису на I півріччя 2015 року, яким були передбачені кошти виключно на виплату заробітної плати, тому в зв'язку із відсутністю коштів позивачу було невиплачено матеріальну допомогу. В задоволенні позову просила відмовити.

Вислухавши позивача, представника відповідача, розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність та взаємний зв'язок, судом встановлено наступне.

05.03.2015 року ОСОБА_2 звернувся до директора Івано-Франківського міського центру зайнятості із заявою про виплату йому матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань. ( а..с8).

23.03.2015 року позивачем подано заяву про звільнення із займаної посади в Івано-Франківському МЦЗ за статтею 40 КЗпП України. ( а.с.9).

Як вбачається із дослідженого судом витягу із трудової книжки, 31.03.2015 року ОСОБА_2 звільнено із посади в Івано-Франківському МЦЗ у зв'язку із реоганізацією та скороченням посади, згідно п.1 ст.40 КЗпП України. ( а.с.13).

При проведенні розрахунку позивачу не було виплачено матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань. Дана обставина згідно ч.3 ст.72 КАС України доказуванню не підлягає, як така, що не заперечується сторонами та в суду не виникає сумніву щодо достовірності цієї обставини та добровільності її визнання.

29.04.2015 року позивач звернувся до директора Івано-Франківського обласного центру зайнятості із скаргою на бездіяльність директора Івано-Франківського міського центру зайнятості щодо невиплати йому матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань згідно поданої ним заяви від 05.03.2015 року.( а.с.11).

Листом Івано-Франківського обласного центру зайнятості за № ОЦЗ -1630-13/0/19/15 від 15.05.2015 року позивача було повідомлено про те, за результатами розгляду його скарги від 29.04.2015 року встановлено, що листом за № 982-04/14-15 від 30.03.2015 року Івано-Франківським МЦЗ надано відповідь про причину невиплати матеріальної допомоги. ( а.с.19-20).

02.06.2015 року позивач звернувся із запитами щодо надання інформації до Івано-Франківського ОЦЗ та Івано-Франківського МЦЗ, зокрема просив надати інформацію щодо того, на підставі яких нормативних документів йому як працівнику Івано-Франківської обласної служби зайнятості виплачувалася заробітна плата та інші виплати за період з 01.01.2015 по 31.03.2015, яким нормативним актом передбачено право керівника служби зайнятості на виплату працівникам матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, а також чи надавалася дана допомога в 2015 році іншим працівникам Івано-Франківської обласної служби зайнятості. ( а.с.16-17).

Згідно листа за № ОЦЗ-2075-13/0/19-15 від 26.06.2015 року Івано-Франківським обласним центром зайнятості позивачу надано інформацію про те, що заробітна плата працівникам Івано-Франківської обласної служби зайнятості виплачується на підставі наказу Міністерства соціальної політики України від 16.12.2014 за № 1043. При цьому до набрання чинності вказаним наказом діяв наказ № 86 від 23.03.2006 року. Право керівника надавати матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань передбачено п.2 наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 24.03.2006 № 86 та п.3 наказу № 1043 від 16.12.2014 року у межах затвердженого фонду оплати праці.( а.с.18).

Листом Івано-Франківського міського центру зайнятості за № 1989-06/14-15 від 02.07.2015 року позивача також було повідомлено про те, що в січні, лютому та березні 2015 року Івано-Франківський МЦЗ діяв в межах тимчасового кошторису, який не передбачав коштів на виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань. ( а.с.19-20).

За наслідками судового розгляду суд дійшов висновку про необгрунтованість позовних вимог з огляду на нижченаведене.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства (далі-КАС) України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про державну службу» державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.

Пунктом 2 Постанови КМУ від 09.03.2006 року № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» керівниками органів зазначених у пункті 1 цієї постанови надано право у межах затвердженого фонду оплати праці надавати працівникам матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та допомогу для оздоровлення при наданні щорічної відпустки у розмірі, що не перевищує середньомісячної заробітної плати працівника.

Пунктом 2 Наказу Міністерства соціальної політики України від 16.12.2014 року за № 1043 «Про умови оплати праці працівників державної служби зайнятості» керівнику центру зайнятості надано право надавати працівникам матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та допомогу для оздоровлення в розмірі, що не перевищує середньомісячної заробітної плати працівника.

Таким чином, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань не належить до обов'язкових виплат, а її виплата здійснюється на підставі заяви працівника за рішенням керівника відповідного органу у межах встановленого фонду оплати праці.

Дане положення також підтверджене листом міністерства соціальної політики від 19.01.2015 року № 39/13/84-15 «Щодо надання матеріальних допомог держслужбовцю».

Порядком складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ», затвердженого постановою КМУ від 28.02.2002 року № 228 визначено, що кошторис бюджетної установи (далі - кошторис) - основний плановий фінансовий документ бюджетної установи, яким на бюджетний період встановлюються повноваження щодо отримання надходжень і розподіл бюджетних асигнувань на взяття бюджетних зобов'язань та здійснення платежів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення результатів, визначених відповідно до бюджетних призначень.

Порядком складання, розгляду, затвердження та внесення змін до кошторису видатків за бюджетом Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття органів державної служби зайнятості, Інституту підготовки кадрів державної служби зайнятості України (ІПК ДСЗУ) затвердженого наказом Державного центру зайнятості від 06.02.2011 року № 204 передбачено, що для уніфікації видатків, здійснення внутрішнього фінансового контролю, забезпечення єдності аналітичного обліку, унеможливлення розбіжностей при складанні звітності кошторис формується за напрямками видатків в межах статтей бюджету Фонду, з урахуванням понять та термінів, визначених Інструкцією щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затверджену Державним казначейством України та порядків використання коштів з окремих видатків Фонду, визначених правлінням Фонду. Кошториси затверджуються на рік без розподілу за періодами. У разі, коли до початку бюджетного періоду бюджет Фонду не затверджено, складається та затверджується тимчасовий кошторис на відповідний період. Після затвердження бюджету Фонду, видатки, здійснені відповідно до тимчасового кошторису, враховуються при складанні кошторису на поточний бюджетний період.

В ході судового розгляду встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи письмовими доказами, що 31.12.2014 року Івано-Франківським обласним центром зайнятості був затверджений тимчасовий кошторис видатків Івано-Франківського міського центру зайнятості на I квартал 2015 року, на підставі якого здійснювалися видатки Івано-Франківського МЦЗ до 23.02.2015 року. ( а.с.70).

Наказом Державного центру зайнятості «Про структуру органів державної служби зайнятості» від 28.01.2015 року за № 8 відповідно до наказів Міністерства соціальної політики України від 16.12.2014 року №1043 «Про умови оплати праці працівників державної служби зайнятості», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 грудня 2014 року за № 1646/26423, від 22.11.2010 № 374 « Про затвердження примірних положень про центри зайнятості», та з метою оптимізації структури Центру зайнятості Автономної республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських центрів зайнятості ( регіональні центри зайнятості) та районних, міськрайонних, міських і районних у містах центрів зайнятості ( базові центри зайнятості) затверджено примірну структуру регіональних центрів зайнятості, примірну структуру базових цетрів зайнятості, положення про склад структурних підрозділів органів державної служби зайнятості, рекомендований перелік посад у складі структурних підрозділів органів державної служби зайнятості. Даним наказом директорів регіональних центрів зайнятості до 03.02.2015 року зобов'язано: подати Державному центру зайнятості на затвердження структуру та штатний розпис регіонального центру зайнятості , в межах граничної чисельності працівників апарату, затвердженої наказом державного центру зайнятості № 7 від 28.01.2015 року; до 10.02.2015 року затвердити структури та штатні розписи базових центрів зайнятості, відповідно до вимог цього наказу, в межах граничної чисельності працівників регіональної служби зайнятості, затвердженої наказом Державного центру зайнятості від 28.01.2015 № 7; після введення в дію штатних розписів в порядку, передбаченому статтею 49-2 КЗпП, провести всі заходи, пов'язані із змінами істотних умов праці, змінами в організації виробництва і праці та з майбутнім вивільненням працівників; у десятиденний термін після затвердження штатних розписів затвердити положення про відділи та посадові інструкції працівників; забезпечити встановлення надбавок та доплат, визначених наказом міністерства соціальної політики України від 16.12.2014 року № 1043 « Про умови оплати праці працівників державної служби зайнятості» в межах затвердженого фонду оплати праці.

На підставі наказу Державного центру зайнятості № 8 від 28.01.2015 року втратив чинність наказ Державного центру зайнятості від 08.11.2011 року № 189 «Про структуру робочих органів виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття». (а.с.55-59).

Наказом Івано-Франківського обласного центру зайнятості від 10.02.2015 року № 22 на виконання наказу Державного центру зайнятості від 28.01.2015 року № 8 «Про структуру органів державної служби зайнятості» та наказу Міністерства соціальної політики України від 16.12.2014 року за № 1043 «Про умови оплати праці працівників державної служби зайнятості» введені в дію нові структури та штатний розпис Івано-Франківського міського центру зайнятості. ( а.с.61-66).

В судовому засіданні встановлено, що 23.02.2015 року Івано-Франківським ОЦЗ був затверджений тимчасовий кошторис видатків Івано-Франківського МЦЗ на I півріччя 2015 року, яким було передбачено кошти виключно на виплату заробітної плати, що підтверджено наявними в матеріалах справи письмовими доказами. ( а.с.69). Даний кошторис із змінами, внесеними 22.04.2015 року ( а.с.68) діяв до 12.05.2015 року.

Таким чином, на підставі вищенаведеного суд дійшов висновку про те, що відмовивши позивачу у наданні матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, відповідач жодним чином не порушив вимоги чинного законодавства, оскільки на момент написання ОСОБА_2 заяви про виплату матеріальної допомоги тимчасовим кошторисом Івано-Франківського МЦЗ не було передбачено коштів для здійснення даної виплати.

Крім того суд звертає увагу, що як було встановлено в ході судового розгляду справи, виплату матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань іншим працівникам Івано-Франківського міського центру зайнятості було здійснено після 12.05.2015 року, а саме після затвердження кошторису видатків на 2015 рік. ( а.с.67). Винятком став один працівник Івано-Франківського МЦЗ, якому було виплачено матеріальну допомогу в межах дії тимчасового кошторису, за рішенням керівника МЦЗ в зв'язку із скрутним матеріальним становищем.

За таких обставин позовні вимоги є необґрунтованими , а відтак в їх задоволенні слід відмовити.

На підставі наведеного ст. 124 Конституції України, ст.ст. 158-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: /підпис/ Кафарський В.В.

Постанова складена в повному обсязі 06.10.2015 року.