Рішення № 5208619, 15.07.2008, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" липня 2008 р.Справа № 12/18/4733 Розглянувши справу за позовом Українсько-турецького товариства з обмеженою відповідальністю "Стар" м. Хмельницький До Приватного підприємця ОСОБА_1 м. Хмельницький про стягнення 11500 грн.

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача Державне територіально-галузеве обєднання “Південно-західна залізниця”, м. Київ, вул. Лисенко, 6

зустрічний позов приватного підприємця ОСОБА_1 м.Хмельницький

до українсько-турецького товариства з обмеженою відповідальністю "Стар" м.Хмельницький

третя особа на стороні позивача за зустрічним позовом, яка не заявляє самостійних вимог приватне підприємство “Ікіо”, м. Хмельницький, вул. Зарічанська, 38.

третя особа на стороні позивача за зустрічним позовом, яка не заявляє самостійних вимог - Хмельницьке регіональне відділення Фонду державного майна у Хмельницькій області.

про стягнення 84320,00 грн

Суддя Шпак В.О.

Представники сторін:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - ОСОБА_1, , приватний підприємець;

від третьої особи - приватне підприємство “Ікіо”, ОСОБА_1 - директор;

від третьої особи - Державне територіально-галузеве обєднання “Південно-західна залізниця” - не з'явився;

Рішення приймається 15.07.2008року, оскільки в засіданні оголошувалась перерва.

Представник позивача позовні вимоги підтримує. Просить суд стягнути з відповідача 11 500грн. безпідставно перерахованих коштів.

Позивач в своєму позові просить стягнути з відповідача 11500,00 грн. заборгованості готівкових коштів переданих розрахунковими квитанціями: ЕААВ № 907985 від 27.04.2004 року на суму 8000,00 грн., ЕААВ №907986 від 29.04.2004 року на суму 3000,00 грн., ЕААВ № 907987 від 30.04.2004 року на суму 500,00 грн.

Представник позивача в судове засідання зявився, позовні вимоги підтримав наполягав на їх задоволенні в повному обсязі.

Відповідач у відзиві на позов та в судовому засіданні, щодо позовних вимог заперечував, мотивуючи тим, що 01.02.2004 року ПП ОСОБА_1 та ТОВ „Стар” укладено договір суборенди №8 приміщення терміном на три місяці з можливістю пролонгації. Згідно договору та рахунків ТОВ „Стар” перерахувало ПП ОСОБА_1 5000,00 грн. 02.02.2004 року, 5700,00 грн. 17.02.2004 року та 5350,00 грн. 25.03.2004 року за оренду.

На період купівлі в приміщенні, яке орендувало ТзОВ „Стар” були виведені з ладу системи опалення, водо- та електропостачання. Покрівля, стіни, поли потребували капітального ремонту, який з порушенням договору від 01.01.2001 року між Жмеринським відділенням „Південно-Західної залізниці” п.5.3 ТзОВ „Стар” не здійснювало ремонт, а навпаки, без відома власника, частину перегородок та стін приміщення ТзОВ „Стар” зруйнувало. В звязку з цим були предявленні претензії ТзОВ „Стар” в компенсації частини вартості ремонтних робіт та матеріалів.

Позивач за зустрічною позовною заявою просить суд стягнути з відповідача борг в сумі 22300,00 грн., пеню за прострочення внесення орендної плати в розмірі 53520,00 грн., заборгованість за ремонт орендованого приміщення 8500,00 грн. всього 84320,00 грн.

Відповідач за зустрічною позовною заявою, щодо позовних вимог заперечував. Так, відповідач звертає увагу суду, що визначення часу припинення договору оренди, то до спірних правовідносин повинні застосовуватись норми ч.2 ст. 291 Господарського кодексу України, яка є спеціальною і передбачає, що договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено. В даному випадку договір оренди закінчився 01.04.2004 року, так як саме ця дата була визначена сторонами в п. 4.1 договору і після 01.04.2004 року ТзОВ „Стар” орендованим приміщенням не користувалось.

Представник Приватного підприємця ОСОБА_1 зустрічний позов підтримав. Просить суд стягнути з позивача заборгованість по орендній платі в сумі 22300грн., пені за прострочення по оплаті в сумі 53520грн.

Третя особа ( Державне територіально-галузеве бєднання “Південно-західна залізниця”) подала клопотання відповідно до якого він просить розгляд справи здійснювати без його присутності.

Третя особа (Приватне підприємство “Ікіо”) просить в первісному позові відмовити, зустрічний позов задоволити.

Третя особа (Хмельницьке регіональне відділення Фонду державного майна у Хмельницькій області) пояснень подало.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши доводи представників сторін, суд дійшов до наступних висновків.

01.01.2001р. між Державним територіально-галузевим об'єднанням „Південно-західна залізниця” (Орендодавцем) та Українсько-турецьким товариством з обмеженою відповідальністю „СТАР” (Орендарем) було укладено договір оренди державного майна (нежитлового приміщення), згідно п.1.1 якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування нежиле приміщення загальною площею 287,00 кв.м., вартість якого згідно з експертною оцінкою, складеною станом на 01.09.2000р. становить 68888,00 грн. Приміщення знаходиться на балансі Жмеринської дистанції цивільних споруд і водопостачання й розташоване за адресою: м.Хмельницький, вул. Зарічанська, 38 та надається для розміщення мініпекарні (а.с.37-38).

Відповідно до п.10.1 договору, він набуває чинності з 01.01.2001р. і діє до 01.01.2002р. (строком на один рік).

У випадку відсутності заяв однієї з сторін про припинення або зміну договору протягом місяця після закінчення терміну його дії, він вважається продовженим на той же термін та на тих же умовах, що були передбачені діючим договором (п.10.5 договору).

17.12.2003р. між Державним територіально-галузевим об'єднанням „Південно-західна залізниця” та ПМП „Кіден”, правонаступником якого згідно преамбули до Статуту є ПП „Ікло”, було укладеного договір купівлі-продажу приміщення по вул.Зарічанській, 38 в м.Хмельницькому (листи ПМП „Кіден” №5 від 10.01.2004р., №28 від 09.06.2004р. та лист РВ ФДМУ по Хмельницькій області №08/0142-2446/03 від 19.12.2003р., а.с.49-51).

В подальшому, як вказують учасники процесу як в засіданні, так і, зокрема, в зустрічному позові 01.02.2004р. ПМП „Кіден” передало в оренду підприємцю ОСОБА_1 приміщення кафетерію-магазину площею 287,00 кв.м. терміном на 2 роки, тобто приміщення, що орендувало Українсько-турецьке ТОВ „СТАР”.

01.02.2004р. між підприємцем ОСОБА_1 (Орендодавцем) та Українсько-турецьким товариством з обмеженою відповідальністю „СТАР” (Орендарем) було підписано договір суборенди №8, згідно п.1.1 якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в тимчасове користування частину приміщення в магазині по вул. Зарічанській, 38 в м.Хмельницькому для здійснення виробництва хлібобулочних виробів.

Відповідно до п.4.1 строк дії договору з 01.02.2004р. по 01.04.2004р.

Пунктом 4.2 договору передбачено, що якщо жодна із сторін після закінчення терміну дії договору за 15 днів не заявить про розірвання договору, він вважається продовженим на той же строк і діє на тих же умовах.

Додатком №1 до вказаного договору суборенди від 01.02.2004р. сторони погодили строки внесення та розміри орендної плати.

Наявні в матеріалах справи банківські виписки свідчать про те, що Українсько-турецьке ТОВ „СТАР” перерахувало підприємцю ОСОБА_1 02.02.2004р. 5000,00 грн., 17.02.2004р. 5700,00 грн. та 25.03.2004р. 5350,00 грн. за оренду приміщення по договору №8 від 01.02.2004р.

В п.10.5 укладеного між Державним територіально-галузевим об'єднанням „Південно-західна залізниця” та Українсько-турецьким товариством з обмеженою відповідальністю „СТАР” договору оренди державного майна (нежитлового приміщення) від 01.01.2001р. було передбачено, що у випадку відсутності заяв однієї з сторін про припинення або зміну договору протягом місяця після закінчення терміну його дії, він вважається продовженим на той же термін та на тих же умовах, що були передбачені діючим договором.

Отже, в зв'язку з відсутністю заяв жодної з сторін за договором про припинення його дії, суд приходить до висновку, що дія зазначеного договору щорічно продовжувалась.

Частиною 1 ст.770 ЦК України передбачено, що у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця.

А тому, укладення 17.12.2003р. між Державним територіально-галузевим об'єднанням „Південно-західна залізниця” та ПМП „Кіден”, правонаступником якого згідно преамбули до Статуту є ПП „Ікло”, договору купівлі-продажу приміщення по вул.Зарічанській, 38 в м.Хмельницькому, тобто приміщення, орендованого Українсько-турецьким товариством з обмеженою відповідальністю „СТАР” згідно договору 01.01.2001р., й, відповідно, зміна власника орендованого приміщення, не припинило дії договору оренди 01.01.2001р. та не вплинуло на права й обов'язки Орендаря за договором.

Таким чином, договір оренди від 01.01.2001р. продовжував діяти і в 2004р., оскільки протягом січня 2004р. не було заяв від сторін договору про його припинення.

Про наявність правовідносин за договором оренди від 01.01.2001р. в 2004р. також свідчать наявні в матеріалах справи рахунки №1 від 22.01.2004р. та №2 від 26.01.2004р., виставлені Приватним малим підприємством „Кіден” Українсько-турецькому товариству з обмеженою відповідальністю „СТАР” про сплату орендної плати за оренду приміщення з 18.12.2003р. по 17.01.2004р. та з 17.01.2004р. по 31.01.2004р. відповідно, а також платіжне доручення №1 від 28.01.2004р. про внесення останнім орендної плати ПМП „Кіден” на суму 1101,02 грн.

01.02.2004 року між приватним підприємцем ОСОБА_1 та українсько-турецьким товариством з обмеженою відповідальністю „Стар” заключний строковий договір суборенди частини приміщення по вул. Зарічанській, в м. Хмельницькому для виробництва хлібобулочних виробів.

Вказаний договір не визнаний недійсним.

Строк дії договору встановлювався два місяці з 01.02.2004 року по 01.04.2004 року.

Пунктом 4.2 договору передбачено, що у випадку не повідомлення за 15 днів до закінчення строку договору однієї із сторін про розірвання договору він вважається продовжений на той же строк і на тих самих умовах.

За погодженням сторін щомісячна орендна плата встановлена в розмірі 5575,00 грн. За спільною згодою щомісячно відповідач вносив в касу обумовлену суму.

Відповідно до п.2 ст. 795 Цивільного кодексу України повернення найманцем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Сторони заяви про припинення договору один одному не подавали.

Не попередивши за 15 днів про розірвання договору ТзОВ „Стар” 31.07.2004 року в односторонньому порядку розірвало договір і залишило орендоване приміщення.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач за зустрічним позовом розірвав договір та залишив приміщення ( пояснення позивача) 31.07.2004року.

Орендна плата була внесена ним тільки за лютий-квітень 2004 року

Як вбачається з представлених позивачем за зустрічною позовною заявою розрахунку відповідачем, станом на день розгляду справи в суді заборгованість по орендній платі відповідача за зустрічною позовною заявою становить 16725,00 грн. (заборгованість по орендній платі травень, червень, липень 2004 року). Про це також свідчить акт від 04.08.20004 року м. Хмельницький складений комісією в складі представників ПМП „Кіден”.

В цій частині вимоги зустрічного позову підлягають задоволенню.

Крім цього суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні зустрічних позовних вимог в частині стягнення заборгованості за ремонт орендованого приміщення сумі 8500,00 грн. оскільки позивач по зустрічному позову відповідно до вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України не подано належних доказів в їх обґрунтування, про що свідчить заява ПП ОСОБА_1 від 16.01.2007року.

Статтею 258 Цивільного кодексу України визначено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог:

1) про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Тому, вимога про стягнення 53520грн. не підлягає задоволенню.

Стосовно первісного позову, суд виходить з наступного.

Позивач просить стягнути з відповідача 11500грн. як безпідставно перераховані кошти.

Відповідно до ст. 1212 Кодексу особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

З первинних бухгалтерських документів, а саме з розрахункових квитанцій: ЕААВ № 907985 від 27.04.2004 року на суму 8000,00 грн., ЕААВ №907986 від 29.04.2004 року на суму 3000,00 грн., ЕААВ № 907987 від 30.04.2004 року на суму 500,00 грн. вбачається. що ним кошти перераховувались відповідачу за ремонтні роботи.

Між позивачем та відповідачем були наявні договірні відносини, а саме відносини стосовно оренди майна.

Тому, суд рахує, що позивач не обгрунтовано вказує на те що вказані кошти є перераховані безпідставно.

З огляду на викладене, в позові позові українсько-турецького товариства з обмеженою відповідальністю „Стар” м. Хмельницький до приватного підприємця ОСОБА_1 м. Хмельницький про стягнення 11500 грн. 00 коп. слід відмовити.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст.49 ГПК України покласти на позивача пропорційно до задоволених до нього вимог.

Керуючись ст.ст. 44,49, 8-84,116 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

В позові українсько-турецького товариства з обмеженою відповідальністю „Стар” м. Хмельницький до приватного підприємця ОСОБА_1 м. Хмельницький про стягнення 11500 грн. 00 коп. відмовити.

Зустрічний позов приватного підприємця ОСОБА_1 м. Хмельницький до українсько-турецького товариства з обмеженою відповідальністю „Стар” м. Хмельницький про стягнення 84320,00 грн. задовольнити частково.

Стягнути з українсько-турецького товариства з обмеженою відповідальністю „Стар” м. Хмельницький, вул. Заводська, 34 (код ЄДРПОУ 21344235) на користь приватного підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1) - 16725,00 грн. (шістнадцять тисяч сімсот двадцять пять грн. 00 коп.) заборгованості, 167,25 грн. (сто шістдесят сім грн. 25 коп.) витрат по сплаті державного мита та 23 ( двадцять три гривні) грн. 40коп витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В стягненні 67595грн. відмовити.

СуддяВ.О. Шпак